Які з перерахованих потреб можна зараховувати до категорії вторинних.

г) захист від психологічної небезпеки;

13.Комунікація – це:

б) обмін інформацією, її змістом між двома і більше людьми (працівниками);

14.Лідерство – це:

б) здатність впливати на поведінку людей завдяки своїм особистим якостям;

15.Оптимальна чисельність членів групи:

а) 3-7 осіб;

 

3Лінійна організаційна структура являє собою систему управління, в якій кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних з його управл.
Переваги лін оргстр:- чіткість і простота взає’ємодії (неможли отримання підлеглим суперечливих розпоряджень та вказівок); - відповідал кожного за викон свого завдання (надійний контроль та дисципліна);- оперативн підготовки і здійсн управлін рішень;- економіч (за умови невеликих розмірів орг).Недоліки ліній оргст:- необхідність високої кваліфікації керівників;- зростання числа рівнів управл при збільш розмірів орг;- обмеж ініціативи у робітників на нижчих рівнях.

Екзаменаційний білет №16.

Дайте характеристику делегування повноважень як складової організаційного процесу.

Повноваження – обмежене право використовувати ресурси п-ва і спрямовувати зусилля підлеглих працівників на виконання встановлених завдань. Делегування – передача повноважень і завдань особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Загалом делегування є способом домогтися виконання роботи іншими людьми. Існує 3 типи передачі повноважень: 1. Класичн і(повноваження передаються від вищого до нижчого. 2. Функціональні (повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються в межах її компетенції пропонувати певні дії підлеглим лінійних керівників. 3. Штабні (передаються особам, які здійснюють консультативні ф-ції щодо лінійних керівників

Скільки принципів менеджменту розробив А.Файоль?

б) чотирнадцять;

Останній етап розвитку менеджменту:

б) ситуаційний підхід;

За напрямом впливу на керований об’єкт методи менеджменту поділяються на:

а) методи прямого і непрямого впливу;

До міжособових управлінських ролей відносять:

в) головна фігура, лідер, зв’язківець;

Рівні управління з’явилися внаслідок:

а) вертикального та горизонтального поділу праці;

6.Класичну (адміністративну) школу управління започаткували:

б) Анрі Файоль;

7.Анрі Файоль виділив в управлінні такі функції:

г) планування, організація, розпорядництво, координування та контроль.

8.Представники школи поведінських наук стверджували, що:

а) в основі управління повинні лежати методи налагодження міжособистих стосунків, підвищення ефективності людських стосунків, формування колективів за психологічною сумісністю тощо;

9.Холдинг – це:

а) об’єднання банків,виробничих підприємств,страхових компаній,інвестиційних структур;

б) фінансова структура,яка володіє акціями інших підприємств;

10.До факторів прямої дії зовнішнього середовища належать:

б) споживачі,постачальники,конкуренти,державні органи влади,законодавчі акти,партії та інші громадські організації,профспілки;

11. Основними відмінностями між менеджером та підприємцем є:

г) тип ризику, стратегічна орієнтація, здійснення задуманого, організаційна структура.

12.Теорія “Х” та теорія “У” Д. Мак-Грегора характеризує такі стилі керівництва:

в) авторитарний, демократичний;

13.Мотивування – це:

в) вид управлінської діяльності, який забезпечує спонукання себе та інших працівників на діяльність, що спрямована на досягнення особистих цілей або цілей організації.

14.Існують комунікації таких видів:

в) знизу вверх, зверху вниз, горизонтальні, між керівником і підлеглим, між керівником і групою, між організацією і зовнішнім середовищем, неформальні.

15.Є такі форми влади на рівні підприємства:

б) примусу, винагороди, експертна, традиційна, еталонна;

 

3.Стратег планув - це процес визначення головних цілей орг, ресурсів, необхідних для їх досягн, та пол, направленої на придбання та викор цих ресурсів. Стратег планув має на меті довгост забезпеч результативн під-ва і освоєння його нових можливостей. 1- Місія - забезпеч задовол потреб клієнтів в інвестиційній діяльності. 2 Цілі – довго-відкрити представництва в Червоног, Стрию,Терноп до…- купити акції холдингу»»до 2015р. середньо -закупити нове комп облад до 2012- налагодити співпрацю з іноземними фірмами до 2011 коротко- послати на навчання та курси працівників…, - підняти зарплату начальнику інвестиційного відділу2009р взяти в оренду приміщення до 300м кв.. Оцінка та аналіз зовнішнього середовища -Дослідж впливів зовніш середов, SWOT-аналіз для визначення сильних таслабкихсторін.4. Управлін дослідж сильних стор- висока якість, надійність, зручність, с лабкі- конкуренція, слабка реклама, малий розмір приміщ. 5. Аналіз стратег альтернат – розв’яз проблеми –збільш витрат на рекламу- дослідити пріоритети конкурентів для використання їх- збільшення приміщення для розширення. Вибір стратег - обмеження зростання, цілі встановлюються від досягнутого.

Екзаменаційний білет №17

Дати характеристику основних видів структур управління, їх переваги та недоліки.

Організаційна структура управління - упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв'язки й забезпечують керівництво організацією.Існують дві основні структури управління - лінійна і функціональна, а всі інші - комбіновані, а саме: лінійно-штабна організаційна структура управління, лінійно-функціональна, бюрократичні організаційні структури, дивізійні, адаптивні та конгломератна організаційна структура управління.

Лінійна організаційна структура складається із взаємопідпорядкованих органів у формі ієрархічної драбини, де кожен управлінець підпорядковується тільки одному менеджерові, а всі зв'язки з вищими рівнями управління відбуваються через нього.

Функціональна організаційна структура управління передбачає чітку ієрархію органів, які забезпечують виконання кожної конкретної функції у п равління на всіх рівнях.

За лінійно-штабної організаційної структури управління при лінійних керівниках створюють штаби (служби), що спеціалізуються на виконанні певних управлінських функцій.

За лінійно-функціональної організаційної структури функціональні служби уповноважені управляти роботою служб нижчого рівня, які виконують певні конкретні функції.

Бюрократичні організаційні структури управління німецький соціолог Макс Вебер охарактеризував як своєрідну нормативну модель, ідеал, назвавши її модель раціональної бюрократії, для якої характерно:

- чіткий поділ праці;

- ієрархічність рівнів управління, за якої нижчий рівень контролюється вищим;

- наявність взаємопов'язаної системи формальних правил і стандартів, тощо.

Дивізійні організаційні структури управління використовують в організаціях із широкою номенклатурою продукції (послуг), у яких швидко змінюються споживачі, а також у міжнародних організаціях. Серед них виділяють продуктові, споживчі й територіальні організаційні структури управління.

Адаптивні організаційні структури управління здатні швидко пристосовуватися до змін у навколишньому середовищі. Існує чотири основних типи адаптивних організаційних структур управління: проектні, матричні, програмно-цільові, координаційні.

Конгломератна організаційна структура управління формується за рахунок поєднання різних типів організаційних структур.

Сильні сторони

• позитивний імідж у споживачів; сильна позиція у специфічних ринкових сегментах; позиція визнаного лідера; концентрація на швидко зростаючих сегментах ринку; повна компетентність з ключових питань; економія на масштабах виробництва; досконалі технологічні навики, застосування

• сучасних ресурсоекономних технологій; адекватні фінансові ресурси; низькі витрати; ефективніші рекламні заходи; розвинена система менеджменту в організації; гнучка організаційна структура; висока кваліфікація працівників тощо.

Слабкі сторони

• відсутність реальних конкурентних переваг;проблеми з оборотними коштами;застаріле устаткування;низька прибутковість;низька якість управлінського апарату;падіння репутації у споживачів;низькі темпи зростання;некомпетентність працівників;відставання в галузі досліджень, розробок та нововведень;вузький асортимент продукції;нерозвинена збутова мережа;непродумана рекламна стратегія;висока собівартість виробів; низький імідж на ринку; втрата споживачів тощо.

•

Ситуаційний підхід у менеджменті – це:

г) розгляд ситуації як певного набору обставин, що впливають на організацію за конкретний проміжок часу;

Групи працівників ділять на такі дві категорії:

а) формальні і неформальні;

До соціально-психологічних методів менеджменту належать:

а) соціальні плани, моральні стимули, методи формування колективів та соціально-психологічного клімату в колективі;

Школу наукового управління представляли:

г) Фредерік І.Тейлор, Френк і Лілія Гілбрейт, Генрі Гант.

За видами витрат бюджети підприємств поділяються на:

б) бюджет поточних витрат, бюджет капітальних витрат;

За формою впливу методи менеджменту поділяються на:

в) кількісні та якісні методи;

Методи менеджменту пов’язані з:

а) частковими і загальними функціями менеджменту;

За рівнем прийняття управлінські рішення бувають:

а) на вищому, середньому та нижчому рівнях управління;

Під оптимізацією управлінського рішення розуміють:

а) вибір найоптимальнішого варіанта рішення з можливих альтернатив;

Соціальна відповідальність – це:

а) добровільна реакція на соціальні проблеми з боку організації;