Участь прокурора у господарському судочинстві

Відповідно до ч.3 п.4 ст. 36-1 ЗУ „Про прокуратуру” однією з форм представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді є його безпосередня участь у розгляді судами справ.

За загальним правилом господарськи суди вирішують спори у порядку позовного провадження, а також розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У статті 29 ГПК України зазначено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Згідно ст.18 ГПК України прокурор є самостійним учасником господарського процесу.

Ст. 64 ГПК України передбачено, що суддя, прийнявши позовну заяву прокурора, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає прокурору, сторонам, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Пунктом 7 Наказу передбачено, що прокурори повинні активно застосовувати надані законом повноваження щодо вступу та участі за своєю ініціативою в розгляді будь-якої справи, якщо цього вимагає захист прав і законних інтересів громадянина або держави.

 

Слід відзначити, що відповідно до пункту 4 вказаного наказу Генерального прокурора України вважається пріоритетним напрямком роботи прокуратури з питань представництва у суді захист державних інтересів відчуження державного майна, у тому числі через процедуру банкрутства, земельних відносин

Згідно з статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” з метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційної скарги у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Отже, права прокурора під час судового засідання визначені ст.ст. 22, 29 ГПК. При цьому слід мати на увазі, що прокурор є учасником судового процесу, а не стороною у справі. На нього поширюються і вимоги ст.33 ГПК стосовно доведення тих обставин, на які він посилається у своїй позовні заяві як на підставу своїх вимог і заперечень.

На відміну від керівників установ, підприємств та організацій, інших осіб, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами і які подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище, або діють по довіреності, прокурор бере участь у судовому засіданні без будь-якого на те спеціального уповноваження з боку держави чи громадянина. Прокурору для представництва інтересів громадянина або держави в суді не потрібні довіреності чи інші подібні документи, оскільки це право надає йому виключно Конституція України, на підставі якої воно здійснюється. Тому у судовому засіданні прокурору достатньо пред’явити лише своє службове посвідчення.

Організація участі прокурорів у розгляді справ у місцевих господарських судах покладена на прокуратури міст, у складі яких діють відділи представництва, за місцем знаходження зазначених судів (пункт 11.3 наказу Генерального прокурора України №6гн від 28.11.2012 року).

 

Згідно з пунктом 9 наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.2006 року керівники структурних підрозділів прокуратур, прокурори міського і районного рівнів повинні контролювати якість підготовки прокурорів до судових засідань, участь у судових процесах, повноту та своєчасність застосування наданих процесуальних повноважень.

Відповідно до пункту 7 Наказу №6гн від 29.11.06 прокурор повинен брати участь у розгляді судами справ у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне.

У статті 29 ГПК України зазначено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті, а відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Права та обов’язки сторін у господарському судочинстві передбачені статтею 22 ГПК України, відповідно до якої сторони користуються рівними процесуальними правами. Вони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Можливість вчинення конкретних дій передбачена окремими статтями. Так, згідно зі статтею 66 ГПК України за заявою прокурора, який подав позов, господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Прокурор, який бере участь у судовому процесі, може заявити відвід судді на підставі статті 20 ГПК України.

Відповідно до статті 24 ГПК України господарський суд має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони (прокурора) до участі у справі іншого відповідача. Статтею 38 ГПК України передбачено право прокурора порушувати клопотання перед господарським судом про витребування доказів.

Необхідно відзначити, що випадки, коли прокурор може заявити клопотання або заяви регламентовані процесуальним законом. Не дотримання процесуальної форми може призвести до негативного розгляду судом такого документа.

Під час судового розгляду прокурор має право заявляти заяви та клопотання, які можна розділити на два види:

- ті, що стосуються суті розгляду справи (наприклад, про витребування доказів, залучення до участі в справі інших осіб, забезпечення позову);

- ті, що стосуються процедури судового розгляду (наприклад, заяви про відвід судді або експерта, про зміну порядку ведення судового засідання та дослідження доказів, відеозапису судового засідання).

Так під час судового засідання прокурор має право заявляти такі заяви та клопотання:

- заява про відвід суддів та експерта у справі (ст.ст. 20, 31);

- клопотання про відкладення розгляду справи, перерви в засіданні (ст.77 ГПКУ);

- клопотання про зупинення провадження у справі та його поновлення (ст.79 ГПКУ);

- заява про забезпечення позову (ст.66 ГПКУ);

- клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача, заміну неналежного відповідача (ст.24 ГПКУ);

- заява про зміну підстави та предмета позову, збільшення або зменшення позовних вимог, відмову від позову (ст.78 ГПКУ);

- клопотання прокурора про припинення провадження у справі.

 

Під час розгляду справи інколи встановлюється, що позови прокурора не ґрунтуються на матеріалах проведених досудових перевірок, наведені в них мотиви мають не доказовий, а декларативний характер, ставляться деколи вимоги відшкодування не реальних збитків, а лише штрафних санкцій або упущеної вигоди, а інколи по справі взагалі немає доказів. У цьому разі прокурор повинен відмовитись від поданого ним позову. Відмова прокурора від поданого позову не є обов’язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов’язковою для прокурора. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. Лише у разі, коли обидва згадані учасники судового процесу – прокурор і позивач – заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження у справі згідно з п.4 ч.1 ст.80 ГПК, з урахуванням вимог ч.6 ст.22 ГПК.

Таким чином, відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не звільняють особу, на захист інтересів якої було подано заяву, від необхідності підтримувати позовні вимоги.

 

 

Можна виділити таки види позовів, які пред’являються та можуть бути пред’явлені до суду прокурорами у порядку господарського судочинства:

1. позов в інтересах держави в особі відповідної ради про визнання договору недійсним (приклад: постанова Верховного Суду України від 02.10.07 у справі №6/640 за позовом заступника прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Подільської районної ради у м.Києві ради до відділу приватизації комунального майна Подільського району м.Києва, ТОВ «Сімха» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення);

2. позов в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (державної акціонерної компанії «Хліб України») про стягнення коштів (приклад: постанова Верховного Суду України від 15.05.07 у справі №12/111 за позовом прокурора Корольовського району міста Житомира в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу», уповноваженою особою якого є Житомирське обласне дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» до сільськогосподарського ТОВ «Яроповичі» про стягнення коштів (Інформаційний бюлетень №7)).

3. позов в інтересах відповідної ради про стягнення заборгованості з орендної плати за землю або комунального майна. За наявності підстав, одночасно можна ставити питання про розірвання договору оренди земельної ділянки або комунального майна.

4. позов в інтересах відповідної ради про визнання договору оренди земельної ділянки або комунального майна недійсними. У такому випадку одночасно можна ставити питання про визнання й рішення ради про передачу в оренду недійсним.

5. позови в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (відповідач юридична особа).

Статтею 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено право прокурора на звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

6. позови про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України;

7. позови в інтересах відповідної ради, районної державної адміністрації про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку;

8. позови в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, його територіальних органів про визнання недійсним договору купівлі-продажу пакета акцій;

9. позови в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та його територіальних органів про стягнення заборгованості з орендної плати за державне майно передане в оренду. Також можливі позови про розірвання таких договорів та визнання їх недійсними;

10. позови в інтересах держави в особі Управління ветеринарної медицини в області, районної лікарні ветеринарної медицини;

11. позови в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, національної акціонерної компанії «Украгролізинг».

12. позови в інтересах обласного центру з гідрометеорології Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про стягнення заборгованості за виконані роботи;

13. позови в інтересах обласного виробничого управління меліорації і водного господарства про стягнення заборгованості за подану воду для зрошення земель.

 

Крім того, позовні заяви можна пред’явити до господарського суду в інтересах держави в особі:

1. Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), служби автомобільних доріг в областях.

2. ДАК «Автомобільні дороги України».

3. Державного комітету України з державного матеріального резерву.