Поняття, ознаки I класифiкацiя зон надзвичайних екологiчних ситуацiй

У 1991 р. з прийняттям Закону України «Про охоро- ну навколишнього природного середовища» було введено по- няття «надзвичайнi екологiчнi ситуацiї», яким присвячений са- мостiйний роздiл 13. У початковiй редакцiї ст. 65 цього Закону вiд 25.06.1991 р. передбачалось, що рiшенням Верховної Ради УРСР окремi територiї республiки можуть оголошуватись зона- ми екологiчної катастрофи, зонами пiдвищеної екологiчної не- безпеки чи вiдноситись до iншої категорiї зон надзвичайних еко- логiчних ситуацiй. У ст. 65 також давалось визначення зон еколо- гiчної катастрофи — територiй, де внаслiдок дiяльностi людини чи руйнiвного впливу стихiйних сил природи виникли стiйкi або необоротнi негативнi змiни в навколишньому природному середовищi, що призвели до неможливостi проживання на них

населення i ведення господарської дiяльностi; зон пiдвищеної екологiчної небезпеки — територiй, де внаслiдок дiяльностi лю- дини чи руйнiвного впливу стихiйних сил природи в навколиш- ньому природному середовищi на тривалий час виникли негатив- нi змiни, що ставлять пiд загрозу здоров’я людей, збереження при- родних об’єктiв i обмежують ведення господарської дiяльностi. Бiльш детальних характеристик зон надзвичайних екологiч- них ситуацiй, визначення їх ознак, критерiїв, правового режиму тривалий час не було в українському законодавствi, за винятком хiба що спецiального правового режиму територiї, яка зазнала

негативного впливу внаслiдок катастрофи на ЧАЕС.

Слiд зазначити, що ще ранiше, пiсля масштабної катастро- фи на ЧАЕС, в постановi Верховної Ради УРСР вiд 01.08.1990 р.

«Про невiдкладнi заходи щодо захисту громадян вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи» Україна була оголошена зоною еко- логiчного лиха, щоправда, це положення носило в основному полiтико-декларативний характер i конкретного правового ре- жиму такої зони не було визначено.

Законодавче визначення загального поняття «надзвичайна ситуацiя» закрiплене в ст. 1 закону України «Про цивiльну обо- рону»1: це порушення нормальних умов життя i дiяльностi лю- дей на об’єктi або територiї, спричиненi аварiєю, катастрофою, стихiйним лихом, епiдемiєю, епiзоотiєю, епiфiтотiєю, великою пожежею, застосуванням засобiв ураження, що призвели або можуть призвести до людських i матерiальних втрат. Подiбнi визначення представленi в рядi iнших законiв та пiдзаконних нормативно-правових актiв з урахуванням специфiки вiдносин, що регулюються (ст. 1 Закону України «Про електроенергети- ку», ст. 1 Закону України «Про аварiйно-рятувальнi служби»2, п. 1 Положення про органiзацiю оповiщення i зв’язку у надзви- чайних ситуацiях, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiст- рiв України вiд 15.02.1999 р.3 та iншi). В залежностi вiд причин походження подiй, що можуть зумовити виникнення надзвичай- них ситуацiй на територiї України, розрiзняються надзвичайнi ситуацiї природного характеру — небезпечнi геологiчнi, метео- рологiчнi, гiдрологiчнi явища, деградацiя ґрунтiв чи надр, поже-

 

1 Вiдомостi Верховної ради України. — 1993. — № 14. — С. 124.

2 Там само. — 2000. — № 4. — С. 25.

3 Офiцiйний вiсник України. — 1999. — № 7.

жi у природних екологiчних системах, змiни стану повiтряного басейну, iнфекцiйна захворюванiсть та масове отруєння людей, iнфекцiйнi захворювання свiйських тварин, а саме сiльськогос- подарських, масова загибель диких тварин, ураження сiльсько- господарських рослин хворобами та шкiдниками i т. iн. (Дер- жавний класифiкатор надзвичайних ситуацiй ДК 019-2001, за- тверджений наказом Держстандарту України вiд 19.11.2001 р.). Однак це поняття не тотожне поняттю надзвичайної екологiч- ної ситуацiї, оскiльки в даному випадку за основу береться при- чина виникнення надзвичайної ситуацiї, а не її наслiдки. Нега- тивнi ж екологiчнi наслiдки можуть бути спричиненi не лише дiєю природних причин, а й iнших: соцiальних, техногенних, по- лiтичних тощо.

Сьогоднi в законодавствi України на рiвнi Закону України вiд 13.07.2000 р. «Про зону надзвичайної екологiчної ситуацiї»1визначений спецiальний правовий режим зон надзвичайних еко- логiчних ситуацiй. У цьому Законi дається законодавче визна- чення понять: надзвичайна екологiчна ситуацiя — надзвичайна ситуацiя, при якiй на окремiй територiї сталися негативнi змi- ни в навколишньому природному середовищi, що потребують за- стосування надзвичайних заходiв з боку держави. Негативнi змi- ни в навколишньому природному середовищi — це втрата, висна- ження чи знищення окремих природних комплексiв та ресурсiв внаслiдок надмiрного забруднення навколишнього природного се- редовища, руйнiвного впливу стихiйних сил природи та iнших факторiв, що обмежують або виключають можливiсть життє- дiяльностi людини та провадження господарської дiяльностi в цих умовах. Зона надзвичайної екологiчної ситуацiї — це окрема мiсцевiсть України, на якiй виникла надзвичайна екологiчна си- туацiя (ст. 1 Закону).

Цi поняття були вiдтворенi в Законi «Про охорону навколиш- нього природного середовища» i вiдповiдно унiфiкували пiдхiд до застосування термiнiв у цiй галузi. Питання визначення по- нять, критерiїв розмежування, пiдстав запровадження iншого ти- пу зон: екологiчної катастрофи, екологiчного лиха, пiдвищеної екологiчної небезпеки тощо має на сьогоднi лише теоретичний характер.

Пiдставами для оголошення окремої мiсцевостi зоною над- звичайної екологiчної ситуацiї є: значне перевищення гранич- нодопустимих норм показникiв якостi навколишнього природ- ного середовища, визначених законодавством; виникнення ре- альної загрози життю та здоров’ю великої кiлькостi людей або заподiяння значної матерiальної шкоди юридичним, фiзичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслiдок надмiрного забруднення навколишнього природного середови- ща, руйнiвного впливу стихiйних сил природи чи iнших факто- рiв; негативнi змiни, що сталися в навколишньому природному середовищi на значнiй територiї i якi неможливо усунути без застосування надзвичайних заходiв з боку держави; негативнi змiни, що сталися в навколишньому природному середовищi, якi суттєво обмежують або виключають можливiсть проживання на- селення i провадження господарської дiяльностi на вiдповiднiй територiї; значне збiльшення рiвня захворюваностi населення внаслiдок негативних змiн у навколишньому природному се- редовищi (ст. 5 Закону України «Про зону надзвичайної еколо- гiчної ситуацiї»).

У статтi 6 Закону визначений порядок оголошення окремої мiсцевостi зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї: окрема мiс- цевiсть України оголошується зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї Президентом України за пропозицiєю Ради нацiональ- ної безпеки i оборони України або за поданням Кабiнету Мiнi- стрiв України; Указ Президента України про оголошення окре- мої мiсцевостi зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї затвер- джується Верховною Радою України протягом двох днiв з дня звернення Президента України; Кабiнет Мiнiстрiв України вно- сить подання про оголошення окремої мiсцевостi зоною надзви- чайної екологiчної ситуацiї на пiдставi пропозицiй центрально- го органу виконавчої влади, до вiдання якого вiднесенi питан- ня екологiчної безпеки, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських держав- них адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування або за влас- ною iнiцiативою; оголошення окремої мiсцевостi Автономної Рес- публiки Крим зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї або окре- мих її мiсцевостей може iнiцiювати Верховна Рада Автономної Республiки Крим.

Аналiзуючи iснуючi нормативно-правовi положення стосов- но надзвичайних екологiчних ситуацiй, можна сформулювати такi ознаки зон надзвичайних екологiчних ситуацiй:

— наявнiсть шкоди навколишньому природному середо- вищу, змiна його якiсного стану, порушення безпеки довкiлля, зокрема значне перевищення встановлених екологiчних норма- тивiв;

— змiни довкiлля, якi, в свою чергу, тягнуть за собою нега- тивнi впливи на людину, її здоров’я, заподiяння чи реальну за- грозу заподiяння шкоди людинi;

— причиною таких наслiдкiв є дiяльнiсть людини чи вплив стихiйних сил природи;

— оголошення у встановленому порядку вiдповiдної тери- торiї зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї;

— встановлення особливого режиму щодо цiєї територiї.

Класифiкацiя зон надзвичайних екологiчних ситуацiй мож- лива на пiдставi рiзних критерiїв, зокрема:

— за прикладом загальної класифiкацiї надзвичайних ситуа- цiй, в залежностi вiд причин походження подiй, що можуть зумо- вити виникнення надзвичайних екологiчних ситуацiй, можна ви- дiляти:

а) надзвичайнi екологiчнi ситуацiї техногенного характеру (транспортнi, виробничi аварiї, пожежi тощо);

б) надзвичайнi екологiчнi ситуацiї природного характеру (дiя природних стихiйних сил — землетруси, повенi);

в) надзвичайнi екологiчнi ситуацiї соцiально-полiтичного ха- рактеру (терористичнi акти);

г) надзвичайнi екологiчнi ситуацiї вiйськового характеру.

Перелiк всiх надзвичайних ситуацiй, визначених у вiдповiд- них законодавчих актах Верховною Радою України, згрупова- них за ознаками належностi до названих типiв надзвичайних си- туацiй, мiститься в Державному класифiкаторi надзвичайних си- туацiй ДК 019-2001;

— за рiвнями (ст. 7 Закону України «Про захист населен- ня i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та при- родного характеру»1, постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24.03.2004 р. «Про затвердження Порядку класифiкацiї надзви-

чайних ситуацiй техногенного та природного характеру за їх рiв- нями»1):

а) надзвичайнi екологiчнi ситуацiї державного рiвня (крите- рiї вiднесення надзвичайної ситуацiї до даного рiвня визначенi в п. 4 Порядку класифiкацiї надзвичайних ситуацiй техногенно- го та природного характеру за їх рiвнями);

б) надзвичайнi екологiчнi ситуацiї регiонального рiвня (п. 5 Порядку);

в) надзвичайнi екологiчнi ситуацiї мiсцевого рiвня (п. 6 По- рядку);

г) надзвичайнi екологiчнi ситуацiї об’єктового рiвня (п. 7 По- рядку).

У науковiй лiтературi представленi й iншi класифiкацiї над- звичайних екологiчних ситуацiй, а саме:

— в залежностi вiд ступеня небезпеки та складностi екологiч- ної ситуацiї та їх наслiдкiв:

а) критична надзвичайна екологiчна ситуацiя (хронiчно пiд- вищений рiвень забруднення довкiлля, стiйка пiдвищена антро- погенна нагрузка на середовище, загроза дефiциту прiсної води, пiдвищений рiвень захворюваностi населення тощо);

б) гостро критична (розвиток стiйких процесiв руйнування екосистем, багатократне пiдвищене забруднення довкiлля, досяг- нення критичного рiвня захворюваностi населення, рiст смерт- ностi тощо);

в) кризова (початок процесу руйнування екосистеми, гло- бальне забруднення навколишнього середовища, дефiцит прiс- ної води, рiзке збiльшення захворюваностi i смертностi та iнше); г) катастрофiчна (повне руйнування екосистем, глобальне стiйке забруднення довкiлля, вiдсутнiсть питної води, загибель лiсiв i тваринного свiту, високий рiвень смертностi i захворюва-

ностi населення)2;

— за наслiдками: а) незворотнi; б) тривалi;

в) тимчасовi; г) суттєвi.

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 2004. — № 12. — Ст. 740.

2 Охрана окружающей природной среды: Постатейный комментарий к За- кону России. — М., 1993. — С. 130—131.

Масштаби наслiдкiв надзвичайних екологiчних ситуацiй ви- значаються на основi експертної оцiнки, прогнозу чи результа- тiв модельних експериментiв, проведених квалiфiкованими екс- пертами1.