Правовий режим iнших складових екомережi

Стосовно iнших елементiв екомережi, то правовий ре- жим окремих з них, як наприклад водоохоронних зон, рослин- них угруповань, занесених до Зеленої книги України, видiв тва- ринного i рослинного свiту, занесених до Червоної книги Укра- їни, захисних, оздоровчих, рекреацiйних лiсових насаджень та iнших зелених насаджень, що не вiдносяться до лiсового фонду, були розглянутi в процесi характеристики окремих природних об’єктiв — вод, лiсiв, земель, рослинного i тваринного свiту. В да- ному роздiлi розглянемо тi елементи, якi не були предметом ана- лiзу ранiше.

Водно-болотнi угiддя

Особливий статус у системi природних об’єктiв та терито- рiй визначений стосовно водно-болотних угiдь, що мають мiж- народне значення, головним чином як мiсце перебування во- доплавних птахiв. Уперше визначення їх статусу вiдбулося на мiжнародному рiвнi в рамках Конвенцiї про водно-болотнi угiд- дя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середо- вища iснування водоплавних птахiв (Рамсар, 1971 р.). Украї- на, ратифiкувавши Конвенцiю, визначила механiзми її реалi- зацiї та запровадила особливий охоронний статус вiдповiдних територiй.

Вiдповiдно до статтi 1 Конвенцiї пiд водно-болотними угiд- дями розумiються райони маршiв, болiт, драговин, торфовищ або водойм — природних або штучних, постiйних або тимчасових, стоячих або проточних, прiсних, солонкуватих або солоних, вклю- чаючи морськi акваторiї, глибина яких пiд час вiдпливу не пере- вищує шiсть метрiв.

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.08.2002 р. затверджений Порядок надання водно-болотним угiддям ста- тусу водно-болотних угiдь мiжнародного значення1. Вiдповiд- но до п. 2 Порядку статус водно-болотних угiдь мiжнародного значення може бути надано цiнним природним комплексам бо- лiт, заплавних лук i лiсiв, а також водних об’єктiв — природних або штучно створених, постiйних чи тимчасових, стоячих або

проточних, прiсних, солонкуватих чи солоних, у тому числi мор- ським акваторiям, що знаходяться у межах територiй та об’єк- тiв природно-заповiдного фонду, земель водного та лiсового фонду України. Такий статус надається за наступними крите- рiями: 1) за типовiстю, рiдкiснiстю або унiкальнiстю — природ- ним чи напiвприродним (штучним) типам водно-болотних угiдь бiогеографiчного регiону; 2) за видами рослин i тварин, якi пе- ребувають пiд загрозою зникнення в усьому свiтi: середовищам iснування вразливих видiв, видiв та екологiчних угруповань, якi перебувають пiд загрозою зникнення; особливо цiнним як се- редовища для пiдтримання бiологiчного рiзноманiття регiону; особливо цiнним як середовища iснування видiв рослин i тва- рин на критичних стадiях їх життєвого циклу; 3) за регулярним перебуванням водно-болотних птахiв: мiсцям регулярного пе- ребування понад 20 тис. особин водно-болотних птахiв; мiсцям регулярного перебування не менш як 1 вiдсотка бiогеографiч- ної популяцiї одного виду або пiдвиду водоплавних птахiв; 4) за станом iхтiофауни: особливо цiнним як середовища для пiдтри- мання певного спiввiдношення видiв риб, їх вiкової структури, що загалом визначає цiннiсть водно-болотних угiдь, їх бiологiч- не рiзноманiття; важливим мiсцям нересту, нагулу чи зимiвлi мiсцевих видiв риб, якi мають вирiшальне значення для пiдтри- мання їх популяцiй (п. 3 Порядку). Постановою Кабiнету Мi- нiстрiв України вiд 23.11.1995 р. «Про заходи щодо охорони водно-болотних угiдь, якi мають мiжнародне значення» затвер- джений Перелiк водно-болотних угiдь, якi мають мiжнародне значення, головним чином як мiсця оселень водоплавних пта- хiв. З метою забезпечення контролю за станом цих угiдь щодо кожного з них складається паспорт вiдповiдно до структури, змiсту i порядку ведення паспорта водно-болотного угiддя мiж- народного значення, затверджених наказом Мiнекоресурсiв Укра- їни вiд 27.12.2002 р.1.

Полезахиснi лiсовi смуги

Правовий режим полезахисних лiсових смуг регулюється лiсовим законодавством, зокрема ст. 39 Лiсового кодексу Укра- їни при розмежуваннi категорiй лiсiв видiляє захиснi лiси, якi

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 2003. — № 4. — Ст. 165.

зокрема, виконують грунтозахиснi функцiї. Полезахисні лiсові смуги створюються для захисту земель вiд вiтрової та водної еро- зiї та пiдвищення урожайностi сiльськогосподарських культур на сiльськогосподарських землях. Технiчнi вимоги до їх створен- ня мiстяться в Iнструкцiї з проектування, технiчного приймання, облiку та оцiнки якостi лiсокультурних об’єктiв, затвердженої наказом Мiнлiсгоспу України вiд 08.07.1997 р. Стаття 8 Закону України «Про мелiорацiю»1визначає створення таких насаджень як один iз заходiв агролiсотехнiчної мелiорацiї земель.

Радiоактивно забрудненi землi, що не використовуються та пiдлягають окремiй охоронi як природнi регiони з окремим ста- тусом, включенi до елементiв екомережi поряд з iншими поруше- ними, деградованими, малопродуктивними землями та iншими землями, що зазнали впливу негативних процесiв та стихiйних явищ, якi в сукупностi належать до категорiї вiдновлюваних те- риторiй екомережi.

Земельний кодекс України в ст. 169 визначає поняття техно- генно забруднених земель, тобто земель, забруднених внаслiдок господарської дiяльностi людини, що призвела до деградацiї зе- мель та її негативного впливу на довкiлля i здоров’я людей. До техногенно забруднених земель вiдносяться землi радiацiйно не- безпечнi та радiоактивно забрудненi, землi, забрудненi важкими металами, iншими хiмiчними елементами тощо. При викорис- таннi техногенно забруднених земель, як зазначає Кодекс, вра- ховуються особливостi режиму їх використання.

Спецiальне правове регулювання радiоактивно забруднених земель та територiй здiйснюється на пiдставi Закону України

«Про правовий режим територiї, що зазнала радiоактивного за- бруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи»2. В залежнос- тi вiд рiзних факторiв територiя, що зазнала радiоактивного за- бруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи, подiляється на зони: 1) зона вiдчуження; 2) зона безумовного (обов’язково- го) вiдселення; 3) зона гарантованого добровiльного вiдселення;

4) зона посиленого радiоекологiчного контролю.

Поняття радiоактивно забруднених земель визначено ст. 4 За- кону України «Про правовий режим територiї, що зазнала ра-

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 2000. — № 11. — Ст. 90.

2 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1991. — № 16. — Ст. 198.

дiоактивного забруднення внаслiдок Чорнобильської катастро- фи». Це землi, якi потребують проведення заходiв радiацiйного захисту та iнших спецiальних втручань, спрямованих на обме- ження додаткового опромiнення, зумовленого Чорнобильською ка- тастрофою, та забезпечення нормальної господарської дiяльнос- тi. До цих земель належать територiї третьої та четвертої зон. Стаття 3 цього Закону дає визначення поняття радiацiйно не- безпечних земель: це землi, на яких неможливе подальше про- живання населення, одержання сiльськогосподарської та iншої продукцiї, продуктiв харчування, що вiдповiдають республiкан- ським та мiжнародним допустимим рiвням вмiсту радiоактив- них речовин, або якi недоцiльно використовувати за екологiч- ними умовами. До цих земель належать територiї першої та другої зони. Закон України «Про правовий режим територiї, що зазнала радiоактивного забруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи» визначає правовий режим цих територiй, систему заходiв, якi на них здiйснюються тощо.

Щодо порушених, деградованих, малопродуктивних та iн- ших подiбних категорiй земель, то їх правовий режим та захо- ди по вiдновленню регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про охорону земель»1 та рядом iнших актiв, про що йшлося в роздiлi 9.

 

Контрольнi запитання і завдання

1. Що таке екологiчна мережа України? Якi елементи вхо- дять до складу екологiчної мережi України i який їх пра- вовий режим?

2. У чому полягають особливостi правового режиму об’єк- тiв i територiй природно-заповiдного фонду?

3. Якi територiї та об’єкти природно-заповiдного фонду Украї- ни вiдносяться до природних, а якi до штучно створених?

4. Який режим власностi встановлений щодо об’єктiв і те- риторiй природно-заповiдного фонду?

5. Порiвняйте передбаченi види об’єктiв природно-заповiд- ного фонду на предмет мети їх створення, режиму влас- ностi, пiдпорядкування, умов використання й охорони.

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 2003. — № 39. — Ст. 349.

6. Що означає зонування територiй природно-заповiдно- го фонду? Щодо яких територiй воно здiйснюється?

7. На якi органи покладенi функцiї управлiння об’єкта- ми i територiями природно-заповiдного фонду?

8. Який порядок утворення територiй та об’єктiв природ- но-заповiдного фонду України?

9. Яка специфiка вiдповiдальностi за порушення правового режиму природно-заповiдного фонду України? Якими нормами вона визначена?

10. Проаналiзуйте положення нормативно-правових актiв i порiвняйте поняття: «лiкувально-оздоровча зона» i «лi- кувально-оздоровча мiсцевiсть»; «курортна зона» i «ку- рорт».

11. Якi ознаки характернi для курортних i лiкувально-оздо- ровчих зон та якi особливостi їх правового режиму?

12. Порiвняйте правовий режим зон округу санiтарної охо- рони курорту i визначте, якi види дiяльностi заборонено здiйснювати в кожнiй iз зон.

13. У межах яких територiй можуть бути розмiщенi зони ре- креацiйного призначення?

14. На пiдставi чого, якi державнi органи i в якому порядку визначають межi зелених зон навколо мiст?

15. Який правовий режим водно-болотних угiдь, що мають мiжнародне значення? Чим вiн визначений?

16. Якi територiї належать до вiдновлюваних територiй еко- мережi?

Роздiл 16. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ