Суть екон. зростання: типи, ресурси, темпи

Суть екон. зростання: типи, ресурси, темпи

Екон.зростання-зміна результатів функц-я економіки і використаних ресурсів. Кінцевою метою є споживання.

Осн. Типи:

-екстенсивний

-інтенсивний

Осн.показники екон.зрост.:

-реал. ВНП

-структура реал.ВНП

-реал.на душу населення

-темпи екон.зрост.

Темп зрост.:

За темпами екон зрост:

-високі

-низькі

-нульові

-від ємні

Суть екон. зрост.

 

1)ізокванти показ.комбінації праці і капіталу, які необх.

для вир-а 50 і 100одн.продукції

2)лінія Оу показ. темпи екон. зрост., що проходить через т.В2 і В1. Перехід від В1 до В2 означає, що зміна комбінації праці і капіталу К1L1 на K2L2 викликає приріст

0 до 100одн.

3)відношення ОВ1 до ОL1 та ОВ2 та ОL2 – продукт.праці

4) відношення ОВ1 до ОK1 та ОВ2 до ОK2- коеф.капіталу

5)між темпами зміни праці і капіталу та темпами росту ВНП(у) існує пропорційність:

-якщо темпи зміни L, К, у є однаковими, то має місце постійна віддача за рахунок масшт. вир-а

-якщо темпи зміни L та К вищі за темпи зрост. у – спадаюча віддача від масшт. вир-а

-якщо темпи зрост. L та К нижчі – зростаюча віддача

масшт. вир-а

 

Закляте коло бідності

Все починається з різкого зростання населення, внаслідок цього зменшується дохід на душу населення. Низькі подушні доходи означають низькі заощадження. Низькі заощадження своєю чергою обмежують процес інвестування у фізичний і людський капітал. А звідси випливає низька продуктивність праці і низькі доходи. А далі знов по колу і виходить, що країни бідні, бо вони від початку бідні (прим. – рекурсія:)).

Для розірвання цього кола пропонують підвищувати темпи нагромадження капіталу, збільшити частку інвестицій у ВВП, і стимулювати обмеження зростання населення, також залучити кошти, вивільнені від зменшення військових витрат розвинених країн, полегшення боргового тягаря, припинення економічного колоніалізму і перетягування фахівців, отримання широкого доступу на світовий ринок, реформування іноземної допомоги.

6. Особливості ЕЗ в україні

Вагомою причиною нинішнього стану економіки України стало багаторічне втілення в життя догми про випереджувальне зростання виробництва засобів виробництва порівняно з виробництвом предметів споживання. Внаслідок такої політики Україна успадкувала ' від СРСР украй нераціональну структуру промисловості, три чверті виробництва якої становила продукція важкої промисловості і лише чверть - продукція, призначена для задоволення потреб споживачів.

Ще однією причиною безпрецедентного спаду виробництва в Україні є незавершеність виробничого циклу в національній економіці. Суттєвим чинником стабілізації економіки України має стати активізація малого і середнього бізнесу. Світовий досвід показує, що

саме малі підприємства можуть розв'язати такі завдання, як структурна перебудова економіки, насичення ринку найрізноманітніший ми товарами і послугами, створення додаткових робочих місць. Малий бізнес послаблює монополізм і забезпечує конкуренцію. Однак поки що він іще не став в Україні реальною базою для становлення ринкової економіки.

Особливості регулювання економічного зростання в Україні

У трансформаційних умовах розвитку державне регулювання економічного зростання в Україні здійснюється за допомогою інструментів фіскальної, бюджетної, податкової, грошово-кредитної, амортизаційної та інших напрямів державної економічної політики.

Інструментами фіскальної політики є державні закупівлі, що характеризують бюджетні видатки, і податки, які визначають бюджетні доходи

У межах бюджетної політики держава здійснює пряме фінансування установ сектору загального державного управління, фінансування інвестиційних програм, обслуговування державного боргу

Державні фінанси істотно впливають на реальну економіку та її зростання, тому динаміка основних макроекономічних показників може виступати одним із критеріїв успішності того або іншого варіанта бюджетної політики

Податкова політика застосовується для поповнення державних фінансових ресурсів, а також для стимулювання економічного зростання, науково-технічного прогресу, здійснення структурних перетворень, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників.

Грошово-кредитна політика здійснюється з метою впливу на грошову пропозицію, для досягнення якої Національний банк України використовує такі основні інструменти: грошова емісія, операції з державними цінними паперами на відкритому ринку, зміна норми обов'язкових резервів, маніпулювання обліковою ставкою.

Рис.Політика гра дуалізму

Ціни знизяться від Р до Р₁ і крива AS змыститься на AS₁ .Подальше зменш грошової маси зменш AD на AD₂ рівновага переміст в т. Е ₂ ціни впадуть до Р₂

У випадку політики золотого індика уряд прагне збити високу інфляцію, швидко і різко зменш кількість грошової маси в обігу, в рез чого крива AD суттєво зміщ вниз. Ціни різко зниж, рівновага встановл в точці Е₁ .Крива AS відповідно різко зниж, ціни різко спадають до Р₂ Рис.Політика холотого індика

Рівновага споживача

Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень, тому завданням моделі поведінки споживача є пояснення того, як на його вибір впливають уподобання, дохід і ціни на товари. Для наочної демонстрації процесу вибору сумістимо на одному графіку карту кривих байдужості та лінію бюджетних обмежень якогось споживача (рис. 3.12).

Максимальна корисність, яка доступна при заданому бюджеті, досягається тоді, коли споживається комбінація товарів, що відповідає точці, де бюджетна лінія дотикається до найвіддаленішої від початку координат кривої байдужості. Рівновага споживача відповідає

комОшащї товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні.

Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його на інший. Рівновазі споживача можна, дати геометричне тлумачення. Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень І до кривої байдужості и₂, то це означає, що у точці А₃ нахил цих двох ліній збігається (нахил кривої у

будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці).

Кутова і внутрішня рівновага. Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою. Наприклад, студент, що споживав молоко і булочки, вирішив обмежити споживання молока, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною до такої кривої байдужості. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількості булочок, що може придбати студент залежно від його бюджету (рис. 3.13).

У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно знизяться на молоко чи значно зростуть на булочки. Якщо споживач взагалі не захоче відмовлятися від булочок заради молока, то крива байдужості матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутрішньої буде взагалі неможливий. •

Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли один із товарів є антиблагом, тобто таким, що мас від'ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам характер кривої байдужості; замість спадної вона стане зростаючою. Наприклад, через зайву вагу споживач взагалі не хоче вживати калорійні булочки, тоді його приваблюватиме той набір, де менше булочок, а рівновага (максимізація корисності) досягатиметься у точці, що відповідає

максимальній кількості молока, яку він може придбати, виходячи з бюджету (рис. 3.14).

Адже споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго. Зауважимо, що практично кожен товар може перетворитися на анти-благо, коли він доступний у такій кількості, що повністю задовольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає розглядати додаткове споживання як таке, що приносить користь, називається точкою насичення.

 

Т27.АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

1. Реакція споживача на зміну доходу. Функція попиту від доходу: крива Енгеля. Функції Торнквіста.

2. Реакція споживача на зміну цін. Виведення кривої індивідуального попиту.

3. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.

4. Рівняння Слуцького. Компенсуючі та еквівалентні зміни доходів.

5. Індивідуальний та ринковий попит.

6. Надлишки споживачів і добробут. Компенсований попит. Індекси реального доходу.

7. Прийняття рішень споживачем у ризикованих ситуаціях.

8. Роль інформації при здійсненні споживчого вибору.

 

-1-

Якщо ціни спожитих благ залишаються незмінними, а дохід споживача зростає, то відповідно зростає його добробут внаслідок збільшення обсягів споживання та корисності.

Крива „дохід-споживання” або крива добробуту (W) поєднує всі можливі точки рівноваги споживача при зростанні доходу і незмінних цінах ринкових благ.

 

мал.1.1

Крива „дохід-споживання” для товару Х наведена на мал.1.1. Спочатку споживач знаходиться у рівновазі за набором, що відповідає точці Е₁, в якій споживається Q_Х1 одиниць товару Х. Ріст доходу від І₁ до І₂ паралельно зміщує бюджетну лінію далі від початку координат. Спочатку, якщо би споживач не купляв би товар Х, то І₁ (сукупний поточний дохід до його зростання) був би повністю у розпорядженні для витрат на інші блага. Після зростання доходу споживач міг би витратити І₂ на інші блага, якщо би він знову не купляв товар Х. На мал.1.1 можна побачити грошовий дохід споживача на перетині бюджетної лінії споживача з вертикальною віссю.

Ріст доходів, за іншими рівними умовами, дозволить здійснити таку купівлю, яку споживач раніше не міг собі дозволити. Це призводить до нової точки рівноваги – Е₂. Щотижневе споживання товару Х – Q_Х2 зросло у відповідь на зростання доходів. Графік також показує додаткове зростання доходу та точки рівноваги, що відповідає кожному рівню доходу. Крива показує, як кількість товару Х, що споживається в тиждень, буде змінюватися в залежності від зміни доходу, і тільки від доходу.

Нормативні товари – такі товари, які людина споживає у великій кількості при зростанні його доходів. Крива „дохід-споживання” (мал.1.1) показує, що Х - нормативний товар. Його крива „дохід-споживання” буде мати позитивний нахил. Кожен раз, коли споживач отримує зростання доходу, він буде купляти більше цього товару нормальної якості.

Неякісні товари - такі товари, споживання яких зменшується із зростанням доходів. На мал.1.2 зображено криву „дохід-споживання” для неякісних товарів. Коли споживач починає розглядати товар як неякісний, крива „дохід-споживання” товару повертає до вертикальної осі координат. Після досягнення певного рівня доходу, подальше його зростання призводить до зменшення споживання товару. Крива „доход-споживання” отримує від’ємний нахил при досягненні цього рівня доходу. На мал.1.2 зростання доходів вище рівня І₂ є результатом зниження споживання товару Х. Споживачі кінцевому рахунку будуть відмовлятися від неякісних товарів при зростанні їх доходів вище певного рівня.

 

мал.1.2

 

Нейтральні товари - це блага, кількість споживання для яких є постійною при будь-якому рівні доходу. До них можуть відноситись товари, витрати на які займають відносно невелику частину бюджету, або ті, які розглядаються як товари першої необхідності. Крива „дохід-споживання” для таких товарів буде мати вигляд вертикальної лінії (мал.1.3).

 

мал.1.3

 

Крива Енгеля показує зміну обсягів споживання певного блага у відповідь на зростання доходу, причому дохід (І) знаходиться на осі Оу, а обсяг споживання певного блага – на осі Ох.

мал.1.4

 

Коли споживач, криві байдужості якого накреслені, має щотижневий дохід у розмірі І₁, рівноважна кількість товару Х, що купляється Q_Х1 одиниць в тиждень. Це позначено точкою А на мал.1.4. Точка В на мал.1.4, для якої дохід дорівнює І₂ грошових одиниць у тиждень, спожита кількість Х є Q_Х2.

Крива Енгеля виводиться шляхом з’єднання усіх точок, що відповідають різному доходу та пов’язаному з ним рівноважному об’єму закупівель товару Х. Крива Енгеля для товару нормальної якості буде мати додатній нахил, тому що зростання доходу завжди призводить до зростання кількості, що споживається, такого товару. Нахил кривої Енгеля може виражатися як:

∆І / ∆Q_Х

або

зміна доходу / зміна обсягу закупівель товару Х.

Нахил кривої Енгеля, зображений на малюнку 2.4, зростає по мірі зростання щотижневого доходу.

Крива Енгеля для товару, що споживається незалежно від рівня доходу покупця, мала би вигляд вертикальної прямої.

мал.1.5

На мал.1.5 зображена крива Енгеля, нахил якої зменшується по мірі зростання доходів, при цьому чуттєвість обсягу закупівель товару Х на зміну доходу посилюється.

В дослідженнях Енгеля у сфері співвідношення між доходами та закупівлями благ у 19 столітті виведені певні закономірності, які стали відомі пізніше як „закони Енгеля ”. Дослідження Енгеля також говорять про те, що споживання освітніх, юридичних, медичних послуг та послуг, що пов’язані з відпочинком, має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи, а темпи зростання споживання предметів харчування відстають від темпів зростання бюджету споживача. Зростання сектору послуг в економіці під час зростання особистих доходів останнім часом вказує на те, що багато послуг мають криву Енгеля, що співпадає з тією, що зображена на мал.1.5.

Суть екон. зростання: типи, ресурси, темпи

Екон.зростання-зміна результатів функц-я економіки і використаних ресурсів. Кінцевою метою є споживання.

Осн. Типи:

-екстенсивний

-інтенсивний

Осн.показники екон.зрост.:

-реал. ВНП

-структура реал.ВНП

-реал.на душу населення

-темпи екон.зрост.

Темп зрост.:

За темпами екон зрост:

-високі

-низькі

-нульові

-від ємні

Суть екон. зрост.

 

1)ізокванти показ.комбінації праці і капіталу, які необх.

для вир-а 50 і 100одн.продукції

2)лінія Оу показ. темпи екон. зрост., що проходить через т.В2 і В1. Перехід від В1 до В2 означає, що зміна комбінації праці і капіталу К1L1 на K2L2 викликає приріст

0 до 100одн.

3)відношення ОВ1 до ОL1 та ОВ2 та ОL2 – продукт.праці

4) відношення ОВ1 до ОK1 та ОВ2 до ОK2- коеф.капіталу

5)між темпами зміни праці і капіталу та темпами росту ВНП(у) існує пропорційність:

-якщо темпи зміни L, К, у є однаковими, то має місце постійна віддача за рахунок масшт. вир-а

-якщо темпи зміни L та К вищі за темпи зрост. у – спадаюча віддача від масшт. вир-а

-якщо темпи зрост. L та К нижчі – зростаюча віддача

масшт. вир-а