Тема 30 тгп та мікроекономічна модель фірми

1. Фірма як суб’єкт ринку та виробнича ринкова система

2. В-ча ф-ція її властивості. В-ча сітка. Ізокванта.

3. Закон спадної граничної продуктивності. Сукупний, середній і граничний продукт.

4. Взаємо заміщення факторів виробництва. Зона технічного заміщення. Гранична норма технічного заміщення.(ГНТЗ)

5. Постійна спадна та зростаюча віддача від масштабу в-ва. Крива «шлях розвитку».

1. Фірма як суб’єкт ринку та виробнича ринкова сивтема

Теорія рибництва та витрат є центральним в курсі мкек, а її категорії та поняття є базовими для управління підприємством. Передбачає розкриття зв’язків:

1) співвідношення між кількістю застосуванням і випуском ресурсу

2) залежність величини витрати від обсягів випущеної продукції

3) зв'язок між обсягом випуску, ціною за якою досягається максимізація.

Виробництво -це д-сть, пов’язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Елементи виробничого процесу наз фактори в-ва, а способи поєднання- техн.. в-во.

Соц-ек інститут в рамках якого здійсн. виробничий процес наз виробнича фірма.

Усі фактори які викор. У в-ві є обмежені, а потреби л-дей є зростаючими.

Розв. 2 шляхами:

1) Мак. Обсяги виробництва при певних обмеженях на ресурси;

2) Мін. Витрати рес. При заданих обсягах в-ва.

 

2. В-ча ф-ція її властивості. В-ча сітка. Ізокванта.

Співвідношення б-я факторів в-ва, насамперед праці (П) і капіталу(К), і максимальні обсяги продукції яка виготовляється за допомогою цих факторів наз виробничою фунцією (ВФ).

ВФ має справу з конкретними факторами в-ва і технологіями

Q=f(K,L,M)

Вф може бути викор для визначення мін. К-сті затрат необх для в-ва певної кількості товару.

Широко викор ВФ Кобба-Дугласса

Q=k*K^α L^β M^γ

k – коефіцієнт пропорційності

α, β, γ – коеф еластичності обсягу в-ва відповідно до категорії праці і матер. Рес.

α+ β+ γ= 1

ВФ має властивості:

- існує межа підвищення обсягів в-ва, яка може бути досягнута шляхом підвищення затрат одиничного фактора при фіксованих затратах іншого

- існує взаємо доповнення факторів виробництва, для ефективного функціонування одного фактора

- певна взаємозаміна ФВ без скорочення ФВ

Існують різні варіації ФВ які опис.:

1) одно факторна ВФ

2) двофакторна ВФ

3) Багатофакторна ВФ.

Найб поширена 2-на ВФ яка в якості осн факторів має П і К і визначає комбінаціє їх, для забезпечення певного обсягу випуску продукції.

Комбінації які доповн виробничий рез і представлений у табл. У вигляді в-чої сітки:

 

Пострічках вказані витрати одиниць К для випуску певної к-сті продукції.

По стовпчиках- витрати П.

В мін обсягу продукції який отримують при поєднанні К і П:

Q=15

3L+1K

2L+2K

1L +3K

На основі виробничиї сітки можна побудувати криву ІЗОКВАНТУ(рівної к-сті продукції)

Рис. Крива ізоквант

 

Ізокванта є фактично кривою байдужості фірми, яка показує які комбінації факторів в-ва, що отрим заданий обсяг.

Властивості ізоквантів:

1) має віємний нахил

2) є випухлою відносно початку координат

3) є паралельними

Обліки К і Л змін тому, що були побудовані множини ізоквант, які дають уявлення про множини техн. І техн. Переходу і має назву карта ізоквант або технологічна карта в-ва продукції.

Рис. Карта ізоквант.

 

Обсяг в-ва Q, досягається при однаковому поєднанні K₁ і L₁ , при переходу Q₂ можна використати такі комбінації K₁ L₁ , K₂ L₁ відповідно точки Q2 Q3

Таким чином, кожна ізокванта дає підприємству можливість техн. Вибору для нарощування в-ва різними шлязами.

 

3. Закон спадної граничної продуктивності. Сукупний, середній і граничний продукт.

 

Пропустимо що всі фактори в-ва крім1 є незміні така ситуація можлива в короткому періоді і в функції одно факторній ВФ.

Q=f (L)

Відомо, що різні комбінації факторів в-ва можуть давати різні обсяги виготовлення продукції і існує певна межа обсягу в-вапрои збільшені одного фактора, коли інші постійні і має назву Закон спадної граничної продуктивності(спадної віддачі)(ЗСГП)

Суть: Найб вагоме піднесення заг продукту приносить початковий приріст змінного фактора, після чого настає перелеломний момент після чого ці зміни приносять зниження ефективності, настає ситуація, коли приріст змін. Факторів веде до зниження заг обсягу випуску продукції. Причиною ефекту зниження віддачі: всі фактори в-ва повині приєднуватися пропорційно. Якщо змін 1 фактор, то виникне диспропорція факторів в-ва і в рез втрачаються темпи факторів в-ва.

Таким чином, закон встановлює співвідношення між затратами на ресурси і випуском продукції. Лежить в основі поведінки виробника, що максимілізує прибуток і визначає характер кривої пропозиції..

Для передбачення незмін. Стану техніки і технологій, застосовують технологійний прогрес який може змінити межі дії закону, оскільки нові технології дозвол нарощувати обсяги випуску продукції при використані тих самих ВФ.

Отже, в довгому періоді закон не діє.

Основним показником для хар 1-факторної ВФ є:

1) Сукупний або загальний продукт (ТР)

2) Середній продукт(АТ)

3) Граничний продукт (МР)

ТР – це заг к-сть виробленої продукції, яка змінюється в міру підвищення використання зміного фактору в-ва.

ТР=Q

Графік аналізу ТР:

 

 

Крива ТР має спеціальну форму і рух по кривій до точки Д показує що величина ТР підвищується, коли збільшується співвідношення факторів К і П, тобто досягається максим обсяг виготовлення продукції і відповідно задіяне оптимальне число працюючих. Подальше змін: Фактор П викликає спад ТР і обсягів випуску. Це означає, що техн. Обсяги в-ва мають певну межу до якої йде підвищення в-ва і після якого йде спад в-ва.

АР – це відношення ТР до обся використання в вироблені змінного фактору праці(L)/

АР = ТР/L

Якщо змінного фактору К:

АР = ТР/К

МР – це к-сть додаткової продукції яку отримали при використанні додаткової одиниці змінного фактора.

МР _L = Δ Q _L / Δ L

Графік аналізу АР і МР

 

Нарощування числа працюючих супроводжує одночасне зростаннч АР і МР.

Максимальне МР в точці К, максимальне Ар в точці С в якій діє рівність АР=МР. Таким чином, при її вирок L ₁ → L₂.Це є додаткова межа використання фактора праці серед аналізу АР і МР і показує, що не можна до збільшувати обсяги виробництва.

 

4. Взаємо заміщення факторів виробництва. Зона технічного заміщення. Гранична норма технічного заміщення.(ГНТЗ)

Аналіз ізоквант можна використати для визначення можливостейзаміщенна одного фактора в-ва іншим у процесі їх використання ГНТЗ працею К зизначається розміром К, який можна замінит кожною одиницею праці при цьому зміни обсягів в-ва

ГНТЗ= -ΔК/ Δ L

Форма ізокванти(випукла до початку координат)показує,що ГНТЗ зменшується при просування вниз уздовж ізокванти. Це означає що кожна година людської праці здатна замінити все меншу к-сть К. Причина полягає в тому, що фактори в-вамають властивість доповнювати один одного. Кожен з них не має робити те, що може робити інший, або якщо може, то гірше. Причину НТЗ факторів в-ва можна розрахувати не тільки через зіставлення їх приросту, а й через граничний продукт. Дійсно якщо при зменшенні К з К1 до К2 то зросте к-сть праці з L1 до L2 виробник залишається на тій самі і зо кванті, то справедливою буде така рівність:

Δ LMP_L=-ΔКMP_K

Тоді

ГНТЗ=-ΔК/ Δ L=MP_L / MP_K

Оскільки залежність хар нахил ізокванти в кожній точці кривої, то в подальшому вона використовується для обругтування точки рівноваги виробника.

Рис. Ізокванта

 

Хоча спадна ГНТЗ працею К важлива для абсолютної більшості виробничих процесів, існує цілий ряд винятків. К-ка з них:

1) Фактори в-ва можуть викор лише у виготовлені певної продукції

2) Повне заміщення факторів в-ва. За такої умови ізокванта мала б вигляд прямої лінії з постійним нахилом який = 1, однак цю ситуацію слід розглядати лише як теоретичну абстракцію: в реальному житті повне заміщення факторів в-ва в принципі не можливе.

Рис. Зона технічного заміщення

 

Ізокванти нижчого порядку не перетин з ізоквантами більш високо рівня, щоб наочно проаніліз цю думку, припустимо зворотне- перетин ізоквант. Для в-ва меншої к-сті продукції потрібно стільки ж ресурсів, стільки б було достатньо для в-ва більшої к-сті. Така комбінація не ефективна. Для раціонального виробника проблема вибору оптимального поєднання ресурсів може бути поставлена лише в межах зони технічного заміщення.

 

5. Постійна спадна та зростаюча віддача від масштабу в-ва. Крива «шлях розвитку».

В довгостроковому періоді всі фактори в-ва є зміними. Змінюється К і П відповідно змін їх співвідношення. Якщо припустимо ще технологія є не зміною, то підвищення в-ва буде визначатися зміною фактора К і П. В цьому випадку важливе значення має темпи зміни факторів пропорційності поєднання. Виникне явище ефект від масштабу, визнач залежності випуску від від зміни обсягу використання фактора в-ва.

Розрізняють:

1) Постійну віддачу від масштабу

2) Зростаючу

3) Спадну

Постійна має місце, коли темпи приросту К і П і обсягу випуску є однаковими. Відновідно ізокванти перебувають на рівній відстані один від одного..

Рис. Постійна віддача від масштабу:

 

 

ОВ1=В1В2=В2В3

Q-ізокванти

С1,С2,С3 –ізокоста(лінія рівних витрат)

Якщо при збільшенні в-ва темпи зміни К іП є однаковими, то точка дотику В1,В2,В3 визначають послідовне нарощення використання факторів в-ва і відповідно визначаються однакові темпи приросту в-ва або приріст в-ва досягається за рахунок пропорційності приросту факторів в-ва. Це є ілюстраці екстенсивного розв, коли еф використання факторів не збільшуються. І нарощення обсягу в-ва отрим виключно за рахунок підвищення затрат факторів.

Зростаюча віддача від масштабу має місце тоді коли при зростанні ресурсів К і П на 1%, обсяг продукції збільшується більше ніж на 1%. Відстань між ізоквантами зменшується наміру нарощення обсягів випуску.

Рис. Зростаюча віддача від масштабу

 

 

ОВ1>В1В2>В2В3>В3В4

Підвищення ефект досягається при підвищення економії рес на основній суспільні праці, підвищення ПП, зниження витрат в-ва, поліпшення управлінням.Тобто підвищення масштабів в-ва є результатом інтенсифікації в-ва.

Зростаюча віддача від масштабу Має місце тоді, коли при збільшені К і П, обсяг продуктивності підвищується меншими темпами ніж темпи ПП. Основною причиною є складне управління В-вом, підвищення середніх витрат в-ва іяк правило при достатніх крутих обсягах в-ва існують тенденції зниження тенденції від масштабу

Рис. Зростаюча віддача від масштабу

 

 

ОВ1<В1В2<В2В3<В3В4.

Тема 30 ТГП та мікроекономічна модель фірми

1. Фірма як суб’єкт ринку та виробнича ринкова система

2. В-ча ф-ція її властивості. В-ча сітка. Ізокванта.

3. Закон спадної граничної продуктивності. Сукупний, середній і граничний продукт.

4. Взаємо заміщення факторів виробництва. Зона технічного заміщення. Гранична норма технічного заміщення.(ГНТЗ)

5. Постійна спадна та зростаюча віддача від масштабу в-ва. Крива «шлях розвитку».