Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”: загальна характеристика.

ЗУ 1991р.

Законом визначено, що природні ресурси України — це власність народу України. Від імені народу України право розпорядження природними ресурсами здійснює Верховна Рада України. Особливій державній охороні підлягають території й об'єкти природно-заповідного фонду України та інші території й об'єкти. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.

Законом розглянута проблема освіти і виховання. Підвищення екологічної культури суспільства і професійна підготовка фахівців забезпечуються загальною обов'язковою комплексною освітою і вихованням в галузі охорони навколишнього природного середовища. Екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів і приводить до впливу на стан середовища.

Законом визначені права й обов'язки громадян України. Кожен громадянин України має право на: безпечне для його життя і здоров'я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, що можуть негативно впливати на довкілля; участь у розробці заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; об'єднання в суспільні природоохоронні формування; одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища; участь у проведенні суспільної екологічної експертизи; одержання екологічної освіти; представлення в суд позовів про відшкодування збитку, заподіяного їх здоров'ю внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов'язані: берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства; здійснювати діяльність з дотриманням вимог екологічної безпеки; не порушувати екологічні права інших суб'єктів; вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів і штрафи за екологічні правопорушення; компенсувати збитки, заподіяні забрудненням.

З метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування її змін і розробки рекомендацій для прийняття управлінських рішень створюється система державного моніторингу навколишнього природного середовища. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів готується щорічна Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання й охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу, морського середовища і природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу.

Даним законом запропоновані економічні заходи забезпечення охорони навколишнього середовища: взаємозв'язок управлінської, науково-технічної і господарської діяльності підприємств з раціональним використанням природних ресурсів; визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього середовища; встановлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; встановлення нормативів збору за використання природних ресурсів, на розміщення відходів; надання податкових і кредитних пільг при впровадженні ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

Забороняється введення в дію підприємств, споруджень та інших об'єктів, на яких не забезпечені в повному обсязі дотримання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво і реконструкцію.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне дисциплінарну, адміністративну, громадянську і кримінальну відповідальність.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища.