Педагогічні інновації: методичні основи

Вивчення передового педагогічного досвіду приводить до висновку про існування механізму саморозвитку школи. Його джерело - у творчості педагогів, в їх інноваційній діяльності, яка знайшла відбиття у створенні шкіл нового типу, у розробці і введенні елементів нового змісту освіти, нових освітніх технологій, зміцненні зв'язку практики з наукою, зверненні до світового педагогічного досвіду тощо.

Поняттям "інновація" позначають нововведення, новизну, зміну, введення чогось нового. Стосовно педагогічного процесу інновація - означає введення нового в цілі, зміст, форми і методи навчання та виховання; в організацію спільної діяльності вчителя і учня, вихованця. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих учителів і цілих колективів. Інноваційні процеси в освіті виникали у різні історичні періоди, але на сучасному етапі розвитку шкільництва в Україні вони активізувалися у зв'язку з відходом від тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання та виховання. Цей процес не повинен бути стихійним, він потребує управління. У іншому випадку нововведення можуть набути ілюзорного характеру, чи характеру шкідливого прожектерства або голослівної псевдонаукової спекуляції (наприклад спроба запровадити сугестивне вивчення точних дисциплін, розробка проектів штучних інтегративних курсів, що порушують логіку вивчення навчальних дисциплін тощо).

Сьогодні інновація є об'єктом пильної уваги педагогів-теоретиків, які намагаються вивчити і осмислити загальні тенденції і закономірності розвитку інноваційної діяльності педагогів-новаторів. Характерною особливістю інновацій є нині його синтезування з педагогічною наукою, що виявляється у опорі новаторів на наукові знання.

Таким чином, активізація інноваційних процесів в Україні актуалізувала дві важливі проблеми педагогіки - проблему вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду та проблему впровадження досягнень психолого-педагогічиої науки в практику. Результатом інноваційних процесів стає використання теоретичних і практичних нововведень, а також таких, що утворюються на межі теорії і практики. Учитель може виступати автором, дослідником, користувачем і пропагандистом нових педагогічних технологій, теорій, концепцій.

Інноваційні процеси є механізмом інтенсивного розвитку школи та педагогіки. Інновації функціонують на рівнях створення, освоєння і втілення. Дослідниками сформульовано ряд законів перебігу інноваційних процесів.

Педагогічні інновації описують за такими критеріями: новизна, що дає змогу визначити рівень новизни досвіду. Розрізняють абсолютний, локально-абсолютний, умовний, суб'єктивний рівні новизни; оптимальність, який сприяє досягненню високих результатів за найменших витрат часу фізичних, розумових сил; результативність та ефективність, що означає певну стійкість позитивних результатів у діяльності вчителя; можливість творчого застосування в масовому досвіді, що передбачає придатність апробованого досвідудля масового впровадження в загальноосвітніх закладах.

Аналіз педагогічних інновацій проходить через кілька етапів: на першому етапі встановлюється відповідність нововведень вимогам до інновацій. Встановлюється, яка ідея покладена в основу новаторства вчителя; наскільки ця ідея віддзеркалена в загальній системі школи, підвищує педагогічну майстерність учителя і якість педагогічної практики в цілому; які елементи нового покладені в основу авторських пропозицій, педагогічної ініціативи, наскільки ця ідея збагачує певну наукову концепцію; які методи і прийоми створені і використовуються автором, наскільки вони нові та ефективні.

До найважливіших загальних педагогічних інновацій можна віднести:

1) теорію і практичну технологію оптимізації навчально-виховного процесу, що охоплює систему педагогічної науки і педагогічної практики;

2) гуманістичну педагогіку у всій сукупності її теоретичних положень і практичних технологій;

3) засновані на нових ідеях підходи до організації і керування педагогічними процесами;

4) технології, засновані на застосуванні нових ідей і засобів інформатизації, масової комунікації.

Головними напрямками інноваційних перетворень у педагогічній системі є теорія, технологія (зміст, форми, методи, засоби), керування (мети і результати), навчальні заклади.

Інноваційний заклад освіти — навчальний загальноосвітній заклад, в якому педагогічний та учнівський колективи експериментують, апробують чи впроваджують нові педагогічні ідеї, теорії, технології.