Професійна компетентність викладача вищої школи.

Педагог-професіонал має бути компетентним, насамперед, в області людських відносин, уміти керувати їхнім розвитком. “Компетентність” як феномен, незважаючи на достатню кількість досліджень, сьогодні ще не має точного визначення й не одержала свого вичерпного аналізу. Найчастіше в науковій літературі це поняття щодо педагогічної діяльності вживається в контексті приведення в дію внутрішніх рушійних сил педагогічного процесу, причому частіше в ролі образної метафори, а не наукової категорії.
Для багатьох дослідників компетентність фахівця проявляється, насамперед, в ефективному виконанні функціональних обов'язків. Але компетентність розуміють і в такий спосіб: міра розуміння навколишнього світу й адекватність взаємодії з ним; сукупність знань, умінь і навичок, що дозволяють успішно виконувати діяльність; певний рівень сформованості суспільно - практичного досвіду суб'єкта; рівень навченості соціальним і індивідуальним формам активності, що дає можливість індивіду в рамках своїх здібностей і статусу успішно функціонувати в суспільстві; сукупність професійних властивостей, тобто здібностей реалізувати посадові вимоги на певному рівні і ін.
Дослідження показують, що поняття компетентності тісно пов'язане з дефініцією “компетенція”. При цьому потрібно відзначити, що в різних тлумачних словниках поняття “компетенція”, незважаючи на деякі розходження в інтерпретації, включає два основних загальних пояснення: 1) коло питань; 2) знання й досвід у певній області.
Найбільш повне визначення цього поняття представлено в словнику іноземних слів. У ньому дане наступне визначення поняттю “компетенція”: 1) коло повноважень будь-якого органа або посадової особи; 2) коло питань, у яких дана особа має пізнання, досвід.
Виходячи із цього визначення, можна сказати, що під компетентністю необхідно розуміти, з одного боку, те коло повноважень, що здійснює фахівець (наприклад, “ці питання перебувають у його компетенції”). З іншого боку -знання, досвід, уміння, якими володіє професіонал (компетентний).
Е.Ф. Зеер уважає, що функціональний розвиток професійної компетентності на початкових стадіях професійного становлення фахівця має відносну автономність, а на стадії самостійного виконання професійної діяльності компетентність усе більше поєднується із професійно важливими якостями. Основними рівнями професійної компетентності суб'єкта діяльності стають навченість, професійна підготовленість, професійний досвід і професіоналізм [6, с 37]. У процесі професійного становлення фахівець, проявляючи компетентність в одному або іншому питанні, поступово набуває здатності бути компетентним у здійсненні своєї діяльності в цілому й у виконанні своїх функціональних обов'язків зокрема.
Високий рівень загальної професійної компетентності викладача забезпечує йому можливість значних досягнень у професійній області, в області самокерування, особистісного вдосконалювання й дозволяє в процесі професійного становлення досягти рівня супер-професіоналізму й педагогічної майстерності.
52. Сутність проектного навчання. Презентація проекту.

 

Проектне навчання - це самостійна діяльність учнів на основі особистісного вибору щодо пізнавальних або практичних завдань у нестандартних ситуаціях. Таке навчання може бути віднесене до педагогічних технологій, тому що припускає цільову спрямованість кожного проекту, конкретні наукові ідеї, на які воно опирається, застосування алгоритму і чіткої послідовності дій учителя й учня, вимірні критерії оцінки отриманого результату.

У проектному навчанні проявляється раціональне сполучення теоретичних знань і практичних дій при вирішенні конкретної проблеми, використовується сукупність проблемних, дослідницьких, практичних методів роботи, за своєю сутністю завжди творчих.

Проектне навчання реалізується при наявності таких умов:

актуальність значимої для учнів проблеми, потребуючої інтегрованого знання й самостійного пошуку шляхів її рішення (наприклад, вивчення проблеми історії й культури та взаємовідносин національних спільнот, що проживають у шкільному мікрорайоні);

передбачувані результати проектної діяльності мають практичну, теоретичну, пізнавальну значимість для всіх і для кожного учасника проекту (наприклад, складання демографічної карти мікрорайону, проведення інтерв'ю, серії репортажів, випуск газет, організація фестивалю тощо);

самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів з планування, реалізації та оцінювання проекту;

розподіл ролей і відповідальності всіх учасників проекту, індивідуальне або колективне планування роботи;

змістовна частина проекту чітко структурована, алгоритмічна, бажано із вказівкою поетапних результатів (наприклад, етап підбору літератури з теми проекту завершується складанням тематичної картотеки, а етап збору фактичних даних - розробкою таблиць, схем, графіків тощо);

робота над проектом припускає використання дослідницьких методів, аналіз даних і встановлення причинно-наслідкових зв'язків, висування гіпотез і нових проблем дослідження, проведення спостережень, експериментів тощо);

опис напрямків, методів і процедур дослідження, оформлення результатів, формулювання висновків, рекомендацій, захист-презентація роботи також проводяться в системі й відповідно до рекомендацій і прийнятих стандартів для написання, оформлення й захисту творчих робіт;

у проекті можуть брати участь як учні одного віку (класу), так і учні декількох класів або паралелей, де передбачається різновікове, інтелектуальне спілкування й співробітництво;

заохочується активне використання різноманітних методів роботи з інформацією ("круглі столи", "мозкові штурми", використання ресурсів Інтернету тощо);

у процесі роботи над проектом учні можуть одержати необхідну консультацію, педагогічну, психологічну й інформаційну підтримку з боку вчителів та інших фахівців.

За змістом розрізняють такі види проектів:

навчальні (предметні й міжпредметні);

інформаційні;

прикладні;

рольові та ігрові;

дослідницькі;

телекомунікаційні;

соціальні;

соціально-педагогічні.

За тривалістю можна виділити три види навчальних проектів:

короткострокові (2-6 годин);

середньострокові (10-15 годин);

довгострокові (потребуючі певного часу для пошуку матеріалів, аналізу й оформлення результатів).

Етапи роботи над проектом

- Підготовчий етап (розробка проектного завдання):

- Підготовчий етап (захист проектів):

- Проект може бути оформлений у такий спосіб:

- титульний аркуш - назва навчального закладу, назва проекту, автори проекту, клас, науковий керівник, термін виконання та захисту проекту;

- зміст - перелік основних частин проекту;

- коротка анотація - основні положення проекту;

- епіграф;

- введення - обґрунтування вибору, актуальності, значимості проблеми, мети і передбачувані результати проекту;

- основна частина, структурована згідно етапам, діям, методам, проміжним результатам;

- опис і аналіз отриманих результатів;

- передбачуваний ілюстративний ряд до проекту;

- висновки - відповідність гіпотези й результатів, оцінка методів, рекомендації, пропозиції;

- бібліографія (відповідно до прийнятих стандартів);

- додатки (схеми, таблиці, малюнки, фото, діаграми, графіки тощо);

- відомості про авторів проекту (проектна група, роль кожного).

- Оцінка проектної діяльності (рефлексія)

- Для оцінки проектної діяльності можуть бути використані такі критерії:

- актуальність (пізнавальна, практична, соціальна значимість проекту);

- інформаційна і технічна забезпеченість;

- оригінальність, новизна основної ідеї та методів проектної діяльності;

- реалістичність (здатність щось розвити, поліпшити, змінити, довідатися);

- доступність, можливість учасників проекту успішно його реалізувати, одержати результат;

- націленість проекту на розвиток самих учасників, збагачення їхнього досвіду, пошукової діяльності.