Музично-ритмічні рухи: Танець. Гра.

Після відносного спокою під час слухання і співів, дітям доцільно запропонувати музичну гру або танець. На занятті може бути і танець, і гра, у такому разі танець завжди іде перед грою, тому що під час гри діти збуджуються, і їх важко буде потім організувати.

6. Вихід дітей із залу.

Заняття закінчується ходьбою під музику маршу. Цей вид ритмічної діяльності направлений на зниження деякого емоційного збудження, приведення дитини у стан звичайної норми. Спокійні завдання чергуючись із динамічними, дають змогу рівномірно розподіляти фізичне навантаження.

Структура музичних занять може і повинна варіюватися в залежності від учбових, виховно-навчальних завдань, ступеню засвоєння дітьми музичного матеріалу, а також загального психофізіологічного стану дітей. Однак при будь-якому варіанті структури муз. заняття слід пам’ятати про гігієну нервової системи, ураховуючи її вікові особливості і швидку стомленість.

Варіанти структури музичних занять.

1 варіант:

вхідна ходьба;

вправа (малорухома);

співи;

слухання;

гра, пляска;

вихід.

(Вправа береться малорухома, а на слухання – музика до гри або танцю.)

2 варіант:

вхідна ходьба;

слухання;

співи;

вправа;

танок, гра;

вихід.

(Вправа закріпляється у грі або танці.)

3 варіант:

дітям пропонуються творчі завдання у співах та рухах.

Творчим завданням приділяється більше уваги. Якщо творче завдання плануються у співах, доцільно проводити їх на початку заняття, коли діти не стомлені і найбільш активні, при цьому, менше уваги приділяється на слухання і при співі виконуються не 3 пісні, а 1 чи 2.

4 варіант: діти в групі гарно співають, але невиразно рухаються, тоді більше уваги приділяється рухам, але спів повинен бути на занятті, тому муз. керівник підбирає гру під спів і хоровод. Можливий зворотній варіант – погано співають, добре рухаються. План такий же, але у хороводі працюємо більше над співом.

Тривалість проведення музичних занять.

Молодші групи – до 20 хвилин.

Середня група – 20-25 хв.

Старша група – 25-30 хв.

На кожному занятті бажано щоб був новий музичний матеріал. Першим завжди в програмі заняття стоїть нове або менш знайоме дітям.

Вправа, як вид не вважається, тому нова вправа може поєднуватися з будь-яким новим муз. матеріалом.

 

29. Дайте характеристику формі організації музичної діяльності у дитячому садку – розваги у дитячому садку. Види розваг.

Розваги в дитячому садку є важливою формою організації дітей поза заняттями, допомагають створити радісну атмосферу, яка сприяє формуванню у дітей позитивних емоцій, розширюють сферу їхніх почуттів, привчають до колективних переживань, розвивають ініціативу, творчу вигадку.

Розваги в дитячому садку різноманітні за своєю тематикою та організацією. В деяких видах розваг, де виконавці – дорослі, а діти виступають у ролі глядачів; в інших – діти самі танцюють, співають, декламують вірші, інсценізують казки; іноді разом виступають і діти і дорослі.

Основна мета розваг – розважати дітей. Вдумливе використання розваг розширює сферу педагогічного впливу на всебічний розвиток дітей. Багато розваг пов’язані із різними видами мистецтва: образотворчим, музикою, театром, кіно. Сценарій об’єднує художній матеріал в єдину цілісну форму. Організацією і підготовкою розваг керують вихователь і музичний керівник.

Вечори розваг проводяться для кожної групи окремо або для двох з’єднаних груп. Діти готуються до них під час музичних занять, занять з рідної мови та інших видів навчання.

Години дозвілля слід проводити один раз на тиждень у кожній віковій групі. Музичні розваги треба організовувати один раз на два тижні.

Тривалість розваг:

- для дітей молодшої та середньої групи – 15-20 хв.;

- для дітей старшої групи – 25-30 хв.

Місце музики в розвагах

В розвагах музика використовується по-різному: в одному випадку становить основний зміст (музичні ігри, концерти, хороводи тощо), в іншому застосовується принагідно (спектаклі, ігри-драматизації).

Для дитячого виконання добирається яскрава, образна музика з простими мелодіями, що добре запам’ятовується.

Складніший музичний і літературний матеріал може виконуватися дорослими. Важливим моментом в розвагах є сюрпризність

Основні види розваг: ігри-забави, нова іграшка (для молодших дітей), концерт, гра-драматизація, ляльковий театр, тіньовий театр, настільний театр, театр п’яти пальців, слухання радіо та телепередач, вечір ігор, забав, атракціонів, святкування днів народження дітей, тематичні розваги, спортивні розваги.

Розваги рекомендується обов’язково чергувати. Матеріал треба добирати відповідно до віку дітей, рівня їхнього розвитку та інтересів.

1. Однією з форм розваг може стати нова іграшка. Новизна, зовнішня привабливість її тішать дитину.

2. Ігри-забави найчастіше проводяться з найменшими дітьми («Ладусі», «Іде коза рогатая», «Сорока-білобока»), це і різні види хованок. Ігри-забави допомагають внести певну розрядку, зняти втому і створити піднесений настрій.

3. Концерти включають різні номери: сольні, ансамблеві, хорове виконання пісень, танців. Участь у концертах доступна старшим дошкільникам. Проявляються виконавські навички, ініціатива, творча вигадка.

У д/с проводять концерти художньої самодіяльності або тематичні концерти.

Концерти художньої самодіяльності - духовно збагачують дітей.

В емоційній формі концерти художньої самодіяльності знайомлять дітей із зразками художнього слова, народними піснями, творчістю радянських та сучасних композиторів. Якщо на музичних заняттях вокальна музика звучить в одноголосному виконанні, а інструментальні твори виконуються звичайно на фортепіано, то на вечорах худ. самодіяльності пісні може співати ансамбль вихователів, а інструментальна музика звучить на різних інструментах – фортепіано, скрипці, народних інструментах, коли є можливість залучити виконавців.

Тематичні концерти досить різноманітні за своїм змістом, наприклад: «Пісні і танці різних народів», «Жанри музичного мистецтва»,«Про трьох китів» Д. Кабалевського та ін.

Концерти, присвячені творчості композиторів, письменників.

Яскрава розповідь, показ малюнків, портрета, фотографій, художніх ілюстрацій.

До програми треба включати найцікавіші і найдоступніші дітям твори. Музичний керівник може ілюструвати розповідь виконанням творів на фортепіано або в запису.

Концерти, присвячені ознайомленню з муз. інструментами, значно розширюють дитячий музичний кругозір. Знайомлячи з інструментом, перш за все треба:

- показати і назвати його;

- розповісти про основні частини інструмента;

- коротко пояснити їхнє призначення і продемонструвати звуковидобування, звертаючи увагу на характер звучання;

- виконати на інструменті 2-3 доступні твори різного характеру – нові або знайомі дітям. (Якщо дітям сподобалось, можна повторити.)

Іноді концерти проводять самі діти, наприклад старші для молодших. За кілька днів вихователь і муз. керівник з’ясовують із старшими дітьми, що б вони хотіли виконати, складають програму, до якої можна включити також пісні, ігри, танці, які знають малята.

Концерти самодіяльності дають змогу дітям проявити себе в піснях, танцях, задовольнити своє прагнення до активної музузичної діяльності. Цей вид розваг особливо сприяє розвитку дитячої творчості.

4. Ігри-драматизації.

В цих іграх у дітей виховується активність, ініціатива, самостійність, розвивається творча уява, вміння відтворити образ, фантазувати. У процесі ігор-драматизацій діти виробляють звичку мислити самостійно.

Для проведення гри-драматизації потрібна підготовча робота:

- Вихователь та музичний керівник вибирають казку, яку легко інсценувати; важливо, щоб кількість ролей відповідала кількості персонажів, м. к. підбирає музику;

- Діти слухають казку з музичним супроводом, вихователь виразно розповідає її, підкреслюючи інтонацією, мімікою, жестом найважливіші моменти у поведінці героїв; казку можна повторити 2-3 рази;

- Через кілька днів вихователь розповідає казку знов, і показує ілюстрації з книжки, на яких зображені окремі персонажі, звертаючи увагу дітей на характерні особливості кожного героя;

- Цю казку діти можуть подивитися в настільному або тіньовому театрах;

- Можна запитати дітей, як вони собі уявляють того чи іншого персонажа із певної казки; повторення казки проходить цікаво і діти поступово запам’ятовують її текст;

- Під час розподілу ролей треба враховувати творчі дані дитини, які поможуть їй створити певний образ. (У роботі над грою-драматизацією бере участь уся група, але що робити, якщо дітей у групі більше ніж персонажів? Можна додавати нові персонажі.);

- Після уважного розподілу ролей вихователь переходить до їхнього

розучування;

- Одночасно з роботою над ролями діти розучують на муз. заняттях

таночки та пісні з цієї інсценівки;

- Пізніше муз. керівник включає до плану занять уривки з казки.

Якщо робота проходить захоплено, сумлінно і систематично, діти можуть підготувати інсценівку за 2 – 2,5 місяці.

Музика є невід’ємною складовою частиною гри-драматизації. Вона має бути органічним компонентом вистави, підкреслюючи основну ідею твору й допомагаючи розкрити характери діючих осіб. Також велику увагу треба приділяти художньому оформленню казки та костюмам дітей.

Ляльковий театр

Ляльковий театр має велику кількість різновидів: ляльки, що їх одягають на руку («петрушки», або іграшки «бібабо»); ляльки на тростинах, відкритих і закритих; ляльки на ниточках (маріонетки); ляльки, які знаходяться на сценічному планшеті, тобто великі, в зріст людини і навіть більші.