Музично-ритмічну діяльність можна умовно поділити на 2 групи дій.

1 група – сприйняття музики; (Діти знайомляться з розвитком муз. образа, структурою і характером твору.)

2 група – відображення її у рухах. (Засвоюються навички рухів, чим більше вони пов’язані з музикою, тим точніше передають муз. образ.)

Змістом музично-ритмічного виховання є розвиток у дітей активного, свідомого сприйняття музичних творів, вироблення у них вмінь передавати в рухах зміст і характер музики. Цих вмінь дошкільники набувають під час виконання танців, музичних ігор і вправ, що становлять єдину систему, за допомогою якої здійснюється музично-ритмічне виховання дітей. Усі музично-ритмічні рухи повинні відповідати змістові й формі музичних творів, під які вони виконуються.

Навчаючи дітей музично-ритмічних рухів, слід виховувати в них природну виразність рухів. В програмі музично-ритмічного виховання значна увага приділяється розвитку природної виразності рухів дитини. Як відомо, в музично-руховій діяльності дітей рухи є засобами вираження думок, почуттів, образів. Тому чим активніше, емоційніше дитина сприймає музику, тим виразніше вона буде рухатись, танцювати. У збереженні природних, невимушених рухів значну роль відіграє виникнення у дітей правдивих почуттів та їхній розвиток. Навчання природних рухів вимагає великої уваги. Поряд з цим проводиться робота по розвитку дитячої творчості. На розвиток дитячої творчості велику увагу звертав Карл Орф. Методику розвитку музичної творчості в процесі музично-ритмічних рухів у дошкільних закладах розробила Наталія Олексіївна, Н. Ветлугіна. В процесі ігрової діяльності формується творча уява дитини, виявляються її ініціатива і вигадка. Дошкільники передають характерні особливості персонажів, створюють цікаві композиції танців, побудови ігор, інсценують пісні. Для цього вони використовують різноманітні виражальні засоби — мову, рухи, міміку, спів. Вони вірять глибоко і щиро в те, що зображають. К. Станіславський вважав, що артистові належить вчитися грати у дитини. «От коли ви дійдете в мистецтві до правди і віри дітей в їхніх іграх, тоді ви зможете стати великими артистами».

Творчий розвиток дошкільників залежить від того, як зуміє музичний керівник спрямувати їхню діяльність. Тому педагог повинен мати відповідну підготовку в цій галузі й уважно стежити за кожною дитиною, щоб забезпечити прояв її ініціативи, творчості, винахідливості в іграх і танцях, на заняттях і в повсякденному житті.

Репертуар для занять має відзначатися високими художніми якостями. Хороводи та інструментальна музика повинні бути яскравими, з чіткою побудовою, приємною мелодією, простою гармонією та виразними динамічними відтінками. Необхідно, щоб музичні твори були дохідливими. Це дасть можливість дітям у найпростіших рухах передати характер музики, найяскравіші її елементи, допоможе глибше сприйняти й усвідомити зміст твору. В іграх для дошкільників молодшої групи використовується музика, контрастна за регістром, темпом, динамікою. Вона легше сприймається дітьми, сприяє кращому виконанню певних музичних завдань, як в іграх «Дідусь-садівник і козенята» (музика Гедіке), «Прогулянка і дощик» (музика Філіпенка). Українські та російські народні танці за формою, як правило, двочастинні. На першу частину діти бігають або ходять по колу, на другу — послідовно виконують нескладні рухи — тупотіння, плескання, кружляння (наприклад, «Веселий танець», «Танець парами»). У кожній наступній віковій групі програмові завдання і музичний матеріал ускладняються. Діти вчяться рухатись, відображаючи менш контрастні зміни динаміки (голосно, помірно, тихо), регістрів (високий, середній, низький), переходи від помірного до повільного або швидкого темпу. Використовуються переважно тричастинні музичні твори (наприклад, гра «Зайці та лисиця»).

 

8. Розкрийте значення та завдання розділу «Гра на дитячих музичних інструментах».

Гра на музичних інструментах не є складною для дітей. Діти з самого народження чують різні звуки та ритм. Це і є поштовхом для подальшого розвитку музичного та ритмічного слуху дошкільника. Гра на ДМІ дає можливість розвивати дитину всебічно з малечку і до повного її сформування.

Одним із перших композиторів і педагогів, який звернув увагу на проблеми музичного виховання дітей, вважаючи провідним видом музичної діяльності дітей, а саме гру на дитячих інструментах, був Карл Орф. Він віддавав перевагу елементарним інструментам, так як «музикування на класичних музичних інструментах вимагатиме значних зусиль, тривалих вправлянь і це неодмінно відволікатиме увагу дітей від музики.»

Назви «музичні іграшки» та «дитячі музичні інструменти» досить умовні. Музичні іграшки найчастіше застосовують у сюжетній і дидактичній грі. Музичними іграшками в основному користуються в роботі з дітьми молодшого дошкільного віку. Але й пізніше деякі іграшки можуть застосовуватися в оркестрі як рівноправні інструменти.

Дитячі інструменти нерідко нагадують справжні, але вони спрощені й не повністю відтворюють звучання справжніх інструментів, хоч мають іноді їх назви, схожі за зовнішнім виглядом, звучанням і способом звукоутворення. Залежно від способу звукоутворення і залежно від характеру звучання музичні іграшки та інструменти можна згрупувати за певними видами.

Гра на музичних інструментах - один з видів дитячого виконавства. Застосування дитячих музичних інструментів та іграшок (як на заняттях, так і в повсякденному житті) збагачує музичні враження дошкільнят, розвиває їхні музичні здібності.

Крім того, гра на музичних інструментах розвиває волю, прагнення до досягнення мети, уяву.

Музичні іграшки та інструменти викликають у дітей великий інтерес, вони допомагають розвитку творчих здібностей, можуть використовуватись на заняттях і у самостійній муз. діяльності. Тому перед муз. керівником стоїть мета – за допомогою інструментів викликати у дітей бажання самостійно займатисямузикою. Діти можуть грати знайомі поспівки, імпровізувати нескладні ритми, підбирати на слух добре знайомі мелодії (гратися в „Музичну луну”, співати і підігрувати собі і т. ін.).

У дитячому садку треба передбачити повний асортимент дитячих музичних інструментів, з яких можна створити ансамбль чи маленький оркестр.