Значення та завдання співів у дитячому садку.

«Заспівають діти - заспіває народ», - писав Ушинський К.Д.. А будуть любити спів діти чи ні, багато в чому залежить від дорослих.

Дошкільний вік - найбільш сприятливий період для формування і розвитку співочого голосу. Заняття співом є важливою складовою гармонійного розвитку дошкільника. Виховання слуху і голосу дитини надає позитивний вплив на формування мови, а мова, як відомо, є матеріальною основою мислення. Спів допомагає вирішити деякі проблеми звуковимови. Планомірне вокальне виховання так само чинить сприятливий вплив на фізичне здоров'я дітей, спів не тільки доставляє задоволення співаючого, але також вправляє і розвиває його дихальну систему, яка впливає на стан серцево-судинної, отже, мимоволі займаючись дихальною гімнастикою, дитина зміцнює своє здоров'я.

У співі успішно формується весь комплекс музичних здібностей: емоційна чуйність на музику, ладове почуття, музично-слухові уявлення, почуття ритму. Спів активізує розумові здібності, розвиває естетичні і моральні уявлення дітей.

Співи – найбільш доступний вид виконавської діяльності дітей. Співи сприяють розвитку активного сприйняття музики, сприяють розвитку вміння виражати свої почуття та переживання. Пісня викликає в дітей позитивні емоції. З’являється емоційна зацікавленість, у чому і визначається її важлива роль в житті народу, у вихованні естетичних смаків.

У процесі занять співом, у дітей розвиваються музичні здібності (розвиваються слухові уявлення, без яких неможливе правильне відтворення мелодії голосом, мелодичний слух, ладове чуття, чуття ритму, музичну пам’ять і більш загальна здібність – емоційний відгук на музику), розширюється кругозір.

На заняттях зі співів вдосконалюється мова дітей, виправляються дефекти вимови (співаючи діти змушені вимовляти слова протяжно, чітко, а це допомагає правильному їх засвоєнню. Крім того, текст пісні підпорядкований певному ритму, що також сприяє вимові важких звуків та складів). Співи привчають дітей до спільних дій, об’єднують загальним настроєм; у дітей виховуються дружні взаємовідносини, почуття колективізму.

Співи у дитячому садку також являються засобом зміцнення організму дошкільників, зміцнюються легені, артикуляційний та голосовий аппарат. Співи є найкращою формою дихальної гімнастики.

Народна пісня знайомить дітей з національними традиціями, розвиває художній смак, збагачує мову дитини. Покращує дикцію та артикуляцію.

Дошкільники легко сприймають і усвідомлюють вокальні твори завдяки єдності слова і музики. Пісенний текст допомагає зрозуміти зміст музики і полегшує засвоєння мелодії.

Завдання співів.

1. Формувати співочі вміння і навички, сприяючи виразному виконанню пісні.

2. Вчити дітей співати на заняттях і поза ними; з допомогою вихователя і самостійно; в супроводі інструмента і без супроводу.

3. Розвивати муз. слух, привчати розрізнювати звуки за висотою і тривалістю.

4. Розвивати співочі голоси дітей, добиватися їхнього природного звучання, поступово розширюючи діапазон.

5. Допомагати проявленню творчих здібностей дітей.

Основне завдання – навчити дітей чисто і виразно виконувати нескладні мелодії.

6. Доведіть позитивність впливу музики на всебічний розвиток дитини

Музика та всебічний розвиток дитини.

Заняття музикою – складова частина всебічного виховання дітей: естетичного, морального, розумового, фізичного.

Естетичне виховання.

Має за мету розвинути у дітей на заняттях здібності відчувати і розуміти прекрасне. У процесі занять музикою діти вчаться виявляти характер твору, емоційно реагувати на твір, порівнювати музичні твори, уявляти музичні образи. У дітей накопичується запас улюблених творів, закладаються основи музичного смаку. З розвитком загальної музикальності у дітей з’являється емоційне відношення до музики. Удосконалюється слух, розвивається творча уява, музичні переживання дітей приймають своєрідну естетичну окрасу. Особливе місце у виховній роботі з дошкільниками належить святам, проведення яких вимагає поєднання різних видів мистецтва: музичного, образотворчого та художнього слова. Барвисте оформлення приміщень, світлові ефекти, яскраві костюми – все це викликає у дітей радісні переживання, почуття захоплення.

Моральне виховання.

Музика, безпосередньо діючи на почуття дитини, формує її моральне обличчя. Музика виграє велику роль у вихованні в дітей правильного відношення до доступних їх розумінню явищ у житті. У музичних іграх діти знайомляться з працею дорослих, виконуючи різні ігрові прийоми. Велике значення має те, що на заняттях діти колективно виконують завдання, загальне переживання складає основу для виховання почуття колективізму. Чергування різних по виду, складності, інтересу завдань вимагає кмітливості, швидкості реакції, тобто вольових зусиль. На заняттях діти привчаються доброзичливо ставитися один до одного, культурно поводитися зі своїми товаришами та дорослими. Неслухняні стають більш організованими, боязкі – сміливішими. Ознайомлюючи дітей з творами різного емоційно-образного змісту, ми спонукаємо їх до співпереживання.

На заняттях закладаються основи для формування моральних якостей і загальної культури людини.

Розумове виховання.

Розумові процеси пов’язані зі сприйняттям музики. Діти повинні слухати та запам’ятовувати твори, порівнювати, розрізняти смислові особливості музичних образів, структуру музичного твору. В іграх та танцях запам’ятовують рухи, пов’язуючи їх з певною музикою. На заняттях розвиваються творчі здібності, активізується уява. На кожному етапі роботи над твором, перед дітьми ставляться нові завдання, які змушують їх мислити. Різноманітний зміст музичних творів збуджує їхню фантазію, розвиває пам’ять, сприйняття, збагачує словниковий запас.

Фізичне виховання.

Музика створює життєрадісний настрій, підвищує життєвий тонус, активізує діяльність всього організму. Заняття співами розвивають голосовий апарат, зміцнюють голосові зв’язки, поліпшують мову (використовується при лікуванні заїкання), допомагають правильно керувати дихальним апаратом, сприяють виробленню вокально-слухової координації. Музично-ритмічні рухи виробляють звичку координувати рухи, поліпшують осанку дітей, легше стає біг. Загальновідомо, що фізичні вправи набагато легше виконувати під музику. Ритм музики, правильно підібраної до фізичних вправ та ігор, посилює їхній корисний вплив на дитячий організм.

Заняття музикою сприяють загальному розвитку особистості дитини. Взаємозв’язок між усіма сторонами виховання складається у процесі різноманітних видів та форм музичної діяльності.

 

7. Проаналізуйте зв’язок музики і рухів. Значення розділу «Музично-ритмічні рухи»

Рухи під музику — один з видів музичної діяльності дітей, що дозволяє їм активно виявити себе в музичній діяльності. Над створенням методики музичного виховання дітей, засобами рухів працювало багато дослідників у галузі дошкільної педагогіки та психології, методистів, музичних керівників дитячих закладів та ін. Методи роботи, обсяг необхідних вмінь і навичок, репертуарний матеріал перевірялись на практиці, уточнювались, удосконалювались. Ідею використання рухів як засобу формування музикальності дітей висунув швейцарський вчений та композитор Е. Жак-Далькроз. Він вважав, що ритм музики і пластики поєднуються у рухах. Він вважав, що заняття ритмічною гімнастикою повинні приносити дітям радість, інакше вони гублять свою цінність.

Музично-ритмічні рухи дозволяють активно проявити себе в музичній діяльності. Основна мета занять з ритміки – за допомогою рухів розвивати ритм, пов’язуючи рухи з музикою. Вчити цьому треба як можна раніше у доступній та цікавій формі за допомогою ритмічних вправ, муз. ігор, плясок.

Твори, які використовуються на заняттях з ритміки, викликають у дітей різні емоційні переживання, під впливом яких рухи стають виразними, набуваючи певний характер.

Активно пропагандувала єдність музики і рухів, що в синтезі мають стати засобами фізичного, естетичного, морального виховання дітей. Наприклад (славетна американська танцівниця Айседора Дункан). Найважливішим в рухах, Дункан вважала щирість, безпосередність, грацію і невимушеність. Ідею Е. Жак-Далькроза що до єдності музики та рухів развивав немецкий композитор та педагог Карл Орф… Серед радянських педагогів та вчених вирішальну роль у становленні та утвердженні системи музично-ритмічного виховання відіграли Наталя Александрова, Марія Румер, О. Конова. Ґрунтовні наукові дослідження в галузі дошкільного музично-ритмічного виховання провели Н. Ветлугіна, О. Кенеман, М. Палавандишвілі та ін.

Значення.

Музично-ритмічні рухи сприяють всебічному розвитку дитини. Святкові — шикування, національні танці, інсценівки, хороводні ігри із співом формують моральні якості дошкільників. Беручи активну участь в іграх, вправах, танцях, підготовці до свят, дошкільники набувають найрізноманітніших знань про життя, що їх оточує, розвивають творчу уяву та мислення, спостережливість, здатність орієнтуватися в просторі й часі. Ігри й танці привчають дітей до колективних дій, сприяють вихованню почуття колективізму, дружби, товариськості, взаємної поваги. На заняттях у дітей формується характер, воля, наполегливість, вміння мобілізувати свої сили, зосередити увагу, проявити спритність, кмітливість, розумову активність. Рухи під музику зміцнюють дитячий організм. Задоволення, що його дитина дістає в процесі гри, завжди супроводжується значними фізіологічними змінами в її організмі, покращується дихання і кровообіг. Веселі ігри й танці збуджують нервову систему і викликають посилену діяльність вищих відділів головного мозку, пов'язаних з асоціативними інтелектуальними та вольовими процесами. Музично-ритмічні рухи сприяють формуванню моторики, поліпшують осанку. У дітей з'являються такі якості рухів, як легкість, польотність, пружність, спритність, точність, швидкість та енергійність. Завдяки музиці рухи дошкільників набувають емоційного забарвлення, стають більш чіткими, виразними і красивими.

Веселі ігри й танці необхідні дітям не тільки для розваги, а й для їхнього фізичного, розумового, морального й естетичного розвитку. Керуючи іграми й танцями, музичному керівнику і вихователю треба всіляко сприяти розвиткові дитячої ініціативи, творчості, винахідливості. Заняття ритмікою допомагають дітям полюбити музику, сприяють розвитку емоційного реагування на музику, загострюють сприйняття, розвивають музичний слух та чуття ритму, збагачують дітей новими музичними знаннями, розширюють їхній музичний кругозір, розвивають творчу уяву та мислення.