Тема: методика визначення і гігієнічної оцінки температурно-вологісного режиму приміщень та напрямку і швидкості руху повітря

ТЕМА: МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ І ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕМПЕРАТУРНО-ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ПРИМІЩЕНЬ ТА НАПРЯМКУ І ШВИДКОСТІ РУХУ ПОВІТРЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ.

1. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки температурно-вологісного режиму приміщень.

2. Засвоїти методику визначення та гігієнічної оцінки швидкості та напрямку руху повітря у навчальній лабораторії, приміщеннях житлового, громадського та виробничого призначення.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ.

1. Основи фізіології теплообміну людини та його зв'язок з мікрокліматичним режимом навколишнього середовища. Шляхи тепловіддачі.

2. Визначення поняття “мікроклімат”. Фактори, що характеризують мікроклімат та їх гігієнічне значення.

3. Види мікроклімату. Поняття про комфортний та дискомфортний мікроклімат.

4. Показники, що характеризують рух та напрямок руху повітря.

5. Поняття про «розу вітрів» її практичне використання у запобіжному санітарному нагляді при проектуванні будівництва.

6. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення температури повітря.

7. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення вологості повітря.

8. Методика роботи з приладами для визначення швидкості та напрямку руху повітря.

9. Системи підсилення руху повітря у приміщеннях. Природна і штучна вентиляція.

10. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають внаслідок впливу на організм людини дискомфортного мікроклімату. Заходи профілактики.

11. Гігієнічна оцінка температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря в приміщеннях житлових і громадських будівель.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з приладами для визначення температури та вологості повітря (термометр, термограф, гігрометр, гігрограф, психрометр) та швидкості руху і охолоджуючої здатності повітря.

2. Оволодіти методикою визначення температурно-вологісного режиму приміщень та методикою кататермометрії.

3. Дати гігієнічну оцінку температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря приміщення навчальної лабораторії.

4. Розв’язати ситуаційні задачі за темою заняття.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 259-276.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін./ За ред. Є.Г.Гончарука.- К.: Вища школа, 1995.-С. 118-137.

3. Общая гигиена. Пропедевитика гигиены. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г. и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 217-237.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький /За ред. І.І.Даценко. –Львів: Світ, 1992. – С. 13-17.

5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 36-40, 121-123, 203-207, 270-, 284-285.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 11-18.

7. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 5—6.

8. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред.В.Г.Бардова, І.І.Швайко —К., 1994.— ч.1. — С. 38—42.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У години самопідготовки необхідно ознайомитися з будовою та роботою приладів, що призначені для визначення температури та вологості повітря, зокрема термометра, термографа, гігрометра, гігрографа, психрометра тощо, приладів, що призначені для визначення швидкості руху та охолоджуючої здатності повітря.

Після перевірки рівня вихідних знань студенти визначають температуру, вологість охолоджуючу здатність та швидкість руху повітря, здійснюють гігієнічну оцінку мікроклімату навчальної лабораторії.

Мікроклімат являє собою сукупність фізичних факторів, які впливають на тепловий стан організму. Тому до основних його параметрів відносять показники температурного режиму приміщень, вологості та швидкості руху повітря.

 

Норми температури для житлових, громадських

ВИЗHАЧЕHHЯ ОХОЛОДЖУЮЧОЇ ЗДАТHОСТI I

ШВИДКОСТI РУХУ ПОВIТРЯ

Швидкість руху атмосферного повітря (а також руху повітря у вентиляційних отворах) визначають за допомогою анемометрів: чашечного (при швидкостях від 1 до 50 м/с) і крильчатого (0,5 – 10 м/с). Робота вертикально встановленого чашечного анемометра не залежить від напрямку вітру; крильчатий анемометр потрібно чітко орієнтувати віссю на напрям вітру.

Для визначення швидкості руху повітря спочатку записують вихідні показники циферблатів лічильника (тисячі, сотні, десятки та одиниці), відключивши його від турбінки, виставляють анемометр у місці дослідження (наприклад, в створі відкритого вікна, вентиляційного отвору, надворі). Через 1–2 хв. холостого обертання вмикають одночасно лічильник обертів і секундомір. Через 10 хв. лічильник відключають, знімають нові показники циферблатів і розраховують швидкість обертання крильчатки (кількість поділок шкали за секунду – А):

А = ,

де: N₁ – показання шкали приладу до вимірювання;

N₂ – показання шкали приладу після вимірювання;

t – термін вимірювання в секундах.

 

За значенням “А” поділок/сек. на графіку (у кожного анемометра є свій індивідуальний графік згідно заводського номера приладу, що додається до анемометра), знаходять швидкість руху повітря в м/сек.

Для цього по графіку анемометра на осі абсцис знаходять відмітку, відповідну швидкості обертання в об/с, піднімають перпендикуляр до косої лінії графіка, а звідси вліво на осі ординат знаходять значення швидкості руху повітря в м/с.

Сила вітру визначається за 12-бальною шкалою: від штилю – 0 балів (швидкість руху повітря 0 – 0,5 м/с) до урагану – 12 балів (швидкість руху повітря 30 і більше м/с).

Детальніше шкала сили вітрів і швидкості руху повітря наведена в таблиці 3.

 

Таблиця 4

А а

 

де: H — шукома величина охолоджуючої здатностi повiтря (мкал/с);

t₁ i t₂ — вихідна i кiнцева температури (°С);

Ф — фактор приладу (позначений на тильному боці кожного кататермометра) постійна величина, яка вказує на кількість тепла, що витрачається з 1 см² резервуару кататермометра за час опускання стовбчика спирту з 38 до 35° С;

а — число секунд, впродовж якого стовбчик спирту опускається з 38°С до 35°С.

Наприклад: якщо Ф дорівнює 140, час опускання стовбчика спирту з 38°С до 35°С становить 56,7 сек.

140 (38—35)

Н = —————— = 7,4 мкал/с.

56,7

 

Примiтка: якщо фактор кататермометра позначається буквою F, то температурна рiзниця не враховується.

Визначивши величину охолоджуючої здатності та температуру повітря можна знайти значення швидкості руху повітря в кімнаті за допомогою емпіричних формул або використання спеціальної таблиці.

Для визначення швидкості руху повітря, яке менше ніж 1м/с, застосовують формулу (2):

 

 

Н

— — 0,20

Q

V = (——————) ² (2)

0,40

 

 

де V — швидкість руху повітря (м/с);

Н — охолоджуюча здатність повітря (мкал/с);

Q — різниця між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (°С).

У випадку використання спеціальної таблиці спочатку розраховують різницю між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (Q), та

Н

відношення між охолоджуючою здатністю повітря та цією величиною (—).

Q

Потім за таблицею 1 з урахуванням поправок на температуру визначають швидкість руху повітря (V).

Наприклад: Н = 7,4 мкал/с, температура повітря 20°С.

 

Q = 36,5—20,0 = 16,5°С

 

Н 7,4

— = —— = 0,45.

Q 16,5

 

В таблиці 1 знаходимо, що величині 0,45 при температурі повітря 20°С відповідає швидкість руху повітря 0,429 м/с.

 

МЕТОДИКА ПОБУДОВИ “РОЗИ ВІТРІВ”

Під напрямом вітру розуміють сторону горизонту, звідки віє вітер і позначають румбами – 4 основними (Пн., Пд., Сх., Зх.) і 4 проміжними (Пн-Зх., Пн-Сх., Пд-Зх., Пд-Сх.).

Річну повторюваність вітрів в тій чи іншій місцевості зображають у графічному вигляді “рози вітрів”.

 

Мал. Роза вітрів

“Роза вітрів” — графічне зображення повторюваності вітрів у конкретному населеному пункті за визначений період і має широке застосування в гігієнічній науці з метою раціонального планування взаєморозташування різних об’єктів під час здійснення запобіжного санітарного нагляду.

Для її побудови спочатку проводять взаємоперпендикулярні лінії з позначенням 4 основних (Пн, Пд, С, З) та 4 проміжних (ПнС, ПнЗ, ПдС, ПдЗ) румбів. На графіку румбів відкладають частоту вітрів кожного напрямку, яка виражена у відсотках по відношенню до загальної кількості днів періоду спостереження. Отримані позначки з’єднують ламаною лінією.

Штиль позначають в центрі графіка колом, радіус якого відповідає частоті штилю.

Поряд з побудованою “розою вітрів” розміщують стрілку, гострий кінець якої вказує напрямок вітру, що переважає за період спостереження. Потім на план—схемі населеного пункту довільної конфігурації розміщують об’єкти, що згадуються у ситуаційних задачах, визначають, чи правильно вони розташовані по відношенню до джерела забруднення навколишнього середовища, обгрунтовують гігієнічний висновок.

“Розу вітрів” використовують в метеорології, аеро- і гідронавігації, а також у гігієні. В останньому випадку – для раціонального планування, взаєморозміщення об’єктів при запобіжному санітарному нагляді за будівництвом населених місць, промислових підприємств, оздоровчих об’єктів, зон відпочинку.

Напрямок руху атмосферного повітря визначається за допомогою вимпела, (на кораблях), флюгерів різної побудови та тканинного конусу (на аеродромах).

В приміщеннях, де рух повітря надто слабкий, напрямок руху повітря можна досліджувати за допомогою фумігатора (диму, синтезованого тим або іншим засобами) або відхиленням полум’я свічки.

 

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Хворі скаржаться на сирість в приміщенні палати та дискомфортне самопочуття. При проведенні дослідження фізичних властивостей повітря отримані наступні дані: середня температура +20°С, швидкість руху повітря – 0,04 м/с, атмосферний тиск – 750 мм.р.ст., температура сухого термометра 21,5°С, вологого – 20°С.

Визначте відносну вологість повітря в палатах та дайте гігієнічну оцінку мікроклімату.

Задача 2

За дорученням лікаря медична сестра зробила вимірювання відповідних мікрокліматичних показників у лікарняній палаті. Результати досліджень показали: середня температура становить – 16°С, відносна повітря – 80%, швидкість руху повітря – 0,01 м/с.

Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату у груповій кімнаті.

Задача 3

Під час вивчення умов перебування дітей у групових кімнатах дитячого садка встановлено: середня температура повітря 25°С. відносна вологість повітря – 75%, швидкість руху повітря – 0,01 м/с.

Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату у груповій кімнаті.

Задача 4

Визначте абсолютну вологість повітря в приміщення шкільного класу, якщо температура становить 20°С, а сухого – 22°С, атмосферний тиск – 760 мм.рт.ст.

Розрахуйте величину абсолютної, максимальної та відносної вологості повітря та дайте гігієнічну оцінку.

Задача 5

Накресліть “розу вітрів” для населеного пункту та запропонуйте найбільш оптимальне розміщення коксо-хімічного комбінату по відношенню до населеного пункту.

Повторюваність вітрів: Пн — 11%, ПнС — 7%, ПнЗ — 8%, С — 24%, З — 4%, ПдС — 18%, Пд — 9%, ПдЗ — 5%, штиль — 10%.

 

Задача 6

Визначте швидкість руху повітря у цеху, якщо фактор кульового кататермометра (F) дорівнює 620, час падіння стовпчика спирту з 38°С до 35°С – 75 с, температура повітря 23°С.

 

Задача 7

Під час вивчення мікрокліматичних умов лікарняної палати встановлено: площа 6 м², середня температура повітря 16°С, на висоті 1,5 м – 20°С, на висоті 0,2 м – 14°С, біля внутрішньої стіни – 19°С, біля зовнішньої – 13°С. Добові коливання температури знаходяться в межах 21-16°С, відносна вологість – 72%, швидкість руху повітря – 0,3 м/с.

Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату лікарняної палати та вкажіть можливі зрушення у стані здоров’я пацієнтів.

 

Задача 8

Накресліть «розу вітрів» та визначте у якому напрямку по відношенню до теплової електростанції слід вибрати ділянку для будівництва стоматологічної поліклініки, якщо «роза вітрів» характеризується такими даними: Пн — 27%, ПнС — 20%, С — 12%, ПдС — 5%, Пд. —6%, ПдЗ — 8%, З — 8%, ПнЗ — 7%, штиль — 7%.

 

Таблиця 5

ТЕМА: МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ І ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕМПЕРАТУРНО-ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ПРИМІЩЕНЬ ТА НАПРЯМКУ І ШВИДКОСТІ РУХУ ПОВІТРЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ.

1. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки температурно-вологісного режиму приміщень.

2. Засвоїти методику визначення та гігієнічної оцінки швидкості та напрямку руху повітря у навчальній лабораторії, приміщеннях житлового, громадського та виробничого призначення.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ.

1. Основи фізіології теплообміну людини та його зв'язок з мікрокліматичним режимом навколишнього середовища. Шляхи тепловіддачі.

2. Визначення поняття “мікроклімат”. Фактори, що характеризують мікроклімат та їх гігієнічне значення.

3. Види мікроклімату. Поняття про комфортний та дискомфортний мікроклімат.

4. Показники, що характеризують рух та напрямок руху повітря.

5. Поняття про «розу вітрів» її практичне використання у запобіжному санітарному нагляді при проектуванні будівництва.

6. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення температури повітря.

7. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення вологості повітря.

8. Методика роботи з приладами для визначення швидкості та напрямку руху повітря.

9. Системи підсилення руху повітря у приміщеннях. Природна і штучна вентиляція.

10. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають внаслідок впливу на організм людини дискомфортного мікроклімату. Заходи профілактики.

11. Гігієнічна оцінка температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря в приміщеннях житлових і громадських будівель.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з приладами для визначення температури та вологості повітря (термометр, термограф, гігрометр, гігрограф, психрометр) та швидкості руху і охолоджуючої здатності повітря.

2. Оволодіти методикою визначення температурно-вологісного режиму приміщень та методикою кататермометрії.

3. Дати гігієнічну оцінку температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря приміщення навчальної лабораторії.

4. Розв’язати ситуаційні задачі за темою заняття.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 259-276.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін./ За ред. Є.Г.Гончарука.- К.: Вища школа, 1995.-С. 118-137.

3. Общая гигиена. Пропедевитика гигиены. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г. и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 217-237.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький /За ред. І.І.Даценко. –Львів: Світ, 1992. – С. 13-17.

5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 36-40, 121-123, 203-207, 270-, 284-285.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 11-18.

7. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 5—6.

8. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред.В.Г.Бардова, І.І.Швайко —К., 1994.— ч.1. — С. 38—42.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У години самопідготовки необхідно ознайомитися з будовою та роботою приладів, що призначені для визначення температури та вологості повітря, зокрема термометра, термографа, гігрометра, гігрографа, психрометра тощо, приладів, що призначені для визначення швидкості руху та охолоджуючої здатності повітря.

Після перевірки рівня вихідних знань студенти визначають температуру, вологість охолоджуючу здатність та швидкість руху повітря, здійснюють гігієнічну оцінку мікроклімату навчальної лабораторії.

Мікроклімат являє собою сукупність фізичних факторів, які впливають на тепловий стан організму. Тому до основних його параметрів відносять показники температурного режиму приміщень, вологості та швидкості руху повітря.