Енергоефективні системи автоматичного управління (АСУ).

Впровадження енергоефективних систем автоматизованого управління про­цесами та установками (АСУ) належить до засобів організаційного одержання ефекту енер­го­збереження, тобто зменшення витрат ПЕР.

Енергоощадна сутність АСУ полягає:

- у зменшенні перевитрат ПЕР у перехідних процесах, від однієї до іншої по­тужності або продуктивності технологічних та енергетичних агрегатів – ди­фузійних установок, вакуум-апаратів, випарних установок, холодильних ус­та­новок, насосних установок, парових котлів, парових турбін, тепло об­мін­них апа­ра­тів, тощо);

- у оперативному визначенні поточних параметрів теплоенергетичних про­це­сів, що надають можливість оперативно реагувати на зміну виробничої ситуації;

- у підтриманні регламентного рівня технологічних, теплотехнічних та енер­ге­тичних параметрів в процесах, агрегатах, установках та виробництвах, що дозволяє стабілізувати виробничий процес.

14.12. Нормування енергоресурсів.

Нормування є визначенням і доведенням до виробників продукції в т.ч. до ви­робників теплової, електричної енергій та штучного холоду планових пито­мих витрат ресурсів на одиницю продукції.

Справа у тому, що питомі витрати ресурсів визначають собівартість одиниці продукції, а собівартість – ціну продукції і прибуток власника підприємства.

Таким чином, нормування є вагомим важелем економічного розвитку підприємства.

Нормування набуло розвитку у двох аспектах застосування.

1-й аспект – як інструмент планового керівництва економікою держави, який став (за відміни репресивних методів) ефективним засобом інтенсифікації ви­роб­­ни­цтва в умовах соціалістичної економіки.

2-й аспект – як інструмент внутрішньозаводського менеджменту, тобто управ­ління випуском продукції і досягнення економічної ефективності в умовах капі­талістичної економіки. Ознакою економічної ефективності підприємства є наяв­ність фінансового прибутку.

Співставлення фактичної витрати з нормою дозволяє визначити, чи є пере­ви­трата, чи економія ПЕР у вироблення продукції.

Таким чином, норма є свого роду “рентгеном” стану споживання ПЕР і організаційним “стартером” робіт з енергозбереження.

Існує думка, створена недостатньою інформацією, щодо цього питання, що в розвинутих державах світу нормування не практикується. Це і так, і не так, див­лячись під яким кутом розглядати це питання. Дійсно, в країнах з капіта­ліс­тич­ною системою господарювання норма не виступає в якості інструменту цент­ралі­зованого планування (за відсутності такого). Підприємство за умов капіталіс­тич­ного господарювання самостійно регулює обсяги споживання ПЕР, виходячи із собівартості, прибутку свого виробництва.

Але, вираховуючи собівартість свого продукту, підприємство вираховує (для себе) мінімізовану планову енергетичну складову собівартості, А це і є норму­ва­н­ням витрат ПЕР.

Питомі витрати (норми витрати) різних енергоносіїв на вироблення одиниці продукції, що використовуються, як вихідні дані для розрахунку енергоємності, можуть визначатися за існуючими галузевими інструкціями різними методами, а саме:

- метод розрахунковий – найбільш точне визначення на підставі аналізу теп­ло­­вих балансів технологічного ланцюга в цілому та окремих його ланок;

- метод статистичний – це орієнтовний спосіб, що застосовується за наявності потужної бази даних зі звітними матеріалами підприємств;

- дослідний або експериментальний;

- комбінований (комбінація з трьох вищезазначених методів).

 

Енергоємність продукції.

Вказаний в підзаголовку параметр “енергоємність” є достатньо новим поня­ттям у практиці державного управління енергозбереженням.

На сьогодні енер­го­ємність продукції визначена лише для десятка видів про­дук­ції. Але відповід­на робота із визначення енергоємності продукції промисло­вого виробництва ведеться Держстандартом України, департаментом з раціо­наль­ного використання енергоресурсів України (НАЕР) та галузевими науково-дослідними інститутами.

Сутність поняття “енергоємність” визначена базовим стандартом ДСТУ 3682-98 “Енергозбереження. Методика визначення повної енерго­єм­ності продукції, ро­­біт та послуг”.

14.13.1. Основні поняття енергоємності продукції.

Для опанування методики визначення енергоємності продукції нале­жить одержати інформацію про використані в ній поняття, а саме:

Енергетичний еквівалент – Кількість необхідного первинного енергоре­сур­су для вироблення і передавання до місця споживання одиниці енергоре­сурсу відповідного виду (теплової енергії, електричної енергії, палива).

Теоретичні енергетичні еквіваленти – Фізичні константи, що встановлюють балан­совий взаємозв'язок між різними видами енергії у разі їх взаємної транс­фо­р­мації з коефіцієнтом корисної дії (ККД), що дорівнює 100 %:

- 1 тонна умовного палива (т у.п.) дорівнює 8139 кВт·год. електричної енергії або 29,3 ГДж теплової енергії;

- 1 кВт·год. електричної енергії дорівнює 3600 Дж теплової енергії або 0,123 кг умовного палива (кг у.п.);

- 1 ГДж теплової енергії дорівнює 278 кВт·год електричної енергії або 0,0342 кг у. п.

Фактичний енергетичний еквівалент – Кількість первинного енергоре­сур­су, виміряного у фізичних одиницях Міжнародної системи (SІ) джоулях, необ­хідного для вироблення і передавання до місця споживання одиниці енергоре­сурсу відповідного виду та якості в умовах реального виробництва з урахуван­ням фактичного ККД. енергетичної установки.

Нормативний енергетичний еквівалент – Кількість первинного енергоре­сурсу, виміряного у фізичних одиницях Міжнародної системи (SІ) джоулях нео­б­хідного для вироблення і передавання до місця споживання одиниці енерго­ре­сурсу, яку встановлюють централізовано по країні в цілому, по галузі, по регі­ону.

Технологічна межа – Низка основних та допоміжних процесів, енерговит­ра­­ти на які враховують під час визначення енергоємності технологічного про­цесу вироблення продукції.

Часова межа – Інтервал часу (рік, місяць, доба, година, тривалість вироб­ни­чого циклу), для якого визначають витрати паливно-енергетичних ресурсів під час визначення енергоємності технологічного процесу вироблення про­дук­ції.

Повна енергоємність продукції (послуг) – ع_прод, МгДж/од. продукції, визна­чають за формулою:

ع_прод= ع_ПЕР + ع_м + ع_ф + ع_р + ع_о, (14.8)

де:

ع_е — енергоємність ПЕР, необхідних для вироблення продукції;

ع_м — енергоємність сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, необхідних для вироблення продукції;

ع_ф — енергоємність основних виробничих фондів (ОВФ), амортизованых за час вироблення продукції;

ع_р — енергоємність воспроизводства робочої сили при виробленні продукції;

ع_о— енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища при вироб­ленні продукції.

ع_ПЕРвизначають за формулою:

ع_ПЕР = ع_техн + ع_y + ع_r + ع_и, (14.9)

де:

ع_техн — енергоємність ПЕР, що витрачаються безпосередньо під час вироблення продукції;

ع_y — енергоємність ПЕР, що витрачаються на транспортування сировини, вит­рат­них матеріалів та комплектуючих виробів;

ع_r — зниження енергоємності продукції за рахунок використання утворених під час вироблення продукції горючих відходів;

ع_и — прирість энергоємності, обумовлений імпортом ПЕР (у разі його наявності).

Числові значення енергетичних еквівалентів для ПЕР та деяких видів матері­а­лів, споруд, транспорту, а також затрат живого труда наведено в табл. 14.2.

Таблиця 14.2.

Енергетичні еквіваленти.

Назва об’єкту	Енергетичний еквівалент	Энерговміст ПЕР, Дж/кг
Паливно-енергетичні ресурси (МДж/кг)
Паливо:
- дизельне	10,0	42,7
- бензин авіаційний	10.5	44,4
- бензин автомобільний	10,5	43,9
- гас тракторний	10,0	43,9
- біогаз	—	36,2
Електроенергія	8,7 МДж/(кВт·год)	—
Теплова энергия	0,0055 МДж/ккал	—
Продукція (МДж/кг)
Трактори, літаки		—
Сільскогосподарскі машини		—
Продукція машинобуду		—
Кирпич	8,5	—
Матеріали (МДж/кг)
Сталь (прокат)	45,5	—
Алюміній (з глинозему)		—
Мідь	83,7	—
Цемент	7,0	—
Вапнякові матеріали	3,8	—
Конструкції і споруди (МДж/м^2)
Бетонні конструкції	8,3	—
Будинки і споруди (житло)		—
Виробничі споруди		—
Овочеві та продукти рослинництва (МДж/кг)
Картопля	8,0	—
Соняшник	5,0	—
Кукурудзяне зерно	5,0	—
Пшениця	6,8	—
Цукровий буряк	18,4	—
Затрати живого труда (МДж/(люд-год) за категоріями роботи
Дуже легка	0,60	—
Легка	0,90	—
Середня	1,26	—
Важка	1,86	—
Дуже важка	2,50	—