Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розподіл витрати палива в когенераційних енергоустановках.
В когенераційних установках спалюється єдиний потік палива, але одержується два види енергії – теплова і електрична. Зрозуміло, що обидва одержані види енергії є товаром, який має бути проданий споживачам відповідного напряму енергоспоживання. Як відомо: - відпускна ціна товару, визначається його повною (заводською) собівартістю; - складовою повної собівартості теплової і електричної енергії є паливна складова, див. Лекції 2, 3; - в структуру паливної складової входить кількість палива, що витрачена на вироблення кожного виду енергії, див. ф-ли (7.3), (8.3) та (9.3), (10.3); - оскільки в когенераційній установці витрачається єдиний потік палива, то перед її власником постає проблема розподілу витраченого палива між тепловою і електричною енергією – тобто стоїть проблема формування собівартості потоків теплової та електричної енергії; Перед державними органами управління енергетикою (в т.ч. НКРЕ – Національним комітетом з регулювання енергетики) стоїть задача отримати такі собівартості теплової і електричної енергії, які би не створювали економічних проблем, породжених неприйнятною вартістю домінуючого енергоресурсу, для ефективного функціонування всіх, а насамперед, енергоємних галузей. Нижче, на рис. 15.5, наведено принципову схему одержання двох видів енергії в когенераційній системі – ТЕЦ, створеної на базі парової турбіни типу “П-…” – конденсаційної турбіни з виробничим відбором пари на промислове підприємство. Наведена схема допоможе зрозуміти принципи і необхідність розподілу палива між двома видами енергії.
Рис. 15.5. Принципова схема потоків енергії в когенераційній установці (На прикладі ТЕЦ з паровою турбіною типу “П-...”). В наведеній когенераційній установці спалюється паливо у кількості – В КоУ, і енергія палива витрачається таким чином: - частина на відпуск теплової енергії споживачам теплової енергії– Q КоУ; - частина на відпуск електричної енергії споживачам електричної енергії – W КоУ;; - частина на компенсацію втрат теплоти в системі, а саме: в паровому котлі – – Q КДвтр (8 %... 12 %); в турбогенераторі – Q ТГвтр (3 %...7 %; в турбіні– Q ТГвтр (3 %...5 %); в системі власних потреб – Q Вл.пвтр (5 %...12 %; в конденсаторі – Q КДвтр ( 35 %...60 %. Оскільки теплота втрат одержана з енергії палива, то в когенераційній установці втрачається паливо, на закупівлю якого витрачені кошти.
Логічне запитання – Якому виду відпущеної енергії (теплової чи електричної) належать ці втрати теплоти (тобто палива). Логічна думка – Приналежність втрат енергії до певного виді відпущеної енергії збільшує витрату палива і коштів на його закупівлю на одержання цієї бенергії. Логічний висновок – До якого виду відпущеної енергії буде віднесено втрати теплоти в навколишнє середовище, той вид енергії буде мати більшу витрату палива віднесену на свою генерацію, а, відповідно, більшу собівартість.
У разі “віднесення” втрат теплоти на одержання електроенергії: – собівартість електроенергії збільшиться; – прибутки виробників електроенергії зменшаться; – закупівельна вартість електроенергії для споживачів (промислових підприємств) – збільшиться; – витрати коштів на електропостачання споживачів (промислових підприємства) – збільшиться; – стануть меншими прибутки від продажу продукції, виробленої підприємствами. У разі “віднесення” втрат теплотина одержання теплової енергії – аналогічна картина виглядатиме для споживачів теплової енергії, насамперед, для житлово-комунального сектору та харчової промисловості. Тобто проблема розподілу є актуальною у політико-економічному аспекті – яку олігархічну структуру фінансово підтримати, щоб влада в державі не “розхитувалась” незадоволеними економічними силами? В загальному сенсі варіанти розподілу втрат між електричною та тепловою енергіями в когенераційних установках можуть бути такими: - всі втрати можуть бути “віднесені” на вироблення електроенергії; - всі втрати можуть бути “віднесені” до вироблення теплової енергії; - втрати можуть бути “поділені” між обома видами енергії пропорційно потужності кожного виду енергії; - втрати можуть бути “поділені” між обома видами енергії пропорційно економічній доцільності використання в “народному” господарстві того або іншого енергоресурсу; - втрати можуть бути “поділені” між обома видами енергії пропорційно ексергіям потоків енергії;
- втрати можуть бути “поділені” між обома видами енергії пропорційно “коефіцієнтам цінності” потоків енергії; - тощо. Оскільки енергетика займає ключове місце в господарстві держави, і вартість енергоресурсів визначає економічну успішність галузей, то саме держава визначає за яким методом ділити паливо між виробленими енергіями. До 1988 року в Україні діяв т.зв. “ентальпійний” метод розподілу палива. У відповідності до цього методу термодинамічні втрати реалізованих циклів (в конденсаторах парових турбін, з відхідними газами ДВЗ та ГТУ) відносилися до електричної енергії, “працюючи” на збільшення її собівартості. Але електроенергія, вироблена на тепловому споживанні (тобто відборами пари з турбін) методологічно вважалася виробленою з ККД=100 % і формули для визначення питомих витрат умовного палива, які входили до структури формул собі вартості електричної теплової енергії мали відомий вам вигляд, а саме: b т= 143/ηтдж і b е = 143/ηедж. Такий метод розподілу палива і втрат надавав переваги споживачам електричної енергії, оскільки здешевлював електроенергію за рахунок здороження теплової енергії. В умовах, коли держава зацікавлена в електрифікації всього господарства такий розподіл вважався доцільним. На сучасний період розвитку держави прийнято до використання т.зв. методику “50/50”. Ця методика базується на тому факті, що когенерація гарантує одержання економії палива в державному масштабі, тобто гарантує заощадження енергії. Ключовим “зерном” в методиці розподілу палива між електричною та тепловою енергією в когенераційних установках – паросилових ТЕЦ “50/50” є положення, за яким 50 % зекономленої енергії відноситься на відпуск теплової енергії, а 50 % відноситься на відпуск електричної енергії. У відповідності до цієї методики: - витрата палива на вироблення електроенергії в паросилових ТЕЦ – збільшується, а електроенергія – дорожчає відносно визначеної за “ентальпійним” методом; - витрата палива на вироблення теплової енергії в паросилових ТЕЦ – зменшується, а теплова енергія – дешевшає відносно визначеної за “ентальпійним” методом. Нижче, наведено ключові положення методології “50/50”. Витрата палива (в у.п.) на відпущену електричну енергію – Ве, тепловою електростанцією (ТЕЦ) визначається за формулою:
де: ВПГ – кількість палива, спаленого в паро-генераторах, т у.п./τ WГЕН – кількість виробленої електроенергії, тис.кВт.год/ τ; Wвідп – кількість відпущеної електроенергії, тис.кВт.год/ τ; Wвл.п– кількість електроенергії, спожитої системою власні потреби, пов’язаних з виробленням електричної енергії, тис.кВт.год/ τ; αвл.п – частка електричної енергії, що надійшла на власні потреби з шин власної електростанції, од. У разі використання на власні потреби виключно власної електроенергії – αвл.п = 1,0. Ке– “методологічний” коефіцієнт, що визначає долю витрати палива в ТЕЦ на вироблення електричної енергії і базується на постулаті “50/50”, од. Визначається за формулою:
Ке = (15.18)
Qе – витрата тепла на вироблення електричної енергії, ГДж (Гкал). Qвл.пТУ – витрата тепла на власні потреби турбоустановок, ГДж (Гкал). 0,5 – директивний коефіцієнт, який означає, що 50% теплової енергії, що заощаджена при комбінованому виробленні теплової та електричної енергії, відноситься на вироблення електричної енергії; Δ Qекомб – економія тепла за рахунок комбінованого вироблення теплової та електричної енергії, ГДж (Гкал). Визначається за відповідною розрахунковою формулою. Qвідп – сумарний відпуск теплоти від електростанції зовнішнім споживачам, ГДж (Гкал). αПВК – частка відпуску теплоти від ПВК, од. αнасвідп– частка відпуску теплоти від електростанції за рахунок нагрівання мережної води в насосах, од. αвтрат– коефіцієнт втрат теплоти, пов’язаних з її відпуском від котлів і турбін, од. ΔQекомб =[ ΣQвідпвідб(і) · (1–ξвідб) + QухКД · (1–ξвідб) + (QвідпКД – QухКД) ] · · Qвідпвідпр / QΣТУ (15.19) де: ΣQвідпвідб (і)– кількість теплоти, що відпущена (зовнішнім споживачам на власні потреби) з кожного відбору турбіни в, Гкал(ГДж) / τ. QΣТУ = ΣQвідпвідб (і) QΣТУ – загальна кількість теплоти, що відпущена від турбіни (на зовнішнє споживання + власні потреби), в т.ч. з конденсатора Гкал(ГДж) / τ. Примітка: QΣТУ= ΣQвідпвідб (і) Qвідпр – кількість теплоти, що відпущена від турбіни у вигляді всіх відборів відпрацьованої пари тільки зовнішнім споживачам (без власних потреб), Гкал(ГДж) / τ. Регенеративні відбори турбіни в формулах – участі не приймають. QвідпКД – кількість теплоти, що відпущена з конденсатора, Гкал(ГДж) / τ. QухКД – кількість теплоти, що відпущена з конденсатора, що працює тільки з погіршеним вакуумом, Гкал(ГДж) / τ. ξвідб – коефіцієнт цінності теплоти з кожного відбору турбіни без проміжного перегріву, од. Визначається за формулою:
де: іо – ентальпія (фактична) гострої пари перед турбіною, кДж/кг і2 – ентальпія (фактична) відпрацьованої пари перед конденсатором за умови роботи турбіни в конденсаційному режимі!!, кДж/кг. і відб– ентальпія (фактична) пари в кожному відборі турбіни, з яких відпускається теплота для зовнішнього споживання і власних потреб ТЕЦ, кДж/кг. Примітка: ξвідб КД = 0. КРоТo– коефіцієнт “методологічний”, що залежить від параметрів гострої пари перед турбіною, од. Визначається з таблиці 15.1.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 146; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.174.168 (0.019 с.) |