Собівартість електричної енергії.

Електрична енергія може бути вироблена різними джерелами енергопос­тачання – ТЕС (КЕС, ДРЕС), ТЕЦ, АЕС, ГТУ, ПГУ, АТЕЦ, ГТЕЦ, когенера­ційними установками.

Паливом для цих джерел може бути природний газ, мазут, вугілля, дизельне паливо, біопа­ливо, нетра­ди­ційні види органічних палив, ядерне паливо.

Кожний вид енергії для кожного джерела вироблення енергії має свою інди­-ві­­дуальну ефективність використання палива, мірою якого є ККД (е). Розра­хун­кові формули для кожного були викладені в дисципліні “Джерела енергопос­та­чання промислових підприємств”.

Повна собівартість електричної енергії – С _Е/Е ^Σ _, визнача­ється за формулою:

С _Е/Е ^Σ= С _В ^е/е+ С _експл ^е/е+ С _рент ^е/е(3.7)

де:

С _експл ^е/е–експлуатаційна складова собівартості електричної енергії, грн/кВт. год. Визначається планово-економічним відділом електростанції. Діапазон значень від 20 % до 30 % від паливної складової;

С _рент ^е/е– складова рентабельності, грн/кВт.год. Визначається нор­мативними до­ку­ментами в межах від 10 % до 20 % від палив­ної складової.

С _В ^е/е– паливна складова собівартості електричної енергії, грн/кВт.год. Визна­ча­ється за ф-лою:

С _В^е/е = (b _е / К _УП) · С _пал · 10^–6 (3.8)

де:

b _е – питома витрата умовного палива на відпущену від джерела електричну енергію, г.у.п./кВт.год. Визначається в межах від 186,0 г.у.п/кВт.год до 780,0 г.у.п/кВт.год.

Розрахункова формула для b _е вам відома з навчальної дисципліни “Джере­ла енергопостачання промислових підприємств”:

b _е = 123 / η_е (3.9)

де:

123 – кореляційний коефіцієнт, що пов’язує між собою (г) і (кг) палива, (кВт. год) електричної енергії та теплоту згорання умовного палива (7000 ккал/ кг у.п.) та співвідношення між кДж та ккал (4,186 кДж/ккал), див. розрах. ф-лу: 123 = 3600·10 ³/(7000·4,186);

η_е – ККД джерела електропостачання з відпуску електричної енергії, од.

К_УП – Коефіцієнт перерахунку нижчої теплоти згорання реального палива в теплоту згорання умовного палива (7000 ккал/кг у.п. або 29300 кДж/кг у.п.). Для природного газу: К_У.П = 1,13...1,15; для мазуту: К_У.П = 1,35...1,37; для ву­гілля: К_У.П = 0,60...0,85;

С_пал – Закупівельна вартість (з ПДВ) реального палива, що викорис­тову­ється для одержання електричної енергії, грн/тис.м³ газу, грн/т мазуту (вугілля). Визначається цінами енергоринку.

Як свідчить структура формули (3.8), спеціалісти з теплоенер­ге­тики у напряму зменшення собівартості електричної енергії можуть впливати на два параметри, а саме:

- на питому витрату палива на відпущену електричну енергію – b_е, тобто, врахо­вуючи структуру формули, що її визначає, на систему ККД енер­гетич­ного об­ладнання та ККД термодинамічного циклу, який реалі­зо­вано в енер­го­уста­новці;

- на закупівельну вартість палива, що використовується в енергоустановці. Орі­єнтація на цей параметр обумовлює необхідність використовувати де­шеве аль­тернативне паливо з відновлювальних джерел, наприклад – біогаз, від­хо­ди деревини, сухий жом цукрового виробництва, соняшникове лушпиння оліє -екстракційного виробництва.

Наприклад, для конденсаційної міні КЕС спиртового заводу, яка має значен­ня b_е=730 г у.п/кВт.год, і використовує природний газ, закуплений за ціною 4000 грн/ тис. м³,:

- паливна собівартість електроенергії – С_В^е/е становить 2,5 грн/кВт.год, див. розрахунок за ф-лою (3.8): С_В^е/е = 730,0/1,15·4000·10^–6 = 2,5.

- повна собівартість відпущеної електроенергії становить – 3,5 грн/кВт.год., див. розрахунок за ф-лою (3.7): С_Е/Е^Σ = (2,5 + 0,05 + 0,05 = 3,5).

Спеціалісту з енергозбереження слід розуміти різницю між собівартістю електроенергії у її виробників та закупівельних цін енергоринку.

Ринкова вартість електроенергії може перевищувати собівартість на 10...100 % у від­повідності до взаємовідносин між виробником та покупцем, а може бути мен­шою за собівартість у випадках, що регулюються соціально-політичними умо­­ва­ми, наприклад необхідністю державної підтримки “специфічних” ви­роб­ників енергоресурсів, наприклад, виробників вітрової та сонячної електро­енер­гії.

Закупівельні ціни в Україні на електричну енергію від виробників у 2012 р. діяли наступні:

- від АЕС – 0,21 грн/кВт.год. АЕС були прибутковими;

- від ГЕС – 0,23 грн/кВт.год. ГЕС були прибуткові;

- від міні ГЕС – 0,84 грн/кВт.год. Міні ГЕС були дотаційними;

- від вугільних ТЕС – 0,58 грн/кВт.год. ТЕС були мало прибутковими;

- від вітрових електростанцій (ВЕС) – 1,23 грн/кВт.год. ВЕС були дота­цій­ними;

- від енергоустановк, що спалюють біомасу – 1,34 грн/кВт.год. Джерела бу­ли дотаційними;

- від сонячних енергоустановок - 5,05 грн/кВт.год. Джерела були дота­цій­ними.

В той же час ринкові закупівельні ціни на електроенергію були в межах від 0,744 грн/кВт.год до 0,947 грн/кВт.год.

В Україні ринкова вартість енергії регламентується (встановлюється та кон­т­­ро­­люється) державною установою НКРЕ – Національним комітетом з регу­лю­ван­ня енергетики.

Виробники електричної енергії захищають показники своєї собівартості та не­обхідної для свого розвитку рентабельності виробництва, та одержують уз­год­же­ну ринкову ціну виставленої на продаж енергії.

Наприклад для м. Києва у минулі роки було встановлено:

- ринкову ціну електроенергії для промислових споживачів – 0,68 грн/кВт.год;

- ринкову ціну електроенергії для комунальних споживачів – 0,24 грн/кВт.год.

Як бачите, ціна електричної енергії для промислових споживачів у 2,8 разів ви­ща за ціну для населення. Який підхід до формування цього співвідношення цін доцільніший для розвитку держави – питання складне для вирішення, ос­кіль­­ки має соціально-політичну аргумента­цію.

Різниця між ринковою вартістю електроенергії для побутових і промислових споживачів існує у всьому світі, але у капіталістично розвинутих державах вар­­тість електричної енергії для промислових споживачів завжди є меншою за іі вартість для побутових споживачів, що, як вони вважають, сприяє ефективному розвитку промисловості і суспільства.

В табл.3.1, наведено існуюче співвідношення цін на електричну енергію в ряді країн.

Таблиця 3.1