Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Енергозбереження у теплотехнологічних процесах
В промисловій теплоенергетиці в агрегатах та різних елементах енерготехнологічних установок знаходять свою реалізацію наступні процеси: - Процеси нагрівння рідин, газів, твердих тіл в теплообмінних пристроях (теплообмінниках). - Процеси охолодження рідин, газів, твердих тіл в теплообмінних пристроях (теплообмінниках). - Процеси горіння, спалювання палива в пальниках котлоагаргатів. - Процеси стиснення газів (ізохорне, ізотермічне, ізоентропне, пілітропне, реальне) в компресорах та нагнітачах. - Процес самовскипання рідин в установках самовскипання. - Розширення рідини та газів в дросельних пристроях, в парових та газових турбінах. - Процеси змішування потоків рідини в мішалках. - Процеси інжекції парів, газів в парострумииних, водоструминних компресорах та ежекторах. - Процеси концентрування потоків та об’ємів розчинів в випарних та вакуум-аппаратах. - Процеси кондиціювання повітря в установках кондиціювання. - Процеси трансфомації теплоти в трансформаторах теплоти. - Процеси обпалювання в обпалювальних печах. - Процеси транспортування (рідини, газів) в трубопроводах та каналах. - Процеси конденсування пари (водяної, аміаку, фреону та інших робочих тіл систем охолодження) в конденсаторах та грійних камерах підігрівників технологічного призначення. - Процеси кипіння рідини ((води, аміаку, фреону та інших робочих тіл систем охолодження) в випарних апаратах. - Процеси дроселювання потоків пари та рідини (води, водяної пари). - Процеси випромінювання в котлоагрегатах та від неізольованих (ізольованих) поверхонь., - Процеси конвекції. - Тощо. Реалізація кожного з цих процесів потребує або витрати певного виду ПЕР – палива, теплової енергії, електричної енергії, механічної енергії, наприклад: - для реалізації процесу кипіння рідини потрібно підведення певного обсягу теплової енергії; - для реалізації процесу стиснення газового потоку потрібно підведення до електроприводу компресора певного обсягу механічної та електричної енергії; - тощо. Енергозбереження у процесах повинно гарантувати зменшення обсягів споживання ПЕР для користувачів цих процесів. А для визначення обсягів зменшення ПЕР потрібно володіти методами їх визначення, а для цього потрібно знати, яким чином вони визначаються, тобто вигляд розрахункових формул.
Витратами ПЕР є кількість (обсяг) ПЕР, потрібна для реалізації процесу. Кількість ПЕР для кожного процесу визначається індивідуальною математичною формулою, що містить перелік загальноприйнятих параметрів, притаманних саме цьому процесу та розрахунковий термін часу – τрозр, за який визначається ця кількість. Наприклад, кількість електричної енергії спожита за годину має розмірність кВт·год/год, за добу – кВт·год/добу, за місяць – кВт·год/ міс. Фахівцю з енергозбереження потрібно знати і пам’ятати якомога більше таких формул по кожному виду ПЕР. Формула для визначення добової кількості теплової енергії для реалізації процесу нагрівання потоку рідини – Qτнагр, Гкал/доб, має вигляд: Qτнагр = Gпрод · спрод (t2прод – t1прод) · τрозр (2.1) де: Gпрод – витрата продукту, що нагрівається, т/год; спрод – теплоємність продукту, що нагрівається, кДж/кг·К, t2прод – температура продукту на початку нагрівання, оС; t1прод – температура продукту після нагрівання, оС; τрозр – розрахунковий термін нагрівання, год/доб. У відповідності до наведеної формули ефект енергозбереження у процесі нагрівання потоку рідини гарантуватимуть наступні технічні рішення: - технічні рішення по технології виробництва, що зменшать витрату потоку, що підлягає нагріванню, тобто зменшать величину G; - технічні рішення по технології виробництва, що зменшать кінцеву температуру нагрівання потоку, тобто зменшать величину t2; - технічні рішення по технології виробництва, що збільшать початкову температуру потоку, тобто збільшать величину t1; Формула для визначення кількості теплоти для реалізації процесу випаровування рідини – Qτвипар, Гкал/год, за певний розрахунковий період τрозр, має вигляд: Qτвипар = Gрід · (і"– і') · τрозр (2.2) де: Gрід– годинна витрата рідини, що підлягає випаровуванню, т/год; і" – ентальпія насиченої пари рідини, що підлягає випаровуванню, кДж/кг; і' – ентальпія рідини, що підлягає випаровуванню, у стані насичення, кДж/кг;
τрозр – розрахунковий період витрати теплоти, год/год, год/добу. - Формула для визначення годинної кількості теплоти, що виділяється у разі конденсації пари – Qτконд, Гкал/год, має вигляд: Qτконд = Dконд · (іпари – і'конд) · τ розр (2.3) де: Dконд – годинна витрата пари, що конденсується, т/год; іпари – ентальпія пари (насиченої або перегрітої), що конденсується, кДж/кг; і'конд – ентальпія конденсату пари, що конденсується, у стані насичення, кДж/кг. τ розр – розрахунковий термін конденсації, год/год. - Формула для визначення добової кількості механічної енергії, що потрібна для стиснення газового потоку – Lτстисн, кВт·год/доб, має вигляд: Lτcтисн = Qвсмгаз · l агаз · ρвсмгаз· τ розр (2.4) де: Qвсмгаз – годинна витрата газу, що підлягає стисканню за станом перед початком стискання (на вході в компресору), м3/год; l агаз – адіабатична (ізоентропна) робота стикання газу, кДж/кг; ρвсмгаз – питома густина газу, що підляє стисканню за станом перед початком стискання (на вході в компресору), кг/м3. У відповідності до наведеної формули ефект енергозбереження при стисненні газового потоку гарантуватимуть наступні технічні рішення: - технічні рішення по технології виробництва, що зменшать витрату газового потоку, що підлягає стисненню, тобто зменшать величину Qвсмгаз; - технічні рішення по технології виробництва, що зменшать густину газового потоку, що підлягає стисненню, тобто зменшать величину ρвсмгаз; - технічні рішення по організації технологічного процесу, що зменшать питому роботу адіабатичного стиснення, тобто зменшать величину Lагаз; Визначення обсягів економіїПЕР – ∆ Еекон, внаслідок реалізації технічних рішень з енергозбереження, у процесах зводиться до визначення різниці між рівнями енергоспоживання до та після реалізаціїї робіт з енергозбереження за універсальною формулою: ∆ Еекон = Еспож до – Еспож після (2.5) де: Еспож до – рівень споживання енергії в процесі до впровадження енергозберігаючих технічних рішень; Еспож після – рівень споживання енергії в процесі до впровадження енергозберігаючих технічних рішень.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 136; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.186.72 (0.008 с.) |