Очікувані техніко-економічні показники 1-го етапу

Прогнозоване зниження витрати енергоресурсів по 1 етапу при підвищенні потужності заводу від 2828 до 3000 тонн/добу і прогнозованому переробленні 100 тис. тонн буряку в сезон на рівні 6-7 %) зменшення питомої витрати пари на завод від 304,9 (рівня минулого) до 274,0 (проектного рівня 1-го етапу) Мкал/тонну буряку. Реалізовані виключно внутрішні резерви існуючого обладання. Ніякі ВЕР не впроваджуються.

Таким чином:

· прогнозується зменшення питомої витрати умо­в­ного палива в ТЕЦ – 0,31 % до маси буряку;

або на 6,3 % від 4,87 % до 4,56 %

 

Очікувана економія природного газу – 272,0 тис. м³ газу/сезон

(За умови тривалості сезону – 33 діб і перероблення 100,0 тис.тонн буряку за сезон)

Див. розрах. форм. 100000 (0,31/100) / 1,14 = 272,0 тис м ³ /сезон

 

Економія коштів на оплаті природного газу – 707,2 тис. грн/сезон

при прогнозній ціні газу - 2 600 грн/тис. м³ (330 $/тис. м3)

див. формулу: (272,0 · 2600 /1000 = 707,2)

За умови зростання ціни на природний газ економічний ефект пропорційно виросте!

Очікуване збільшення вироблення електроенергії – 80 кВт (4080 – 4000) к

Таким чином, економія (у порівнянні зі станом сезону минулого року) коштів на енер­гозабезпеченні заводу після 1-го етапу реконструкції становить 707,2 тис. грн.

Очікувані техніко-економічні показники 2-го етапу

Прогнозоване зниження витрати енергоресурсів по 2 етапу при потужності заводу 3000 тбур/добу і прогнозованому переробленні 100 тис. тонн буряку в сезон – 2,8 %

Таким чином:

· прогнозується зменшення питомої витрати умовного палива в ТЕЦ – 0,12 % до маси буряку;

або на 2,6 % від 4,56 %мб до 4,44 мб %

 

Очікувана економія природного газу – 105,2 тис. м³ газу/сезон

(За умови тривалості сезону – 33 діб і перероблення 100,0 тис.тонн буряку за сезон)

Див. розрах. форм. 100000 · (0,121/100) / 1,14 = 105,2 тис м ³ /сезон

 

Економія коштів на оплаті природного газу – 2 73,5 тис. грн/сезон

при прогнозній ціні газу - 2 600 грн/тис. м³ (330 $/тис. м3)

див. формулу: (105,2 · 2600 /1000 = 273,5)

Таким чином, економія (у порівнянні з 1-м етапом) коштів на енер­гозабез­печен­ні заводу після 1-го етапу реконструкції становить 273,0 тис. грн.

Етапи 11 – 15 виконуються у разі наявності вимог Замовника щодо їх вико­нання.

Майбутнім спеціалістам з холодильних машин та установок прошу приді­ли­­ти особливу увагу до методології формування етапів енергозбереження у ви­роб­­ництвах, що споживають штучний холод, а саме на молокозаводах, на м’я­со­ком­бінатах, на промислових холодильниках, що зберігають готову продук­цію. Ета­пи енергозбереження на таких об’єктах формуються аналогічно розглянутим ви­ще підприємствам про­мислової теплоенергетики, оскільки на них спожи­вається і теплова і електрична енергія.

Запитання для самоперевірки.

1. Наведіть декілька технічних рішень енергозберігаючого плану для КЕС.

2. Наведіть декілька технічних рішень енергозберігаючого плану для парової котельні.

3. Наведіть декілька технічних рішень енергозберігаючого плану для енергетичного комплексу цукрового заводу.

4.

 

Рекомендована література: [2 – 5], [7], [11], [18 – 29].

 

 

Лекція 13.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ – ІНСТРУМЕНТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

План лекції

13.1.Загальні положення.

13.2. Етапи енергетичного аудиту.

13.3. Методиенергетичного аудиту.

Загальні положення

Енергетичний аудит (ЕА) – являє собою комплексною науково-технічно-еко­номічною робо­ту:

- з дослід­жен­ня реальної системи енергоспоживання промис­ло­вого під­при­ємства або окре­мої енерготехнологічної установки;

- з виявлення вузлів енергетичної недосконалості, що обумовлюють неприйнятну для економічного стану підприємства енергоємність виробництва;

- з формування комплексу енергоощадних технічних рішень;

- з економічного обґрунтування запропонованого енергоощадних технічних рішень:

- з шеф наглядом (за вимогою Замовника) за реалізацією енергоощадних технічних рішень:

з метою зменшення витрати ПЕР та питомих показників споживання палива, теплової енергії, електричної енергії та штучного холоду.

Іншими словами, енергетичний аудит – є генератором ідей і ефективним інстру­ментом для реалізації енерго­збере­ження в усіх галузях промисловості.

Оскільки в навчальному плані з підготовки спеціалістів за напрямом “Тепло­енер­гетика” зі спеціальності “Енергетичний менеджмент” передбачено вив­чення спеціальної дисципліни “Методологія і методи енергетичного аудиту” і підготовлено відповідний курс лекцій [Курс лекц] та сформовано перелік рекомендо­ва­ної літератури, то в наведеній лекції представлено головні складові частини ЕА, а саме перелік етапів ЕА та перелік методів ЕА.

Етапи енергетичного аудиту

Енергетичний аудит являє собою структуровану роботу з певною послідов­ніс­тю дій (етапів), виконання яких гаран­тує повноту обсягу одер­жаної інформації і результативність аудиторської роботи.

Пропонується, на базі досвіду, одержаного автором лекційного курсу під час проведення аудитів на підпри­ємст­ва країн СНД здійснювати ЕА в обсязі 12 етапів.

1-й етап – Сформувати базу вихідних даних, тобто систему макро­по­казників енергоспоживання об’єкту аудиту.

Система базових вихідних даних для ЕА об’єкту повинні містити:

1. Перелік видів енергії, що споживає об’єкт ЕА;

2. Перелік джерел енергопостачання об’єкту ЕА;

3. Щогодинні, щодобові, щомісячні обсяги споживання палива, теплової енергії, електричної енергії, штучного холоду сформовані в таблиці (для зручності використання даних) та діаграми (для візуалізації даних);

4. Щодобові значення теплових та технологічних параметрів

5. Звітні показники ефективності енергоспоживання;

6. Нормативні показники ефективності енергоспоживання

Визначення може бути проведено:

- силами аудиторської групи з використанням існуючих на об’єкті стаціонарно встановлених приладів виміру з використанням (або без використання) власних (мобільних) засобів вимірювання;

- шляхом вивчення аудиторською групою оперативних журналів обліку чис­ло­вих значень параметрів енергоносіїв та їх витрат на об’єкті аудиту (за умови їх наявності та довіри до інформації, що містяться в цих журналах);

- шляхом комбінації власних вимірів та використання інформації журналів обліку.

В результаті попередніх аудиторських досліджень мають бути вста­новлені шість груп цифрової аудиторської інформації, а саме:

- перша група – набір фактичних експлуатаційних термодинамічних параметрів (температур, тисків, ентальпій) продуктових потоків (соків, сиропів, напівпродуктів, тощо) і потоків енергоносіїв (палива, пари, конденсату, повітря, продуктів згорання, дренажів, продувок);

- друга група – система витрат продуктових потоків і потоків енергоносіїв. Взаємопов’язаність їх, для гарантії достовірності виміряних значень, має бути перевірена аудиторською групою системою рівнянь теплового і матеріального балансів кожного “локального” обєкту.

- третя група – система експлуатаційних, регламентних, номіналь­них параметрів енергоспоживаючого обладання – насосів, вентиля­торів компресорів, парових котлів, парових/газових турбін, тепло­обмінників,

- четверта група – система геометричних розмірів трубопроводів для подачі до споживачів природного газу, мазуту, пари, води, конденсату, повітря, продуктових потоків що визначають енергетичні витрати на їх транспортування і можуть становити інтерес.

- п’ята група – система показників енергетичної ефективності системи енергоспоживання об’єкту. Загально прийнятою системою показників ефективності споживання ПЕР є система ККД і система питомих витрат ПЕР на вироблення продукції.

- шоста група – система фінансово-економічних показників – вартість палива, електроенергії, теплової енергії, собівартість виробленої продукції та складові собівартості, в т.ч. енергетичної складової собівартості продукції.

Вказані вище параметри та величини витрат є необхідними для наступних етапів аудиту, в т.ч. для формування матеріальних, теплових і енергетичних балансів об’єкту в цілому та його окремих енерготехно­логічних систем.

2-й етап – Викреслити енерготехнологічну схему об’єкту аудиту. Нанести на неї:

- тепло технологічне обладнання;

- всі трубопроводи з вказаними діаметрами;

- запірну та регулювальну арматуру;

- контрольно-вимірювальні прилади;

- експлуатаційні параметри енергоносіїв та за наявності технологічного процесу – продуктових потоків;

Аудитору для цього потрібно:

- мати досконалі знання зі структурної схеми підприємства;

- розуміти функціональний взаємозв’язок між тепло технологічним обладнанням;

- знати перелік параметрів, що контролюється та регулюється існуючою системою контрольно-вимірювальних приладів;

- мати практичні навички з представлення у прийнятному для Замовника вигляді принципових енерготехнологічних схем до діаграм.

Принципова енерготехнологічна схема за­без­печує візуалізацію взаємодії про­дуктових потоків технологічної схе­­ми підприємства і потоків енергоносіїв, що суттєво полегшує сприй­няття Замовником висновків і майбутніх пропозицій ЕА.

Схема, для нескладних систем енергопостачання може містити всі потоки і обладнання, розміщені на одному аркуші.

Для об’єктів із складною системою енергоспоживання доцільно ви­ко­ристо­ву­ва­ти комбіноване представлення, а саме, з однією принци­по­вою схемою енергопостачання об’єкту і кількома локальними схе­мами, на яких представлені схеми енергоспоживання окремих тех­но­логічних відділень або цехів. Наприклад, для цукрового заводу ло­каль­ними відділеннями можуть бути дифузійне відділення, продук­тове відділення, випарна установка, тощо.

Схеми оснащуються таблицями з експлуатаційними, регла­ментни­ми та номінальними параметрів потоків на всіх ділянках системи енергоспоживання, та щогодинними витратами енергоносіїв. Зразок наведено нижче:

 

Інформація для цих таблиць одержується або із власного (ауди­торсь­кого) об­сте­ження обє’кту або, за умови довіри, з експлу­ата­цій­них журналів відповідних цехів та відділень об’єкту аудиту, або з від­повідей на надіслані опросні листи.

Наприклад, для об’єкту аудиту – парової котельні:

- витрата газу – з журналів обліку природного газу вузла обліку газу;

- витрата пари – з оперативних журналів машиністів парових котлів котельного відділення;

- витрата електроенергії – з оперативних журналів елктроцеху котельні;

- витрата води – з оперативних журналів відділення ХВО.

3-й етап – Визначити за звітними матеріалами об’єкту фактичні по­каз­ники енергетичної ефективності споживання або генерації ПЕР.

4-й етап – Визначити базу наближення за енергоємністю виробниц­т­ва для об’єкту аудиту.

Визначення бази наближення здійснюється аналогічно розглянутому вище третьому енергозбереження – вибору порівняльної бази.

Слід мати на увазі, що вибір європейського підприємства з його “захмарни­ми” показниками ефективності, як бази наближення, не буде сприяти реалізації ваших аудиторських рекомендацій. Замовника може “зупинити” величезний обсяг капіталовкладень і будівельно-монтажних робіт.

Вибір бази спорідненого вітчизняного під­при­ємства з високо­е­фективною ор­ганізацією виробництва, що дає можливість вийти на ринок продукції з низь­кою енергетичною складовою собівартості, бу­­де схвально сприйняте Замовни­ком. І аудитор отримає шанс реалі­зувати рекомендації свого аудиту.

Джерелами інформації у виборі бази наближення можуть бути: нав­­чаль­ні мА­те­ріали ВНЗ, підручники, матеріали виставок, науково-технічних конференцій, стандарти енергоємності, проспекти фірм, що пропонують свої послуги в сфері енергозбереження, інформацій­ний ресурс Інтернету.

За визначеною аудиторами різницею фактичних та гранично досяж­них показників ефективності енергоспоживання Замовник отримає інформацію про резерви економії ПЕР на об’єкті і зможе об’єктивно оцінити пропозиції аудиту і свої кроки в напряму енергозбереження.

5-й етап – Визначити вузли енергетичної недосконалості (ВЕН) в існуючій системи споживання ПЕР об’єкту ЕА, що обумовлюють завищену енергоємність виробництва відносно кращих показників галузі.

Загально визнано, що ВЕН являють собою тех­нічні рі­шення, при­таманні тепло-техно­логік­ній або енергетичній сис­темі, функці­ону­ван­ня якого обумовлює перевитрату енерго­но­сія віднос­но загально визнаного енергоощадного технічного рішення. Для цього аудитору належить:

досконало знати технічні рішення, реалізо­вані на об’єкті ЕА, що при­­зводять до перевитрати або втрати енергії;

числові значення параметрів та витрат енергоносіїв, що перевитрача­ються (втрачаються);­

Слід відзначити, що визначення ВЕН – носить в значні мірі суб’єктивний характер. Для одного аудитора – застосування мінеральної вати (з λ= 0,22 Вт/м.К) для ізоляції поверхні є недосконалість, а для іншого застосування шамоту (з λ= 0,22 Вт/м.К) є недосконалість.

Але накопичений досвід аудиторських робіт дозволяє сформу­вати загально­прийняті підходи до визначення ВЕН.

Загально прийнята система ВЕН включає в себе:

1. Недостатні термодинамічні параметрів енергоносіїв. Такі ВЕН зменшують ККД перетворення теплової енергії в роботу і призводять до перевитрати палива, та збільшують втрати енергії.

2. Недовикористання ВЕР.

3. Функціональні втрати теплоти.

4. Марнотратні втрати теплоти.

5. Експлуатаційне недонавантаження обладання відносно номіналь­но­го режиму роботи.

6. Неритмічність роботи підприємства.

7. Проектні помилки.

8. Експлуатаційні помилки.

9. Фізично та морально застарілі технічні рішення.

Методологія визначення ВЕН полягає у порівнянні існуючих на об’єкті аудиту параметрів енергоносіїв, або технічних рішень з базою ефективних параметрів та технічних рішень, яка є в розпорядження аудиторів.

Базою порівняння може бути:

- інформаційний ресурс Інтернету;

- матеріали власних досліджень та спостережень;

- інформаційний ресурс навчальних матеріалв, науково-технічних виставок, публікацій;

- тощо.

Кожен виявлений ВЕН у об’єкта аудиту має характеризуватися, як мінімум, за п’ятьма характеристиками, а саме:

- мати чітко і однозначно сформульовану назву, яка унеможливить двозначне його трактування при подальшому використанні;

- супроводжуватися вичерпним поясненням технічної сутності, що обумовлює завищену енергозатратність;

- супроводжуватися відповідним розрахунком перевитрати палива, пари, теплоти, електроенергії, тиску;

- супроводжуватися вказівкою щодо можливості/не можливості його усунення;

- супроводжуватися інформацію про наявність одного/кількох технічних рішень з його ліквідації.

Співставляючи фактичні експлуатаційні параметри конкретної установки з параметрами, що має база наближення аудитор робить вис­новок, що існуюча система її енергоспоживання є енергозат­ратно. А маючи в своєму розпорядження певну базу даних (схем, параметрів, технічних рішень, конструкцій), реалізація яких гарантують енергоощадність установки аудитор формує перелік відмінностей, які і розглядаються як вузли енергетичної недосконалості установки – ВЕН. Кількість виявлених ВЕН на об’єкті ЕА може бути від одного до вісімнадцяти відповідно складності структури об’єкту ЕА.

Наприклад дифузійна установка цукрового заводу може налічувати до п’яти ВЕН, цукровий завод – до 18 ВЕН.

Енергетичні недосконалості можуть бути простими, системними та систем­но-процесними.

Простими ВЕН є не складні за своєю технічною сутністю технічні рішення яви­ща, які обумовлюють такі втрати та перевитрати теплоти, виявлення яких та визначення їх обсягу не становить розумових та технічних труднощів. Прикладами простих ВЕН можуть бути:

- наявність втрат теплової енергії через неізольовану поверхню тру­бопро­водів або обладнання;

- наявність втрат енергоносіїв через нещільність елементів трубо­про­від­них систем;

- наявність втрат енергоносіїв через продувальні або дренажні тру­бо­проводи.

Системні ВЕН є складними за своєю сутністю технічні рішення притаманні агрегатам, установкам, виробництвам промислової теплоенергетики. Їх вияв­лен­ня базуються на певній системі інженерних знань аудитора з:

- технології виробництва;

- термодинаміки процесів;

- законів теплопередачі

- конструкцій машин та агрегатів;

- режимів експлуатації машин (номінальні / не номінальні);

- правил компонування машин в системі енерговикористання.

Термодинамічні ВЕН є складними технічними рішеннями, пов’язаними з недосконалістю термодина­міч­ніх процесів або циклів, розуміння яких базується на опануванні певних термодина­міч­них понять, а саме:

- понять про термодинамічні цикли;

- понять про термодинамічні процеси (дроселювання, стискання, розширення, пароутворення, перегрівання, конденсація.....)

- понять про ККД (абсолютні, термічні, відносні, електричні, теплові);

- понять про питомі витрати теплоти, палива, електроенергії на вироблення теплоти, холоду, електроенергії;

Слід мати на увазі, що наявність термодинамічних недоліків в схе­мах об’єк­тів ЕА обумовлюють найсуттєвіші втрати енергії в навко­лиш­нє середовище, тобто високий рівень енергоємності продукції.

Прикладами термодинамічних недоліків:

- низькі початкові параметри (p_o, t_o) гострої пари перед паровими турбінами;

- високий тиск або мале розрідження (р_к) у вихлопному патрубку парової турбіни;

- мала або відсутня степінь регенерації теплоти в теплових схемах ГТУ, КЕС.

- висока температура охолодження циркуляційної води в градирнях систем оборотного водопостачання;

- тощо.

Складність у виявлення термодинамічних ВЕН полягає:

- у складності розуміння термодинамічних процесів в системах виробництва продукції – в схемах теплових насосів, в схемах КЕС, ТЕЦ, ГТУ, в холодиль­них установках, в установках кондиціювання, в когенераційних системах.

- у громіздкості методик визначення кінцевого ефекту реалізації схеми енерговикористання, тобто витрат ПЕР;

Системно-процесні ВЕН є технічні рішення, які обумовлені моральною зас­та­рілістю процесів або систем, що використовуються, і можливість їх заміни є актуальною необхідністю з позицій енергозбереження, і матиме економічне обґрунтування, наприклад:

- систему охолодження конвекцію можна замінити системою випарювального охолодження;

- систему сушіння гарячим повітрям можна замінити системою сушіння інфрачервоним випромінюванням;

- батарейне опалення, можна замінити системою газового випромінювання,

- енергопостачання від котельні та РЕС можна замінити системою комбінованого вироблення теплової та електричної енергії в ТЕЦ;

- газове опалення можна замінити системою опаленням на базі трансформаторів теплоти;

- барометричну воду для живлення дифузійних установок цукрових заводів можна замінити сумішшю жом пресової води та деамонізованиого конденсату;

- кожухотрубні та секційні підігрівники сокового потоку можна замінити пластинчастими;

- випарні апарати з природною циркуляцією доцільно замінити довоготрубними плівковими;

- тощо.

Задача аудитора, у разі виявлення таких недосконалостей запро­по­нувати в звіті з ЕА нові, енергоощадні технічні рішення, з реалізації процесів, довести відповідними розрахун­ка­ми їх енергетичні та еко­номічні переваги та визначати проектно-очікуване зменшення обсягів споживання ПЕР.

Важливе значення для результативності ЕА, а результативністю ЕА рішення про одержання фінансування реалізації аудиторських пропозицій, є форма по­дачі виявлених ВЕН в аудиторському звіті.

Формою подачі ВЕН може бути звичайний текстовий перелік ВЕН, або перелік, сформований у вигляді таблиці, або графічне зображен­ня принципової схеми об’єкту, на якому ВЕН обводиться пронумерованим колом яскравого кольору, різного для кожного виду ВЕН.

Форма визначається аудитором. Подача інформації по кожному ВЕН має вразити Замовника і спонукати його до включення техніч­ного рішення з ліквідації їх в першочерговий план реконструкції ва­ших аудиторських пропозицій.

6-й етап – Використати стандартну (або розроблену власними си­ла­ми та узгоджену із Замовником) методику теплового та енергетичного розрахунку об’єкту ЕА та визна­чити за нею фактичні експлуатаційні параметри та фактичні показники ефективності і у відповідності до базових вихідних даних.

Загально прийнято, що розрахунки енергетичних та теплотех­ноло­гіч­них схем об’єктів ЕА здійснюються за відповідними галузево-нор­ма­тив­ними методиками.

Протягом навчання в НУХТ студентами опрацьовувались наступні методики:

- методика теплового розрахунку парових котлів;

- методика теплового розрахунку парових та водогрійних котелень;

- методики теплового розрахунку теплообмінників;

- методика розрахунку насосних установок;

- методики теплового розрахунку ТЕЦ з турбінами типу “Р-...” та “П-...”;

- методика теплового розрахунку цукрового заводу;

- методика розподілу палива в ТЕЦ.

Деякі з вищевказаних методик мають статус “нормативних”, а деякі – статус “навчально-методичних”.

У разі відсутності доступу у аудитора до нормативних методик, до­пускається, за узгодженням із Замовником, використання методик, нав­чально-методичного та іншо­го походження.

Але слід мати на увазі, що проектно-очікувані результати впровад­ження “аудиторсь­ких” рішень, визначені за “саморобними” методи­ками, не можуть бу­ти використані для опублікування у відкритих дже­релах інформації.

7-й етап – Сформувати перелік енергоощадних технічних рішень та послі­дов­ність їх впровадження, що пропонуються для ліквідації ВЕН в системі підприємства відповідно до технічних та фінансових можли­востей Замовника.

Цей етапу ЕА має стратегічно важливе значення для всієї ауди­торсь­кої роботи тому, що належить до розряду техніко-політичних.

На цьому етапі аудитор має сформувати стратегію енергозбереження на підприємстві, окресливши першочергові, найефективніші рішення та другорядні, які “нестимуть” скромніші обсяги економії ПЕР.

Повномасштабна система енергоощадних технічних рішень має бу­ти сформована, виходячи з ліквідації максимуму виявлених ВЕН.

Енергоощадними рішеннями зі зменшення споживання електрич­ної енергії вважаються:

- збільшення Сos φ в електричних мережах;

- зменшення витрати потоку, що перекачується;

- зменшення перепаду тисків, що “долає” той або інший нагнітач

- відмова від електроприводу і перехід на паровий привід того або іншого нагнітача;

- заміна типорозміру привода до відповідності “номінал – факт”;

- відмова від дросельного (або байпасного) регулювання подачі насосів і перехід на їх тиристорне або частотне регулювання.

Енергоощадними рішеннями зі зменшення споживання теплової енергії вважаються:

- технічні рішення з удосконалення технології виробництва у напряму зменшення витрат продуктових потоків, що підлягають нагріванню, та зменшення рівня температур теплового оброблення;

- ізолювання поверхонь технологічного обладнання та трубопроводів;

- технічні рішення з підвищення ККД термодинамічних циклів;

Для успішної реалізації енергоощадних рішень потрібно:

- досконало знати технічні рішення, апробовані промисловістю, що гарантують зменшення енергоспоживання підприємством;

- числові значення параметрів енергоносіїв, та характеристики облад­нання, що будуть одержані в результаті реалізації енергоощадних рі­шень;­

8-й етап – Визначити проектно-очікувані параметри енергоносіїв, макро-по­каз­ники та питомі показники споживання ПЕР, що будуть одержані підприємством в результаті поетапної реалізації енергоощад­них рішень.

Виконання цього етапу робіт здійснюється за методиками, визначеними на етапі 6.

­9-й етап – Визначити фінансові показники реконструкції та показники економ­мічної ефективності по етапного впровадження у відповід­ності до рекомендацій ЕА такі, як: обсяг капіталовкладень, обсяг коштів на демонтаж обладнан­ня, що виводиться з експлуатації, обсяг коштів на експлу­атаційні вит­рати; обсяг коштів на закупівлю палива, теплової та електричної енер­гії; обсяг амортизаційних витрат; прибуток; строк окуп­ності капітало­вкла­день; собівартість продукції.

Показники економічної ефективності визначаються галузевими мето­диками, затвердженими галузевими адміністра­тивними структурами у відповідності до умов фінансування.

Умовами фінансування робіт з енергозбереження можуть бути:

· фінансування власними коштами підприємства з власного банківського рахунку

· фінансування за кошти лізингових компаній, як вітчизняних, так і закордонних, яким урядом дозволено вести цю діяльність;

· фінансування за кошти позичок вітчизняних або закордонних банків, яким урядом дозволено вести цю діяльність;

· фінансування за кошти державних або закордонних грантів;

· фінансування у комбінований спосіб.

Слід мати на увазі, що методики визначення економічної ефектив­ності за різних умов фінансування не ідентичні.

Як виключення, за узгодженням із Замовником, аудиторами можуть бути використані підручники та розроб­ки навчально-методичного походження.

10-й етап – Здійснити шеф нагляд за комплектацію основного енергоспожи­ва­ючого (енергогенеруючого) обладання.

На цьому етапі ЕА аудитор повинен здійснити нагляд за закупівлею типороз­мірів обладнання, у відповідності до проекту та надати необ­хід­ні консультації у разі його вимушеної заміни.

11-й етап – Здійснити шефнагляд за виконанням робіт з впровадження енерго­ощад­них рішень та здійснити пусконалагоджувальні роботи на об’єкті.­

На цьому етапі ЕА аудитор повинен здійснити:

- шеф-нагляд за монтажем та ув’язкою нового обладнання з облад­нан­ням, що залишилося в експлуатації.

- доведення роботи реконструйованої системи до проектного регламенту;

- розроблення інструкцій з експлуатації реконструйованої системи енергоспоживання.

Шеф нагляд за виконанням монтажних робіт потрібен для того, щоб унемож­ли­­вити відхилення від проектних рішень.Відхилення можуть бути обумовлені різними причинами, в т.ч. за відсутністю необхідного обладнання та матеріалів.

Слід пам’ятати, що відхилення від проектних рішень призведуть до змен­шення енергетичного і економічного ефектів. Відхилення від про­ектних рішень можуть бути допущені тільки у разі переконливого обгрунтування.

Відхилення від проекту документується відповідним протоколом або актом, в якому вказується технічна сутніть відхилення і визначені аудитором очікувані зміні у результатах проекту.

Пусконалагоджувальні роботинеобхідні для доведення експлуата­цій­ного режиму реконструйованої системи енергоспоживання до регламентного (проектно-розрахункового) рівня.

Необхідність цих робіт може обумовлюватися:

- вимогою Замовника;

- відповідальністю аудитора;

- значною новизною впроваджуваних технічних рішень;

- потребою аудитора одержати експлуатаційні дані в перехідних (пускових) режимах;

- потребою аудитора засвідчитись у відсутності “прихованих” недоліків в реалізованих проектних рішеннях.

Розроблення інструкції з експлуатаціїї реконструйованої схеми енергоспо­жи­вання об’єкту ЕА є небхідним документом ЕА.

Необхідність в її розроблення обумовлена вимогою додержання регламентних параметрів і допусків їх відхилення під час експлуатації оперативним персоналом.

12-й етап – Здійснити балансові дослідження реконструйованої систе­ми спожи­вання ПЕР і довести ефективність реалізованих технічних рішень.

Балансові випробовування реконструйованих систем енергоспо­жи­ван­ня є не­об­хідною складовою частиною ЕА.

Призначння їх полягає в доведенні на практиці ефективності про­ект­них технічних рішень, визначених ЕА, і одержанні стійкого ефекту змен­шення обсягів споживання, або питомих витрат ПЕР на вироб­лен­ня продукції.

Балансові випробовування здійснюються за затвердженими відпо­від­ними органами з енергозбереження програмами і методиками (ПМ).

Самодіяльні випробовування реконструйованих систем енергоспо­живання не забороняються, але допускаються за рішенням дирекції підприємств. У цьому разі аудитором має бути розроблена відповідна ПМ, яка узгоджується, як мінімум, із Замовником, а, як максимум, із профільною науково-дослідною установою.

Особливістю захисту результатів впровадження рекомендацій ЕА в реальних виробничих умовах є те, що ефект енергозбереження, може бути одержаний в результаті взаємодії цілого ряду реалізованих тех.­ніч­них рушень, як аудиторського переліку, так і інших, виконаних одночасно.

У цьому разі робота аудитора суттєво ускладнюється. Для цього потрібно досконало володіти методиками виділення із загальної економії енергоресурсів, яке одержало підприємство, резуль­тат реалізації саме технічних рішень ЕА.

Виконання цього етапу ЕА має включати в себе створення аудито­ром математичної моделі об’єкту, яка б дозволяла “виділити” в загаль­­ному ефекті вплив тільки рекомендацій ЕА.

 

13-й етап – Представити результи енергетичного аудиту Замовнику.

 

12.3. Методи енергетичного аудиту.

Аудиторська діяльності для досягнення її результативності потре­бує вико­ри­стання певних методів, які гарантують достовірність результат­ів, їх пере­кон­ли­вість для Замовника та створення необхідної математичної бази для реалізації аудиторських пропозицій.

Нижче, наведено перелік необхідних (на погляд автора) методів ЕА, якими повинен володіти випускник НУХТ – спеціаліст (магістр) за напрямом підго­тов­ки “Теплоенергетика”.

Метод збору вихідних даних.

Сутність цього методу полягає у поєднання відомих методів збору інженер­но-технічної інформації і вибору найрезультативнішої комбінації цих методів.

Методами збору вихідних даних для аудиту є: опросний, надісланий Замовнику поштою (у т.ч. електронною), здійснення власних вимірів, використання оперативних журналів підприємства, здійснення вимірів членами аудиторської групи.

12.3.2. Метод формування принципових схем споживання ПЕР.

Сутність цього методу полягає у створенні у графічному вигляді на паперо­вих носіях або у електронному вигляді на базі власноручного обстеження об’єкту теплоенергетичного аудиту розгорнутої принципової схеми генерації теплової, електричної енергії, штучного холоду або їх споживання.

12.3.3. Метод виявлення вузлів енергетичної недосконалості (ВЕН).

Сутність цього методу полягає у виявленні енергетичних недосконалостей в існуючій (проектній) системі вироблення або споживання ПЕР.

12.3.4. Метод вибору бази порівняння та гранично-досяжних показників ефективності.

Цей метод є необхідним “інструментом” і складовою частиною ЕА, оскіль­ки створює перспективу енергозбе­ре­ження для об’єктів ЕА і є основою для ви­ро­б­лення поетапного плану робіт з енергозбе­ре­жен­ня.

Сутність цього методу полягає у виборі, бази порів­няння, підпри­ємства більш ефективного за рівнем реалізованих технічних рішень та показників енергетич­ної ефективності. Тобто підприємство (виробництво) – база порів­няння має бу­ти зразком, до рівня показників якого буде удосконалюватися підприємство – об’єкт ЕА.

3.12.5. Метод порівняння технічних рішень та показників.

Сутність цього методу полягає у співставленні визначених показників енер­ге­тичної ефективності процесів та обладнання на об’єкті, що підлягає ЕА, з та­кими, які має підприємство (виробництво) – гранично досяжний прототип.

12.3.6. Метод інструментального виміру параметрів

Як відомо, підприємства теплоенергетики та холодильної техніки відно­сять­ся до виробництв, які максимально укомплектовані вимірювальними прила­да­ми, а саме, витратомірами, лічильниками, манометрами, термометрами тощо, які дозволяють одержати числові значення температур, тисків, витрат потоків енергоносіїв.

Сутність цього методу полягає у визначенні в умовах експлуатації підпри­ємства, установки (виробництва) за допомогою засобів виміру реальних зна­чень параметрів, що становлять інтерес для енергетичного аудиту

12.3.7. Метод складання енергетичних, теплових, матеріальних балансів.

Сутність цього методу полягає у формуванні рівнянь матері­аль­них, тепло­вих, енергетичних балансів теплоенергетичних та тепло­технологічних процесів, нео­б­хідних для встановлення взаємо­зв’язку між потоками енергоносіїв та визна­чен­ня параметрів енергоносіїв, числові значення яких не були визначені істру­мен- т­аль­ними вимірами.

12.3.8. Метод визначення обсягу та степені використання теплоти вторинних енергоресурсів (ВЕР)

Сутність цього методу полягає у визначенні обсягу (тобто кіль­кості) та сте­пе­ні (відносної долі) ви­ко­­ристання теплоти вторинних енергоресурсів (ВЕР) в ене­р­готехнологічній схемі об’єкту аудиту.

Як відомо, органічне паливо спалюється, а його теплота, в кількості – Q _пал,, що визначається відомим вам балансовим рівнян­ням: Q _пал= В _Пал · Q _р^н , використо­ву­ється в енерготехноло­гічних комп­лек­сах, котельних, ТЕЦ, КЕС, ГТУ, промис­лових підприємствах, в житловому секторі, на транспорті.

В цих комплексах, вся теплова енергія спаленого палива,:

- або, виконавши певні енергетичні або теплотехнологічні операції, повністю втрачається в навколишнє середовище (на промислових підприємствах, тран­с­порті, в житловому секторі);

- або, виконавши певні енергетичні операції, та виробивши певну кількість теп­лової або електричної енергії частково втрачається в навколишнє сере­довище (в котельних, ТЕЦ, КЕС, ГТУ).

Сутність цього методу полягає у визначенні серед потоків теплоти, що цир­кулюють в системі енерготехнологічних комплексів, таких по­токів теплоти, які можуть бути повторно використані для реалізації теплотехнологічних проце­сів.

Такі потоки теплоти названі теплотою вторинних енергоресурсів (ВЕР). Чим більше аудитором виявлено потоків теплоти ВЕР і чим вища степінь їх повтор­но­го вико­рис­тання, тим більша економія палива і тим вище економічний ефект енергозбереження

12.3.9. Метод виявлення втрат теплової єнергії.

Сутність цього методу полягає у виявленні в енерготехнологічній схемі об’є­к­ту аудиту потоків теплової енергії, що втра­чається в навколишнє середовище, визначенні їх термодинамічних харак­тер­ис­тик та обсягів. Теплова енергія на об’єкті може втра­ча­тися:

- за функціональною необхідністю, тобто у відповідності до тех­но­ло­гічного рег­ламенту, наприклад, у вигляді теплоти, що відводиться в дренаж з теплою во­дою в масло-охолодниках та охолодниках повітря па­рової турбіни втрачається за експлуатаційним регла­ментом – для захисту від перегрівання підшипників турбоагрегату;