Визначте економічні причини і наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр.

Поза увагою залишалось те, що поряд з прискореним розвитком нових галузей у ряді старих — вугільній, текстильній, суднобудуванні, сільському господарстві — спосте­рігався справжній застій. Не зверталася також увага на відносну вузькість внутрішнього ринку та недостатню інвестиційну актив­ність населення, яка була обумовлена вкрай нерівномірним роз­поділом доходів.

Світова економічна криза 1929—1933 рр.. відома в історії як «Велика депресія», охопила майже всі країни світу та відкинула їх економіку на кілька десятиріч назад, іноді до рівня межі XIX— XX ст., хоча вплив її на окремі країни був різним. Найбільше по­страждали від кризи Сполучені Штати, але й в інших країнах во­на мала надзвичайно жорстокий та нищівний характер.

Про те. що стало причиною кризи, суперечки в економічній літературі ведуться й досі. Зовні нею стало перевиробництво, або, як говорять деякі вчені, — «перегрів» економіки, викли­каний тим, що швидкі темпи зростання, притаманні світовій економіці в попередні роки, створювали численні диспропор­ції, які повинні були бути ліквідовані.

85. Зрівняйте альтернативи виходи з „Великої дипресії” США та Німеччини.

Німеччина.

Інша картина спостерігалася в країнах, де застосовували полі­тику, близьку до політики нацистів у Німеччині. Прийшовши до влади в 1933 р., нацисти обрали шляхом виходу з кризи тотальну мобілізацію ресурсів та воєнний реванш. Різко зростають воєнні видатки (з 1933 по 1939 рр. вони збільшилися в 10 разів і стано­вили 3/4 всіх державних інвестицій). Приймається закон про примусове картелювання, створюється сім промислових груп: промислова. енергетична, реміснича, торговельна, банківська, страхова, транс­портна. Що стосується аграрного сектора, то ухвалюється закон про спадкові двори, який сприяв зміцненню заможних селянсь­ких господарств — гросбауерських. У 1935 р. приймається закон про оборону імперії, запроваджу­ється загальна воїнська повинність. Усупереч міжнародним уго­дам починає швидко зростати німецька армія. Зростає державне втручання, причому не лише непряме, а й пряме. У 1936 р. приймається чотирирічний план мобілізації ре­сурсів, спрямований на нагромадження стратегічних ресурсів та валюти, вивіз якої був фактично заборонений. У результаті такої політики вже через рік у Німеччині ліквідо­вано безробіття, показники економічного зростання, особливо в галузях важкої промисловості (воєнне виробництво), різко пішли вгору. Отже, така модель виходу з кризи давала моментальний позитивний ефект. Але, на думку більшості дослідників, незва­жаючи на високі економічні показники, Німеччина стояла перед катастрофою, адже в основі її процвітання лежала штучно роз­кручена воєнна кон'юнктура.

США.

Першою акцією нової адміністрації, яка приступила до вико­нання своїх обов'язків у лютому 1933 р. було проголошення над­звичайного стану І а закриття всіх банків на «банківські каніку­ли» до 9 березня 1933 р., коли був прийнятий «Надзвичайний за­кон про банки». А ще в квітні було прийнято закон про припинення вивозу за кордон золота та обов'язковий продаж громадянами золота державі, причому за цінами, вищими за рин­кові, що дало змогу не лише закупити близько 200 т золота, а й призвело до штучного зниження курсу долара та підготувало йо­го девальвацію. Серед законів, прийнятих у перший період президентства Ф. Д. Рузвельта, найважливішими слід вважати «Закон про від­будову національної промисловості); (МІРА) та «Закон про регу­лювання сільського господарства» (ААА), прийняті в першій по­ловині 1933 р. Відповідно до закону підприємці повинні були об'єднуватися в союзи, всередині яких діяли так звані «кодекси чесної конкуре­нції»— правила, які б регулювали умови конкуренції, зайнятості та наймання і захищали інтереси споживачів. Кодекси передба­чали обмеження тривалості робочого дня (не більше 8 год.), установлювали мінімальний рівень заробітної плати (не менше 12 дол. на тиждень), розподіляли ринки збуту.

допомогу у зв'язку з безробіттям оде­рж) вали близько 20 млн американців. 1. нарешті, у 1935 р. при­ймається закон про соціальне страхування, за яким запроваджу­ються обов'язкові пенсії за віком (з 65 років) та обов"язкова до-помога у зв'язку з безробіттям (у середньому 1 1 дол. на тиж­день). Страхові фонди формуються за рахунок відрахувань з при­бутку підприємств та заробітної плати працюючих. - Закон про регулювання сільського господарства був спрями '-аний на припинення подальшої аграрної кризи. З метою підтри­мання цін на сільськогосподарську продукцію передбачалося скорочення посівних площ га поголів'я худоби. Крім того, вживалися заходи, спрямовані на рефінансуван­ня фермерської заборгованості, яка до початку і 933 р. досягла 12 млрд дол. Фермерам було надано кредити на 100 тис. дол. Унаслідок цього припинився продаж розорених фермерських го­сподарств.