Примітивні та прогресивні риси організації хрящових риб.

примітивної організації (скелет, зябровий апарат ті ін.) так і прогресивні особливості (нервова система, розмноження)

Скелет хрящових риб складається з хрящової тканини, шкіра покрита плакоїдною лускою, найдавнішою з видів луски, де кожна лусочка - пластинка, на якій стирчить один або декілька покритих емаллю зубців. Тому шкіра хрящових риб дуже жорстка на дотик. Колючки у рогатих і колючих акул, хвостові голки у скатів, зуби на рилі (роструми) риби-пилки, щелепні зуби акули - це видозмінена плакоїдна луска.

Зябрових кришок хрящові риби не мають, з кожного боку назовні у них відкриваються 5-7 зябрових щілин, в яких знаходяться зяброві пелюстки (пластини, що кріпляться до дуг по усій своїй довжині, на відміну від вільних пелюсток кісткових риб). Тому ще акул і скатів називають пластинозябровими рибами.

Живлення хрящових риб. Серед акул є миролюбні види, що поїдають планктон (як найбільша з існуючих риб - китова акула, що досягає в довжину до 20 метрів), проте більшість акул - хижаки, що живляться рибою, ссавцями і ракоподібними. Скати живляться переважно молюсками і ракоподібними, деякі види - планктоном і дрібною рибою.

Розмноження хрящових риб. Акули і скати різностатеві тварини, запліднення у них внутрішнє. Хрящові риби бувають яйцеродні, яйцеживородні і живородні. Самиці одних видів відкладають яйця з великим запасом поживних речовин, вкритих твердою оболонкою. У інших видів яйця розвиваються в задньому відділі яйцепроводів самиці (у матці), потім з них з'являються дитинчата і тільки після того, як вони зміцніють, відбувається їх народження. У деяких скатів в стінках матки утворюються вирости, які проникають до ротів ембріонів і виділяють поживні речовини. Самиці більшості видів хрящових риб відразу народжують живих дитинчат, що розвинулися в середині тіла в матці і живилися за рахунок материнської крові. В усіх випадках маленькі акули і скати народжуються повністю готовими до самостійного життя.

Форма і будова хрящових риб сильно різниться. Акули мають торпедоподібний тулуб і сильний хвіст, завдяки сильним рухам якого вони можуть розвивати велику швидкість. Зуби акул підростають по мірі зносу, і розташовані в декілька рядів. Більшість видів акул вимушена постійно рухатися для того, щоб дихати. У скатів плескате тіло ромбовидної або овальної форми, завдяки чому вони практично непомітні на дні, де проводять усе своє життя. Сплюснуте тіло скатів сполучене з сильно розвиненими крилоподібними грудними плавцями, краї яких зрослися з боками голови і тулуба. У хрящових риб немає плавального міхура, тому їм доводиться постійно рухатися для того, щоб залишатися на потрібній глибині.

Середовище існування хрящових риб. Хрящові риби переважно морські тварини, тільки декілька видів акул здатні запливати в прісноводі річки, і існує одне сімейство скатів, представники якого водяться тільки в прісноводих тропічних річках.

За складністю організації хрящові риби більш примітивні, ніж кісткові. У них протягом усього життя функціонує хрящовий скелет, який, проте, часто просякнутий вапном. У мозковому черепі утворюється майже повністю склепіння черепа (лише в передній частині склепіння черепа є отвори – фонтанелі). Таким чином, мозок більш ефективно захищений з усіх боків, ніж у круглоротих. Вісцеральний відділ черепа повносистемний: має первинні щелепи, під′язикову дугу і зяброві дуги, які не зливаються і підтримують міжзяброві перетинки. Щелепний апарат утворюється хрящовими щелепними дугами – (піднебінно-квадратними та меккелевими хрящами).

Зовнішній скелет представлений найміцнішою лускою – плакоїдною. У хрящових риб не більше п’яти зябрових щілин (за винятком шестизябрових акул), які захищаються не зябровими кришками, а шкірними складками. Нюхові міхури парні, не сполучаються із ротовою порожниною, кожен з них відкривається самостійним носовим отвором. Хвостовий плавець здебільшого гетероцеркальний (акули) або дифіцеркальний (химери).

Хребет у більшості хрящових риб представлений амфіцельними хребцями, іноді зустрічаються ацельні (у химер).

Травна система починається великим поперековим, невисувним ротом, у порожнині якого наявні плакоїдні зуби. Травний канал має спіральний клапан. Плавальний міхур відсутній. Хрящові риби мають парні універсальні плавці, з яких черевні виконують також роль копулятивних органів – так звані птеригоподії.

Кровоносна система має один круг кровообігу. Серце двокамерне, з додатковими утворами - венозною пазухою і артеріальним конусом.

Поряд з примітивними рисами організації сучасні хрящові риби мають високоорганізовану нервову систему, органи чуття і удосконалену біологію розмноження. Особливо добре розвинений передній мозок. Функціонує 11 пар головних нервів (10 пар + 12-а пара). Запліднення внутрішнє.