Загальна характеристика кісткових риб. Класифікація.

Кісткові риби - це клас риб, які мають закостенілий скелет. До класу кісткових риб відносяться приблизно 30 тисяч видів риб.

Окрім наявності кісткового скелета, кісткових риб об'єднує ще наявність органів кровообігу, травлення, виділення і розмноження, парних плавників і ніздрів, щелеп із зубами, зябер, розташованих на зябрових дугах і плавального міхура в порожнині тіла.

Плавальний міхур є виростом кишечника, наповненим сумішшю азоту, кисню і вуглекислого газу.

У одних видів кісткових риб (коропових, оселедцевих) він з'єднується з кишечником трубкою, у інших видів(окуня, судака), не з'єднується. У стінках плавального міхура багато кровоносних судин. Коли риба занурюється, тиск води на тіло збільшується, і частина газів з міхура переходить в кров, внаслідок чого міхур зменшується в об'ємі, під час спливання відбувається зворотній процес. Якщо риба знаходиться на одній глибині, то розмір міхура постійний, завдяки цій властивості риба може зависати на будь-якій глибині, не витрачаючи на це енергії.

Зяброву порожнину кісткових риб прикриває зяброва кришка. Зябра кісткових риб складаються з вільних пелюсток, а не з пластин, що приросли до зябрових перегородок, як у хрящових риб.

Тіло кісткових риб покрите лускою (дрібними кістковими пластинками), але іноді може бути і голим.

Розмноження кісткових риб: запліднення практично завжди зовнішнє, самиця відкладає ікринки, самець їх запліднює, з ікри з'являються мальки, мало схожі на дорослих риб.

Середовище існування кісткових риб: Кісткові риби можуть жити як на мілководді або тільки в коралових рифах, так і на таких глибинах Світового океану, куди ніколи не проникає світло. Такі глибоководні види кісткових риб зазвичай хижаки, вони мають спеціальні світлові органи, які випромінюють світло в темряві і приваблюють жертву (наприклад, глибоководний вудильник). Очі у таких риб можуть або бути відсутніми повністю, або навпаки, бути відмінно розвиненими.

У річках і озерах живуть усім відомі кісткові риби - форель, короп, окунь, щука.

Але є кісткові риби, які можуть жити як в солоній морській воді, так і в прісній річковій, - їх називають прохідними. Лососі і вугрі одні з представників такого виду риб.

Кісткові риби мають більш досконалу організацію. Скелет у них частково або повністю кістковий. Крім кісток хрящового походження, виникають кістки шкірного (покривного) походження, які в черепному відділі зливаються з хрящовими і утворюють суцільну черепну коробку (особливо склепіння черепа), яка повністю захищає головний мозок.

Зябра ектодермальні, представлені зябровими пелюстками. Утворюються зяброві кришки, які прикривають 5 пар зябрових дуг. Дихання відбувається завдяки активному руху зябрових дужок.

Первинний щелепний апарат замінюється вторинним шкірного походження – міжщелепними та верхньощелепними кістками (у верхній щелепі) та зубною, кутовою і зчленівною кістками, які вкривають меккелів хрящ. Хребет кістковий, який складається більшою мірою амфіцельними хребцями. У деяких видів риб він може бути хрящовим ацельним (хрящові ганоїди), або кістковим опістоцельним (панцирні щуки). Парні плавці в більшості риб унісеріальні (ганоїдні та костисті риби), або бісеріальні (дводишні та китичнопері риби).

Зовнішній скелет представлений ганоїдною, космоїдною або кістковою (циклоїдною, ктеноїдною) лускою.

Усі кісткові риби мають плавальний міхур, який виконує роль статичного, слухового, звукотвірного і дихального органа. Крім зябрового дихання багато риб користуються додатковими органами дихання (надзябровий лабіринтовий орган, плавальний міхур, кишковий тракт тощо), у дводишних риб з'являються легені.

Система травлення диференційована. У більшості видів є відособлений шлунок, кишечник поділяється на тонкий і товстий відділи. В травному тракті відсутня клоака.

У кровоносній системі костистих риб артеріальний конус заміщується цибулиною аорти, спіральний клапан у серці та травному тракті відсутній, кишечник значно подовжується.

Запліднення в більшості видів кісткових риб – зовнішнє. Розміри тіла риб коливаються від 8 мм до 7 м (білуга чорноморська).

Видільна система у личинок представлена пронефросом, в імаго – мезонефросом.

Нервова система у кісткових більш примітивна, ніж у хрящових. У головному мозку є лише 10 пар мозкових нервів.

Основні ряди класу та їх представники:

осетрові — білуга, осетр, севрюга і давні кісткові риби;

оселедцеподібні — різні види оселедця, кільки, сардини;

лососеподібні — ряпушка, сьомга, форель, кета, горбуша;

коропоподібні — сазан, сріблястий карась, лінь, плотва, лящ;

окунеподібні — ставрида, скумбрія, судак, окунь;

кистепері — давні, майже вимерлі види, відомі з раннього девону, в середньому девоні дали початок наземним хребетним; ма­ють плавники, пристосовані й для пересування по суші; пред­ставлені єдиним сучасним видом — латимерією;

дводишні — найдавніші риби Африки, Австралії та Південної Америки (протоптерус, рогозуб, американський лусочник); разом із зябровим диханням у них є легеневе (великий комір­частий плавальний міхур перетворений на одну або дві «леге­ні») — служить для дихання атмосферним повітрям; повітря в легені надходить через ніздрі; є «легеневий» кровообіг: пе­редсердя частково розділене на праву та ліву частини.