Клас Земноводні. Загальна характеристика. Класифікація.

Земноводні, або амфібії – це наземні хребетні тварини, які на стадії личинки ведуть водний спосіб життя і дихають зябрами, що було властиве їхнім далеким предкам – кистеперим рибам.

Пройшовши процес повного перетворення (метаморфоз), личинка стає дорослою твариною, яка живе здебільшого на суходолі і дихає атмосферним повітрям за допомогою легень та шкіри, але зберігає тісний зв’язок з водним середовищем.

Амфібії займають проміжне положення між рибами і наземними чотириногими. Дослідники вважають, що земноводні з’явилися близько 350 мільйонів років тому і залишалися єдиними мешканцями суші до появи плазунів.Земноводні діляться на три ряди:

безногі, що схожі на великих черв’яків, деяких з них так і називають – червуги;

хвостаті, які мають розвинений хвіст і чотири кінцівки;

безхвості, що мають добре розвинені задні кінцівки, які пристосовані для пересування стрибками, але не мають хвоста і є найбільшим рядом за кількістю видів.

Земноводні – холоднокровні тварини, температура їх тіла залежить від температури навколишнього середовища.

Тіло земноводних розділене на три частини – голову, тулуб і хвіст, а скелет ділиться на череп, хребет і кінцівки. Число хребців у скелеті різниться – від 7 у безхвостих до 200 у безногих амфібій. У безхвостих земноводних немає ребер. Передні і задні кінцівки земноводних складаються з трьох частин.

Земноводні — перші наземні хребетні. Звичайно зберігають в онтогенезі стадію водної личинки; більш-менш тісний зв'язок з водним середовищем характерний для більшості видів земновод­них і в дорослому стані. Земноводні походять від стародавніх кис­теперих риб у верхньому девоні і займають проміжне положення між рибами і «справжніми» наземними хребетними (амніотами). Залежно від стадії життєвого циклу вони мешкають то у воді, то на суші. Протягом життя амфібії, як правило, зазнають метамор­фоз, перетворюючись із личинок, які ведуть водний спосіб життя, у дорослі форми, що мешкають переважно поза водою. Поширені земноводні переважно в районах із високою вогкістю і позитив­ною середньорічною температурою навколишнього середовища. Звичайні місця їх життя — береги прісних водоймищ і сирі ґрун­ти тропіків і субтропіків. У тропічних лісах види здебільшого пе­рейшли до деревного способу життя. У той же час деякі види при­стосувалися до посушливих умов середовища і зустрічаються в пустелях. Сучасна фауна земноводних нечисленна, менше 2 тис. видів. Вони об'єднуються в три ряди: хвостаті, безногі та безхвості.

Основні ароморфози класу: поява п'ятипалих кінцівок; роз­виток легенів; наявність трикамерного серця і двох кіл кровообі­гу; розвиток середнього вуха.

Морфофізіологічна характеристика класу. Довжина тіла су­часних земноводних від 2-3 см. до 1,8 (велетенська саламандра). Шкіра м'яка, гола, позбавлена яких-небудь кісткових або рого­вих лусочок, рясно зволожена секретами численних слизових залоз, проникна для газів і води (газообмін значною мірою здійс­нюється через шкіру). Зокрема жаби основну частину споживаної ними води одержують за рахунок всмоктування роси спеціалізо­ваними ділянками шкіри живота. Незначні елементи шкірного скелета зустрічаються тільки у тих, що мешкають в ґрунті, безно­гих (черв'яки) і деяких безхвостих. У більшості земноводних у шкірі є також серозні залози, секрет яких іноді дуже токсичний (захисна функція). Необхідність постійного зволоження шкірних покривів не дала можливості амфібіям усунути залежність від первинного для них водного середовища і повністю пристосувати­ся до наземних умов.

При всій різноманітності умов існування земноводних, їх гео­графічне розповсюдження обмежене низкою умов. До них відно­сяться: достатньо висока температура навколишнього середови­ща, наявність водоймищ, значна вогкість повітря, певний хіміч­ний склад води і ґрунту. Із цих причин амфібії найбільш численні в тропічних областях. Вони не витримують низьких температур і практично не зустрічаються за полярним колом. Погано перено­сять земноводні і жаркий сухий клімат. Тільки деякі види при­стосувалися до життя в пустелях завдяки ороговінню епідермісу, що зменшило випаровування води, і здібності накопичувати запа­си води в сечовому пузирі.

Різноманіття земноводних. Клас амфібій підрозділяється на два основні ряди: Безхвості (Anura) (ряпушки, жаби) і Хвостаті (Caudata, Urodela) (тритони, саламандри).