Тема 3. Білково-енергетична недостатність у дітей.

Хронічні розлади живлення, або дистрофії (dystrophe грець. - харчування) характеризуються порушенням засво­єння поживних речовин тканинами організму. До розладів живлення призводять не тільки дефекти вигодовування дітей, але і захворювання і стани, які супроводжуються порушенням процесів обміну речовин, розщеплення та засвоєння їжі. Хронічні розлади живлення можна розглядати як неспецифічну реакцію дитини на вплив несприятли­вих факторів зовнішнього чи внутрішнього середовища. При дистрофіях виникають зміни зі сторони травної, се­рцево-судинної, сечовидільної систем, проміжного метабо­лізму, порушується засвоєння поживних, речовин тканинами і клітинами, відстає фізичний та психомоторний розвиток. В кінцевому результаті спотворюється фізіологічний баланс між жирами, білками, вуглеводами; тому, гіпо- і паратрофію можна вважати захворюваннями незбалансованого харчування.

Класифікація хронічних розладів живлення у дітей раннього віку:
I. Дистрофія за типом гіпотрофії - відставання маси тіла від росту.
II. Дистрофія за типом гіпостатури - рівномірне відставання в масі тіла і рості.
III. Дистрофія за типом паратрофії:

· з переважанням маси тіла над ростом;

· з рівномірно надлишковими масою тіла і ростом;

· з нормальною масою тіла і ростом.

Діти старшого віку:
III. Дистрофія за типом ожиріння (тучність) дітей
IV. Маразм аліментарний (важка гіпотрофія у дітей дошкільного і шкільного віку.

Визначення гіпотрофії за протоколом МОЗ України: білково-енергетична недостатність (гіпотрофія пренатальна, постнатальна) – недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.

Етіологія:

1. Причини пов’язані з порушенням режиму харчування та соціальні - бідність, незвичайні уяви щодо вікової дієти або недостатня санітарна культура батьків, психічні хвороби батьків, жорстоке поводження з дітьми.

2. Зниження калорійної цінності харчування: анатомічні порушення ШКТ (гастроезофагальний рефлюкс, пілороспазм, пілоростеноз), патологія ЦНС (родова травма, дитячий церебральний параліч, нервово-м’язеві захворювання), вроджена патологія серця і легень, яка супроводжується хронічною серцевою або дихальною недостатністю (аномалії розвитку легень, вроджені вади серця).

3. Порушення всмоктування їжі: ферментопатії (целіакія, лактазна, дисахаридазна недостатність і ін.), муковісцидоз, кількісна недостатність клітин слизової кишок при алкогольному синдромі плода.

4. Ендокринні захворювання: гіперпаратиреоідизм, цукровий діабет, адреногенітальний синдром.

5. Метаболічні дефекти: (порушення обміну амінокислот, хвороби накопичення).

6. Інфекційні захворювання (хронічні запальні захворювання, СНІД).

7. Несприятливі санітарно-гігієнічні умови - недостатнє перебування на свіжому повітрі, рідкі купання, неправильне пеленання.

8. Порушення режиму харчування: безсистемне харчування. Надмірно часте годування призводить до порушень засвоєння їжі.

9. Маса тіла знижується при важкій психосоціальній депривації, порушеннях обміну речовин, імунодефіцитних станів.

Класифікація гіпотрофій

За часом виникнення:

· Пренатальні.

10. Постнатальні.

За етіологією

Екзогенна

11. Аліментарна (недогодовування, незбалансоване харчування).

12. Інфекційна

13. Токсична

14. Порушення режиму

15. Дефекти догляду і виховання

Ендогенна

· Аномалії конституції

· Ендокринні та нейроендокринні розлади;

· Вади розвитку (спадкові або вроджені ензимопатії), первинні порушення всмоктування – мальабсорбції).

Ступінь важкості

1 ст. (легка)

2 ст. (середньої важкості)
3 ст.(важка - атрепсія)

Період
Початковий
Прогресування
Стабілізації
Реконвалесценції

 

Клінічні прояви гіпотрофії можуть бути згруповані в наступні синдроми:

· Синдром трофічних розладів: витончення підшкірно–жирової основи, зниження тургору тканин, плоска крива збільшення і дефіцит маси тіла відносно росту, ознаки полігіповітамінозу і гіпомікроелементозу.

· Синдром травних порушень – анорексія, диспепсичні розлади, зниження толерантності до їжі, ознаки мальдигестії у копрограмі.

· Синдром дисфункції ЦНС – зниження емоційного тонусу, перевага від’ємних емоцій, періодичний неспокій (при важких гіпотрофіях – апатія), відставання психомоторного розвитку.

· Синдром порушення гемопоезу і зниження імунобіогічної реактивності – дефіцитні анемії, вторинні імунодефіцитні стани (особливо страждає клітинна ланка імунітету). Стертий, атиповий перебіг патологічних процесів.

Гіпотрофія 1 ступеню. Діагностується рідко, тому що загальний стан дитини страждає незначно. Симптоми: помірний руховий неспокій, жадоба до їжі, нерегулярні випорожнення (звичайного характеру), легка блідість шкірних покривів, витончення підшкірно-жирової основи (ПЖО), тургор тканин – помірно знижений, тонус м’язів – нормальний. Товщина ПЖО на животі 0,8-1,0 см. Маса тіла знижується на 10-20% від належної. Відставання довжини тіла від нормальної – на 0-1 см. Масо-ростовий коефіцієнт 56-60 (в нормі при народженні дитини більше 60). Індекс вгодованості Чулицкої досягає 10-15 (в нормі 20-25). Психомоторний розвиток відповідає віку, імунологічна реактивність і толерантність до їжі не змінена. В білковому спектрі гіпоальбумінемія, А/Г коефіцієнт знижується до 0,8. У 40% дітей з гіпотрофією відмічаються симптоми рахіту 1 і 2 ступеню, у 39% - дефіцитна анемія. Терморегуляція – нормальна.

Гіпотрофія 2 ступеню. Характеризується значними змінами зі сторони всіх органів і систем. Поганий апетит, періодичні блювання, порушення сну. Відставання у психомоторному розвитку. Порушення терморегуляції: суттєві коливання температури тіла протягом дня. Різке витончення підшкірно жирової основи не тільки на животі, але й на тулубі, кінцівках. Шкірна складка на животі 0,4-0,5 см, індекс Чулицкої – 0-9, масо-ростовий коефіцієнт менше 56, дитина відстає в масі на 20,1-30%. Відставання довжини тіла від нормальної – на 0-1 см. Крива наростання маси сплощена.

Шкірні покриви – бліді, блідо-сірі, відмічається сухість і шелушіння шкіри (ознаки полігіповітамінозу). Знижується еластичність, тургор тканин і тонус м’язів. Волосся тьмяне, ламке. Знижена толерантність до їжі. Змінюється характер дефекацій - випорожнення нестійкі (закреп-пронос). В випорожненнях знаходять крохмаль, нейтральний жир, слиз, м’язові волокна, лімфоцити. У більшості дітей спостерігається дисбактеріоз різного ступеню важкості. Сеча має запах аміаку. У більшості дітей спостерігається соматична патологія (пневмонія, отит, пієлонефрит), а анемія і/або рахіт практично у кожної дитини. Різко знижується імунологічна толерантність і тому соматична патологія перебігає малосимптомно і атипово.