Створення української версії «Індексу інклюзії»

Українська версія посібника була створена в рамках проекту «Використання індексу інклюзії для розвитку інклюзивної школи», який здійснювався Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» спільно з відділом інклюзивної освіти та інтернатних закладів департаменту за­гальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, мо­лоді та спорту України, відділенням моніторингу досліджень освітньої галузі Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України та канадсько-українського проекту «Інклю­зивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» у 2011 році. Реалізація проекту стала можливою завдяки підтримці Освітньої програ­ми Міжнародного фонду «Відродження» та програми «Раннє дитинство» Фонду відкритого суспільства (Лондон).

Дана версія посібника була опрацьована членами робочої групи, створеної в рамках проекту «Використання індексу інклюзії для розвитку інклюзивної школи», з метою його апробації та подальшої адаптації для використання в умовах дошкільного навчального закладу. Саме процес апробації посібника на базі пілотних дошкільних навчальних закладів дав можливість перевірити розуміння та відповідність запитань для са­мооцінювання керівниками навчальних закладів, педагогами, дітьми, батьками та іншими членами місцевих громад, включити практичні при­клади його використання, посилання на основні законодавчі документи, розроблені в Україні для підтримки інклюзивної освіти, а також інші результати.

Зокрема, навчальні заклади, задіяні у процесі апробації матеріалів «Індексу інклюзії», визначили такі пріоритети розвитку своїх навчальних закладів за результатами проведеного самооцінювання:

• введення ритуалів привітання нових дітей і працівників, а також прощання з ними у випадку переходу в інший навчальний заклад;

• професійний розвиток персоналу з метою введення понять різноманітності в навчальні види діяльності;

Індекс інклюзії: дошкільний навчальний заклад

• організація діяльності асистентів вихователів;

• покращення доступності навчального закладу для всіх дітей і дорослих з фізичними обмеженнями;

• перегляд політики на рівні навчального закладу щодо проявів негативної поведінки;

• посилення співпраці навчального закладу з місцевою громадою й соціальними партнерами.

Посібник складається з чотирьох частин (див. зміст) і його можна використовувати в різні способи. У частині 2 описується тільки один з таких способів. Цей спосіб припускає, що процес інклюзії ініціюється та реалізується окремими навчальними закладами. Однак багато дитячих садків, що застосовували посібник, виявили, що для роботи дуже корис­но отримувати допомогу й підтримку тих, хто вже досить добре знайомий з посібником і постійно використовує його у своїй практиці. У деяких регіонах сім'ї або навчальні заклади, що реалізують інклюзивні підходи в освіті й використовують у своїй роботі даний посібник, активно спів­працюють з місцевими управліннями освіти й один з одним. У такій си­туації сама атмосфера сприяє тому, щоби продовжувати роботу в даному напрямі.

У частині 2 передбачається, що метою застосування матеріалів посібника є поєднання описаних у ньому методів включення всіх дітей у навчально-виховний процес з уже існуючими методами та формами планування навчального закладу. Деякі заклади починають з меншого, просто використовуючи ті чи інші матеріали посібника, щоби підвищити інформованість педагогічних працівників, батьків і працівників місцевих управлінь освіти про інклюзивні практики та підходи. Інші користувачі спочатку відбирають для своєї практики ті компоненти посібника, які мають відношення до покращення умов праці працівників навчального закладу й розвитку відповідних взаємовідносин, і тільки потім розгляда­ють освітній процес у цілому. Посібник також використовувався для розробки відповідних етапів індивідуальних і групових досліджень, що проводяться в навчальних закладах.

У процесі апробації матеріалів посібника дошкільні навчальні закла­ди також відзначили роль «зовнішнього друга» у проведенні самооціню-вання та визначенні пріоритетів розвитку інклюзії, а також збір інфор­мації в самих дітей про дошкільний заклад і вироблення шляхів інклюзивного розвитку навчального закладу.

Ми висловлюємо велику подяку керівникам дошкільних начальних закладів, які брали участь в апробації матеріалів даного посібника, за їхню відданість ідеям інклюзивної освіти й невтомну працю в орга­нізації такого навчального середовища, в якому індивідуальні потреби та особливості кожної дитини та кожного дорослого визнаються як неоціненний ресурс і враховуються таким чином, щоб максимально відповісти на них.

Особлива подяка членам робочої групи — представникам канадсько-українського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потре­бами в Україні», які не тільки дали можливість ознайомитися із практич­ним досвідом реалізації «Індексу інклюзії» в Канаді та Австралії, а і брали найактивнішу участь у праці робочої групи, зокрема у плануванні