Cтановлення сучасної цивілізації та економічної єдності світу

Вивчення теорії економічного розвитку передбачає творче осмис­лення рушійних сил соціально-економічного прогресу. Це потребує виз­начення його матеріальних засад і ролі у ньому економічної системи, насамперед взаємодії різноманітних форм власності і державного регу­лювання.

Головна рушійна сила соціально-економічного прогресу знаходи­ться у суспільстві – це економічні потреби і економічні інтереси людей. Показником ефективності соціально-економічного прогресу є економіч­не зростання – збільшення сукупного продукту суспільства у його кіль­кісному і якісному аспектах, підвищення добробуту нації в цілому.

Теорія економічного розвитку досліджує етапи соціально-економіч­ного прогресу, в основі яких знаходиться зміна цивілізацій.

 

Цивілізація – історично конкретний стан суспільства з його особливим способом виробництва, матеріальною і духовною культурою.

Цивілізація відображає органічну єдність соціально-економічних і культурних параметрів суспільства, досягнутий рівень продуктивних сил, визначений спосіб взаємодії людини із природою.

Поняття “цивілізація” до наукового обороту ввів відомий американський антрополог Л. Морган понад 150 років тому, виділивши в істо­рії людства три великих етапи: дикість, варварство та цивілізацію.

На стадіях дикості і варварства люди вели привласнююче господарство (привласнювали готові продукти природи), створені ними знаряддя праці були тільки допоміжними засобами забезпечення існу­вання людського роду. Продуктивні сили суспільства на цих етапах були вкрай нерозвиненими і примітивними, не могли забезпечити висо­кої продуктивності економічних ресурсів.

Зокрема, на стадії дикості (50-100 тисяч років тому) нинішня тери­торія Італії (301,2 тис. км²) могла забезпечити існування тільки двох-трьох тисяч людей, а України (604 тис. км²) – не більше чотирьох тисяч (у зв’язку зі зледенінням північної частини території).

Становлення цивілізації (за Морганом) пов’язане з переходом від збирання гото­вих природніх продуктів до їх переробки та пристосування до власних зростаючих потреб. Це вказує на принципово новий зв’язок людини з природою, активне ставлення людини до природного сере­довища (довкілля). Розвиток суспільно-виробничої технології вказував на зміну форм і методів створення життєвих благ. Перехід від однієї технології до іншої зумовлювався змінами у розвиткові продуктивних сил, прогресом науки і техніки.

Перехід від дикості та варварства до цивілізації в економіці харак­теризувався кількома етапами, які так чи інакше пройшли майже усі цивілізовані народи Землі. Йдеться про п’ять “сходинок” розвитку продуктивних сил:

1) оволодіння вогнем;

2) відкриття землеробства;

3) одомашнення тварин та їх застосування у виробництві;

4) застосування металів для виробничих потреб;

5) винайдення колеса (це відкриття стало першоосновою для появи машинної техніки у майбутньому).

 

Однак там, де природні умови перешкоджали усім цим відкриттям, цивілізації усе ж складалися.

Зокрема, у доколумбовій Америці не було тяглових і в’ючних дома­шніх тварин (не рахуючи собак в ескімоських запряжках та епізодичного використання лам у високогірних Андах), там не було відкрите колесо, метали застосовувалися тільки для виготовлення прикрас, усі народи знаходилися у так званому “кам’яному” віці. Тим не менше, цивілізації ацтеків, тольтеків, майя, інків там виникли, однак в економічному плані це були цивілізації ущербні, з нерозвиненими продуктивними силами і важ­кою ручною працею у чистому вигляді, незважаючи на те, що вони ство­рили архітектурні шедеври у велелюдних містах, календарі, точніші за сучасний, розвинули писемність і літературу, астрономію, математику та інші науки тощо.

Нині цивілізацію розглядають як розумно організований лад еконо­мічних, культурних, соціальних і правових відносин. Виникають нові тео­рії цивілізації, серед яких найбільший інтерес викликає теорія зміни цивілізацій.

За цією теорією, людська цивілізація пройшла сім стадій свого розвитку, починаючи з V – VI тисячоліть до нашої ери (за 7-8 останніх тисяч років):

1) неолітична цивілізація (так званий новий кам’яний вік), трива­лість якої перевищила 3 тисячі років (в Україні – 2-2,5 тисячі років);

2) східнорабовласницька цивілізація (бронзовий вік) тривалістю понад 2 тисяч років (в Україні – близько 15 століть);

3) антична цивілізація (залізний вік) тривалістю 12-13 століть (10-11 століть в Україні);

4) ранньофеодальна цивілізація – 7 століть у Західній Європі (приблизно такий же період в Україні);

5) доіндустріальна цивілізація – 450 років у Західній Європі (250 років в Україні);

6) індустріальна цивілізація – тривала у Західній Європі і Північній Америці близько 250 років (в Україні – 150 років);

7) постіндустріальна цивілізація – розпочалася у розвинених кра­їнах 30-50 років тому (Україна тільки вступає до неї).

Цивілізаційні періоди перекривали один одного, наступна цивіліза­ція зароджувалася у надрах попередньої. При цьому, чим більш висо­кого рівня досягала цивілізація, тим вищою ставала єдність, насампе­ред економічна, світу людей. Особливо це властиво для сучасної, пост­індустріальної цивілізації. У другій половині ХХ століття у світі відбулися масштабні зміни, що ознаменували перехід до нової (постіндустріаль­ної) людської цивілізації:

Ø революційні зрушення у науці, техніці та технологіях;

Ø кардинальні зміни в організації виробництва і збуту продукту;

Ø створення принципово нових інформаційних систем, виробничої і соціальної інфраструктури;

Ø усвідомлення загрози ядерної війни, екологічної катастрофи, спі­льності людських доль і глобальних проблем;

Ø усвідомлення соціально-економічної єдності світу, його великої складності і багатовимірності, багатотисячолітньої еволюції; початки міжнародних економічних інтеграційних процесів;

Ø розуміння якісних змін людської цивілізації.

Усе це дозволяє по-новому оцінити соціально-економічний прогрес людства, визначити у ньому місце України. Можна з великим ступенем впевненості зазначити:

1) стан світової економіки та економіки України – результат при­родного ходу еволюції людського суспільства та зміни цивілізацій;

2) перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки у межах постіндустріальної цивілізації – веління часу і об’єктивних законів соціа­льно-економічного розвитку;

3) суть трансформаційної економіки полягає у створенні умов для перетворення ринку у механізм регулювання соціально орієнтованої ринкової економіки;

4) тривалість трансформаційного періоду, якщо розуміти його як етап кризи і витіснення відживаючої командно-адміністративної еконо­мічної системи та створення ринкової економіки постіндустріального типу, складе 25-30 років (він, за деякими розрахунками, має тривати близько чверті часу існування постіндустріальної цивілізації), тобто Ук­раїна увійде до постіндустріальної цивілізації десь до 2015-2020 року;

5) у зв’язку з тим, що Україна, як правило, пізніше вступала до того чи іншого цивілізаційного періоду, але проходила його швидше, можна вважати, що український народ значно сприйнятливіший до соці­ально-економічного прогресу, ніж це прийнято думати, і увійде до єди­ної сім’ї економічно, політично і соціально розвинених націй як органіч­ний елемент сучасного цілісного, взаємопов’язаного і взаємозумовле­ного світу.

 

Питання для самоконтролю

1. Які форми науково-технічного прогресу ви можете назвати? Вка­жіть, як продуктивність і кооперація праці пов’язані з науково-технічним прогресом.

2. Що таке технологічний спосіб виробництва? Які типи технологіч­них способів виробництва виділяє економічна теорія?

3. Дайте визначення економічної системи. Які способи координації господарської діяльності людей визначають економічні системи?

4. Які типи економічних (господарських) систем ви можете назва­ти? Охарактеризуйте суб’єкти економічних систем.

5. Що таке ринкова економіка? Чим відрізняється ринкова економі­ка вільної конкуренції від сучасної ринкової економіки? Які моделі регу­льованої ринкової економіки ви можете назвати?

6. Що таке господарський кругообіг? Згадайте, як здійснюється гос­подарський кругообіг у ринковій економіці вільної конкуренції та сучасній ринковій економіці.

7. У чому суть планової (командно-адміністративної) економічної системи? Назвіть, у яких моделях вона існувала та які особливості цих моделей.

8. Чи існують відмінності товарного виробництва у ринковій і пла­новій економічних системах?

9. Що таке трансформаційна економіка? Які особливості трансфор­маційної (перехідної) економіки ви можете згадати?

10. У чому суть поняття “цивілізація” та які етапи і стадії розвитку людства виділяє теорія зміни цивілізацій?

Література до глави 2

1. Вступ до економічної теорії: Підручник. / За ред. З.Ватаманюка. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2007. – С.107-140.

2. Гейгер Дж., Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с англ. – М.: Инфра-М, 1996. – С.25-53.

3. Економічна теорія: політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2008. – С.60-92.

4. Леоненко П.М., Черепкіна О.І. Сучасні економічні системи: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – С.68-130.

5. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія: Навчальний посібник. – К.: Знан­ня, 2007. – С.67-122.

6. Основи економічної теорії: Навчальний посібник / За ред. Л.Ю.Мельника. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – С.54-190.

7. Самуельсон П.А., Нордгауз В.Д. Макроекономіка / Пер.з англ. – К.: Основи, 1995. – С.52-55, 479-498.

8. Сучасні економічні теорії: Підручник / За ред. А.А.Чухно. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С.13-121.

9. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Учебник / Пер. с англ. – М.: Дело, 1997. – С.733-770.

 

 

[1] У перекладі з французької слово “ресурс” означає “можливість”, “джерело”, “запас”, а “фактор” у перекладі з латини – “той, що робить”, “рушійна сила”, “причина”, “чинник”.

[2] Свого часу саме посланці космосу – комети і астероїди, які падали на Зем­лю протягом мільярдів років, принесли на нашу планету воду, яка, заповнивши земні океани, стала середовищем виникнення життя, що згодом трансформувалося у життя розумне. Отже, людина є породженням як земної, так і космічної природи.

1 Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс. В 2-х томах. – М.: Инфра-М, 2007. – Т.1. – С.36.

1 Цей приклад наводить П. Самуельсон у всіх виданнях свого знаменитого підручника “Економікс”.

[3] Термін “меркантилізм” походить від італійського merсante – “торгівець”.

[4] Термін “фізіократія” сконструйовано із двох грецьких слів: physis – “природа” і kratos – “влада”. Отже, “фізіократія” – “влада природи”.

[5] Термін “маржиналізм” походить від французького marginal – “граничний”.

[6] Термін “інституціоналізм” має в основі поняття “інституція”, яке походить від латинського institutio – “настанова”.

1 Самуэльсон П. Экономика. Вводный курс. – М.: Прогресс, 1964. – С.25.

2 Самуельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. – К.: Основи, 1995. – С.32.

[7] Англійське economics варто перекладати як “економічна теорія”, хоча дослівне значення цього терміну відшукати важко: це й “економіка” як назва науки, а не сфери людської діяльності, і “економічна наука” тощо.

1 Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Избр. произвед. – М.: Экономика, 1993. – С.517.

1 Водночас на Кубі після відходу від влади Ф. Кастро, починаючи з 2007 року, намітилася тенденція до зміни моделі планової економіки і застосування певних ринкових елементів.