ТОП 10:

Тема № 13. Покарання та його види.



 

Задача № 1.

Суддею місцевого суду Печерського району м. Києва за дрібне розкрадання державного майна Пронька піддано штрафу на суму 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Через два місяці в Солом’янському районі м. Києва його було затримано за таємне викрадення гаманця у Сокальської. За це Пронька було засуджено до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Ознайомтеся зі ст. 51 КАП та ст. 185 КК і визначте юридичну природу штрафу у кожному з цих випадків.

Задача № 2.

Шумський, керуючи в нетверезому стані автомашиною «Москвич», що належала Рукавишникову, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого машина перекинулася. Рукавишникову заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження. За ч. 1 ст. 286 КК Шумський засуджений до 1 року виправних робіт з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Розглянувши справу в апеляційному порядку, апеляційний суд вирок місцевого суду в частині позбавлення права керувати транспортними засобами скасував. При цьому він послався на те, що півроку тому Шумського за керування транспортними засобами в стані сп’яніння уже позбавлено такого права строком на два роки і тому призначати покарання такого ж виду необхідності не було.

 

Чи правильно вирішив справу апеляційний суд?

 

Задача № 3.

За крадіжку державного майна Борецького було засуджено за ч. 1 ст. 81 КК 1960 р. до 1 року 6 місяців виправних робіт з відбуванням їх за місцем роботи.

Через 4 місяці, визнавши, що він злісно ухиляється від відбування покарання, суд змінив йому невідбутий строк виправних робіт на позбавлення волі.

 

Чи можна вважати в цьому випадку позбавлення волі кримінальним покаранням, що призначається за злісне ухилення від відбування виправних робіт?

У чому полягає відмінність між положеннями ч. 2 ст. 30 КК 1960 р. і ч. 2 ст. 389 КК 2001 р.?

Задача № 4.

Колесника, що працював заступником декана одного з факультетів медичного інституту, визнано винним у одержанні хабара, вчиненому повторно. За ч. 2 ст. 368 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виховними функціями, на строк 3 роки.

Одночасно за вироком суду його позбавлено звання капітана медичної служби запасу, вченого звання доцента та наукового ступеня кандидата медичних наук.

 

Дайте оцінку рішенню суду щодо позбавлення Колесника військового звання, вченого звання та наукового ступеня.

Задача № 5.

Заступника начальника райвідділу внутрішніх справ Покотила засуджено за перевищення влади, що супроводжувалося насильством, за ч. 2 ст. 365 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Крім того, суд позбавив Покотила спеціального звання «майор міліції», а також вніс подання про позбавлення його державних нагород.

Варіант. Покотила засуджено за заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження колишній дружині за ч. 2 ст. 122 КК.

 

Яка юридична природа позбавлення спеціального звання і державних нагород?

Чи можна вважати, що суд правильно призначив Покотилу додаткове покарання?

Задача № 6.

Свирид, керуючи власним автомобілем «Жигули-21013», на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно збив та переїхав Козлова, який від одержаних ушкоджень помер на місці події. За ч. 1 ст. 115 КК його було засуджено до позбавлення волі на строк 10 років. У вироку суду також зазначено, що автомобіль як знаряддя злочину підлягає конфіскації. Вважаючи вирок суду неправильним, Свирид подав апеляцію, в якій просив змінити вирок, виключивши з нього припис щодо конфіскації автомобіля, оскільки за умисне вбивство без обтяжуючих обставин конфіскація майна законом не передбачена.

 

Чи підлягає апеляція задоволенню?

Задача № 7.

Вироком місцевого суду Вовченка було засуджено за не-надання допомоги особі, яка перебувала в небезпечному для життя стані, до штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На цей вирок Вовченко подав апеляцію, в якій просив замінити штраф арештом на мінімальний строк, оскільки останній також передбачений в санкції ч. 1 ст. 135 КК, а для нього ця міра покарання є більш прийнятною.

 

Чи може бути задоволена апеляція Вовченка?

Задача № 8.

Лікар-терапевт Писарчук на прохання своєї знайомої Злот-ник зробила у неї на квартирі кримінальний аборт Кутовій. За ч. 1 ст. 134 КК її було засуджено місцевим судом до обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права займатися медичною практикою на 3 роки. В апеляції Писарчук просила замінити обмеження волі штрафом і не застосовувати до неї додаткове покарання у виді позбавлення права займатися медичною практикою, оскільки останнє не передбачене санкцією ч. 1 ст. 134 КК.

 

Дайте оцінку рішенню місцевого суду і доводам апеляції.

Задача № 9.

Кривенко була засуджена за крадіжку без обтяжуючих обставин до виправних робіт на строк 1 рік 6 місяців з відрахуванням у доход держави 20% заробітку. Через 2 місяці після початку відбування цього покарання вона самовільно залишила місце роботи, виїхала за межі України і повернулася назад через півроку.

 

Як має бути вирішене питання про відповідальність Кривенко?

Задача № 10.

Інваліда ІІІ групи Дем’яненка було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до виправних робіт на строк 1 рік 6 місяців. В апеляції він просив замінити виправні роботи на штраф, посилаючись на інвалідність. Потерпіла Зубенко у запереченні на апеляцію просила залишити вирок без змін, зазначивши, що Дем’яненко фактично працює і його інвалідність не може перешкодити відбуванню покарання даного виду.

Варіант. Дем’яненко став інвалідом ІІ групи через місяць після постановлення вироку.

 

Як має бути вирішена справа?

Задача № 11.

Зайцеву засуджено за ч. 4 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в сфері торгівлі на строк 3 роки.

На цей вирок прокурор подав апеляцію, в якій вказав, що оскільки суд призначив додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати «будь-які посади в сфері торгівлі» з порушенням закону, то воно має бути виключене з вироку.

 

Як має бути вирішена справа апеляційним судом?

Задача № 12.

Кравчук, не маючи права на керування транспортними засобами, в нетверезому стані керував мотоциклом. На повороті він не впорався з керуванням і наїхав на залізобетонну опору, що призвело до загибелі пасажира Іщенка. За цей злочин його було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Вважаючи, що додаткове покарання призначене йому безпідставно, оскільки він і так не мав права на керування транспортними засобами, Кравчук подав апеляцію, в якій просив апеляційний суд виключити з вироку додаткове покарання.

 

Чи підлягає апеляція задоволенню?

Задача № 13.

Старший бухгалтер одного з цехів кондитерської фабрики Федченко, маючи вільний доступ до готової продукції і сировини, викрав з цеху 0,5 л коньяку, 0,5 л спирту, 1 кг 400 г цукерок та інших кондитерських виробів на суму 186 грн.

Судом його засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з контролем за матеріальними та грошовими цінностями, у тому числі посаду бухгалтера, на строк 3 роки.

Прокурор подав апеляцію, вважаючи, що додаткове покарання призначене Федченку з порушенням вимог ст. 55 КК.

 

Чи підлягає апеляція задоволенню?

Задача № 14.

Федорчук засуджена за ч. 1 ст. 140 КК до обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права займатися медичною практикою на строк 3 роки. У своїй апеляції адвокат засудженої просив виключити з вироку покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю (медичною практикою), оскільки поряд з обмеженням волі воно передбачене в санкції ч. 1 ст. 140 КК як альтернативне основне покарання і суд не мав права призначати за один злочин обидва покарання одночасно.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

Задача № 15.

Ковтун було засуджено за ч. 1 ст. 226 КК до громадських робіт на строк 160 годин з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням грошових або товарних цінностей, на строк 3 роки.

Розглянувши справу за апеляцією засудженої, апеляційний суд вирок місцевого суду в частині призначеного їй покарання змінив: замість громадських робіт призначив штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і виключив з вироку покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням грошових або товарних цінностей.

 

Чи мав право прийняти таке рішення апеляційний суд?

Задача № 16.

За привласнення чужого майна в особливо великих розмірах Горобця засуджено до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Серед майна був жилий будинок у сільській місцевості, в якому Горобець та його сім’я постійно проживали.

Вважаючи, що жилий будинок не підлягає конфіскації, Горобець подав апеляцію на вирок місцевого суду в цій частині.

 

Чи підлягає апеляція задоволенню?

Задача № 17.

Доценка було засуджено за ч. 3 ст. 301 КК за збут відео-продукції порнографічного характеру, вчинений повторно, до позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією порнографічної відеопродукції та з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк 3 роки. Крім того, у нього був конфіскований як знаряддя злочину автомобіль «Форд Скорпіо». Доценко подав апеляцію, в якій просив змінити кваліфікацію його дій та пом’якшити покарання.

Розглянувши справу, апеляційний суд скаргу задовольнив: кваліфікував дії Донченка за ч. 2 ст. 301 КК без інкримінування обтяжуючої обставини «повторно», знизив основне покарання до 3 років позбавлення волі і виключив з вироку припис щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю. Він також скасував рішення місцевого суду щодо конфіскації автомобіля, оскільки у справі не доведено, що автомобіль використовувався як знаряддя для збуту порнографічних відеокасет.

 

Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.

Задача № 18.

Вироком місцевого суду Гребеня засуджено за ч. 3 ст. 289 КК до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На вирок суду адвокат засудженого подав апеляцію, в якій просив апеляційний суд змінити вирок місцевого суду і не призначати додаткового покарання – конфіскації майна. Основний довід апеляції: Гребінь незаконно заволодів транспортним засобом (автомобілем «Опель–Омега») не з корисливою метою, а для того, щоб доїхати до іншого міста; таке заволодіння не може розглядатись як корисливий злочин, а тому відповідно до ч. 2 ст. 59 КК не повинно тягти за собою покарання у виді конфіскації майна.

На апеляцію адвоката прокурор подав заперечення, в яких зазначив, що конфіскація майна призначена Гребеню у повній відповідності з законом, оскільки санкція ч. 3 ст. 289 КК передбачає це додаткове покарання як обов’язкове.

 

Яке рішення має прийняти апеляційний суд?

Задача № 19.

Військовим судом гарнізону старшого лейтенанта Грицюка засуджено за ч. 1 ст. 424 КК до обмеження волі на строк 3 роки. У своїй апеляції він просив військовий суд регіону врахувати конкретні обставини, за яких він допустив перевищення влади, позитивні дані про його особу, і призначити замість обмеження волі службові обмеження для військовослужбовців.

 

Чи може військовий суд регіону задовольнити апеляцію Грицюка без застосування ст. 69 КК?

Задача № 20.

Після святкування свого дня народження Колотовкін, якому в цей день виповнилося 18 років, узяв участь у груповій хуліганській бійці. Під час бійки Колотовкін наніс два удари ножем в груди Федюку і один удар в живіт Шпарику. Федюк помер у лікарні наступного дня, а Шпарик – за п’ять днів. Колотовкіну пред’явлено обвинувачення за п.п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК.

 

Чи може суд у разі визнання Колотовкіна винним за пред’явленим звинуваченням призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі?

Задача № 21.

Безуглий, керуючи власним автомобілем, перевищив дозволену швидкість і вчинив наїзд на пішохода. Внаслідок наїзду пішохід дістав середньої тяжкості тілесне ушкодження. За ч. 1 ст. 286 КК Безуглого засуджено до арешту на строк 6 місяців.

В апеляції Безуглий просив призначити замість арешту виправні роботи, оскільки, хоча йому виповнилось 62 роки, він продовжує працювати слюсарем-сантехніком, позитивно характеризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання.

 

Яке рішення за апеляцією Безуглого має прийняти апеляційний суд?

Задача № 22

Суддею місцевого суду за дрібне розкрадання державного майна Попов оштрафований на суму десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Через два місяці його затримали за таємне викрадення гаманця у Симонової. За це Попов був засуджений до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Ознайомтеся із ст. 51 КпАП і ст. 185 КК і визначте юридичну природу штрафу у кожному з цих випадків.

ЛІТЕРАТУРА.

Аванесов О.Г., Красиков Ю.А. Преступление и наказание по французкому и советскому уголовному праву: сравнительный анализ и предложения в порядке de lege ferenda//Уголовное наказание и проблемы его исполнения в условиях перестройки деятельности ОВД - сборник научных трудов – М., 1990.

Бажанов М. И. Уголовное право Украины: Общая часть: Конспект лекций. – Днепропетровск, 1992.

Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. Юрид. спец. вищ. закладів освіти. – Київ – Харьків: Юрінком Інтер – Право, 2001.

Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – Х.: Право, 1997.

Батанін А.О., Клименко В.И. Забезпечення законності та проблеми смертної кари. – К., 1993.

Бобылева И.Ю. Длительные сроки лишения свободы и достижение цели общего предупреждения преступлений// Уголовное наказание и проблемы его исполнения в условиях перестройки деятельности ОВД – сборник научных трудов - М.,1990.

Бойко В.Ф. Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України.. – К.: А.С.К., 2000.

Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание. – Минск: Вышєйшая школа, 1976.

Богуцький П. Застосування кримінальних покарань за вчинення військових злочинів//Право України. – 1999. - № 8.

Вознюк В. Практика вирішення Конституційним Судом України деяких проблем щодо захисту прав і свобод людини згідно з чинним Кримінальним кодексом України//Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - № 5.

Воробей П.А., Коржанський М.Й., Щипаковський В.М. Завдання і дії кримінального закону. – К., 1997.

Гальперин И.М. Наказание: Социальные функции, практика применения. – М., 1983.

Дубинин Н.П. Генетика, поведение, отвественность. – М.,1989.

Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминалистические проблемы. – М., 1973.

Кармазин Ю.А., Стрельцов Е.Л. Уголовный кодекс Украины Комментарий. – Х.: Одиссей, 2001.

Климюк О.Ф. Система кримінальних покарань: питання гуманізації в світлі вимог міжнародного права//Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998.

Ковалев М. Эффективность уголовно-правовых санкций.//Соц. законность. 1972- № 9.

Конституція України. – К., 1996.

Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Частина Загальна. Курс лекцій. – Київ, 1996.

Коржанський М. Й. Словник кримінально-правових термінів. – Київ, 2000.

Кримінальне право України; Загальна частина: Підручник. – Харків, 1997.

Коржанський М. Й. Нариси кримінального права. – Київ, 1999.

Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінально­го кодексу України. – К.: Атіка, 2001.

Коржанський М.Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2001.

Матишевський П.С., Андрушко П.П., Шапченко С.Д. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1997.

Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. – К.: А.С.К., 2001.

Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. – К.: Юрінком Інетер, 2000.

Михайленко П.П. Уголовное право Украины: Общая часть. – К.: Ред. –изд. МВД Украины, 1995.

Мельник М.І. Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – К.: АСК, 2001.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. – К.: Атіка, 2003.

Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права: Книга первая: «О преступлении». – Харьков: Харьков юридический, 2001.

Потебенько М.О., Гончаренко В.Г. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. – К.: Форум, 2001.

Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М., 1974.

Ной Й. С. Вопросы теории наказания в уголовном праве. – Саратов, 1962.

Практика застосування судами конфіскації майна//Вісник Верховного Суду України. – 2000. - № 3.

Становский М.Н. Назначение наказания. – С. Пб.: Изд-во „Юридический центр Пресс”, 1999.

Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания по советскому уголовному праву. – Харьков: Вища школа, 1982.

Харченко В.Б. Уголовное право Укураины: Общая и Особенная части: Новое законодательство в вопросах и ответах: Конспект лекций. – К.: Аттика, 2002.

Хохряков Г. Уголовное наказание: благо или зло?IIВестник Верховного Суда СССР. – 1991-№ 9.

Шаргородский М. Д. Наказание, его цели и эффективность. – ЛГУ, 1973.

Європейська конвенція про захист прав й основних свобод людини. 1950 р./Права людини в документах ради Європи. – Амстердам – Київ, 1996.

Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К. А.С.К., 2002.

Яценко С.С. Кримінальне право України. Практикум. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання”. //Інфодиск:Законодавство України. – 2007.

Інструкція про організацію виконання покарання у виді арешту в установах кримінально-виконавчої системи: Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 31 серпня 2001 р. № 158// Офіційний вісник України. – 2000. - № 4.

Інструкція про організацію виконання покарання у виді обмеження волі в установах кримінально-виконавчої системи: Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 вересня 2001 р. № 165//Офіційний вісник України. – 2001. - № 39

Інструкція про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ. Положення про Комісію з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ: Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 серпня 2001 р. № 157//Офіційний вісник України. – 2001. - № 39.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.248.180 (0.015 с.)