Тема № 15. Звільнення від покарання та його відбування.

Задача № 1.

Шлапак був засуджений за ст. 86¹ КК 1960 р. за розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах шляхом шахрайства до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. До початку відбування ним покарання набрав чинності КК 2001 р. Згідно з п. 3 примітки до ст. 185 КК 2001 р. тепер злочин Шлапака визнається вчиненим у великих розмірах.

Варіант. Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК 2001 р. злочин Шлапака також визнається вчиненим в особливо великих розмірах. Ознайомтеся зі ст. 86¹ КК 1960 р., ст. 190 та п. 10 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК 2001 р.

 

Чи повинна бути знижена призначена Шлапаку міра покарання?

Задача № 2.

15-річний Рудик у 2000 році вчинив злісне хуліганство (хуліганські дії, що відзначалися за своїм змістом особливою зухвалістю) та вбивство з необережності. За ч. 2 ст. 206 КК 1960 р. він був засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки, за ст. 98 КК 1960 р. – до позбавлення волі на строк 2 роки і за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання Рудиком набрав чинності КК 2001 р.

Варіант. За сукупністю злочинів Рудик був засуджений до позбавлення волі на строк 4 роки.

 

Ознайомтеся зі статтями 98, 206 КК 1960 р., ч. 1 ст. 296 та п/п r) п. 1 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК 2001 р.

Яке рішення щодо Рудика має прийняти суд у зв’язку з набранням чинності КК 2001 р.?

Задача № 3.

У 1999 році Рябошапка, перебуваючи в залі судового засідання, висловив погрозу вбивством судді та образив прокурора. За ст. 176² КК 1960 р. його було засуджено до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, за ст. 189¹ КК 1960 р. – до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців і за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 3 роки. Через 1 рік 2 місяці після початку відбування покарання Рябошапкою набрав чинності КК 2001 р.

Варіант. За ст. 176² КК 1960 р. і за сукупністю злочинів Рябошапка був засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки.

 

Яке рішення щодо Рябошапки має прийняти суд у зв’язку з набранням чинності КК 2001 р.?

Задача № 4.

Гунько, припиняючи спробу Камова і Міщенка незаконно заволодіти його автомобілем, пострілами з мисливської рушниці заподіяв обом тяжкі тілесні ушкодження. Була порушена кримінальна справа за ст. 124 КК. На досудовому слідстві і під час судового розгляду Гунько давав правдиві показання стосовно фактичної сторони скоєного ним, але вини своєї не визнавав і у вчиненому не розкаювався. Заперечував він і проти звільнення від кримінальної відповідальності з будь-яких підстав, вважаючи, що діяв в межах необхідної оборони. Матеріалами справи встановлено, що Гунько позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, понад 15 років утримує хвору дружину, допомагає старим батькам.

 

Чи може Гунько у випадку його засудження за ст. 124 КК бути звільнений від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК?

Задача № 5.

Через 4 роки 6 місяців після вчинення Беровою привласнення чужого майна проти неї була порушена кримінальна справа за ч. 4 ст. 191 КК. Ще через 3 місяці справу було передано до суду. У ході судового слідства не знайшли підтвердження два епізоди вчиненого Беровою привласнення, у зв’язку з чим її дії кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 191 КК. Обвинувальний вирок суд постановив через 3 місяці 12 днів після початку розгляду справи.

 

Яке рішення щодо покарання Берової мав прийняти суд, постановляючи обвинувальний вирок?

Задача № 6.

Пилипенка засуджено місцевим судом за необережне тяжке тілесне ушкодження до обмеження волі на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Ухвалою апеляційного суду вирок змінено. Із застосуванням ст. 69 КК Пилипенку призначене покарання у виді штрафу.

 

Чи відповідає вимогам закону таке рішення апеляційного суду?

Задача № 7.

Місцевим судом Худієва засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК за пособництво в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах. Йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Розглянувши справу за апеляцією засудженого, апеляційний суд встановив, що Худієв уперше вчинив злочин, виконував у ньому як співучасник не основну роль, є інвалідом ІІ групи, у вчиненому щиро покаявся. Такі обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. На підставі цього апеляційний суд вирок місцевого суду змінив, застосувавши щодо Худієва на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.

 

Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.

Задача № 8.

Вербило і Носов приїхали до сусіднього села, купили вина та горілки і цілий день пиячили. Повертаючись додому і наздогнавши Носова, Вербило вдарив його по голові малокаліберною гвинтівкою за те, що той поїхав, не почекавши його. Коли Носов упав, Вербило спробував вдарити ще раз, але йому зашкодив Соловйов. У результаті нанесеного удару Носову було заподіяно тяжке тілесне ушкодження і його визнано інвалідом ІІ групи.

Місцевим судом Вербила було засуджено: за ч. 1 ст. 263 КК – до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 296 КК – до обмеження волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 121 КК і за сукупністю вчинених злочинів – до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК до нього застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням. Застосовуючи таке звільнення, місцевий суд послався на те, що Вербило раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, щиро покаявся, звільнений від раніше займаної посади і що колектив за місцем роботи просив не позбавляти його волі.

 

Чи обґрунтований висновок місцевого суду про застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням?

Задача № 9.

Шофер Ласковець допустив грубе порушення правил безпеки дорожнього руху. Перебуваючи у нетверезому стані та рухаючись по лівому боці дороги зі швидкістю, яка набагато перевищувала дозволену, він збив Білика, котрий від завданих йому численних травм помер на місці події.

За ч. 2 ст. 286 КК Ласковця засуджено до позбавлення волі на строк 4 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням та заборонено керувати транспортними засобами протягом 2 років. Застосування ст. 75 КК суд обґрунтував тим, що Ласковець раніше не був судимий, дії його не мали злісного характеру, а потерпілий переходив дорогу, не переконавшись у безпечності руху.

 

Дайте оцінку рішенню суду.

Задача № 10.

Логінова було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК за крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб, до позбавлення волі на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Йому був встановлений іспитовий строк 2 роки. У період іспитового строку стало відомо, що після вчинення крадіжки, але до постановлення вироку за неї Логінов вчинив грабіж.

Суд засудив Логінова за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 5 років і, частково приєднавши покарання, призначене за попереднім вироком, остаточне покарання призначив у виді позбавлення волі на строк 6 років.

 

Чи правильно вирішив суд?

Задача № 11.

Соківця було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. У період іспитового строку він вчинив крадіжку і був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 3 роки.

 

Яку мінімальну та максимальну міру остаточного покарання може призначити суд за сукупністю вироків?

В яких межах мало б призначатись остаточне покарання, коли б за крадіжку Соківця було засуджено до штрафу?

Задача № 12.

За ч. 2 ст. 185 КК Чижа і Сірика було засуджено за крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб, до позбавлення волі на строк 2 роки кожного зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. У період іспитового строку стало відомо, що до постановлення вироку вони здійснили викрадення шляхом демонтажу електричних мереж.

За цей злочин суд засудив їх за ч. 1 ст. 188 КК до позбавлення волі на строк 2 роки кожного, а за сукупністю злочинів до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Варіант. Викрадення шляхом демонтажу електричних мереж Чиж та Сірик вчинили у період іспитового строку і були засуджені до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців кожний за сукупністю вироків.

 

Чи може суд застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням за другим вироком?

Задача № 13.

Гаркавенка було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. У період іспитового строку стало відомо, що він до постановлення вироку вчинив ще дві крадіжки з проникненням у житло. Розглянувши справу, суд засудив Гаркавенка за ці крадіжки за ч. 3 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 5 років.

 

Яким чином слід вирішувати питання про остаточне покарання Гаркавенка?

Задача № 14.

Комашова було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. Після закінчення іспитового строку він при затриманні за дрібне хуліганство вчинив опір члену громадського формування з охорони громадського порядку. На час розгляду справи щодо цього злочину питання про звільнення Комашова від покарання або його направлення для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, розглянуто не було. Виходячи з того, що іспитовий строк, встановлений попереднім вироком, закінчився, суд засудив Комашова за ч. 2 ст. 342 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

 

Чи правильно вирішив суд?

Задача № 15.

Колесникова, мати 5-річної дитини, вчинила привласнення чужого майна в особливо великих розмірах і була засуджена за ч. 5 ст. 191 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Варіант. Колесникова була засуджена за ч. 4 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 3 ст. 358 КК до обмеження волі на строк 2 роки, а за сукупністю вчинених злочинів – до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

 

Чи може бути Колесникова звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК?

Задача № 16.

Сисоєв був засуджений за ст. 116 КК до обмеження волі на строк 5 років. Через 1 рік після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Сисоєва були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. Через 2 роки Сисоєв одужав.

Варіант. Сисоєв був засуджений за ст. 116 КК до позбавлення волі на строк 3 роки.

 

Яке рішення щодо Сисоєва має прийняти суд після його одужання?

Задача № 17.

Білова було засуджено за ч. 3 ст. 189 КК до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Повністю відбувши основне покарання, Білов дізнався, що один з його вкладів в банку «Надра» не конфісковано. Він спробував зняти частину грошей, але банк запропонував йому звернутися до суду, тому що на вклад накладено арешт. Білов звернувся до суду із заявою, в якій просив дозволити розпоряджатися вкладом.

Варіант. До такого ж покарання Білова було засуджено за ч. 4 ст. 190 КК.

 

Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача № 18.

Відмовивши в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання Гуденку, засудженому за ч. 2 ст. 121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк 7 років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Гуденко відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом гуртка художньої самодіяльності.

 

Чи правильно вирішив цю справу суд?

Задача № 19.

Постановою місцевого суду відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання Фоміна, засудженого за ч. 5 ст. 191 КК за розтрату в особливо великих розмірах до основного покарання у виді 12 років позбавлення волі. Суд мотивував це тим, що засуджений вчинив умисний особливо тяжкий злочин і не вживав достатніх заходів для відшкодування збитків, а це свідчить, що він не довів своє виправлення. З матеріалів справи видно, що Фомін відбув 9 років 26 днів позбавлення волі, незважаючи на інвалідність, сумлінно ставиться до праці, має неодноразові заохочення за активну участь у самодіяльних організаціях колонії.

Варіант. Фомін був засуджений за ч. 5 ст. 191 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, за ч. 2 ст. 358 КК до позбавлення волі на строк 2 роки і за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 13 років.

 

Чи правильне рішення прийняв місцевий суд?

Задача № 20.

Харламов був засуджений за ч. 3 ст. 286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Відбуваючи це покарання, він став на шлях виправлення, і через 5 років 2 місяці невідбута частина позбавлення волі була замінена йому обмеженням волі на строк 5 років.

 

Чи дотримані в цьому випадку правила заміни невідбутої частини покарання більш м’яким?

Який строк обмеження волі має відбути Харламов, щоб бути умовно-достроково звільненим і від цього покарання?

Варіант. Відбувши 1 рік обмеження волі, Харламов вчинив умисне вбивство і був засуджений за ч. 1 ст. 115 КК до позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців.

Яке максимальне покарання може бути призначене Харламову за сукупністю вироків?

Задача № 21.

Прядко була засуджена за ч. 2 ст. 119 КК до позбавлення волі на строк 7 років. Через 2 роки після початку відбування покарання вона завагітніла і через 6 місяців після цього була звільнена від відбування покарання на підставі ст. 83 КК. Народивши дитину, Прядко разом з батьками забезпечувала належні умови для її виховання, однак через рік дитина померла.

 

Яке рішення може прийняти суд щодо Прядко після смерті дитини?

Якщо суд замінить невідбуту частину позбавлення волі обмеженням волі, чи може він зарахувати у строк відбування обмеження волі час, протягом якого Прядко не відбувала покарання?

Варіант 1. Через рік після народження дитини Прядко передала її до дитячого будинку, у зв’язку з чим контролюючий орган вніс подання до суду про направлення Прядко для відбування покарання, призначеного за вироком.

Який строк позбавлення волі має відбувати Прядко, якщо суд прийме таке рішення?

Варіант 2. Через рік після народження дитини Прядко вчинила розбещення неповнолітньої і була засуджена за ч. 1 ст. 156 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

Яке максимальне покарання може бути призначене Прядко за сукупністю вироків?

Задача № 22.

Шустов був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК до обмеження волі на строк 4 роки. Через рік після початку відбування покарання він захворів на тяжку хворобу, що перешкоджала подальшому його відбуванню. У зв’язку з цим суд звільнив Шустова від подальшого відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 84 КК. Через 2 роки Шустов одужав.

Варіант. Шустов був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК до позбавлення волі на строк 2 роки, а одужав через 3 роки.

Яке рішення має прийняти суд щодо Шустова після його одужання?

Задача № 23.

Смірнов, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, після відбуття одного року і восьми місяців був умовно-достроко звільнений від подальшого відбування покарання. Приймаючи це рішення, суд не поклав на Смірнова будь-яких обов'язків.

 

Чи є помилки в рішенні суду?

Дайте відповідь на питання:

а) - суд правильно застосував ст. 81 КК;

б) - суд був зобов'язаний покласти на Смірнова обов'язок, передбачений ч. 3 ст. 81 КК;

в) - суд неправильно застосував ст. 81 КК.

 

Задача № 24.

Кирсанов був засуджений за п. 1 і 4 ч. 2 ст. 115 КК до довічного позбавлення волі.

 

Дайте відповідь на наступні питання:

а) - чи має він право на умовно-дострокове звільнення?

б) - якщо так, то на яких умовах?

 

Задача № 25.

Раднов був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК до двох років позбавлення волі. Після відбуття одного року він був умовно-достроково звільнений. Через півроку після звільнення Раднов вчинив дорожньо-транспортну подію і був притягнтий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

Яким чином повинен поступити суд?

Дайте відповідь на такі питання:

а) - суд повинен засудити Раднова за ч. 1 ст. 286 КК та призначити покарання за правилами сукупності вироків (ст. 71 КК), приєднавши невідбуту частину покарання за попередним вироком;

б) - суд має право не відміняти умовно-дострокове звільнення і покарання визначити тільки за ч. 1 ст. 286 КК.

 

Задача № 26.

Гулько був засуджений за вимагання за ч. 2 ст. 189 КК до чотирьох років позбавлення волі. За час відбування покарання порушень умов режиму не допускав. Після відбуття одного року і двох місяців позбавлення волі суд замінив йому невідбуту частину, що залишилася, виправними роботами на той же строк.

Які помилки допущені судом?

Задача № 27.

Тімофєєва була засуджена за ч. 1 ст. 121 КК до шести років позбавлення волі. Суд, враховуючи, що у засудженої є дворічна дитина, вона мати-одиначка, застосував до неї відстрочення відбування покарання (ч. 1 ст. 83 КК). Але Тімофєєва після звільнення стала п'янствувати, залишала дитину без нагляду на декілька днів.

Яких заходів можна вжити до Тімофєєвой?

 

Задача № 28.

Кучкин був засуджений за ч. 4 ст. 187 КК (розбій у складі організованої групи) до 12 років позбавлення волі. Відбувши три роки, Кучкин став проявляти ознаки психічного розладу, був визнаний хворим на шизофренію, не здатним усвідомлювати характер своїх дій. Суд, розглядаючи представлення адміністрації виправної установи, у звільненні Кучкина від відбування покарання відмовив.

Рішення своє аргументував тим, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин і є порушником режиму утримання.

Чи обгрунтовано рішення суду? Яким чином він повинен був поступити?

Задача № 29.

Антонова у віці 17 років було засуджено до 3 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 296 КК України. У КВУ Антонов зарекомендував себе позитивно і по закінченню одного року перебування у КВУ його на підставі ст. 107 КК України було умовно достроково звільнено від подальшого відбування покарання. Через півроку після звільнення Антонов знов вчинив хуліганство, за що його було засуджено до 4 років позбавлення волі, а за правилами ст. 71 КК України – до 7 років позбавлення волі.

 

Визначте, чи вірно вирішив суд, назвіть умови умовно дострокового звільнення від відбування покарання?

Чи вірно було призначене покарання за сукупністю вироків?

Який максимальний строк позбавлення волі може бути призначений у даному випадку за вчинені злочини?

 

Задача № 30.

Клейко був засуджений до 14 років позбавлення волі за участь у вчинюваних бандою нападах. Після відбуття 4,5 років позбавлення волі під час робіт у виробничій зоні на території КВУ Клейко грубо порушив правила техніки безпеки і втратив ступні обох ніг, ставши інвалідом 1-ої групи. Адміністрацією КВУ було направлене подання про звільнення Клейко від подальшого відбування покарання через інвалідність.

Яке рішення по даній справі може бути прийнято судом?

Ознайомившись зі змістом ст. 84 КК України і ст. 408 КПК України зробіть висновок про можливість звільнення Клейко від подальшого відбування покарання.

Яке слід вирішити питання про звільнення Клейко від подальшого відбування покарання за тієї умови, що він навмисне заподіяв собі тілесні ушкодження?

Задача № 31.

Дзюбу, який вчинив крадіжку разом з двома невстановленими слідством особами, було засуджено до 3-х років позбавлення волі. За клопотанням дружини засудженого – матері 3-х малолітніх дітей – Дзюбу було замінено на підставі ст. 82 КК України 2 роки 6 місяців позбавлення волі на громадські роботи на той же строк.

 

Визначте, чи вірно вчинив суд?

Ознайомтеся зі ст. 82 КК України і вкажіть які підстави та порядок заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.

Задача № 32.

Вербило та Носов приїхали в сусіднє село, де купили вина та горілки і цілий день пиячили. Повертаючись додому і наздогнавши Носова, Вербило вдарив його по голові малокаліберною гвинтівкою за те, що той поїхав не дочекавшись його. В результаті нанесеного удару Носову було заподіяне тяжке тілесне ушкодження і його було визнано інвалідом 2 групи.

Судом Вербило було засуджено: за незаконне зберігання і носіння вогнепальної зброї – до одного року позбавлення волі, за хуліганство – до трьох років позбавлення волі, за умисне тяжке тілесне ушкодження – до трьох років позбавлення волі, а за сукупністю злочинів – до п'яти років позбавлення волі. Суд, на підставі ст. 75 КК України звільнив Вербила від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки. Обласний суд послався на те, що Вербило раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, щиро розкаявся, а також на те, що має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей.

Чи обгрунтований висновок суду?

Які підстави та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням передбачені чинним кримінальним законодавством?

Чи необхідно враховувати при вирішенні питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням той факт, що Вербилов вчинив тяжкий злочин?

Які кримінально-правові наслідки вчинення нового злочину під час іспитового строку?

При призначенні яких покараннь можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням?

Задача № 33.

Чижова і Сірова було засуджено за крадіжку, вчинену за попереднім зговором групою осіб, до двох років обмеження волі з урахуванням обставин справи, суд звільнив їх від відбування покарання з випрбуванням з іспитовим строком два роки. В період іспитового строку вони здійснили угон автомобіля „Волга”.

За цей повторний злочин суд засудив кожного з них до 5 років позбавлення волі, а за кількома вироками остаточно до відбування призначено кожному 6 років позбавлення волі. З урахуванням пом'якшуючих обставин та особи винних суд звільнив їх від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком у 3 роки.

Вирок суду був у порядку нагляду опротестований прокурором, оскільки, на його думку, суд не мав права звільнити їх від відбування покарання.

Чи підлягає задоволенню протест прокурора?

У яких випадках може бути звільнено особу від відбування покарання з випробуванням?

Які обов'язки суд може покласти на такого засудженого?

Як вирішується питання про звільнення від покарання після спливання терміну іспитового строку?

Задача № 34.

Відмовивши в умовно-достроковому звільненні від покарання Гуденку, засудженому до позбавлення волі строком на сім років за умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, суд в ухвалі зазначив, що той вчинив тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виховання. З матеріалів справи видно, що Гуденко відбув чотири роки і двадцять днів, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, приймає активну участь у службі внутрішнього порядку.

Чи правильно вирішив цю справу суд?

Які формальні підстави застосування умовно-дострокового звільнення від покарання?

Чи є формальні підстави достатніми?

До яких категорій засуджених не може бути застосовано умовно-дострокове звільнення?

Задача № 35.

Вироком районного суду неповнолітнього Гурова було засуджено за крадіжку за ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі. Через один рік після досягнення 18-річного віку Гуров, який знаходився у виховно-трудовій колонії, вчинив хуліганство, за яке був засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України до 3 років обмеження волі.

Визначте Гурову остаточне покарання за сукупністю вироків.

Чи підлягає засуджений умовно-достроковому звільненню?

Якщо підлягає, то за яких умов?

За якими ознаками звільнення від покарання відрізняється від звільнення від кримінальної відповідальності?

Задача № 36.

16-річного Руденко було засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до 6 років позбавлення волі. Після відбуття двох років покарання його було умовно-достроково звільнено. Через три з половиною роки з моменту умовно-дострокового звільнення від покарання Руденко вчинив хуліганство за що був засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі.

 

Назвіть підстави та види звільнення від покарання та подальшого його відбування.

Визначте, чи вірно в даному випадку суд застосував умовно-дострокове звільнення від покарання?

Обчисліть строк погашення судимості за обидва злочини.

 

Задача № 37.

Жукова було засуджено за ч. 1 ст. 222 КК України до 2-х років обмеження волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки. Вирок був оголошений у залі судового засідання 30 квітня 1998 року. Цей вирок не був оскаржений та опротестований, але внаслідок пожежі, яка сталася в приміщені суду 10 травня 1998 року, судові документи були знищені і тому вирок не був своєчасно приведений до виконання. Під час відновлення документів Жуков скоїв новий злочин. Так, 7 травня 1997 року Жуков з метою умисного вбивства заподіяв тяжке умисне ушкодження Зубову, який внаслідок цього ушкодження через два дні помер у лікарні, за що суд осудив Жукова за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі. Застосовуючи ст. 71 КК України, суд до 8 років за вбивство приєднав невідбуті два роки обмеження волі та позбавлення права займати матеріально-відповідальні посади строком на три роки й остаточне визначив за сукупністю вироків 9 років позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на три роки. Адвокат у касаційній скарзі вказав, що суд не мав права приєднувати невідбуте за попереднім вироком покарання, а повинен був звільнити Жукова від покарання за попереднім вироком за давністю його виконання.

Ознайомившись зі ст. 80 КК України та ст. 430 КПК України, дайте відповідь на наступні запитання:

1) Які є умови та правові наслідки звільнення від покарання за давністю виконання обвинувального вироку?

2) В яких випадках перебіг давності виконання вироку переривається?

3) З якого часу починається обчислення строку давності виконання обвинувального вироку?

4) Яким чином на обчислення строку давності виконання обвинувального вироку впливає призначення додаткового покарання?

5) Визначте, чи підлягає касаційна скарга адвоката задоволенню?

 

ЛІтература.

Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть. Конспект лекций. – Днепропетровск, 1992.

Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. Юрид. спец. вищ. закладів освіти. – Київ – Харьків: Юрінком Інтер – Право, 2001.

Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – Х.: Право, 1997.

Бойко В.Ф. Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України.. – К.: А.С.К., 2000.

Голина В. Правовая природа погашения и снятия судимости//Сов. юстиция, 1972. - № 12.

Зельдов С.И. Освобождение от наказания и от его отбывания. – М, 1989.

Конституція України. – К., 1996.

Ломако В.А. Отсрочка исполнения наказания: Учебное пособие. – К.: УМК ВО, 1992.

Ломако В.А. Применение условного осуждения. – Харьков: Вища школа, 1976.

Кармазин Ю.А., Стрельцов Е.Л. Уголовный кодекс Украины. Комментарий. – Х.: Одиссей, 2001.

Коржанський М. Й. Словник кримінально-правових термінів. – Київ, 2000.

Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – Київ, Атіка, 2001.

Коржанский М. Й. Кримінальне право України. Частина Загальна. Курс лекцій. – Київ, 1996. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник. – Харків, 1997.

Коржанський М. Й. Нариси кримінального права. – Київ, 1999.

Коржанський М.Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2001.

Матишевський П.С., Андрушко П.П., Шапченко С.Д. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1997.

Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. – К.: А.С.К., 2001.

Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. – К.: Юрінком Інетер, 2000.

Михайленко П.П. Уголовное право Украины: Общая часть. – К.: Ред. –изд. МВД Украины, 1995.

Мельник М.І. Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – К.: АСК, 2001.

Маляренко В. Окремі питання давності притягнення до кримінальної відповідальності: Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996.

Михлин А.С. Проблемы досрочного освобождения от отбывания наказания. – М.,1982.

Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права: Книга первая: «О преступлении». – Харьков: Харьков юридический, 2001.

Потебенько М.О., Гончаренко В.Г. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. – К.: Форум, 2001.

Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М., 1974.

Сабанин С.Н. Справедливость освобождения от уголовного наказания. – Екатеренбург, 1993.

Скибицкий В. В. Умовне засудження за законодавством Української РСР. – К.: Наукова думка, 1971.

Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и наказания. – Киев, 1987.

Стручков Н. А. Условно-досрочное освобождение от наказания. –М., 1961.

Ткачевский Ю. М. Освобождение от отбывания нака­зания. – М., 1970.

Ткачевский Ю.М. Замена наказания в процессе исполнения. – М., 1982.

Ткачевский Ю.М. Давность в советском уголовном праве. – М.: Юрид. лит-ра, 1978.

Уголовное наказание. – Киев – Донецк, 1997.

Харченко В.Б. Уголовное право Украины: Общая и Особенная части: Новое законодательство в вопросах и ответах: Конспект лекций. – К.: Аттика, 2002.

Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К. А.С.К., 2002.

Яценко С.С. Кримінальне право України. Практикум. – К.: Юрінком Інтер,

2002.

Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким: Постанова Пленуму Верховного Суду україни від 26 квітня 2002 р. № 2//Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 3(31).

Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбування покарання засуджених, які захворіли на тяжку хвробу: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1973 р. № 8//Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2.

 

Тема № 16. Судимість.

Задача № 1.

За умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого, Голуб був засуджений за ст. 103 КК 1960 р. до виправних робіт на строк 2 роки. Після набрання вироком законної сили, але до початку відбування покарання Голубом набрав чинності КК 2001 р.

 

Ознайомтеся зі ст. 123 КК 2001 р.

Чи повинен Голуб визнаватися таким, що має судимість, після набрання чинності КК 2001 р.?

Які положення КК 2001 р. є правовими орієнтирами при вирішенні цього питання?

Задача № 2.

У серпні 1998 року Сандул вчинив шахрайство, яке було розкрите лише у червні 2001 року. Кримінальна справа, порушена за ч. 1 ст. 143 КК 1960 р., була передана до суду у серпні 2001 року. Під час судового розгляду набрав чинності КК 2001 р.

 

Ознайомтеся з ч. 1 ст. 143 КК 1960 р. та ч. 1 ст. 190 КК 2001 р.

Чи буде Сандул визнаватися таким, що має судимість, у разі постановлення обвинувального вироку щодо нього і набрання цим вироком законної сили?

Які положення КК 2001 р. є правовими орієнтирами при вирішенні цього питання?

Задача № 3.

Проти Прокіпця було порушено кримінальну справу за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК і щодо нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Досудове слідство і судовий розгляд тривали понад рік, але пособництво з боку Прокіпця у привласненні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, так і не було доведене. У результаті суд засудив його за ч. 2 ст. 367 КК із застосуванням ст. 69 КК до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на підставі ч. 5 ст. 72 КК повністю звільнив від відбування покарання.

 

Чи буде Прокіпець визнаватися таким, що має судимість, після набрання вироком законної сили?

Задача № 4.

Лукаш був засуджений за ч. 1 ст. 286 КК до обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. За вироком суду йому був встановлений іспитовий строк тривалістю 2 роки. По його закінченні Лукаш був остаточно звільнений від відбування покарання на підставі ч. 1 ст. 78 КК.

Варіант. У період іспитового строку Лукаш був направлений для відбування покарання, призначеного вироком, на підставі ч. 2 ст. 78 КК.

 

З якого моменту Лукаш буде визнаватися таким, що не має судимості?

 

Задача № 5.

Бровченко був засуджений за ч. 1 ст. 367 КК до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади на строк 2 роки і сплатив штраф через 4 місяці після набрання вироком законної сили.

Варіант. Бровченко був засуджений за ч. 1 ст. 367 КК до виправних робіт на строк 2 роки з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки і відбув основне покарання повністю.

 

Який термін має пройти після набрання вироком законної сили для того, щоб судимість у Бровченка вважалася погашеною?

Задача № 6.

Когут був засуджений за ч. 1 ст.383 КК до позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 398 КК – до обмеження волі на строк 3 роки і за сукупністю вчинених злочинів – до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Варіант. Когут був засуджений за ч. 1 ст. 383 КК до обмеження волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 398 КК – до позбавлення волі на строк 2 роки і за сукупністю вчинених злочинів – до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

 

Через який строк після відбуття покарання Когут буде визнаватися таким, що не має судимості?

Задача № 7.

Віщун був засуджений за ч. 2 ст. 377 КК до обмеження волі на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 378 КК – до позбавлення волі на строк 4 роки і за сукупністю вчинених злочинів – до позбавле