Зближення локальних і глобальних компютерних мереж. Конвергація компютерних і телекомунікаційних мереж.

В кінці 80-х років відмінності між локальними і глобальними мережами виявлялися вельми виразно.

Локальні комп’ютерні мережі по визначенню відрізняються від глобальних мереж невеликими відстанями між вузлами мережі. Це в принципі робить можливим використання в локальних мережах більш якісних ліній зв’язку.

В умовах низької надійності фізичних каналів в глобальних мережах потрібні складніші, ніж в локальних мережах, методи передачі даних і відповідне устаткування.

Швидкість обміну даними в локальних мережах (10, 16 і 100 Мбіт/с) у той час була істотно вище, ніж в глобальних (від 2,4 кбіт/с до 2 Мбіт/с).

Високі швидкості обміну даними породили в локальних мережах широкий набір послуг – це різні види послуг файлової служби, послуги друку, послуги баз даних, електронна пошта і ін., тоді як глобальні мережі в основному надавали поштові послуги і іноді файлові послуги з обмеженими можливостями.

«Класичні» локальні мережі володіють поганою масштабованістю із-за жорсткості базових топологий, що визначають спосіб подключе-нія станцій і довжину лінії. При цьому характеристики мережі різко погіршуються досягши певної межі по кількості вузлів або протяжності ліній зв’язку.

Глобальним мережам властива хороша масштабованість, оскільки вони спочатку розроблялися з розрахунку на роботу з довільними топологіями і скільки завгодно великою кількістю абонентів.

Поступово відмінності між локальними і глобальними типами мережевих технологій стали згладжуватися. Ізольовані раніше локальні мережі почали об’єднувати одна з одною, при цьому як середовище, що пов’язує, використовувалися глобальні мережі. Тісна інтеграція локальних і глобальних мереж привела до значного взаємопроникнення відповідних технологій.

Зближення в методах передачі даних відбувається на платформі цифрової (немодульованої) передачі даних по волоконно-оптичних лініях зв’язку.

Це середовище передачі даних використовують практично всі технології локальних мереж для високошвидкісного обміну інформацією на відстанях понад 100 м, на ній же побудовані сучасні магістралі первинних мереж SDH і DWDM, що надають свої цифрові канали для об’єднання устаткування глобальних комп’ютерних мереж.

Висока якість цифрових каналів змінила вимоги до протоколів глобальних комп’ютерних мереж. На перший план замість процедур забезпечення надійності вийшли процедури забезпечення гарантованої середньої швидкості доставки інформації користувачам, а також механізми пріоритетної обробки пакетів особливо чутливого до затримок трафіку, наприклад голосового.

Яскраво виражена останнім часом тенденція зближення різних типів мереж характерна не тільки для локальних і глобальних комп’ютерних мереж, але і для телекомунікаційних мереж інших типів. До телекомунікаційних мереж, окрім компютерних, відносяться, телефонні мережі, радіомережі і телевізійні мережі.

У всіх них як ресурс, що надається клієнтам, виступає інформація. Телефонні мережі надають інтерактивні послуги (interactive services), оскільки два абоненти, що беруть участь в розмові (або декілька абонентів, якщо це конференція), поперемінно проявляють активність.

Радіомережі і телевізійні мережі надають широкомовні послуги (broadcast services), при цьому інформація розповсюджується тільки в один бік – з мережі до абонентів, по схемі «один-до-багатьох» (point-to-multipoint).

Конвергенція телекомунікаційних мереж йде по багатьом напрямам.

Перш за все, спостерігається зближення видів послуг, що надаються клієнтам. Комп’ютерні мережі спочатку розроблялися для передачі алфавітно-цифрової інформації, яку часто називають просто даними (data), в результаті у компютерних мереж є і інша назва – мережі передачі даних (data networks).

Телефонні мережі і радіомережі створені для передачі тільки голосової інформації, а телевізійні мережі передають голос і зображення.

Перша спроба створення універсальної, так званої мультісервісної мережі, здатної надавати різні послуги, зокрема послуги телефонії і передачі даних, привела до появи технології цифрових мереж з інтегральними послугами – ISDN. Проте розробники цієї технології орієнтувалися на рівень вимог по передачі даних, властивий глобальним комп’ютерним мережам в 80-х років.

Сьогодні ж швидкість в 2 Мбит/с, на якій відбувається підключення до мережі крупних абонентів в мережі ISDN, вже не може вважатися задовільною.

Широкомасштабна побудова широкосмугової (тобто високошвидкісної) мережі з інтегральними послугами B-ISDN (Broadband ISDN) планувалося здійснити в 90-і роки на базі технології АТМ, що володіє широким діапазоном швидкостей, проте з ряду причин мережі АТМ стали якісною основою тільки мереж передачі даних, а телефонні послуги і широкомовні послуги радіо і телебачення не отримали в них великого розповсюдження

 

Сьогодні на роль глобальної мультисервісної мережі нового покоління, претендує Інтернет, але, природно, не в його нинішньому вигляді.