Для чого при передачі даних використовується підрахунок контрольної суми?

Для підвищення надійності передачі даних між комп'ютерами часто використовується стандартний прийом підрахунок контрольної суми і передача її по лініях зв'язку після кожного байта або після деякого блоку байтів. Часто в протокол обміну даними включається як обов'язковий елемент сигнал-квитанція, який підтверджує правильність прийому даних і посилається від одержувача відправнику.

Білет №14

Адресація вузлів мережі.

При об’єднанні трьох та більше комп’ютерів важливим аспектом стає їх адресація.

До адресації вузлів та схеми її призначення висувається кілька вимог:

-Адреса має бути унікальною у мережі любого масштабу.

-Схема призначення адрес має бути легкою і не допускати дублювання.

-Адреси у великих мережах мають бути ієрархічними для зручності та швидкості доставки інформації.

-Адреса має бути зручною як для користування так і для адміністрування.

-Адреса має бути компактною, щоб не перевантажувати пам’ять комунікативного обладнання.

Ці вимоги важко поєднати в одній схемі, тому на практиці часто використовують одночасно кілька схем адресації і комп’ютер може мати кілька адрес-імен.

Кожна з цих адрес використовується, коли вона у даному випадку є зручнішою. Існують допоміжні протоколи, які за адресою одного типу можуть визначити адреси інших типів.

Адреси можна класифікувати:

-Унікальна адреса використовується для ідентифікації окремих вузлів.

-Групова адреса ідентифікує відразу кілька вузлів. Дані, що мають групову адресу -доставляються до кожного вузла групи.

-Широкомовна адреса, тут дані скеровуються до всіх вузлів мережі.

-Адреса довільної розсилки є нововведенням у новому протоколі IPv6. Вона задає групу адрес, але дані доставляються не до всіх вузлів, а тільки до певних з них.

 

2) Проблеми звязку декількох комп’ютерів. Повнозв’язна топологія. Переваги і недоліки.

При скріпленні більше двох комп’ютерів з’являються певні проблеми: вибір топології і схеми адресації, організація сумісного використання зв’язків і побудова механізму комутації.

Повнозв’язна топологія відповідає мережі, в якій кожен комп'ютер мережі пов'язаний зі всіма іншими. Незважаючи на логічну простоту, цей варіант є громіздким і неефективним. Дійсно, кожен комп'ютер в мережі повинен мати велику кількість комунікаційних портів, достатню для зв'язку з кожним з інших комп'ютерів мережі. Для кожної пари комп'ютерів повинна бути виділена окрема електрична лінія зв'язку. Повнозв’язні топології застосовуються рідко, частіше цей вид топології використовується в багатомашинних комплексах. Всі інші варіанти базуються на неповнозв’язних топологіях, коли для обміну даними між двома комп'ютерами може знадобитися проміжна передача даних через інші вузли мережі. Особливістю є пам’ять колективного доступу (ПКД). Всі абоненти можуть працювати одночасно.

До переваг можна віднести максимальну надійність, яка забезпечується великою кількістю зв’язків. Також можливий паралельний обмін даними.

До недоліків цієї топології відносять високу вартість зв’язків. Загальним недоліком є однорідність.

3) Для чого використовується модуляція сигналів?

Під модуляцією розуміється процес перетворення інформаційного сигналу в сигнал, призначений для передачі по лінії. У найпростішому випадку для модуляції сигналу використається спеціальний високочастотний сигнал певної частоти, що називається несучої. Процес зворотного перетворення модульованого сигналу називається демодуляцією. Модуляція здійснюється для передачі даних за допомогою електромагнітного випромінювання. Зазвичай, модифікації піддається синусоїдальний сигнал. Розрізняють:

- амплітудну модуляцію;

- частотну модуляція;

- фазову модуляцію;

- імпульсно-кодову модуляцію;

- спектральну модуляцію;

- поляризаційну модуляцію.

 

Білет №15