Зв’язок «точка-точка». Зв’язок комп’ютера з периферійними пристроями.

Почнемо з найбільш простого випадку безпосереднього з'єднання двохпристроїв фізичним каналом, таке з'єднання називається зв'язком"точка-точка" (point-to-point, використовується протокол передачі даних РРР).Зв'язок комп'ютера з периферійними пристроями
Окремим випадком зв'язку "точка-точка" є з'єднання комп'ютера з периферійним пристроєм. Оскільки механізми взаємодії комп'ютерів в мережібагато що запозичили у схеми взаємодії комп'ютера з периферійнимипристроями, почнемо розглядати принципи роботи мережі з цього "​​досетевого" ​​випадку.
Для обміну даними комп'ютер і периферійний пристрій (ПУ) оснащенізовнішніми інтерфейсами або портами (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Связь компьютера с периферийным устройством.

У даному випадку до поняття "інтерфейс" належать:
• електричний роз'єм;
• набір проводів, що з'єднують пристрої;
• сукупність правил обміну інформацією по цих проводах.
З боку комп'ютера логікою передачі сигналів на зовнішній інтерфейс управляють:
контролер ПУ - апаратний блок, часто реалізується у вигляді окремої плати;
драйвер ПУ - програма, що керує контролером периферійного пристрою.
Зі сторони ПП інтерфейс частіше за все реалізовується апаратним пристроєм управління ПУ, хоча зустрічаються і програмно-керовані периферійні пристрої.
Обмін даними між ПУ і комп'ютером, як правило, є двонаправленим. Так, наприклад, навіть принтер, який представляє собою пристрій виведення, повертає в комп'ютер дані про свій стан.
Таким чином, по каналу, що зв'язує зовнішні інтерфейси, передається наступна інформація:
• дані, що надходять від контролера на ПУ, наприклад байти тексту, який потрібно роздрукувати на папері;
• команди управління, які контролер передає на пристрій керування ПУ; у відповідь на них воно виконує спеціальні дії, наприклад переводить головку диска на відповідну доріжку або ж виштовхує з принтера аркуш паперу;
• дані, які повертаються пристроєм управління ПУ у відповідь на запит від контролера, наприклад дані про готовність до виконання операції.

Архітектура клієнт-сервер.

Технологія клієнт-сервер – це особливий спосіб взаємодії комп’ютерів у мережі, коли одн із комп’ютерів (сервер) надає свої ресурси іншому комп’ютеру (клієнту). Згідно з цим розглядають однорангові мережі і серверні мережі.

При одноранговій архітектурі в мережі відсутні виділені сервери, кожна робоча станція може виконувати функції клієнту і серверу.

У серверних мережах здійснюється чіткий поділ між комп’ютерами: одні з них постійно є клієнтами, а інші серверами. Враховуючи розмаїття послуг, що надають комп’ютерні мережі, існує декілька типів серверів: мережевий сервер, файловий сервер, сервер преси, поштовий сервер тощо. Мережевим сервером є спеціалізований комп’ютер, орієнтований на виконання основного обсягу обчислювальних робіт і функцій з керування комп’ютерною мережею. Цей сервер містить ядро операційної системи, під керуванням якої здійснюється робота всієї локальної мережі.

Останнім часом також спостерігається тенденція до все більшого використання моделі розподіленого додатка. Характерною рисою такихдодатків є логічне розділення додатка на дві і більше частин, кожна з яких можевиконуватися на окремому комп'ютері. Виділені частини додатка взаємодіютьодин з одним, обмінюючись повідомленнями в заздалегідь погодженому форматі. У цьому випадку двухзвенная архітектура клієнт-сервер стаєтриланкової, а до деяких випадках, вона може включати й більше ланок.