Архітектура компютерних мереж.

Основним призначенням комп’ютерної мережі є надання великій кількості користувачів одночасного доступу до її обчислювальних ресурсів. Виходячи з цього, комп’ютерна мережа являє собою систему розподілу обробки інформації, яка складається з територіально-розосереджених комп’ютерів, котрі взаємодіють між собою за допомогою пристроїв зв’язку. Комп’ютери, які входять у склад мережі, виконують достатньо широке коло функцій, основними серед яких є організація доступу до мережі, управління передачею інформації, представлення обчис-лювальних ресурсів і послуг абонентам мережі. У відповідності до цього за функціональним призначенням, всю множину систем комп’ютерної мережі можна поділити на абонентські, комунікаційні та головні (Host) системи (сервери).
Абонентська система являє собою комп’ютер, орієнтований на роботу в складі комп’ютерної мережі, який забезпечує користувачам доступ до її обчислювальних ресурсів.
Комунікаційні системи – це вузли комутації мережі, які забезпечують організацію складових каналів передачі даних між абонентськими системами.
Сервером прийнято називати спеціальний комп’ютер, який виконує основні сервісні функції, а саме: управління мережею, збір, обробку, зберігання та надання інформації абонентам мережі. За функціональним призначенням прийнято розрізняти сервери на файл-сервери та сервери доступу. Файл-сервер визначається як мережний комп’ютер, який здійснює операції по збереженню, обробці та представленню файлів даних абонентам. Сервер доступу – це комп’ютер, який забезпечує абонентським системам ефективний доступ до комп’ютерної мережі.
Прагнення до максимального впорядкування та спрощення процесів розробки, модернізації та розширення мереж визначило необхідність введення стандартів, які регламентують принципи та процедури організації взаємодії абонентів комп’ютерних мереж. Інтенсивні роботи в цьому напрямку ведуться декількома міжнародними організаціями, а саме: Міжнародною організацією стандартів ISO), Міжнародним консультативним комітетом по телефонії й телеграфії (CCITT), Європейською асоціацією виробників комп’ютерів (European Computer Manufacture Association – ECMA) та інші.
Розробку та впровадження еталонної моделі взаємодії комп’ютерних (відкритих) систем можна вважати одним із найважливіших результатів в області стандартизації комп’ютерних мереж, який сприяє широкому впровадженню їх в різні сфери людської діяльності.
Міжнародна організація стандартів запропонувала для комп’ютерних мереж семирівневу модель взаємодії.
Прикладний рівень забезпечує виконання прикладних процесів користувачів та визначає семантику, тобто зміст інформації, якою обмінюються системи в процесі їх взаємодії (передача файлів, віртуальний термінал, електронна пошта).

Представницький рівень (рівень представлення, подання даних) визначає єдиний для всіх систем синтаксис інформації, що передається. Даний рівень відіграє велике значення в забезпеченості “відкритості” систем, дозволяючи їм звертатись між собою незалежно від внутрішньої мови, системи команд процесора чи операційної системи.
Сеансовий рівень організовує сеанси зв’язку між прикладними процесами, які знаходяться в різних абонентських системах.
Транспортний рівень служить для забезпечення передачі даних між двома системами та організації процедури сполучення абонентів ме-режі із системою передачі даних. На цьому рівні визначається взаємодія системи-джерела та одержувача даних, організовується та підтримується логічний канал між абонентами.
Мережний рівень призначений для забезпечення процесів маршрутизації інформації, управління мережею передачі даних та управління інформаційними потоками. Маршрутизація являє собою процедуру визначення шляху передачі інформації у мережах.
Канальний рівень забезпечує функціональні та процедурні засоби для встановлення, підтримки й розірвання з’єднання на рівні каналів передачі даних. Процедури канального рівня забезпечують пошук і виправ-лення помилок, які виникають на фізичному рівні.
Фізичний рівень забезпечує механічні, електричні, функціональні та процедурні засоби організації фізичних з’єднань при передачі даних фізичним об’єктам.