Механізм міжнародно-правового регулювання світових господарських зв'язків

Механізм міжнародно-правового регулювання світових господарських зв'язків

 

 

Об'єктивна необхідність у міжнародно-правовому регулюванні світових зв'язків обумовлена:
	глобалізацією світової економіки;
	зростанням інвестиційних потоків і транснаціоналізація виробничої діяльності;
	зростанням міжнародних потоків товарів і послуг;
	непогодженістю національних законодавств різних країн;
	досягненням валютно-фінансової стабільності;
	правовою основою і методами вироблення і прийняття управлінських рішень
	внутрішньодержавними методами втручання і регулювання, особливо в країнах, що розвиваються;
	розвитком міжгалузевого економічного співробітництва на багатобічній основі, що вимагає координації з боку спеціалізованих організацій;
	різницею в соціально-економічних умовах життя людей у різних країнах

 

 

 

 

 

 

Чинники, що зумовлюють утворення міжнародннх організацій

 

 

 

 

Міжнародна організація - це об'єднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил і процедур і діяльність яких виходить за національні кордони

 

 

Міжнародна економічна інтеграція - це процес економічної взаємодії країн, що призводить до зближення господарських механізмів, набуває форми міжнародних угод і регулюється міжнародними організаціями

 

 

Серед чинників формування й розвитку системи міжнародних організацій останнім часом дедалі більшого значення набувають глобальні проблеми сучасності

 

 

За першу половину сторіччя населення Земної кулі збільшилось на 1 млрд., а за другу - на 3,5 млрд.

 

 

 

Для багатьох країн першочерговою проблемою залишається продовольча

Причини

Означені вище фактори діють у сукупності, підсилюючи один одного, і спонукають світове співтовариство до узгодженої співпраці. Найголовнішою, узагальнюючою умовою утворення міжнародних організацій є інтернаціоналізація світової економіки і виникнення світового господарства Інтернаціоналізація світової економіки - це сукупність міжнародних відносин, що базуються на інтернаціоналізації виробництва, яке утворюється внаслідок міжнародного усуспільнення виробництва в процесі міжнародного поділу праці

 

 

Класифікація міжнародних організацій

 

 

 

3

 

 

 

 

В системі міжнародних організацій велика частка належить економічним організаціям

 

 

 

 

 

Основні етапи становлення і розвитку системи міжнародних орrанізацій

 

 

 

 

 

 

Організації системи ООН

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку-МФСР

 

 

Організації системи ОЕСР

ОЕСР Організація економічного співробітництва і розвитку

Створена в 1961 р. після ратифікації Конвенції про її створення всіма державами­учасниками. Є спадкоємницею в політичному, організаційному і юридичному відношеннях Організації європейського економічного співробітництва - ОЄЕС, створеної в 1948 р.

 

 

 

 

 

Комітети ОЕСР

Особливу групу представляють Комітети з різним проблемам зовнішньої торгівлі чи обміну послугами. Їхня офіційна мета - надання сприяння розширенню міжнародного товарного обміну за допомогою скорочення чи ліквідації перешкод на шляху його розвитку

 

 

 

«Група Семи» - «Група Восьми»

 

 

 

Міжнародне енергетичне агентство - МЕА

 

 

Агентство з ядерної енергії АЯЕ

 

 

Рада Європи

Рада Європи

Міжурядова організація широкого профілю. Створена в 1949 р. Штаб-квартира знаходиться в Страсбурзі (Франція). Членами Ради Європи є 40 країн Європи (Росія вступила в 1996 р.)

 

 

Діяльність Ради Європи спрямована на розробку конвенцій і угод, на основі яких згодом здійснюються уніфікація і зміни законодавства держав-членів. Керівним і директивним органом Ради Європи є Комітет міністрів, що складається з міністрів закордонних справ 40 членів і їхніх постійних представників. У складі Парламентської Асамблеї створені спеціальні комітети

 

 

 

 

Співдружність націй

Співдружність націй

є добровільним об' єднанням незалежних суверенних держав для реалізації співробітництва, консультацій і взаємної допомоги. Воно не засновано на договорі, не має письмового чи конституційного анту статуту. Взаємовідношення країн-членів визначені у Вестмінстерському статуті 1931 р. як відносини самостійних, рівноправних і добровільно об'єднаних країн

 

 

 

 

Північне співробітництво

 

 

3.3.4. Ліга арабських держав - ЛАД

 

ЛАД

Утворена в 1945 р. В неї входять 22 близькосхідні і північноафриканські країни

ЛАД заснувала ряд інститутів і спеціалізованих організацій, у тому числі тих, що надають сприяння розвитку підприємництва

ЛАД здійснює фінансову допомогу підконтрольним інститутам і організаціям. У складі ЛАД діє також Рада 3 економічних питань

 

Група Всесвітнього банку

Всесвітній банк (ВБ) - це багатобічна кредитна установа, що складається із шести тісно пов'язаних між собою організацій, що входять до системи ООН, загальною метою яких є надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, за рахунок розвитих країн

Така міждержавна інвестиційна група перетворилася в найбільший у світі інвестиційний інститут. На частку групи Всесвітнього банку приходиться не менш половини загального річного обсягу засобів, виділюваних усіма міждержавними організаціями країнам, що розвиваються

 

 

Міжнародний банк реконструкції та розвитку - МБРР (International Ваnk for Reconstruction-and Development - IBRD)

Створений у 1945 р. у результаті підписання 28 країнами Угоди в Бреттон-Вудсі (липень 1944 р.). У 1947 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Угоду, ЩО визначає відношення між Банком і ООН

У ній, зокрема, говориться, що Банк є незалежною міжнародною організацією і повинний функціонувати як така. Банк вважається спеціалізованою установою ООН, ЙОГО обов'язки перед ООН полягають в участі в консультаціях і наданні не конфіденційної інформації

Членами МБРР можуть бути тільки члени Міжнародного валютного фонду (МВФ). ДО складу МБРР входять 180 держав

 

 

 

Основна задача МБРР - кредитування конкретних об'єктів (переважно інфраструктурних - транспорт, зв'язок, енергетика) на основі Їхнього ретельного добору. З 80-х років у кредитах Банку все більш велику роль грають соціальні аспекти розвитку, особливо боротьба з бідністю. Збільшуються кредити на розвиток охорони здоров'я, освіту, планування родини, розвиток сільського господарства. Особлива увага приділяється охороні навколишнього середовища і приватизації.

На 2000 р. зовнішні запозичення Банку складали 10 млрд. дол. З цих засобів Банк здійснює фінансування своїх кредитних операцій

Членами МБРР можуть бути тільки члени Міжнародного валютного фонду (МВФ). До складу МБРР входять 180 держав

Структура правління МБРР. Вищим органом Банку є Рада керуючих, у функції якого входить: визначення загальної політики Банку; прийом нових членів; прийняття рішень про розміри статутного капіталу банку; розподіл чистого доходу. Виконавчим органом Банку є Директорат, що складається з 24 директорів-розпорядників, з яких 5 - призначаються країнами-членами, що мають найбільше число акцій, а 19 - обираються керуючими 3 числа представників інших країн-членів

 

Міжнародна асоціація розвитку - МАР (Internatіonal Development Assocіatіon -ІDА)

Створена в 1960 р. Формально вважається незалежної від МБРР, оскільки має самостійний Статут і фінансову базу, однак фактично вона являє собою фонд ресурсів, яким керує МБРР, і є філією МБРР. Президент МБРР є одночасно президентом МАР. Міжнародна асоціація розвитку - це спеціалізована установа в системі ООН

 

 

 

До складу МАР входять 159 держав-членів, що розбиваються на 2 категорії: категорія І - 26 економічно більш розвитих країн; категорія ІІ - 133 менш розвинуті країни

Члени Ради керуючих, Виконавчого директорату і президент МБРР, а також посадової особи і штатних співробітників МБРР по сумісництву виконують аналогічні обов'язки в МАР

Відмінність між МБРР і МАР складається в джерелах придбання фінансових засобів для кредитування й в умовах, на яких вони надають позики країнам, що розвиваються. МБРР велику частину своїх фінансових засобів одержує на світових фінансових ринках і надає позики країнам, що розвиваються, під більш низький відсоток і з більш тривалими термінами погашення, чим комерційні банки; МАР надає країнам, що розвиваються, безпроцентні кредити за рахунок внесків країн-донорів

 

Міжнародна фінансова корпорація. - МФК (Internatіonal Fіnance Corporatіon - IFC)

Створена в 1956 р. як самостійна юридична особа зі своїм статутом і власними ресурсами. Фактично є філією Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР) і спеціалізованою установою ООН. Як фінансова організація входить у групу Всесвітнього банку. Членами МФК є 171 держава

Вищим органом МФК є Рада керуючих. У її склад входять ті ж особи, що і до складу Ради керуючих МБРР Президентом МФК є президент МБРР. Виконавчі директори також сполучають свої посади в МБРР і МФК

 

 

 

 

Фінансові ресурси МФК утворяться з внесків держав-членів відповідно до їх підписки на акції МФК; відрахувань від прибутку МФК, одержуваних за рахунок відсотків з наданих позик, фінансових зборів, дивідендів і участі в прибутках, доходів від продажу акцій, плати за послуги, депозитів і операцій з цінними паперами, засобів, притягнутих у виді позик, дотацій і кредитів МБРР

 

4.1.4. Багатобічне агентство з інвестиційних гарантій - БАГІ (Multіlateral Іnvestment Guarantee Agency - М1GA)

Створено в 1988 р. як філія Всесвітнього банку, У фінансовому відношенні є незалежним, Як спеціалізована установа входить до системи ООН. У складі БАІГ 134 держави-члена

у рамках БАІГ була створена Служба інвестиційного маркетингу (Investment Marketing Services), що надає країнам-членам допомогу в маркетинговій діяльності з метою забезпечення інвесторів необхідними послугами, встановлення і зміцнення зв'язків між інвесторами й урядами країн-членів; здійснення заходів для залучення іноземних інвесторів. Інформаційна діяльність БАІГ спрямована на підготовку і поширення інформації про нові проекти й інвестиційні можливості в країнах. що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою, що є членами БАІГ

Вищим органом БАІГ є Рада керуючих. За загальну оперативну діяльність Агентства несе відповідальність Директорат, що складається з 20 членів. Головою Директорату є президент МБРР Посадові особи і штатні співробітники МБРР працюють у БАIГ. Джерелом фінансування БАІГ є його основний капітал, що складається з внесків країн-членів

 

 

Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок - МЦВІС (Internatіonal Center for Settlement of Investment Disputes -ІСSІD)

Створений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій через урегулювання конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими урядами. МЦВІС надає також консультації, проводить дослідницьку роботу і здійснює випуск видань з питань правового регулювання іноземних інвестицій. Станом на зо червня 1999 р. членами МЦВІС була 131 країна

 

Структура правління

Вищим органом Фонду є Рада керуючих (Board of Governors). Система голосування в ньому визначається розміром внеску країни у Фонд. Оскільки МВФ організований за принципом акціонерного товариства, число голосів країн-учасниць визначаються пропорційно їхній частці в капіталі. У 2000 р. на частку США приходилося 18,2 % голосів; Великобританії - 5,1; Німеччини - 5,6; Франції - 5,1; Італії - З,1; Японії - 5,6; Канади - 29 %. Частка країн ЄС складала в загальній сумі 2б,7 %. Звідси випливає, що США і країни Західної Європи практично мають у своєму розпорядженні можливість здійснювати контроль над процесом прийняття рішень у МВФ. На частку розвитих країн (22 держави) приходиться 60,З % загальної суми голосів

Оперативною діяльністю Фонду керує Виконавча рада (Executive Board), Директорат, Рада директорів

У складі МВФ 5 департаментів: (1) з питань податків; (2) юридичний; (З) казначейства; (4) розрахунково-обчислювальних послуг; (5) валютних і обмінних операцій, а також Секретаріат технічної допомоги.

 

 

Фінансові ресурси МВФ утворяться з членських внесків країн-членів, що являють собою квоти по підписці (quota), виражені в одиницях СПЗ. Загальна суму квот (капіталу МВФ) складала на 30 квітня 2000 р. 145 млрд. СПЗ (198 млрд. дол.). Для порівняння: у 1947 р. загальна сума квот 49 країн-членів МВФ складала 7,7 млрд. СПЗ (понад 10 млрд. дол. по курсу, що діяв у той момент). Квота є найбільш важливою, ключовою ланкою в механізмі фінансових і організаційних взаємин країн-членів із МВФ. Вона визначає суму підписки країни на капітал МВФ, можливості використання нею ресурсів Фонду, а також кількість голосів, який вона в ньому розміщує. Розміри квот визначаються на основі економічного значення і питомої ваги країн у світовій економіці і міжнародній торгівлі. До 1978 р. 25 % квоти оплачувалися золотом, тепер - резервними активами (СПЗ і конвертованою валютою за узгодженням із МВФ): 75 % підписки на акції оплачуються національною валютою

На додаток до власного капіталу, що є головним джерелом фінансування діяльності, МВФ, відповідно до Статуту, може використовувати як позикові засоби для поповнення своїх запасів валюту будь-якої країни-члена, що необхідна в зв'язку з його операціями. МВФ одержував позики в казначействах і центральних банків Бельгії, Саудівської Аравії, Швейцарії, Японії і деяких інших країн-членів, у Банку міжнародних розрахунків

На сучасному етапі значно виріс вплив країн Західної Європи і Японії. В умовах, що змінилися, США позбавилися можливості монопольно визначати політику МВФ. Тепер вони повинні погоджувати політику МВФ спільно зі своїми головними партнерами - країнами Західної Європи і Японії. Практика показала що всі рішення стосовно питань, що приймаються в рамках МВФ, фактично розробляються й узгоджуються в невеликому колі промислово розвитих країн, що належать до Групи десяти. (Бельгія, Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, Нідерланди, США, Франція, Швеція, Японія) або Групи семи. (ті ж країни, крім Бельгії, Нідерланди і Швецію) на чолі зі США. Вплив США на рішення, прийняті МВФ, продовжує залишатися досить сильним і без згоди США практично жодний значний захід не здійснюється

 

Механізми розпо ділу

Механізм резервних часток (Reserve Tranche) припускає, що перша порція, що здобувається країною-членом, іноземної валюти в розмірі 25 % квоти визначається як перевищення величини квоти даної країни в МВФ над сумою запасу національної валюти, що знаходиться в розпорядженні Фонду на Рахунку загальних ресурсів

Механізм кредитних часток (Credit Tranche Роliсу) є найважливішим каналом використання загальних ресурсів Фонду. Країна, що прибігає ДО витрати своїх кредитних часток у Фонді, може при цьому використовувати цілком або частково і резервну частку, а може і зберегти неї.

Угоди про резервні кредити (Stand-by Arrangements) або угоди «стенд-бай», припускають, що країна одержує гарантію того, що вона зможе автоматично одержувати іноземну валюту від МВФ в обмін на національну валюту до суми, про яку досягнута домовленість, у будь-який час протягом терміну дії угоди, за умови дотримання країною умов, обговорених в оголошенні

У сучасних умовах головним призначенням кредитів -стенд-бай є кредитування макроекономічних стабілізаційних програм, здійснюваних країнами-членами

По угодах «стенд-бай» кредити звичайно надаються на термін 12-24 місяців.

Механізми фінансування

Механізм розширеного фінансування (Extended Fund Facilily - EFF) припускає кредитування на основі середньострокових програм розширеного фінансування (EFF) на період до трьох років з метою подолання труднощів із платіжним балансом, викликаних макроекономічними проблемами в області виробництва, торгівлі, ціноутворення, що перешкоджають здійсненню політики

Механізм додаткового фінансування (Supplementary Financing Facility - SFF) припускає використання Фондом позикових засобів для додаткового фінансування

Компенсаційне фінансування здійснюється з фонду компенсаційного фінансування і фінансування у випадку непередбачених обставин - CCFF (Compensatory and Contingency Financing Facility)

Фінансування системних перетворень спрямовано на подолання труднощів, пов'язаних зі здійсненням економічних реформ і переходом до ринкової економіки

Фінансування буферних запасів здійснюється з фонду буферних запасів - BSFF (Buffer Stock Financing Facilily) з метою надання країнам-членам допомоги при фінансуванні ними своєї участі в створенні міжнародних буферних запасів сировинних товарів відповідно до товарних угод

У той час, як МБРР видає позики тільки бідним країнам, що розвиваються, МВФ може надати фінансові кошти будь-якій країні-членові, що має недостачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов'язань кредиторам в інших країнах або має потребу у фінансових ресурсах для здійснення економічних реформ або стабілізації

Фонд структурної перебудови - САФ (SAF) призначений для надання позик, орієнтованих на надання допомоги бідним країнам, що мають хронічний дефіцит платіжних балансів, у здійсненні ними середньострокових програм макроекономічної і структурної перебудови

Фонд розширеної структурної перебудови - ЕСАФ (Enhanced Stгuctuгal Adjustment Facility - ESAF) має ті ж цілі, що і САФ

Найважливішу роль у розвитку зовнішнього фінансування в сучасних умовах грають транснаціональні банки (ТНБ), що сприяли виробленню критеріїв зовнішнього фінансування і міжнародних стандартів у цій сфері

На самміті «Європа-Азія», що відбувся у квітні 1998 р., лідери представлених держав висловилися за зміцнення можливостей МВФ по реалізації оперативних заходів у справі подолання стихійно виникаючих фінансових труднощів в окремих країнах і регіонах

Беручи участь разом з Паризьким клубом у розробці заходів для підвищення платоспроможності боржників, зокрема, заходів для вирівнювання їхніх платіжних балансів, МВФ практично став виступати найважливішим органом з надання позик країнам, що розвиваються і східноєвропейським країнам. Висновок країною боржником кредитної угоди з МВФ, головним елементом якого є визначені економічні і політичні умови (так називаний обумовлений кредит МВФ), пропоновані даній країні Фондом у формі програми стабілізації економіки, є для банків-кредиторів гарантією платоспроможності, достатньої для відстрочки погашення боргів і надання країні нових кредитів. Відмовлення країни виконати умови МВФ закриває їй доступ до світового ринку капіталів. У той же час навіть невелика позика МВФ дає країні можливість одержати більш великий кредит у банках

МВФ прагне до удосконалення своєї системи кредитування і має на меті спростити фінансування не тільки найбідніших країн, що розвиваються, але і держав Східної і Центральної Європи, а також Російської Федерації

 

 

Політика БМР

БМР функціонує на чисто комерційній основі як акціонерне товариство, що виплачує дивіденди на акції

Банк організує регулярні зустрічі керуючих центральними банками з метою координації світовий валютної і кредитної політики. Особливістю БМР є строго конфіденційний характер діяльності, так само як і засідань Базельського клуба, куди входять країни члени Банку, БМР підтримує тісні зв'язки з МВФ і групою Всесвітнього банку і має адміністративна посада в Тимчасовому комітеті МВФ, БМР забезпечує роботу секретаріату Комітету керуючих ЄС, Адміністративної ради ЄВС Рекомендації, підготовлені БМР на базі консенсусу

 

Регіональні банки розвитку

Європейський інвестиційний банк - ЄІБ Азіатський банк розвитку -АзБР Арабо-африканський міжнародний банк - ААМБ

Створення ГАТТ

З 70-х років почався інтенсивний процес формування загального правового простору. Цьому значною мірою сприяла діяльність, здійснювана в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і спрямована на сумісність національних систем регулювання зовнішньої торгівлі, усунення багатьох бар'єрів у міжнародному товарообміні і формування сучасної міжнародної торгової системи

ГАТТ - це система, що має механізм стримування однобічних дій, підтримки нормального клімату в міжнародних торгових відносинах. З 1 січня 1995 р. ГАТТ перетворена у Всесвітню торгову організацію (ВТО), що складає основу, на якій ґрунтуються всі інші багатосторонні угоди, укладені в рамках ГАТТ в ході «Уругвайського раунду»

Органи ВТО покликані забезпечити єдиний підхід до виконання країнами зобов'язань і домовленостей Уругвайського раунду. Членство у ВТО автоматично означає для країн прийняття на себе в повному обсязі і без усяких виключень усього пакета угод і домовленостей Уругвайського раунду, крім чотирьох угод з добровільною участю: угода про торгівлю цивільною авіатехнікою; угода з урядових закупівель; міжнародна угода з молочної продукції; угода з яловичини

 

Визначення та мета ВТО

Всесвітня торгова організація являє собою організацію й одночасно комплекс правових документів. Членами ВТО є 1З2 держави і ще 31 країна, серед яких Китай, Російська Федерація, Україна, Саудівська Аравія, що ведуть переговори щодо вступу в неї. Серед членів ВТО - З2 розвиті країни і 100 країн, що розвиваються

Метою ВТО є лібералізація міжнародної торгівлі і надання їй стійкої основи, забезпечуючи таким чином економічне зростання, розвиток і підвищення добробуту людей

 

 

 

Конференція ООН з торгівлі і розвитку - ЮНКТАД (United Natіons Conference оп Trade and Development - UNCTAD)

Створена, відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї, у 1964 р. у якості спеціального постійного органа ООН

Членами ЮНКТАД є 185 держав-членів ООН і 3 члени представляють спеціалізовані агентства

 

 

 

В основу діяльності ЮНКТАД покладені функції, визначені резолюцією 1995 (ХІХ) Генеральної Асамблеї ООН. Коло ведення ЮНКТАД охоплює практично всі актуальні економічні і правові аспекти сучасної міжнародної торгівлі і зв'язані з нею питання економічного розвитку

 

Крім питань, що стосується безпосередньо міжнародної торгівлі, ЮНКТАД займається широким колом інших проблем міжнародного економічного співробітництва: валюти і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технології; економічне співробітництво між країнами, що розвиваються; особливі міри на користь найменш розвинених, острівних і внутріконтинентальних країн, що розвиваються

Діяльність ЮНКТАД зробила істотний вплив на всю багатобічну систему регулювання міжнародної торгівлі

У рамках ЮНКТАД склалася і придбала сучасну раль «Група 77» названа так па числу країн, що розвиваються, що створили загальну платформу захисту своїх економічних інтересів у міжнародній торгівлі. «Група 77» зіграла важливу раль у формуванні міжнародної стратегії ООН з економічних питаннях і відносинам із країнами, що розвиваються

 

Міжнародні ради

 

Міжнародні ради

Міжнародні ради (International Councils) 6ули створені в межах міжнародних товарних угод з метою сприяння їх реалізації шляхом регулювання відносин між учасниками угод, надання їм інформації про стан i тенденції розвитку світового товарного ринку та прийняття мір по регулюванню світових цін. Робочими органами Міжнародних рад є пленарні сесії, комітети й Секретаріат

 

Міжнародна рада з оливкової олії - МРОО (Internatіonal Оlivе Oil Council-IOOC)

Міжнародна рада з олії була створена в 1959 р. в межах Міжнародної угоди з олії 1956 р. (наступні угоди 1963, 1979, 1986 рр.) В 6ерезні 1993 р. затверджено Протокол, який розширював сферу дії Угоди 1986 р., він діяв до 31 грудня 1998 р., але подовжується кожні два роки. Робочі органи МРОО: пленарні сесії Ради, економічний комітет, технічний комітет, підкомітет із хімії оливкової олії, комітет експертів зі столових оливок, комітет з пропаганди споживання

 

 

Міжнародна рада з олова - МРО (International Tіn Councіl-ITC)

Міжнародна угода з олова, прийнята на Конференції ООН з олова в 1953 р., на6рала чинності в 1956 р. строком на 5рок;в (наступні угоди 19б1, 1966, 1971, 1976, 198брр.) Учасниками Міжнародної угоди з олова є 6 країн-виро6ників; 19 споживачів олова. Вищий керівний орган МРО - Міжнародна рада, котра призначає Виконавчого голову, Управляючого ста6iлiзацiйним запасом; Секретаря

 

 

Міжнародна рада по зерну - МРЗ (Internatіonal Graіn Councіl-IGC)

Міжнародна угода з пшениці 6ула вперше підписана в 1933 р. (наступніі угоди 1949, 1953, 1956, 1959, 1962, 1967 i 1986 рр.) Міжнародна угода по зерну 1995 р. складається з двох самостійних правових документів - Конвенції про торгівлю зерном 1995 р. i Конвенції про надання продовольчої допомоги 1995 р. Виконанням Конвенції про торгівлю зерном займається Міжнародна рада по зерну, Комітет зі споживчої допомоги - автономний орган, який обслуговує Секретаріат ради

 

 

Міжнародний консультативний комітет з бавовни - МККБ (Іnternatіonal Cotton Advіsory Commіttee - ІCAC)