Види комунальних підприємств.

Комунальні підприємства надають комунальні послуги населенню та підприємствам, установам і організаціям. До них належать:

а) підприємства з тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення (секція Е за КВЕД), санітарної очистки міст (секція О за КВЕД), обслуговування ліфтів. Ці підприємства надають послуги безпосередньо населенню та іншим підприємствам і отримують оплату щомісячно згідно з тарифами та укладеними договорами; при розрахунках з населенням послуги з обслуговування ліфтів та з санітарної очистки міст сплачуються в складі квартирної плати, а інші з названих послуг оплачуються окремо;

б) підприємства з обслуговування житла (секція К за КВЕД), які надають послуги населенню з обслуговування житла, ремонту квартир та житлових будинків, збирання і перерахування деяких комунальних платежів відповідним комунальним підприємствам, а також надають послуги з надання нежитло-вих приміщень в оренду;

в) інші комунальні підприємства — зеленого господарства, зовнішнього благоустрою, міський електротранспорт, бюро технічної інвентаризації, готелі тощо, — які фінансуються з бюджету або отримують оплату від фізичних або юридичних осіб за конкретні послуги; облік на цих підприємствах не розглядається в цій роботі.

Комунальні підприємства можуть бути приватизованими (приватні ЖЕКи, ВАТ "Укрліфт" тощо).

Характерним для житлових і комунальних підприємств є обслуговування або експлуатація великих об'єктів основних засобів — житлових будинків, тепло-, газо-, водопровідних та каналізаційних мереж, насосних станцій тощо. Ремонт і заміна цих об'єктів потребують великих капітальних затрат, які значною частиною здійснюються за рахунок бюджетного цільового фінансування.

Характерною особливістю галузі є державне регулювання цін, яке здійснюється встановленням граничного рівня рентабельності і затвердженням тарифів на послуги житлово-комунальних підприємств.

Більшість комунальних підприємств є монополістами, тому вони сплачують в бюджет ЗО % суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці. Порядок внесення таких сум затверджується щороку постановою Кабінету Міністрів України.

 

53.Фінанси підприємств комунальної форми власності є складовою частиною

місцевих фінансів, але їм притаманні певні специфічні ознаки, які

випливають з особливостей форм власності і господарювання. Так, майно

підприємств комунальної форми власності перебуває у власності місцевих

органів самоврядування, тому для фінансування цих підприємств, крім

власних джерел, залучаються кошти місцевих бюджетів, а також кошти,

отримані в порядку перерозподілу між цими підприємствами. Важливо

відзначити, що підприємства та заклади соціально-культурної сфери

комунальної форми власності функціонують як у сфері матеріального

виробництва, так і в невиробничій сфері, тому організаційно їх можна

розділити на три групи: ті, які повністю перебувають на бюджетному

фінансуванні; підприємства, які частково фінансуються за рахунок

місцевих бюджетів і підприємства, які функціонують на принципі

самоокупності.

Заклади культури, освіти, охорони здоров’я, туризму і спорту, як

правило, фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів; підприємства

житлового та комунального господарства, транспортні підприємства в

значній мірі фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів; ремонтні,

ремонтно-будівельні підприємства, проектні організації та інші

функціонують на принципах самоокупності. Таким чином, на рівні місцевого

господарства створений сектор економіки зі специфікою формування

доходів, видатків, отримання прибутку та його розподілу. Тобто

підприємства комунальної форми власності, будучи складовою частиною

місцевого господарства, мають специфіку організації фінансових відносин.

Проблеми становлення, організації та розвитку місцевих фінансів широко

висвітлені в економічній літературі. Що ж до питання організації

фінансів на підприємствах комунальної форми власності, то вчені і

економісти-практики розглядають його, головним чином, при висвітленні

інших проблем місцевих фінансів. Нині відсутні спеціальні праці,

присвячені комплексному дослідженню проблем фінансів підприємств

комунальної форми власності, які б, зокрема, характеризували особливості

прояву сутності фінансів в цьому секторі господарювання в умовах

переходу до ринкових відносин, що до певної міри впливає на ефективність

їх використання місцевими органами самоврядування.

На наш погляд, фінанси підприємств комунальної форми власності є

складовою місцевих фінансів і водночас вони являють собою самостійну

економічну категорією, яка віддзеркалює економічні відносини, пов’язані

з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту

шляхом формування та використання централізованих і децентралізованих

фондів грошових коштів на місцевому рівні з метою найбільш повного

задоволення житлово-комунальних потреб населення.

 

54. доходи транспортних підприємств комунальної

форми власності. В основу планування покладені обсяги перевезень

пасажирів, при цьому вони поділяються на перевезення пасажирів, які

сплачують за свій проїзд, і пасажирів, які користуються пільгами. Крім

того, плануються доходи від інших видів діяльності. Доходи від платних

перевезень визначаються шляхом множення кількості пасажирів, що

планується перевезти, на ціну одного перевезення (тариф). Перевезення

пасажирів, яким надається пільга, здійснюється за рахунок бюджетних

дотацій, сума якої визначається шляхом множення кількості безплатних

перевезень пасажирів на діючий тариф. Доходи від інших видів діяльності на діючий тариф. склад витрат мають транспортні підприємства. Крім однакових

статей витрат з підприємствами житлового господарства, таких як

заробітна плата, нарахування на заробітну плату та інші, мають місце

специфічні статті витрат, притаманні тільки транспортним підприємствам

певної спеціалізації. Наприклад, автотранспортні підприємства в складі

витрат мають витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів, які

становлять 31,0%; у підприємствах «Київський метрополітен» у складі

витрат є така стаття, як витрати на придбання електроенергії. Слід

зазначити, що структура витрат в транспортних підприємствах різного

призначення не однакова.