ТОП 10:

НАДО ЛИ СЮДА ДОБАВЛЯТЬ О СТРУКТУРЕ РАБОТЫ?



Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Основна частина роботи структурно складається з трьох розділів. Кожний розділ починають з нової сторінки.

У першому (теоретичному) розділі (25-30 % від обсягу основної частини роботи) подається критичний огляд літературних джерел, викладаються основні теоретичні й методичні положення теми, проблемні питання, міжнародний досвід, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначається власне ставлення автора до них.

У теоретичному розділі визначається науково-методична база розв'язання досліджуваної задачі (проблеми), здійснюється макроекономічний аналіз галузу у якій функціонує суб’єкт господарювання – база дослідження, наводиться глибокий ретроспективний огляд науково-економічної та інструктивно-методичної літератури, дається порівняльний аналіз кордонів доцільного використання тих чи інших методів, обґрунтовується остаточний вибір методів вирішення сформульованої задачі (проблеми). При підготовці цього розділу необхідно встановити, що зроблено з обраної тематики попередниками. У теоретичних дослідженнях доцільно узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід, результати наукових досліджень провідних учених. З кожного досліджуваного питання важливо знайти подібність і відмінності точок зору різних авторів, дати їх порівняльний аналіз, виявити можливі протиріччя та неточності, сформулювати шляхи їх вирішення й обґрунтувати власну позицію. Магістерська робота повинна відображати точку зору автора, і тому в ній завжди присутні елементи наукової дискусії та полеміки. При вивченні літератури не варто повністю запозичувати прочитаний текст. Слід відбирати тільки наукові факти, які становлять основу наукового знання, відображають об'єктивні властивості речей і процесів. Наукові факти характеризуються такими особливостями, як новизна, точність, об'єктивність і достовірність. Про достовірність вихідної інформації може свідчити не тільки характер джерела, але й науковий, професійний авторитет автора, його приналежність до тієї чи іншої школи. Літературні джерела слід підбирати і використовувати відповідно до змісту завдання (проблеми), що досліджується. Необхідно вдумливо і критично аналізувати, оцінювати науково-методичні публікації, щоб погодитися або, навпаки, не погодитися з науковими поглядами окремих авторів. Використання науково-методичних джерел супроводжується обов'язковим посиланням на джерело та сторінку, звідки запозичені ті чи інші відомості. Результатом теоретичного розділу повинна бути повна науково-методична концепція, обґрунтування інструментів і методів розв'язання задачі (проблеми). За необхідності в кінці цього розділу формулюються пропозиції щодо вдосконалення науково-методичної бази.

Наприкінці розділу необхідно дати стислі висновки.

Теоретичні положення першого розділу повинні бути покладені в основу другого і третього розділів змісту роботи.

У другому (аналітичному) розділі (30-35% від обсягу основної частини роботи) можна виділити дві відносно самостійні частини:

- організаційно – економічна характеристика суб’єкту дослідження;

- аналіз його фінансово - господарської діяльності.

Перелік питань, що підлягають висвітленню у другій частині аналітичного розділу, узгоджується з науковим керівником магістерської роботи. Обґрунтування напрямів досліджень базується на висновках теоретичного розділу з урахуванням виявлених особливостей об’єкта дослідження.

У організаційно – економічній характеристиці суб’єкту дослідження (підприємство, організація тощо) повинні знайти відображення такі питання:

- основні завдання діяльності (функції) підприємства;

- структура підприємства й взаємовідносини структурних підрозділів;

- взаємовідносин з місцевим бюджетом і керівною організацією;

- законодавча та внутрішня нормативна база регулювання діяльності підприємства;

- основні фінансово-економічні показники за аналізований період.

Рекомендований обсяг цієї частини розділу 5 - 10 сторінок.

Аналіз фінансово - господарської діяльності підприємства, відповідно до обраної теми, необхідно провести з використанням прийомів та методів фінансового аналізу. Він повинен торкатися основних аспектів економічної діяльності суб’єкту господарювання з урахуванням специфіки галузі (аналіз доходів; аналіз витрат; аналіз фінансових результатів, аналіз фінансового стану; аналіз показників стану, руху й ефективності використання основних фондів; аналіз показників виробничої програми; аналіз показників з праці та її оплати тощо).

Слід врахувати, що аналіз і висновки повинні здійснюватися на базі реальної фінансово-статистичної звітності суб'єкта дослідження, даних первинного бухгалтерського обліку, даних офіційних статистичних збірників, програм розвитку регіону, галузі. Для проведення достовірного аналізу і виявлення стійких тенденцій зміни досліджуваної проблеми дані повинні бути використані не менш як за три роки. Аналітичні матеріали й другорядні розрахунки мають бути аргументовані, узагальнені й представлені в таблицях. Найбільш громіздкі з них слід розташовувати в додатках. Всі розрахунки виконують на ПЕОМ із застосуванням пакетів прикладних програм.

Аналітичний розділ має бути насиченим фактичними матеріалами (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності суб'єкта дослідження. Виконуючи цю частину роботи, студент повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи наукового пізнання, давати наукову характеристику новим явищам і процесам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень і обґрунтованих рекомендацій (заходів).

В рамках підготовки аналітичного розділу студенту рекомендується дотримуватись наступної схеми подачі матеріалів «таблиця з аналітичними розрахунками – достатні висновки – рисунки по даних таблиці (за необхідності)».

Результатами дослідження можуть виступати емпіричні, графічні залежності, моделі, схеми, процедури, фінансово-економічні рішення. Обов'язковою є власна оцінка автором виявлених тенденцій та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вирішення поточної ситуації.

Наприкінці розділу необхідно дати стислі висновки.

У третьому (рекомендаційному, проектно-конструктивному) розділі (30-40% від обсягу основної частини роботи):

– здійснюється обґрунтування напрямку вирішення проблеми (задачі), що їх охоплює тема магістерської роботи;

– наводиться детальна розробка вирішення проблеми (задачі) з обраного напрямку дослідження (рекомендаційна та проектно-конструктивна частина розділу). Подається сутність проектних рішень та оцінка їх ефективності.

Обґрунтування напрямків вирішення проблеми дослідженнябазується на висновках по зробленому аналізу фінансово - господарської діяльності з урахуванням виявлених особливостей суб'єкту дослідження. Для обґрунтування доцільно користуватися методами та моделями, що вивчаються в межах дисциплін навчального плану підготовки магістрів за спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування», зокрема:

– методологією економіко-математичного моделювання;

– методами економічного та фінансового аналізу;

– методологією управління проектами;

– методологією маркетингових досліджень;

– методикою функціонально-вартісного аналізу програмних продуктів;

– математичними методами підвищення якості управлінських рішень.

Рекомендаційна та проектно-конструктивна частина третього розділу містить розробки автора роботи відповідно до тематики магістерської роботи та повинна містити пропозиції, рекомендації, розробки в області удосконалення управління фінансово-господарською діяльністю підприємства з відповідними обґрунтуваннями і рекомендаціями, де також можуть бути відображені інноваційні (новаційні) рекомендації, розроблені студентом.

Основний наголос у проектній частині розділу слід робити на фінансово-економічній складовій досліджуваної проблеми, на засобах інформаційної та комп'ютерної підтримки управлінських (фінансових) рішень, на використанні економіко-математичних методів і моделей в економічній діяльності суб’єкта господарювання – бази дослідження, з метою її вдосконалення.

Пропозиції і рекомендації повинні супроводжуватися фінансовими розрахунками і визначенням економічного та соціального ефекту від їх впровадження. При необхідності висновки та пропозиції можуть бути підтверджені відповідними документами, що характеризують їх впровадження і застосування у практиці діяльності суб'єкта господарювання.

Наприкінці розділу необхідно дати стислі висновки.

У висновках надається послідовне логічне викладення здобутих результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у Вступі.

У цій частині магістерської роботи (обсяг – 2-4 стор.) студент повинен:

- коротко охарактеризувати стан теоретичної та методичної розробки проблеми, яка досліджувалась;

- у стислому вигляді сформулювати висновки, до яких він дійшов у результаті проведеного аналізу.

Необхідно зауважити, що висновки повинні бути у всіх розділах магістерської роботи. Однак якщо в інших розділах кожен висновок повинен обов’язково спиратися на розрахунки, посилання на передовий вітчизняний або закордонний досвід, на результати спеціальних досліджень, то в заключній частині магістерської роботи студент стисло формулює результати аналізу, за необхідності вказуючи, у якому розділі міститься детальна аргументація. Не допускається, щоб у «Висновках» студент розмірковував про питання, які він докладно не досліджував у попередніх розділах. При цьому підсумковий результат, здобутий магістрантом і відображений у висновках, не повинен замінюватися простими підсумками, одержаними в кожному розділі пропозицій, а повинен відображати те нове, суттєве, що є результатом дослідження, яке виноситься на прилюдний захист і оцінюється ДЕК.

Висновки, які слід пронумерувати, починаються словами «Проаналізовано», «Встановлено», «Показано» тощо. Повний виклад висновків дозволяє оцінити ступінь виконання завдань і досягнення мети, зазначеної в дипломній роботі, а також підготовленість автора до самостійної роботи спеціаліста з фінансів.

Також у висновках підсумовуються пропозиції, які надані магістрантом впродовж магістерського дослідження для вирішення виявлених теоретико – методичних та фінансово – господарських проблем підприємства (установи, організації). У цій частині висновків студент повинен:

- систематизувати свої пропозиції щодо реалізації виявлених резервів і вирішення розглянутих питань;

- узагальнити дані про ефективність заходів, які пропонуються.

Список використаних джерел включає тільки ті джерела, які були вивчені при виконанні роботи. Під час написання магістерської роботи студент посилається на деякі ствердження в літературних джерелах для підкріплення своїх висновків або, навпаки, заперечує погляди, наведені в наукових публікаціях. На ті джерела, матеріали яких наводилися в магістерській роботі, у відповідних місцях робляться посилання. Посилання в тексті магістерської роботи слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад «... у роботах [1-7] ...», або в кінці речення [2, с. 13].

В магістерської роботи обов'язковим є використання діючих Законів України, Указів Президента, Постанов Кабінету Міністрів, наказів НБУ тощо, відповідно до теми роботи.

Кількість джерел не обмежується, але їх повинно бути більше ніж 70. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у алфавітному порядку, або у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Приклад оформлення списку джерел наведено в додатку И.

Додаткирозміщують після основної частини магістерської роботи. У додатках розміщують допоміжний матеріал і розрахунки, таблиці вихідних даних, бланки статистичної звітності та інший матеріал, який перевантажує текст магістерської роботи, а саме матеріал, який:

– необхідний для повноти магістерської роботи, але включення його в основну частину може змінювати впорядковане й логічне уявлення про роботу;

– не може бути послідовно розміщеним в основній частині через великий обсяг або способи відтворення;

– може бути виключеним для широкого кола читачів, але є необхідний для спеціалістів в даній області.

До додатків можуть бути включені:

– таблиці вихідних та допоміжних даних;

– фінансова звітність;

– проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

– доповнюючи ілюстрації;

– протоколи й акти впровадження, розрахунки економічного ефекту;

– матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму уявлення не можуть бути внесені в основну частину, а саме інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблених у роботі.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.33.158 (0.012 с.)