Е. У пацієнта був видалений жовчний міхур

420. Хворому з підозрою на черевний тиф лікар-інфекціоніст призначив бактеріологічне дослідження крові. Доцільність цього призначення пояснюється тим, що в перший тиждень захворювання на черевний тиф або паратиф спостерігається:

А. Септикопіемія

В. Бактеріемія

С. Токсинемія

Д. Вірусемія

Е. Септицемія

421. Хворий надійшов до інфекційної лікарні на 8-й день зі скаргами на головний біль, нездужання, слабкість. Для серологічного дослідження взято кров. При проведенні реакції аглютинації Відаля встановлено, що вона позитивна у розведенні 1:200 з О-діагностикумом збудника черевного тифу. Який діагноз можна поставити на підставі цього дослідження?

А. Туберкульоз

В. Дизентерія

С. Холера

Д. Лептоспіроз

Е. Черевний тиф

422. При посіві випорожнень хворого на черевний тиф на середовищі Ендо виросли колонії, які мають різне забарвлення і розміри: одні – червоні великі, інші – безбарвні середніх розмірів. До яких середовищ за призначенням відноситься зазначене в умові живильне середовище?

А. Спеціальних

В. Елективних

С. Дифференційно- діагностичних

Д. Вибіркових

Е. Збагачувальних

423. При повторній постановці реакції аглютинації Відаля виявлено зростання титру антитіл до Vi-антигенів S.typhi у сироватці хворого з 1:100 до 1:800. Як можна пояснити отримані результати?

А. Хворіє на черевний тиф

В. Є гострим носієм черевнотифозних мікробів

С. Є хронічним носієм черевнотифозних мікробів

Д. Раніше перехворів на черевний тиф

Е. Раніше отримав щеплення проти черевного тифу

424. У зв'язку зі спалахом черевного тифу виникла необхідність обстеження працівників кафе. Яка реакція застосовується для діагностики носійства?

А. Зворотньої гемаглютинації

В. Непрямої гемаглютинації

С. Латекс-аглютинації

Д. Гальмування гемаглютинації

Е. Vi –гемаглютинації

425. У місті А. спостерігаються спорадичні випадки черевного тифу. Який метод мікробіологічної діагностики не може бути застосований для виявлення інфікованих людей S.typhi?

А. Біологічний

В. Бактеріологічний

С. Серологічний

Д. Алергічна проба

Е. -------------------

426. В серологічній лабораторії досліджується кров хворого з попереднім діагнозом: “Черевний тиф”. Через який час від початку більшості інфекцій може бути ефективним серологічний метод діагностики інфекційних захворювань?

А. Через місяць

В. Через 3 доби

С. Через 12 годин

Д. Через тиждень

Е. Від самого початку захворювання

427. У бактеріологічній лабораторії проводиться дослідження виділеної з крові хворого з підозрою на черевний тиф чистої культури бактерій. Яку серологічну реакцію слід поставити з метою вивчення її антигенної структури?

А. Преципітації

В. Аглютинації

С. РЗК

Д. ІФА

Е. Флокуляції

428. У хворого на черевний тиф при проведенні серологічного дослідження (р-ція Відаля) виявлено О- і Н-аглютиніни у титрі 1: 800 і 1:200 відповідно. Це свідчитть про

А. Початок захворювання

В. Раніше перенесене захворювання

С. Проведене щеплення

Д. Період реконвалесценції

Е. Не можливість підтвердити діагноз

429. Хворий госпіталізований з попереднім діагнозом «черевний тиф?». Яке живильне середовище з перерахованих можна використовувати для виділення гемокультури?

А. Кров’яний агар

В. МПБ

С. Жовтково-сольовой агар

Д. Жовчний бульон

Е. Средовище Левенштейна-Ієнсена

430. До бактеріологічної лабораторії доставлено сироватку крові хворого з підозрою на черевний тиф. Для постановки реакції Відаля з метою серодіагностики черевного тифу, як антиген слід використати:

А. Сироватку крові хворого

В. Імунну діагностичну сироватку до збудника черевного тифу

С. Живу чисту культуру сальмонел

Д. Еритроцитарний сальмонельозний діагностикум

Е. Черевнотифозний діагностикум

431. У лабораторію доставлено кров хворого з підозрою на черевний тиф для проведення серологічного дослідження. Реакцію Відаля ставив недостатньо кваліфікований лаборант, який обмежився використанням тільки О та Н діагностикумів з сальмонел тифу. Які ще діагностикуми слід було використати для правильної постановки реакції Відаля?

А. Холери та дизентерії

В. К та Vі діагностикуми сальмонел тифу

С. Паратифів А та В

Д. Висипного та поворотного тифу

Е. Еритроцитарні О та Н діагностикуми

432. При постановці реакції пасивної гемаглютинації були використані різні розведення сироватки крові обстежуваного і еритроцитарного Vi-диагностикум. З якою метою ставилася ця реакція?

А. Для виявлення антитіл у крові до кишкових паличок

В. Для виявлення черевнотифозних мікробів у крові

С. Для виявлення осіб, з підозрою на носійство патогенних кишкових паличок

Д. Для виявлення патогенних кишкових паличок в крові

Е. Для виявлення осіб, з підозрою на носійство черевнотифозних мікробів

433. При проведенні реакції аглютінації Відаля з метою діагностики черевного тифу встановлено: титр О-антитіл на рівні 1: 1600, Н-антитіл 1: 200. Який це період хворобі?

А. Період розпалу хвороби

В. Інкубаційний

С. Продромальний

Д. Період реконвалесценції

Е. Латентний

434. Пацієнту з підозрою на носійство збудника черевного тифу зроблено реакцію Vi-гемаглютинації. Починаючи з якого розведення сироватки титр антитіл буде мати діагностичне значення?

А. 1: 80

В. 1: 40

С. 1: 20

Д. 1: 320

Е. 1: 180

435. Хворому встановлено діагноз „Черевний тиф”. Для підтвердження діагнозу в кінці другого тижня здійснили серологічну діагностику, використовуючи реакцію аглютинації Відаля. Позитивний результат був зафіксований через декілька хвилин, про що свідчила поява крупних пластівців і рихлого осаду. Які антитіла були виявлені в сироватці крові хворого, що підтверджували діагноз і свідчили про видужання?

А. К-антитіла

В. О-антитіла

С. Н-антитіла

Д. Vi-антитіла

Е. М-антитіла