Схема диагностики и лечения геморрагической лихорадки с почечным синдромом (Febris haemorrhagica cum syndrome renale)

Эпидемиологический анамнез:

 

 

нет

да. Клинические признаки:

инкубационный период – 4-49 дней, выраженная цикличность; - I период начальный: длится от 1 до 4 суток: острое начало, повышение температуры тела до 38-40 0С, озноб, резкая головная боль, сухость, в роте, жажда, гиперемия лица, шеи, верхней части грудной клетки, инъекция сосудов склеры и конъюнктив, геморрагическая екзантема на мягком небе; петехиальная сыпь в паховых участках, подключичной области, внутренней поверхности плечевого пояса (удар кнута), на 4-6-ту сутки; тахикардия, гипотония; - ІІ период олигурический: длится с 3-4- по 8-12-тые сутки - кратковременное снижение температуры тела, усиливаются геморрагические высыпания, кровоизлияние в кожу, в склеры, кровотечение из органов, боль в пояснице, животе (опоясывающая); рвота, не связанная с принятием пищи; уменьшение количества мочи до 200-400 мл/сутки, изменение цвета – темно-коричневый;; - ІІІ период полиуричний: наблюдается обратное развитие симптомов - исчезают боль, температура, озноб; наблюдается увеличение количества мочи (до 3-5 л); появляется никтурия, гипоизостенурия; -ІV период реконвалесценции: длится от 1 до 6 месяцев; уменьшение количества мочи к нормальному объему; возобновление функций органов и систем

н ні

 

 

 

так

 

так, геморагічна гарячка з нирковим синдромом. Верифікація діагнозу: ні

- вірусологічне дослідження: культивування вірусу на культурах тканин; - серологічне дослідження (РЗК, РН, РНІФ, ІФА); ПЛР; - аналіз крові: підвищення рівня залишкового азоту, сечовини, креатиніну; - аналіз сечі: протеїнурія, гематурія, гіалінові та фібринові циліндри, клітини ниркового епітелію

 

так. Діагноз підтверджено: ні

- диференціальний діагноз із грипом, лептоспірозом, кліщовим енцефалітом, висипним тифом, кліщовим рикетсіозом, з іншими геморагічними гарячками

- визначення остаточного діагнозу із зазначенням форми, ступеня тяжкості, ускладнень

 

Лікування:

- обов’язкова госпіталізація, постільний режим до зниження температури, відновлення діурезу; дієта № 7; патогенетична терапія: дезінтоксикація в режимі форсованого діурезу, ентеросорбція; інгібітори протеаз; заходи щодо ліквідації ДВЗ-синдрому; тяжкий перебіг - апаратні методи лікування (гемодіаліз, гемосорбція, плазмоферез), глюкокортикостероїди; десенсибілізувальні засоби; загальнозміцнювальні

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики; нормалізація лабораторних показників

 

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями (огляд, контрольні лабораторні дослідження)