Професійно важливі якості дільничного інспектора міліції

 

Дільничний інспектор міліції – це посадова особа ОВС, яка перебуває на відповідній штатній посаді, має спеціальне звання і відповідно до законодавчих та відомчих актів МВС України проводить на закріпленій території як загальну, так і індивідуальну профілактичну роботу з попередження правопорушень, забезпечує охорону громадського порядку та громадської безпеки, проводить роботу з населенням та громадськими формуваннями щодо реалізації своїх функцій, а також бере участь у попередженні й розкритті злочинів та адміністративних правопорушень, вчинених на дільниці.

Щодня виконуючи професійні функції, спілкуючись з населенням, дільничний інспектор міліції дуже часто в одній іпостасі поєднує в собі – слідчого, оперативника, психолога, соціолога, вихователя, вчителя, прокурора, адвоката, господарника, соціального працівника, філософа, медіатора (від лат. mediator – посередник) або арбітра між сторонами, що знаходяться у конфлікті. Для найбільш ефективного забезпечення функціональних напрямків діяльності дільничний інспектор міліції повинен мати такі психологічні якості та вміння:

1) інтелектуальні якості – гнучкість, кмітливість, професійна спостережливість, проникливість, прогностичність, аналітичні та дедуктивні здібності, допитливість, креативність, рефлективність, поміркованість, розсудливість, інтуїція, інтелектуальна ініціативність;

2) комунікативні:

а) вміння: «слухати, чути та почути»; коротко, чітко й ясно говорити по суті справи; викликати довіру; вести бесіду, суперечку, діалог, аргументувати, доводити свою точку зору; відстоювати свою точку зору; давати чіткі, ясні формулювання при стислому викладі думки (при звітах і постановці питання); викликати прихильність до себе людей; дохідливо довести до слухача свої думки і наміри; зв’язно і логічно викладати свої думки в розгорнутій формі (доповідь, звіт, виступ); вести ділову бесіду, переговори; установлювати психологічний контакт; коригувати й управляти процесом взаємодії; протистояти стереотипам сприйняття, бар’єрам спілкування; налагоджувати зворотній зв'язок; правомірно отримувати інформацію, що необхідна для правоохоронної діяльності; налаштовуватися на різні форми спілкування залежно від індивідуально-психологічних особливостей об’єктів правоохоронної діяльності; вирішувати проблеми (свої і чужі); швидко знайти потрібний тон, доцільну форму спілкування залежно від психологічного стану та індивідуальних особливостей співрозмовника;

б) якості: особиста привабливість; ввічливість; тактовність, товариськість, чуйність;

3) перцептивні уміння: проникати у внутрішній світ об’єктів правоохоронної діяльності, відчувати й розуміти їх психічні стани; адекватно інтерпретувати їх поведінку;

4) моральніякості – дисциплінованість, відповідальність, добросовісність, пунктуальність, чесність, надійність, професійна етика, розвинута правосвідомість;

5) емоційно-вольові:

а) якості: наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, сміливість; схильність до виправданого ризику; внутрішня організованість;незалежність від обставин; послідовність у досягненні мети; високий рівень розвитку волі, самоконтроль і самовладання в різних ситуаціях, емоційна врівноваженість, терпимість і толерантність до провокуючих стимулів;

б) уміння співчувати, розуміти емоційний стан людини (насамперед потерпілого від злочину), адекватно реагувати в складних умовах правоохоронної діяльності;

6) лідерські якості – авторитетність, самостійність, діловитість, підприємливість, готовність брати на себе відповідальність і приймати нестандартні рішення, потреба в досягненнях та успіху, орієнтованість на завдання, ініціативність, активність при досягненні результатів;

7) діагностичні уміння: визначати особливості темпераменту, характеру, розумового розвитку, поведінки людей, здійснювати візуальну психодіагностику неправдивих свідчень;

8) мотиваційні характеристики:

а)бажання боротися зі злом,

б) прагнення до: верховенства права, захисту прав і свобод громадян, соціальної справедливості; правомірного вирішення складних правоохоронних завдань, покращення престижу міліцейських професій, просування по службі, професійної самореалізації;

в) потреба в досягненні успіху, особистісно-професійних досягненнях;

г) професійна установка на правомірну діяльність і досягнення результату).

Слід відмітити, що значно ускладнює якісне виконання функціональних обов'язків й зменшує придатність до правоохоронної діяльності працівників громадської безпеки такі психічні властивості, як: індивідуалізм; соціальна відчуженість; тривожність; агресивність, надмірна схильність домінувати, бути лідером та зловживати владними повноваженнями; низький рівень самооцінки, недостатня самокритичність, мала мотивація досягнення мети діяльності; недоліки розвитку волі (наприклад, нездатність до вольових зусиль при наявності труднощів); наявність психотичних рис особистості тощо.

Змістовно розкриті професійно важливі якості дільничного інспектора міліції сприятимуть процесу самовдосконалення осіб, які навчаються та забезпечать професіоналізм і надійність персоналу.