Циклоїдний тип (афективно-лабільний за К. Леонгардом)

Особливості прояву акцентуації.

З дитинства періодами може бути веселим, енергійним, комунікативним, непосидючим, галасливим, бешкетним, після чого знову стає спокійним і керованим, настрій погіршується, може бути пригніченим, субдепресивним. У субдепресивній фазі падає працездатність, до всього втрачається інтерес, особи уникають компанії, стають млявими, погано переносять різку зміну стереотипу життя (зміна місця проживання, школи й т.п.). У цей період у них знижується біологічний тонус (знижується апетит і статевий потяг, довше сплять, прокидаються млявими). Якщо в цей період є певні невдачі й дрібні проблеми, які принижують самолюбство; нарікання на їх адресу, то це може призвести до думки про власну непотрібність і неповноцінність і підштовхнути їх до суїцидальної поведінки.

У таких осіб виникають періодичні фази зміни настрою без видимих причин (тривалістю в кілька днів чи тижнів) з початком статевої зрілості. У періоді позитивної фази їх можна характеризувати як гіпертимічну особу, а в періоді негативної фази - як сенситивну або дістимну. Ці фази виражені не різко, їх тривалість становить 1 - 2 тижні, з інтермісіями між ними. Іноді в деяких людей ці фази мають сезонний характер: наприклад, гіпертимні періоди влітку (восени, взимку), субдепресивні – взимку, навесні чи восени.

Домінуючі риси. Зазначаютьсяциклічні зміни емоційного стану: фазигіпертимності змінюються фазами субдепресії.

Особливості поведінки при конфліктах. Конфлікти можуть виникати в ситуаціяхемоційного неприйняття з боку значимих для нього людей корінної зміни життєвих стереотипів, звичок; при несподіваності доручень, прохань, вимог, які не відповідають настрою в даний момент; коли до них пред’являються претензії; коли вони переживають утиски й невдачі; при психічних навантаженнях, особливо в стадії погіршення настрою.

Позитивні риси: у період позитивного настрою (гіпертимна фаза) – ініціативність, життєрадісність, товариськість, у період негативного настрою (фаза субдепресії) – задумливість, журливість, здатність до співпереживання.

Негативні риси: замкнутість і байдужність, непослідовність; спалахи дратівливості, образливість, схильність до причепливості; прояв невдоволення й брутальності у відповідь на репліки й зауваження; невмотивований тимчасовий розрив відносин з компанією, друзями.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Інтереси залежать від циклу настрою. Періоди активного навчання (роботи) змінюються періодами повної байдужості до предметів і завдань. У роботі то все вдається, усе цікавить, то проявляється невдоволення будь-якою пропонованою справою й бажання знайти причину для роздратування й скарг. Схильні до розчарувань у професії, нерідко міняють місце роботи.

Захоплення відрізняються нестійкістю: у субдепресивні періоди такі особи їх закидають, у період підйому - знаходять нові або повертаються до покинутих.

Самооцінка – лабільна. Самооцінка характеру в циклоїдів формується поступово, у міру того, як накопичується досвід «хороших» і «поганих» періодів. У підлітків цього досвіду ще немає, і тому самооцінка може бути ще дуже неточною...

Психологічний ризик. Виражені порушення поведінки (делінквентність, втечі з дому, знайомство з наркотиками) мало властиві циклоїдам. До алкоголізації в компаніях вони виявляють схильність у періоди підйому. Суїцидальна поведінка у вигляді афективних (але не демонстративних) спроб або справжніх замахів можлива в субдепресивній фазі.

Головна потреба: у любові. Потреби залежать від фаз настрою. У періоді позитивного настрою – потреба в спілкуванні, активності, рухові, розмаїтті; у період негативного – у самотності, пасивності.

Особливості психокорекційних заходів. Психокорекційні заходи необхідно здійснювати таким чином, щоб вони мали різноманітне спрямування відповідно до періодів настрою й здебільшого були направлені на корекцію негативних розладів настрою.

Захисні механізми психіки: формування реакцій, проекція, придушення.