Інтернет-технології та ресурси в професійній діяльності документознавця

У сучасному інформаційному світі документознавець-менеджер має застосовувати інтернет-технології та ресурси в повсякденному житті незалежно від сфери діяльності. Для того щоб зорієнтуватися у світі Інтернету, він має знати основні відомості про нього.

Виникнення глобальної комп’ютерної мережі пов’язано з науково-дослідними проектами військового призначення. У США було створено спеціальну агенцію передових дослідницьких проектів, один з яких передбачав створення мережі передачі даних завдяки об’єднанню всіх комп’ютерів телефонними проводами. Перші вузли мережі ARPANet з’явилися вже 1968 року, між якими у вересні 1969 року відбулася передача першого повідомлення. 1974 року відкрито перший комерційній додаток ARPANet – Telnet, що забезпечував доступ до віддалених комп’ютерів у режимі терміналу. До 1977 року мережа вже об’єднувала десятки наукових і військових організацій у США і Європі, а для зв’язку використовували не тільки телефонні, але також супутникові й радіоканали. Проте днем народження Інтернету вважається 1 січня 1983 року, коли було прийнято єдині Протоколи Обміну Даними – TCP/IP (Transfer Control Protocol / Internet Protocol), завдяки яким мережі отримали можливість обміну даними, що дозволило їх об’єднувати. Подальша еволюція Інтернету пов’язана з виникненням високошвидкісної мережі NSFNet (The National Science Foundation), протоколу передачі файлів FTP (File Transfer Protocol), додатку Gopher, що дало змогу вільно переходити по мережах без знання необхідних серверів. 1991 року в Європейському центрі ядерних досліджень розробили новий додаток – Всесвітню павутину (World Wide Web – WWW). Створений Тимом Бернерсом-Лі (Tim Berners-Lee) протокол передачі гіпертексту (HyperText Transmission Protocol – HTTP) був призначений для обміну інформацією серед фізиків, що працювали у віддалених одна від одної лабораторіях. Масове використання мережі Інтернет починається з 1994 року зі створенням нового браузера – Netscape Navigator, що спростило доступ до інформації Всесвітньої павутини й дозволило розміщувати усі види даних.

Система адресації та пошуку в Інтернеті дозволяє зорієнтуватися в її глобальних ресурсах. Організаційна належність ресурсів позначається такими символами:

- gov – урядові;

- edu – освітні;

- com – комерційні;

- org – неурядові й некомерційні установи;

- mil – військові;

- net – безпосередньо мережі;

- biz – комерційні компанії й проекти;

- info – установи, для яких інформаційна діяльність є провідною;

- pro (від слів profession, professional) – сайти сертифікованих професіоналів таких галузей діяльності, у яких персональний аспект має ключове значення;

- aero – компанії й персони, безпосередньо пов’язані з авіацією;

- coop – корпорації, що використовують спільний капітал (від слова cooperative);

- museum – тільки музеї, архіви, виставки;

- name – персональні сайти, що складаються, як правило, з імені й прізвища.

Географічну належність позначають двома символами:

- ua – Україна;

- ru – Росія;

- uk – Великобританія;

- ca – Канада та ін.

Пошук є складовою діяльності документознавця. Інформаційні мережі Інтернету складають величезну кількість документів. Технології пошуку релевантних документів залежать від певної пошукової системи (yahoo, altavista, google, yandex, rambler, aport, meta та ін.), але загалом вони є схожими через застосування логічних операторів and, or, not і математичних знаків «+», «“…”», «–» тощо. Так, логічний оператор not (або «–») дозволяє виключити зі списку результатів документи, у яких є слово, що зазначене після оператора, наприклад, якщо задати запит «інформаційне суспільство – інформація», то в документах буде тільки словосполучення «інформаційне суспільство», але не буде слова «інформація». Кожна пошукова система містить пояснення щодо використання своїх логічних операторів, які, як правило, можна знайти безпосередньо в графі «розширений пошук». Складовою в пошуку релевантної інформації є використання електронних бібліотек, які поділяються на безкоштовні колекції текстів і комерційні повнотекстові бази даних.

Веб-сайти – візітна картка будь-якої установи. Залежно від мети презентації установи в Інтернеті використовують чотири рівні веб-сайтів:

- Інтернет-візітка, що містить стислі відомості про організацію, контактну інформацію;

- light, що додає до переліченого список послуг та структурну інформацію про установу;

- standard – повнофункціональний сайт, де працює система навігації;

- corporate – багатофункціональний сайт.

Г л а в а 7