Конференції, засідання інтелектуальних клубів

Повідомлення і доповіді можуть готуватися учнями і в межах позаурочної діяльності для виступів на конференціях і засіданнях інтелектуальних клубів, проведення яких теж є серйозним поштовхом до самоосвіти.

Учнівські конференції в школі, як і взагалі наукові конференції, по­винні охоплювати актуальну тематику. Вони можуть організовуватися до пам'ятних дат, за результатами літніх наукових практик (докладніше про це див. у відповідних розділах), супроводжувати або завершувати розгляд певних тем з окремих предметів. За принципом учнівської конференції можуть проводитися тематичні засідання інтелектуальних клубів.

Оскільки питання про організацію учнівських конференцій буде ви­світлено нижче, зупинимося на роботі інтелектуальних клубів (гуртків) як формі стимулювання самоосвіти. Дуже плідними з цієї точки зору є тема­тичні засідання, присвячені обговоренню наукових публікацій або відео-матеріалів, особливо гуманітарного напрямку. У процесі підготовки таких засідань дуже важливо вирішити такі організаційні моменти:

▪ забезпечити ознайомлення всіх учасників з матеріалами, які склада­ють предмет обговорення;

▪ розподілити «ролі» учнів у дискусії (доповідач, співдоповідач, опонен­ти) — з цієї точки зору ефективною є система «Джигсоу» в методиці
критичного мислення (Я\УСТ), яка дозволяє учасникам згодом обмі­нюватися досвідом у процесі роботи за групами;

▪ підготувати або доручити підготувати учням супроводжувальні матеріали,
аргументи та контраргументи, які дозволятимуть розбудовувати дискусію
за принципом ток-шоу; добре, якщо ці матеріали різноманітні за формою

▪ (архівні матеріали, відеофрагменти, свідоцтва очевидців) і до початку засідання не відомі переважній частині присутніх;

▪ продумати організацію заключної частини засідання, форми підсумо­вування роботи, можливість оприлюднення результатів.

Дуже важливо в підсумку вказати учням, де і як вони зможуть засто­сувати додаткові знання, які вони отримали в процесі підготовки та під час засідання.

Інтелектуальні ігри

Інтелектуальні ігри є дуже важливою складовою як стимулювання са­моосвіти, так і виховної роботи з учнями. Маються на увазі, в першу чер­гу, різноманітні вікторини, ігри «Що? Де? Коли?», тематичні брейн-ринги, гра «Дебати». З позицій теми, яку ми розглядаємо, ці ігри можна умов­но поділити на дві групи: ігри, які не потребують попередньої підготовки, та ігри, для яких вона необхідна.

До першої групи слід віднести «Що? Де? Коли?», нетематичні вік­торини та брейн-рйнги. Організатор таких змагань має врахувати, щоб серед питань обов'язково були ті,, для відповіді на які учні можуть ви­користовувати вже наявні знання. Але такі питання не повинні пере­важати, адже значно більшу цінність складатимуть питання, які спо­нукають учнів звертатися до додаткових джерел. Дуже ефективними є вікторини, де учасникам надається можливість протягом обмеженого часу відшукати потрібну відповідь в енциклопедіях, спеціальній літерату­рі, мережі Іпіегпеі. З виховної точки зору важливо налаштувати учнів на те, що все, що відбувається, — тільки гра, але в цій грі є певна пізнавальна користь.

Ігри другої групи (тематичні вікторини, брейн-рйнги, «Дебати») потре­бують спеціальної підготовки учнів, яку теж треба належним чином орга­нізувати. Гра «Дебати» за своїми правилами взагалі наближається до міні конференції з чітким розподілом ролей, і до неї учні можуть готуватися разом з учителем. У таких іграх (якщо це можливо) корисно вимагати від учнів давати посилання на конкретні наукові джерела, до яких за бажан­ням можуть потім звернутися їх суперники (опоненти).

Зауважимо, що в інтелектуальних іграх учитель не обов'язково по­винен виступати в ролі ведучого або судді. Він може бути просто спосте­рігачем або навіть учасником гри, але, якщо гра має характер змагань, з метою створення рівних умов для команд доцільно включити по одному вчителю до кожної з них.