Дворівневе диференційоване навчання (з виділенням малої групи)

Ця організаційна форма передбачає створення на паралелі однієї ізо­льованої групи поглибленого вивчення окремої дисципліни. Стартові умо­ви для її реалізації:

1. наявність на паралелі достатньої кількості учнів (12-25 чоловік), які
бажають вивчати даний предмет поглиблено (при цьому учні приблиз­но рівномірно розподілені по всіх класах паралелі);

2. наявність учителів з даного предмета у кількості, на одиницю більшій,
ніж кількість класів у паралелі (при цьому один з учителів має бути до­статньо кваліфікованим для викладання поглибленого курсу);

3. наявність відповідної кількості годин навчального часу.

 

Розглянемо конкретний випадок організації занять за такою схемою на прикладі вивчення української мови у 7 класі (обов'язковий навчальний нас - 4 години на тиждень, для поглибленого вивчення - 6 годин на тиждень) на паралелі з трьох класів за наявності чотирьох вчителів, один з яких ви­кладає в групі поглибленого навчання. Якщо 7-А, 7-Б і 7-В клас вивча­ють мову в кабінетах 1, 2 і...З, а група поглибленого навчання працює в кабінеті 4, то розклад занять передбачає «запаралелення» двох обов'яз­кових годин в усіх трьох класах і виділення однієї години на початку або в кінці навчального дня, коли учні всіх класів, які вивчають укр.. мову по­глиблено, зможуть відвідувати додаткове заняття.

Зрозуміло, така організаційна форма може здійснюватися не для всіх, а, скажімо, для двох класів у паралелі. Ефективність такої ор­ганізації навчання, якщо вона базується на добровільному бажанні учнів вивчати предмет поглиблено, беззаперечна, «собівартість» (порівняно з попередньою формою) — відносно невелика (у поданому прикладі не­обхідно лише додаткові години); два суттєвих недоліки — проблема з нестачею спеціалізованих кабінетів, яка на прикладі очевидна, та складність організації (всі чотири вчите­лі мають працювати в одні й ті самі дні й час).

Багаторівневе диференційоване навчання

Така організаційна форма, близька до попередньої, широко вживається в деяких західних країнах, наприклад, у США. Суть її полягає у наданні кожному з учнів можливості вивчати даний предмет за одним з кількох (як правило, трьох) запропонованих рівнів (назвемо їх обов'язковим, підвищеним та по­глибленим). Стартові умови для реалізації: 1) кількість учнів на кожному рівні є приблизно однаковою, чи, принаймні, на жодному рівні не виходить ані за верхню, ані за нижню межу гранично допустимої наповнюваності кла­су; 2) кількість учителів дорівнює кількості класів, причому кожний вчи­тель згодний та здатний викладати предмет на відповідному рівні.

Обов'язкова година «запаралелюється» в розкладі для трьох класів паралелі, причому на цьому уроці класи «пере­формуються» за групами відповідно до обраного рівня (на відміну від фор­ми 4, де учні залишаються у своїх класах). Додаткові години (одна чи дві) знову таки плануються на початок або кінець навчального дня і відвідування.­ Така форма організації дуже зручна, якщо викладанню даного пред­мета треба надати спеціалізованого відтінку (наприклад, інформати­ка для користувачів, інформатика для прикладних розрахунків, інфор­матика для майбутніх математиків-програмістів). З точки зору кількос­ті навчального часу вона не набагато «дорожче» від попередньої. Але й недоліки знов ті ж самі. Проте з точки зору диференційованого навчання така форма здається майже ідеальною.

Описані форми організації поглибленого навчання є певною мірою ідеальними моделями, які можуть коригуватися і комбінуватися залежно від конкретних умов навчального закладу. Але найголовніше, про що має пам'ятати адміністратор, те, що в основу поглибленого навчання має бути покладений принцип добровільності.

САМООСВІТА

Як відомо (і про це все частіше згадується останнім часом), кінцевою метою навчання є не тільки дати учневі певну суму знань та навчити ко­ристуватися ними в стандартних та нестандартних проблемних ситуаці­ях, але й навчити учня самостійно здобувати необхідні йому нові знання. З цієї точки зору зростання ролі самоосвіти в навчальному процесі стає очевидним. Безумовно, самоосвіта як така, як, між іншим, і багато інших тем, які розглядаються в цій роботі, гідна окремого дослідження, і такі дослідження проводяться як у вітчизняній, так і в зарубіжній педагогіці. Ми ж зосередимося на питанні про ОПЗП самоосвіти, підтримку тих форм на­вчальної та позанавчальної діяльності учнів, які стимулюють процес са­моосвіти і подані в схемі 5.

 

Стимулювання самоосвіти

В межах навчальної діяльності	В межах поза навчальної діяльності
Самостійна робота з літературою на уроці	Залучення додаткового матеріалу під час підготовки домашніх завдань	Повідомлення, доповідь, реферат	Заняття за індивідуальним навчальним планом	Конференції, засідання	Інтелектуальні ігри	Науково-дослідна робота