Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку процесу постачання виробничих запасів

І.) Придбання запасів у постачальників.

Д-т 20 К –т 63;

Д-т 641 К-т 63.

Під час придбання запасів у підприємств – платників ПДВ виникає право на податковий кредит. В таких випадках в первинних документах (накладних, рахунках, рахунках-фактурах, податкових накладних) окремими рядками записують купівельну вартість запасу і суму ПДВ. При цьому можливі два варіанти:

а) в документах зазначено, наприклад: 1200 грн., в т. ч. ПДВ.

Д-т 20 К-т 63 1000 грн.;

Д-т 641 К-т 63 200 грн.

б) в документах написано, наприклад, 1200 грн., крім того ПДВ.

Д-т 20 К-т 63 1200 грн.;

Д-т 641 К-т 63 240 грн.

 

ІІ) Придбання запасів через підзвітних осіб:

1. Видано з каси готівку підзвіт на придбання виробничих запасів:

Д-т 372 К-т 30

2. Придбано підзвітною особою виробничі запаси (канцелярські приладдя ):

Д-т 20 (22) К-т 372

Приклад №1

1. Отримано матеріали від постачальника:

- виду А 100 шт. по 5 грн.;

- виду Б 2500 шт. по 8 грн.

Д-т 20/А К-т 63 500 грн.

Д-т 20/Б К63 20000 грн.

 

2. Видані гроші в підзвіт для оплати навантаження матеріалів в сумі 550 грн.

Д-т 372 К-т 30 550 грн.

4.Сплачено готівкою за навантажувальні роботи підзвітною особою

Д-т 20/ТЗВ К-т 372 550 грн.

5.Прийнято до оплати рахунок залізниці за транспортування виробничих запасів на суму 2500 грн.

Д-т 20/ТЗВ К-т 63 2500 грн.

6.Сума ТЗВ підлягає розподілу між видами придбаних матеріалів за таким розрахунком:

1.) Всього придбано матеріалів на суму 500+20000=20500 грн.

2.) ТЗВ = 550+2500=3050 грн.

3.) Відсоток ТЗВ %

4.)На матеріал А віднесена така сума витрат:

ТЗВ = грн.

6.) На матеріал Б віднесена така сума ТЗВ:

3050-74,5=2975,5 грн.

7.)Включена сума ТЗВ до фактичної собівартості придбаних матеріалів:

Д-т 20/А К -т20/ ТЗВ 74,5;

Д-т 20/Б К-т 20 /ТЗВ 2975,5.

V. Процес виробництва – це сукупність господарських операцій, пов’язаних з виготовленням продукції.

Основним завданням обліку процесу виробництва є:

- відображення в обліку всіх витрат, пов’язаних з виробництвом;

- контроль за використанням запасів у процесі виробництва;

- визначення собівартості випущеної із виробництва готової продукції.

Витрати виробництва – це виражені в грошовій формі поточні витрати матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів на виробництво продукції.

Для правильного визначення собівартості продукції виробничі витрати групують за певними ознаками.

За способом включення до собівартості продукції виробничі витрати поділяють на:

- прямі – безпосередньо пов’язані із виробництвом певного виду продукції, їх можна відразу ж включити до собівартості конкретного виду продукції на підставі первинних документів (витрати на сировину і матеріали, заробітна плата робітникам, зайнятим у виробництві цієї продукції);

- непрямі - пов’язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості не включається, а лише шляхом розподілу (витрати на опалення, освітлення, водопостачання цехів, заробітну плату цеховому персоналу, витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання).

Для відображення в обліку процесу виробництва використовують такі рахунки:

1. Рахунок23 “Виробництво ”.

По дебету цього рахунку відображаються всі витрати, пов’язані з виробництвом, тобто формується фактична собівартість готової продукції, яка складається з прямих і непрямих витрат, а по кредиту – фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції.

 

До виробничої собівартості включають такі витрати:

- прямі матеріальні витрати (вартість сировини і матеріалів);

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, амортизація, витрати від браку та інші прямі витрати);

- загальновиробничі витрати (витрати на управління та обслуговування виробництва, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів та інші непрямі витрати).

Перелік даних втрат є основою для формування і складання статей витрат з метою калькулювання собівартості продукції, а також об’єктом управлінського обліку.