Формування системи виконання покарань на території Україні після створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (1922-1925рр.).

30 грудня 1922р. за участю Російської, Української, Білоруської і Федерації Закавказьких республік було. Спочатку в РРФСР, а потім і в решті союзних республік всі місця позбавлення волі були підпорядковані народним комісаріатам внутрішніх справ.

Хоча інструкції та циркуляри НКЮ УСРР, що регламентували правила відбування покарань, продовжували діяти, необхідно було узагальнити та оформити їх в єдиному правовому полі. Це стало ще більш актуальним після прийняття Основних начал кримінального законодавства СРСР та союзних республік 1924р., в яких містились головні положення з питань кримінального покарання.

Головне управління місцями позбавлення волі, в першу чергу, поставило перед працівниками виправно-трудових установ республіки завдання значно укріпити в місцях позбавлення волі режим і дисципліну, суворо дотримуватися правил розподільного утримання, приділити особливу увагу виробничим питанням та матеріально-побутовому забезпеченню засуджених.

В 1923р. продовжується напружена робота із створення та розвитку матеріально-технічної бази сільськогосподарських колоній в республіці, що не лише диктувалося необхідністю поліпшити постачання місць ув'язнення продуктами харчування і сировиною, а і вирішувало проблему створення виправно-трудових установ відкритого типу з значно поліпшеними умовами утримання. Якщо в 1922р. в УСРР було всього 9 сільськогосподарських колоній, то вже до 1 жовтня 1924р. їх було створено 24, включаючи також організовані при ВТБ, причому більша їх частина знаходилася на самоокупності

Юридичне закріплення реорганізації Народного комісаріату внутрішніх справ відбулося 20 вересня 1924р., коли ВУЦВК та уряд УСРР спільною постановою затвердили "Положення про НКВС".

Майже до 1924 р в Україні, так само як і в Росії, йшло формування нового радянського виправко трудового законодавства, приймались все нові й нові нормативні акти Окремі з них якщо й не повторювали зміст попередніх, то принаймні дублювали вимоги, які центральне керівництво адресувало адміністрації "виправне трудових установ" Особливо це стосується відомчих розпоряджень.

Наступним нормативним актом, що міг внести значні корективи в існуючий порядок виконання покарань, був проект Пенітенціарного кодексу УРСР. Він значно відрізнявся не лише від Виправне трудового кодексу УРСР 1925 р., а й від його проекту, створеного на базі вже діючого Виправне трудового кодексу РРФСР 1924 р. Навіть один перелік місць ув'язнення багато про що говорить Зокрема про те, що на відміну від Росії, місцеве керівництво намагалося розвивати сільськогосподарські колонії, а не фабричне заводські. Замість трудових будинків для неповнолітніх - - реформатори. Базовим же видом пенітенціарних установ мали стати виправно-трудові будинки, а не будинки примусової праці. Загалом кодекс орієнтувався здебільшого на останні досягнення пенітенціарної науки і практики, хоча класовий підхід до вирішення проблеми боротьби зі злочинністю і в ньому проглядається неозброєним оком.

6.4.3. Особливості формування системи місць позбавлення волі на території Чернігівської області у 1917 - 1924 рр. – підпитання пропонується для самостійного опрацювання курсантами.

Висновки з теми.

В цілому, в 1917-1924рр. відбувався пошук місця органів та установ виконання покарань в системі державних інституцій України, визначалася та перевірялась результативність системи управління ними, формувалися завдання, загальні принципи їх організації і діяльності. Цей процес спирався на досвід та правове поле Радянської Росії і був частиною становлення правоохоронної системи федерації. Як і за часів Центральної Ради, Гетьманату й Директорії радянська система правоохоронних органів стояла, насамперед, на сторожі партійно-державних інтересів верховної влади, а вже потім вирішувала складні завдання охорони правопорядку в країні.

7.1. Тема 5. Перша кодифікація виправно-трудового права УСРР. Система органів і установ виконання кримінальних покарань на території України у довоєнний період та особливості її нормативно-правового забезпечення (1925 – 1939 рр.)

Мета заняття.

· Визначити роль і значення кодифікації кримінального та виправно-трудового законодавства України для організаційно-правових засад діяльності органів та установ виконання покарань Надати загальну характеристику пенітенціарної системи України за часів Тимчасового Уряду

· Розкрити особливості нормативно-правового регулювання діяльності місць позбавлення волі після ухвалення ВТК УСРР (1925 ─1929 рр.)

· Визначити Завдання та нормативно-правові засади діяльності органів та установ виконання покарань України за часів перших п’ятирічок та у передвоєнний період (1929 ─ 1939 рр.)

План лекції (розрахунок навчального часу)

№ п\п	Навчальні питання	Розрахунок часу, хв.
	Вступ.
1.	Роль і значення кодифікації кримінального та виправно-трудового законодавства України для організаційно-правових засад діяльності органів та установ виконання покарань.
2.	Особливості нормативно-правового регулювання діяльності місць позбавлення волі після ухвалення ВТК УСРР (1925 ─1929 рр.)
2.	Завдання та нормативно-правові засади діяльності органів та установ виконання покарань України за часів перших п’ятирічок та у передвоєнний період (1929 ─ 1939 рр.) – підпитання пропонується для самостійного опрацювання курсантами.
	Висновки
	Разом:

Література.