Якісні реакції на солі Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 16Следующая ⇒

Реактивом на йони Феруму(ІІ) є червона кров’яна сіль K₃[Fe(CN)₆ ] - калій гексаціаноферат(ІІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІ) дає осад синього кольору – турнбулеву синь:

Реактивом на йони Феруму(ІІІ) є жовта кров’яна сіль K₄[Fe(CN)₆] - калій гексаціаноферат(ІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІІ) дає осад синього кольору – берлінську лазур:

Іншим реактивом на йони Феруму(ІІІ) є амоній тіоціанат NH₄SCN або калій тіоціанат KSCN. Утворюється сполука темно-червоного кольору:

*Напишіть рівняння можливих реакцій між:

1)ферумом і карбоном

2)ферумом і купрум хлоридом

3)оксидом феруму(2) і хлоридною кислотою

4)оксидом феруму (3) і натрій гідроксидом

5)гідроксидом феруму (2) і фосфатною кислотою

6)гідроксидом феруму (3) і сульфатною кислотою

*здійсніть претворення

Fe₂O₃ → Fe → FeCl₂ → Fe(OH)₂ → FeO → Fe → FeCl₃

ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

Вуглеводні *напишіть гомологічний ряд алканів,алкенів,алкінів *пригадайте що таке ізомерія та ізомери. *напишіть по 3 ізомери гексану,гептену,ноніну. Насичені (Алкани) Етиленові (Алкени) Ацетиленові (Алкіни) Будова молекули Тетраедрична Плоска Лінійна Валентний кут 109,5º 120º 180º Довжина зв’язку С-С 0,154 нм 0,134 нм 0,120 нм Тип зв’язків, їх особливості σ-зв'язок: важко поляризується, міцний, можливе вільне обертання атомів навколо σ- зв’язку. σ- і π-звязки σ- і два π-звязки π-звязки легко поляризуються, неміцні; легко розриваються; відсутнє вільне обертання атомів навколо подвійного й потрійного зв’язків Просторова будова Утворюють просторові форми Утворюють цис- і транс-ізомери Відсутня геометрична ізомерія Ізомерія (структурна) Ізомерія карбонового скелета Ізомерія карбонового скелета й положення подвійного й потрійного зв’язку Методи добування Перегонка нафти; Гідрування бурого вугілля; Виділення з коксових газів З синтез-газу: СО+2Н2 суміш вуглеводнів +Н2О З простих речовин С+2Н2 СН4 Гідрування насичених вуглеводнів СН3-СН=СН2+Н2 СН3-СН2-СН3 Реакція В’юрца 2СН3-СН2Cl+2Na CH3-(CH2)2-CH3 Крекінг нафтопродуктів: Виділення з коксових газів Дегідрування насичених вуглеводнів: CH3-CH2-CH3 CH3-CH=CH2 +H2 З галогенопохідних насичених вуглеводнів: C2H5-Cl CH2=CH2+KCl+H2O Гідрування ацетиленових вуглеводнів: CH≡CH+H2 CH2=CH2 Піроліз нафтопродуктів (як побічний продукт) Піроліз метану: 2СН4 CH≡CH +3Н2 З галогенопохідних насичених вуглеводнів: СН3-СНBr-СН2-Br СН3-С≡СH+2KBr+2H2O З кальцій карбіду СаС2 + Н2О → НС ≡ СН + Са(ОН)2 Хімічні властивості Горіння Горіння Горіння повне окиснення С2Н6 + 7О2 = 4СО2 + 6Н2О часткове окиснення СН4 СН3ОН (метиловий спирт) С4Н10 2СН3СООН (оцтова к-та) 3СН2 = СН2 + 3О2 → СО2 + Н2О 3СН2=СН2+4Н2О+2КMnO4→ 3СН2OH – СН2OН +2MnO2 +2KOH Знебарвлення розчину калій перманганату – якісна реакція на кратний зв'язок. 2С2Н2 + 5О2 → 4СО2 + 2Н2О ацетилен на повітрі горить киптявим полум’ям часткове окиснення СН≡СН + [О] НООС-СООН Дегідрування Гідрування(приєднання) Гідрування(приєднання) СН3-СН2-СН3 СН3-СН=СН2+Н2 СН2 = СН2 + Н2 СН3 – СН3 СН≡ СН + Н2 СН2 = СН2 Галогенування(заміщення) Галогенування(приєднання) Галогенування(приєднання) СН4+Cl2→CH3Cl + HCl СН2 = СН2 + Br2 → СН2Br – СН2Br Знебарвлення бромної води – якісна реакція н кратний зв'язок Н–С≡ С–Н + Br2 CHBr = CHBr   Гідрогалогенування(приєднання) Гідрогалогенування(приєднання) - CH3-CH2=CH2+HBr→ CH3-CH2Br-CH3 Відбувається за правилом Марковнікова CH3-C≡CH + HBr → CH3-CBr=CH2 Відбувається за правилом Марковнікова   Гідратація(приєднання) Гідратація(р-я Кучерова)(приє-ня) - СН2 = СН2 + Н2О СН3 – СН2 – ОН Н–С ≡ С–Н +Н2О Нітрування (р-я Коновалова) (зам) Нітрування З солями Аргентуму С2Н6 + НNO3 C2H5NO2 + H2O CH3 –C=CH – CH3 + HNO2 → О NO2 →СН3– С – CH2 – CH3 CH3 НС-С≡СН+2Ag[(NH3)2]→ →Ag-C≡C-Ag↓ + 4NH3 + 2H2O (аргентум ацетеленіл-білий осад) Сульфування Сульфування З солями Купруму (І) С2Н6+Н2SO4 C2H5SO3H + H2O СН2 = СН2 + Н2SO4 → →СН3 – СН2 – ОSO3Н НС-С≡СН+[Cu(NH3)2]OH→ →Cu-C≡C-Cu↓ + 4NH3 + 2H2O (купрум ацетеленіл-черв.-кор. осад) Ізомеризація Полімеризація Полімеризація С2Н10 СН3–СН–СН3 │ СН3 n СН3–СH=СН2 (–СН –СН2–) n │ СН3 3СН≡СН C6H6 2СН≡СН CН2 = СН – С ≡ СН Алкани (Насичені вуглеводні) Алкени (Ненасичені вуглеводні з подвійним звязком) Алкіни (Ненасичені вуглеводні з потрійним звязком) Арени (Ароматичні вуглеводні) Загальна формула алканів СnН2n. СnН2n-2 С6Н2n-6 Кут 109,5   Фізичні властивості. Насичені вуглеводні нормальної (нерозгалуженої) будови мають вищі температури плавлення і кипіння порівняно з ізомерами. Густина насичених вуглеводнів збільшується зі збільшенням розмірів молекул, проте всі вони легші за воду. Пропан і бутан легко скраплюються за підвищеного тиску. Алкани – неполярні або слабкополярні сполуки, практично не розчинні у воді. Газуваті й тверді алкани не мають запаху, рідкі – мають характерний "бензеновий" запах. Фізичні властивості. Алкени легші за воду й не розчинні у воді, але розчиняються в неполярних органічних розчинниках. Так само, як у алканів, їхні температури плавлення і кипіння підвищуються зі збільшенням довжини карбонового ланцюга. Алкени з розгалуженою будовою молекул мають нижчі температури плавлення порівняно зі сполуками з нормальною будовою молекул Фізичні властивості. Температури плавлення і кипіння алкінів закономірно змінюються зі зростанням числа атомів Карбону в молекулах Ацетилен – безбарвний газ, без запаху, мало розчинний у воді, трохи легший за повітря. У природі ацетиленові вуглеводні не трапляються через високу хімічну активність цих сполук. Фізичні властивості. За звичайних умов бензен – рідина зі специфічним запахом, температура кипіння – 80оС, у воді практично нерозчинний, хоча є розчинником багатьох органічних речовин.   Застосування. Метан. як відносно дешеве паливо у побуті та багатьох промислових процесах (доменному, скловарному). Продукт хімічної переробки метану – вуглець (у вигляді сажі) - використовують для виготовлення гуми, друкарської фарби; водень – для синтезу амоніаку та гідрогенхлориду. Продукти неповного окиснення метану є вихідними речовинами для виготовлення пластмас, використовують їх і в органічному синтезі. З метану добувають ацетилен. Пропан і бутан– гази, що легко скраплюються. Це зумовлює їх використання у побуті як палива. Ці алкани є сировиною для добування багатьох органічних речовин, з яких, у свою чергу, отримують інші сполуки. Парафін– суміш твердих вуглеводніввикористовують у медицині, виробництві мийних засобів, пластмас, свічок, жувальної гумки. Озокерит, або гірський віск, що є сумішшю вуглеводнів нафтового походження, використовують у медицині. Застосування. З етиленових вуглеводнів добувають багато різних продуктів, насамперед поліетилен і поліпропілен, які використовують для виробництва пластмас.   Застосування. Газове зварювання і різання металів Добування хлоропохідних (розчинників) Добування хлоровінілу (для добування поліхлорвінілу) Добування оцтового альдегіду та оцтової кислоти Добування хлоропрену (для виробництва синтетичного каучуку) Бензен є вихідною речовиною для синтезу величезної кількості органічних речовин. Серед них – барвники, лікарські препарати, пахучі речовини, полімери, отрутохімікати, вибухові речовини. Бензен – базова сировина для промислового органічного синтезу. Використовується і як розчинник. Однією з важливих галузей застосування похідних бензену є сільське господарство. Тут використовують речовини, що захищають рослини від комах-шкідників, паразитичних грибів, бур'янів, тобто пестициди

*дайте назву сполукам: СН3 │ а) СН3 – С – СН2- СН3 │ СН3 б) СН3 – СН – СН2–СН3 │ СН3 С2Н5 │ в) СН3 – С – СН– СН3 │ │ СН3СН3 г) СН3 – СН –СН2–СН3 │ СН2 – СН3 *запишіть за назвами формулу сполук: а)3,3-диметил-4-етилгептан б)4,4,6-триметил-3,5-диетилнонен-1

Отримання алканів

Промислові методи

1. У промислових умовах насичені вуглеводні з довжиною ланцюга до одинадцяти атомів Карбону отримують звичайно наступними методами:

• фракційна перегонка нафти;

• переробка природного газу;

• гідрогенізація вугілля:

2. Синтез Фішера – Тропша

Лабораторні методи

1. Гідроліз карбіду алюмінію

Al₄C₃ +12H₂O → 4Al(OH)₃+3CH₄

2. Декарбоксилювання

Синтез Вюрца

2СН₃Сl+2Na → C₂H₆+2NaCl;

2R-Br+2Na → R-R+2NaBr

3. Гідрування (гідрогенізація) алкенів