Виділення вільних жирних кислот.

4.5.1. В пробірку поміщають 0,5 мл концентрованого розчину мила, добавляють 0,1 мл розчину сульфатної кислоти і злегка підігрівають склад пробірки на полум’ї пальника. Спливає білий маслянистий шар жирних кислот, водний розчин освітлюється. Склад пробірки залишають для наступних дослідів.

 

Гідроліз спиртового розчину мила.

4.6.1. В суху пробірку кладуть шматочок мила, 0,4 мл спирту, енергійно збовтують і добавляють 0,1 мл фенолфталеїну. Колір не змінюється. До спиртового розчину додають по краплях дистильовану воду.

Утворення нерозчинних калієвих солей жирних кислот.

4.7.1. В пробірку поміщуємо 0,2 мл розчину мила, 0,1 мл розчину кальцію хлориду і збовтуємо склад пробірки.

Взаємодія хлористого ацетилу з водою.

4.8.1. В пробірку поміщають 0,5 мл холодної води і добавляють 0,2 мл хлористого ацетилу. Хлористий ацетил в воді не розчиняється, опускається на дно. Обережно збовтують склад пробірки.

 

Взаємодія хлористого ацетилу із спиртом.

4.9.1. В пробірку поміщають 0,4 мл алілового спирту і добавляють 0,4 мл хлористого ацетилу при збовтуванні і охолодженні пробірки холодною водою. Продовжуючи охолодження додають рівний об’єм води і обережно нейтралізують суміш розчину їдкого натру до слаболужної реакції на лакмус.

 

Взаємодія хлористого ангідриду з водою і лугами.

4.10.1. а) В пробірку поміщають 0,5 мл води, 0,2 мл оцтового ангідриду і збовтують, обережно нагрівають вміст пробірки на полум’ї пальника. Рідина стає однорідною.

4.10.1. б) В пробірку поміщують 0,5 мл води, додають 0,2 мл оцтового ангідриду і 0,2 мл їдкого натру. Збовтуємо.

 

Взаємодія оцтового ангідриду спирту.

4.11.1. В пробірку поміщають 0,4 мл етанолу і постійно при збовтуванні і охолодженні додають 0,4 мл оцтового ангідриду. Потім добавляють рівний об’єм води і обережно нейтралізують суміш розчином їдкого натру.

 

Гідроліз сечовини.

4.12.1. В пробірку поміщають на кінчик мікролопатки сечовини і добавляють 0,6-0,7 мл водного розчину гідроксиду барію. Тримаючи пробірку під кутом, розчин кип’ятять до появи білої муки, викликаної утворення барію карбонату. До отвору пробірки підносять вологий червоний лакмусовий папірець.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.За допомогою загальних схем запропонуйте одежання усіх похідних карбонових кислот.

2.За допомогою пропіонової кислоти, описати властивості кислот: утворення солей, ангідридів, галогенангідридів, амідів, нітрилів, складних естерів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Похідні карбонових кислот. Утворення солей, ангідридів, галогенангідридів, амідів, нітрилів, складних естерів. Реакція ацилювання. Окремі представники. Вищі жирні кислоти. Мила. Ненасичені одноосновні кислоти. Отримання і застосування. Хімічні властивості

Жири і масла, як похідні кислот їх будова і склад. Фізико-хімічна характеристика.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Написати рівняння реакції гідролізу, алкоголізу, амонолізу для етилацетату, оцтового ангідриду, ацетил хлориду.

2. Здійснити синтези: з метану отримати етилацетат, оцтовий ангідрид, формілхлорид, сечовину.

ЛІТЕРАТУРА:

А.В. Аверіна, А.Я. Снегіріова "Лабораторний практикум з органічної хімії" Досліди:105,110,114,117,118,120,121,124,125,126,127,132.

Державний вищий навчальний заклад

“Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

Кафедра органічної та аналітичної хімії

Методичні вказівки і інструкція

До виконання лабораторної роботи

з курсу “ Органічна хімія ”

Лабораторна робота №13

Нітросполуки. Аміни.

Затверджено на засіданні кафедри Органічної та аналітичної хімії

(протокол № 8 від “ 29 ” січня2013 р.)

Завідувач кафедрою _____________ Миронюк І.Ф.

Підготував викладач_____________ Микитин І.М.

 

 

Івано-Франківськ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 13

ТЕМА: Нітросполуки. Аміни.

2. МЕТА: Добути метиламін і вивчити його властивості. Вивчити властивості нітрометану.

2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:

Знати

- теоретичні основи будови, ізомерії і номенклатури досліджуваних органічних сполук;

- техніку безпеки при проведенні хімічних експериментів;

- методику проведення хімічних експериментів;

- основні фізико–хімічні властивості речовин, способи їх одержання, застосування

Вміти

- працювати з хімічним посудом, органічними речовинами;

- складати установки одержання речовин;

- встановлювати будову органічних сполук, виходячи з результатів аналізу;

- складати електронні та структурні формули речовин, складати рівняння реакцій, що характеризують властивості вивчених речовин, обчислювати масу, об’єм або кількість речовини за відомими даними, вихід продукту реакції, характеризувати окремі представники досліджуваних сполук, писати ізомери, рівняння реакцій одержання, хімічних властивостей органічних сполук

- виконувати обчислення за рівняннями хімічних реакцій;

- застосовувати основні поняття, закони та моделі органічних речовин та їх реакційної здатності в хімічній технології;

- виконувати вимоги безпечної роботи з хімічними об’єктами.

2.2. Самостійна робота на занятті:

- виконання тестових або індивідуальних завдань (перевірка домашньої самопідготовки).

- виконання лабораторної роботи;

- аналіз та обговорення основних питань, корекція вихідного рівня знань;

- обговорення та математична обробка експериментальних результатів;

- обговорення висновків та оформлення протоколу (залік лабораторної роботи).

 

3. РЕАКТИВИ І ОБЛАДНАННЯ:

3.1. нітрометан, феруму (ІІІ) хлорид, їдкий натр, сульфатна кислота, діетиловий ефір, цинк металічний, фенолфталеїн, лакмусовий папір;

3.2. ацетамід, бром, етиловий спирт, хлороформ, метиламін, купруму (ІІ) сульфат, хлоридна кислота.

 

ЗМІСТ РОБОТИ.

 

Властивості нітрометану.

а) В пробірку помістити 0,2 мл нітрометану, додати по крап­лині при енергійному забовтуванні воду до повного розчинен­ня нітрометану. До одержаного розчину прибавляємо 0,1 мл фенолфталеїну і потім розчин лугу до стійкого забарвлення. До цього роз­чину добавити 0,2 мл розчину феруму (ІІІ) хлориду і 0,4 мл ефіру, збовтати.

б) В пробірку помістити 0,2 мл нітрометану, 0,5 мл води; 0,3 мл концентрованого розчину лугу. Отриманий розчин охолоджуємо снігом або льодом, прибавляємо 0,5 мл розчину натрію нітрату і потім по краплині доливаємо розчин сульфатної кислоти. Добавляємо ще сульфатної кислоти, а потім ще лугу.

в) В пробірку помістити 0,2 мл нітрометану, 0,5 мл концентрованого розчину їдкого натру і ретельно збовтуємо вміст пробірки до повно­го розчинення нітрометану. В розчин внести на кінчику мікролопатки порошок цинку і нагрівати суміш в полум'ї пальника. До пробірки піднести вологий лакмусовий папірець.