Розчинність в воді різних кислот.

4.1.1. Три каплі або декілька кристалів кожної із досліджуваних кислот збовтують в пробірці в 5 каплями води. Якщо кислота не розчиняється, пробірку нагрівають. Гарячі розчини охолоджують і відмічають виділення кристалів кислот, що розчинилися лише при нагріванні.

Для всіх паралельних проб беруть рівні кількості кислоти і розчинника.

 

Кислотні властивості карбонових кислот.

4.2.1. а) В три пробірки поміщують по 0,1 мл розчину оцтової кислоти. В першу пробірку додають 0,1 мл розчину метилоранжу, в другу – 0,1 мл лакмусу, в третю – 0,1 мл фенолфталеїну.

4.2.1. б) В пробірку кладуть 0,2мл оцтової кислоти і добавляють трошки магній карбонату. До отвору пробірки підносять скалку, що горить.

4.2.1. в) В пробірку наливають 0,2-0,3 мл розчину оцтової кислоти і добавляють декілька крупинок натрію карбонату. До отвору пробірки підносять скалку, що горить.

 

Окислення мурашиної кислоти калію перманганатом.

4.3.1. В пробірку кладуть декілька крупинок натрію форміату, добавляють 0,2 мл розчину калію перманганату і 0,3 мл розчину сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають пробкою в газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку в баритовою водою. Вміст пробірки нагрівають на полум'ї пальника.

 

Розкладання мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.

4.4.1. В пробірку наливають 3 каплі мурашиної кислоти, 3 каплі концентрованої сульфатної кислоти і нагрівають суміш в полум'ї пальника. Газ, що виділяється, підпалюємо.

 

4 .5. Утворення і гідроліз феруму (ІІІ) ацетату.

4.5.1.В пробірку кладуть декілька кристалів натрію ацетату, 3 каплі води і 2 каплі розчину феруму (ІІІ) хлориду. Розчин нагрівають до кипіння.

 

Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.

4.6.1. В суху пробірку кладуть декілька крупинок натрію форміату і сильно нагрівають на полум'ї пальника. Розплавлена сіль розкладається з виділенням водню. Вмісту пробірки дають охолонути, додають до плаву 3-4 каплі води і злегка нагрівають до появлення прозорого розчину.

В другу пробірну кладуть декілька крупинок натрію форміату і додають 3-4 каплі води. В обидві пробірки по одній каплі розчину кальцію хлориду.

Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні

4.7.1. Декілька кристалів щавлевої кислоти нагрівають в пробірці з газовідвідною трубною, відтягнутий кінець якої опущений в пробірку з баритовою водою. Виділяється газ. Після цього газовідвідну трубку виймають з пробірки в баритовою водою і підпалюють газ що виділяється.

 

Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.

4.8.1. В пробірку кладуть декілька кристалів щавлевої кислоти і додають 0,2 мл сульфатної кислоти. Пробірку закривають пробкою в газовідвідною трубкою і нагрівають на полум'ї пальника. Газ, що виділяється, підпалюють. Після цього кінець газовідвідної трубки опускають в баритову воду.

 

Окислення щавлевої кислоти перманганатом калію.

4.9.1. В пробірку кладуть декілька кристалів щавлевої кислоти добавляють 2 каплі калію перманганату і 1 каплі сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку з баритовою водою. Суміш нагрівають.

 

Приєднання брому до олеїнової кислоти.

4.10.1. В пробірку вносять 3-4 каплі бромної води, 1 каплю олеїнової кислоти і енергійна збовтують.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Написати ізомери кислот складу С₅Н₁₀О₂ і дати ім назви.

2.Запропонуйте усі можливі реакції одержання оцтової і пропіонової кислот.

3. Описати хімічні властивості карбонових кислот на прикладі оцтової кислоти.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Одноосновні карбонові кислоти. Ізомерія і номенклатура кислот, ацильні радикали. Природа карбоксильної групи. Способи отримання: окислення первинних спиртів, альдегідів, через нітрили і металорганічні сполуки. хімічні властивості. Константи кислотності. Утворення солей, ангідридів, галогенангідридів, амідів, нітрилів, складних ефірів. Реакція ацилювання. Окремі представники. Вищі жирні кислоти. Мила. Ненасичені одноосновні кислоти.. Отримання і застосування. Хімічні властивості. Полімеризація і співполімеризація.. Цис-, транс-ізомерія кислот

Двоосновні кислоти. Номенклатура. Особливості фізичних і хімічних властивостей. Окремі представники: технічні способи їх отримання, властивості і застосування. Синтез з малоновим ефіром.

Двоосновні ненасичені кислоти: малеїнова і фумарова. Властивості. і його застосування. Вугільна кислота і її похідні; хлорвугільна кислота і її ефіри. Поліконденсація формальдегіду з сечовиною.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як здійснити такі синтези: з метану одержати мурашину, оцтову, пропіонову, щавлеву і ізомасляну кислоти.

2. За допомогою яких реакцій можно розрізнити мурашину, оцтову та щавелеву кислоти.

ЛІТЕРАТУРА:

А.В. Аверіна, А.Я. Снегіріова "Лабораторний практикум з органічної хімії"