Об’єктивна необхідність та функціональне призначення фінансового ринку

 

Фінансові ринки виконують суттєву економічну функцію по спрямуванню коштів від тих, що заощадили додаткові кошти, бо витрачали менше від свого доходу, до тих, що відчувають нестачу коштів, бо бажають витрачати більше від свого доходу. Ця функція схематично показана на рисунку.

 

Грошові потоки у системі фінансового ринку

 

На рисунку зображені ліворуч ті, що заощадили, надають кошти в позичку і є кредиторами. Ті, що позичають кошти для фінансування своїх видатків, є пози­чаль­ни­ками, вони зображені на схемі праворуч. Основними кредиторами є домогосподарства, але фірми і національні уряди, а також іноземці та їхні уряди інколи теж надають кошти у позичку. Найважливішими позичальниками є фірми та уряди, але домогосподарства та іноземці також беруть у позичку. Стрілки показують, що кошти рухаються від кредиторів до позичальників по трьох маршрутах.

За прямого фінансування позичальники беруть в позичку кошти безпосередньо від кредиторів на фінансових ринках через продаж їм цінних паперів (які також називають фінансовими інструментами). Останні є вимогою на майбутній доход позичальника, або його активи. Хоча цінні папери є активами для особи, що купила їх, однак вони є пасивами або боргом для індивіда чи фірми, що продає (випускає їх).

Чому це спрямування коштів від заощадників до витратників таке важливе для економіки? Відповідь полягає в тому, що заощаджують здебільшого не ті люди, які мають прибуткові інвестиційні можливості.

Без фінансових ринків важко передати кошти від особи, яка не володіє інвести­цій­ними можливостями, до фірми, яка має такі можливості. Відсутність фінансових ринків призводить до того, що обидві сторони перебувають у гіршому матеріальному становищі.

Існування фінансових ринків також вигідне, навіть коли хтось бере в позичку з іншою метою, ніж розширення виробництва в діловому підприємництві.

Фінансові ринки відіграють важливу функцію в економіці. Вони сприяють кругообігу коштів. Виконуючи цю функцію, фінансові ринки забезпечують вищу продуктивність та ефективність еконо­міки в цілому, безпосередньо поліпшують добро­бут спожи­вачів. Фінансові ринки забезпечують коштами не лише держави, великі корпорації та потужні фірми, а також покривають такі ніші як дрібний та приватний бізнес, фінансують купівлю фізичним особам тих благ, яких вини потребують, не примушуючи їх чекати доти, доки буде заощаджена повна купівельна ціна. Фінансовий ринок, що ефективно функціонує, поліпшує економічний добробут кожного члена суспільства.

 

Структура фінансового ринку

 

Існує декілька різних класифікацій, кожна з яких віддзеркалює суттєві риси цих ринків.

Фінансовий ринок країни, розвиток якого проходить на основі науково-технічного прогресу, прогресивних форм організації суспільного виробництва з їх простором для особистої ініціативи і конкуренції, здатний забезпечити народне господарство ресурсами для ефективного економічного зростання і досягнення необхідного рівня добробуту суспільства.

Фінансовий ринок – це сукупність всіх грошових ресурсів країни, зокрема ресурсів, які знаходяться в постійному русі, розподілі чи перерозподілі, які міняються під впливом стану попиту і пропозиції на ці ресурси з боку різноманітних суб’єктів економіки.

Наведене визначення фінансового ринку не є абсолютно точним з практичної точки зору. Не всі угоди про обмін теперішньої вартості на майбутню оформляються у вигляді цінних паперів, які можуть бути предметом вільної купівлі-продажу. Тому, як правило, розрізняють кредитний ринок i власне ринок цінних паперів. Кредит також являє собою угоду про обмін теперішньої вартості на майбутню, але зобов’язання позичальника перед кредитором не є предметом вільної купівлі продажу.

Додаткові труднощі для чіткого визначення структури фінансових ринків містять розбіжності в термінах виконання фінансових зобов’язань. Короткострокові зобов’я­зан­ня (терміном від кількох днів до кількох місяців) є високоліквідними, i в цьому вони близькі за своїми властивостями до грошей. Ринки короткотермінових фінансових інструментів (власне ЦП чи кредитних угод), як правило, об’єднують поняття грошовий ринок. На відміну від грошового ринку, ринок капіталів охоплює права власності, реалізація яких здійснюється протягом відносно тривалого терміну часу. Спрощену структуру фінансових ринків зображено на рисунку.

 

Структура фінансового ринку

 

Наведена класифікація є важливою саме з практичної точки зору. У вітчизняній та міжнародній практиці загальноприйнято фінансовий ринок ототожнювати з грошовим ринком та ринком капіталів:

На грошовому ринку здійснюється рух короткострокових (до одного року) нагро­мад­жень, на ринку капіталів – середньо- та довгострокових нагромаджень (понад один рік).

 

Ринок капіталів зобразимо схематично:

Структура ринку капіталів

 

На практиці, особливо в розвинених ринкових економіках, структура фінансових ринків дуже складна, а кількість різновидів цінних паперів надзвичайно велика. До початку 90-х років річний об’єм торгівлі на фондових ринках світу оцінювався приб­лиз­но в 7,5 трлн. доларів, об’єм ринкової капіталізації корпо­рацій, акції яких котувалися на організованих ринках, приблизно 12 трлн. доларів.

Якісно новим етапом розвитку фінансових ринків виявилось виникнення електрон­ної форми торгівлі ЦП. Першою великою електронною системою була організована в 1971 році американська асоціація покупців цінних паперів – система NASDAQ (National Association of Securities Dealers Automa­ted Quotations system). Електронні системи торгівлі мають низку переваг: забезпечення учасників ринку оперативним доступом до інформації; суттєве зниження операційних витрат; підвищення ефективності функціо­ну­ван­ня фінансового ринку і т.д.

Схематично сучасну структуру фінансового ринку можна зобразити наступним чином:

 

Структура фінансового ринку

Тема 2. Становлення, розвиток та регулювання фінан­со­во­го ринку