Сфери та ланки фінансової системи

В умовах ринкової економіки перерозподіл фінансових ресурсів здійснюється головним чином через фінансовий ринок.

Переваги такого перерозподілу у наступному:

1) значно скорочуються строки, необхідні для залучення коштів;

2) змінюється відношення до фінансових ресурсів, мобілізованих через фінансовий ринок, зростає зацікавленість в їх раціональному використанні;

3) в процеси перерозподілу фінансових ресурсів включаються, крім тимчасово вільних коштів юридичних осіб, і кошти населення.

Фінансовий ринок України знаходиться у стадії становлення. І поки що недостатнім є рівень організаційної оформленості біржового і позабіржового ринку, законодавчо не врегульовано створення і функціонування окремих інститутів фінансового ринку.

Для того, щоб фінансовий ринок сприяв розвитку економіки, забезпечував необхідні умови для інвестицій, його функціонування повинно базуватися на таких принципах:

* соціальної справедливості як забезпечення створення рівних можливостей та спрощення умов доступу на ринок фінансових ресурсів, недопущення дискримінації прав і свобод суб’єктів ринку цінних паперів;

* надійності захисту інвесторів як створення соціально-політич­них, економічних, правових умов для реалізації інтересів суб’єктів фінансового ринку та забезпечення захисту їх майнових прав;

* урегульованості як створення гнучкої і ефективної системи регулювання фінан­сового ринку;

* контрольності як забезпечення такого механізму обліку і контролю, який запобігав би і попереджував зловживання та злочинність на фінансовому ринку;

* ефективності як максимальної реалізації потенційних можливостей фінансового ринку по мобілізації та розміщенню фінансових ресурсів у перспективні сфери та галузі економіки, що сприятиме їх розвитку та задоволенню потреб населення;

* правової упорядкованості як створення необхідної правової інфраструктури для забезпечення функціонування фінансового ринку, яка буде чітко регламентувати діяльність його суб’єктів;

* прозорості, відкритості як забезпечення надання інвесторам повної інформації, що стосується умов випуску та обігу цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності емітентів, недопущення виявів дискримінації суб’єктів фінансового ринку;

* конкурентності як забезпечення свободи підприємницької діяльності для інвес­то­рів, емітентів, ринкових посередників, створення умов для змагання за вигідне розміщення вільних фінансових ресурсів, встановлення немонопольних цін на послуги посередників, контроль за дотриманням правил добросовісної конкуренції.

Головним товаром фінансового ринку є: готівкові гроші, банківські кредити, цінні папери.

На фінансовому ринку України можуть обертатись наступні види цінних паперів:

1) акції – пайові цінні папери, які не мають встановленого строку обігу. Засвідчують про участь у статутному фонді акціонерного товариства, про членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним. Акції дають право їх власникам на одержання частки прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації товариства. Акції можуть бути іменними (вказують власника і його реквізити, можуть передаватися іншим власникам, для цього повинен бути передаточний надпис – індосамент), а також на пред’явника, де такі відомості не вказуються. Крім того, в залежності від черговості виплати доходу і права на участь в управлінні акціонерним товариством, акції можуть бути простими (отримують дивіденди в розмірах, що визначається кінцевими результатами роботи товариства за рік, а також беруть участь в управлінні товариством) та привілейованими (дають власникові переважне право на одержання дивідендів, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Проте власники цих акцій не беруть участі в управлінні товариством;

2) облігації державних та місцевих позик – боргові цінні папери, які мають обмежений строк обігу. Засвідчують внесення власником облігацій грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованих відсотків;

3) облігації підприємств – є борговими цінними паперами з обмеже­ними умовами випуску, строком обігу і фіксованою ставкою виплати доходу. Облігації підприємств не дають права їх власникам на участь в управлінні підприємством;

4) казначейські зобов’язання – цінні папери на пред’явника, які розповсюджуються на добровільних засадах серед населення. Засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на одержання доходу. Відмінність казначейських зобов’язань від облігацій державних позик у наступному:

– казначейські зобов’язання розповсюджуються виключно серед населення;

– виплата доходу здійснюється у фіксованих відсотках;

– метою випуску казначейських зобов’язань є покриття бюджетного дефіциту;

5) ощадні сертифікати – письмове свідоцтво банку про депонуван­ня грошових коштів, яке свідчить про право вкладника на одержання після обумовленого строку депозиту і відсотків по ньому на протязі дії договору або ж по його закінченню. Ощадні сертифікати бувають іменні і на пред’явника. Крім того, вони бувають строковими – видаються на певний строк під певний договірний відсоток, а також до запитання;

6) векселі – цінний папір, засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя /векселе­три­мачу/. Векселі бувають двох видів: прості та переказні (тратта);

7) варанти – сертифікати, які дають право його власнику зробити підпис­ку на певну кількість цінних паперів по наперед встановленій ціні і за термін між двома датами.

Фінансовий ринок Україні на даний момент перебуває на етапі становлення його не можна ввести законодавчо, для цього потрібні певні передумови:

* різноманітні форми власності;

* наявність "твердої" (забезпеченої) грошової одиниці;

* наявність стабільних цін (відсутність або ж низький рівень інфляції);

* високий ступінь розвитку товарного ринку;

* належний розвиток грошового і кредитного ринків.