Переведення балів у традиційні оцінки та оцінки ЕСТS

За шкалою Академії	За шкалою ECTS	Оцінка за національною шкалою
		екзамен	залік
90–100	А	відмінно	зараховано
75–89	В	добре
С
60–74	D	задовільно
E
35–59	FХ	незадовільно (з можливістю повторного перескладання)	не зараховано
1–34	F	незадовільно (з обов’язковим повторним вивченням курсу)

FX означає: “незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: “незадовільно” – необхідна значна подальша робота.

Критерії оцінювання досягнень студентів з навчальних дисциплін

A	“Відмінно” – студент має системні та глибокі знання теоретичний змісту дисципліни та усвідомлено використовує їх, має необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом, всі передбачені програмою навчальні завдання виконані, якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до максимального.
B	“Дуже добре” - теоретичний зміст курсу освоєний повністю, без пробілів, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі передбачені програмою навчання навчальні завдання виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального.
C	“Добре” - теоретичний зміст курсу освоєний повністю, без пробілів, деякі практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані недостатньо, всі передбачені програмою навчання навчальні завдання виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками.
D	“Задовільно” - теоретичний зміст курсу освоєний частково, але пробіли не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програм навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань, можливо, містять помилки.
E	“Посередньо” - теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякі практичні навички роботи не сформовані, багато передбачені програм навчання навчальні завдання не виконані, або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального.
FX	“Умовно незадовільно” - теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань.
F	“Незадовільно” - теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконані навчальні завдання містять грубі помилки, додаткова самостійна робота над матеріалом курсу не приведе до якого-небудь значимого підвищення якості виконання навчальних завдань.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Оцінювання знань студентів в процесі проведення практичного заняття здійснюється шляхом усних відповідей на основні питання теми:

“відмінно” – питання розкрито повно, розкриті всі основні категорії, правильно проведено аналіз фактів – 10 балів;

“добре” – питання розкрито повно, розкриті всі основні категорії, однак не всю інформацію проаналізовано правильно – 7-8 бала;

“задовільно” – питання розкрито неповно, розкриті не всі основні категорії, невірно охарактеризовано факти – 5-6 бала;

“незадовільно” – питання не розкрито, категорії не пояснені, немає аналізу фактів– 0 балів.

Рекомендована література.

Основна література

1.ГлущикС.В., ДиякО.В., ШевчукС. В. Сучасні ділові папери: навчальний посібник. – К.: Арій, 2009.

2. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. - К.: МАУП, 2003.

3.Діденко А.Н. Сучасне діловодство. -К.: Либідь, 2001.

4.Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. - Х.: Торсінг, 2001.

5.Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. - Л.: Світ, 1994.

6.Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. – К.: ВЦ „Академія”, 2007.

7.Михайлюк В.О.Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. –К.: ВД «Професіонал», 2006.

8.Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П. Грищенка. - К.: Вища школа, 1997.

19Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2008.

10.Український правопис. - К.: Наукова думка, 1996.

11.Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. -К.: Довіра, 1998.

12.Шевчук С. В. Ділове мовлення. - К.: Арій, 2006.

13.ШевчукС.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. – К.: Арій, 2008.

14.ШевчукС.В. Українське ділове мовлення: Підручник.К.: Арій, 2009.

Додаткова література.

1. Антисуржик / За ред. О. Сербенської. - Л.: Світ, 1994.

2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. - К.: Либідь, 1991.

3. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1990.

1. Ботвина Н В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. - К .: АртЕк, 1999.
2. Волощак М. Неправильно - правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. - К.: Просвіта, 2000.
3. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного сло­вовживання. - К.:Наукова думка, 2004.
4. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. - К.: Рад. шк., 1986.
5. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. - Дрогобич: Відродження, 1994.
6. Караванський С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне "я". - К.: Видавничий центр "Академія", 2001.
7. Коваль А. П. Ділове спілкування. - К .: Либідь, 1992.
8. Культура мови на щодень. - К .: Довіра, 2000.
9. Культура української мови: Довідник. - К.: Либідь, 1990.
10. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник/ За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Книги –ХХІ, 2006.
11. Масенко Л. Мова і політика. - К.: Соняшник, 1999.

15. Меш Г. 10 уроків ораторської майстерності тим, хто вчиться виступати публічно. - К., 1993.

16. Молдованов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів українською мовою. - К., 1992.

17. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія: історія і сьогодення. - Львів: Кальварія, 1999.

1. Непийвода Н. Сам собі редактор. Порадник з української мови. - К., 1996.
2. Огієнко І. Історія української мови. - К.: Либідь, 1995.
3. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
4. Паночко М. Словник-довідник слів з літерою ґ. - Л.: Кальварія, 1999.
5. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. - К.: Наукова думка, 1993.
6. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К.: Либідь, 1999.
7. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2000.
8. Російсько-українськийсловник-довідник "Порадник ділової люди­ни". - К.: Основи, 1995.
9. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем. - К.: Просвіта, 2001.
10. Тараненко О.О. Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні // Мовознавство. - 2001. - № 4. - С. 3-19.
11. Тараненко О.О., Брицин В.М. Російсько-український словник (сфера ділового спілкування) / НАН України, Інститут української мови. - К., 1997.
12. Томан І. Мистецтво говорити. - К.: Вид-во політ. літ-ри, 1989.
13. Царук О. Українська мова серед інших слов’янських. Етнологічні та граматичні параметри. - Дніпропетровськ, 1998.
14. Шевчук С. В. Службове листування: Довідник. - К.: Літера,1999.