При якому патологічному стані у хворих бронхіальною астмою обструктивні зміни будуть носити необоротний характер?

А При спазмі гладких м'язів бронхів.

В При набряку слизуватої дихальних шляхів.

С При утворенні грузлого секрету й обтурации дрібних бронхів.

D При склеротичних змінах у стінці бронхів.

Е При всіх перерахованих.

F При жодному з перерахованих.

4. Основною причиною формування функціональної нестабільності дихальних шляхів при бронхіальній астмі є:

А Гіперсекреція бронхіального дерева.

В Гіпертонус гладких м'язів бронхів.

С Гіперреактивність бронхів.

D Все перераховане.

Е Жоден з перерахованих факторів.

5. Бронхообструкция при бронхіальній астмі обумовлена:

А Спазмом гладких м'язів бронхів.

В Набряком слизуватої оболонки бронхів.

С Дискринией.

D Функціональною нестабільністю дихальних шляхів.

Е Всіма перерахованими факторами.

6. Чоловік 36 років, перенесший пневмонію, став відзначати, що при вдиханні диму, вихлопних газів, дезодорантів, а також при переході з теплого приміщення на вулицю в нього виникають кашель, стиснення в груди, відчуття недостачі повітря. Це стан можна розцінити як:

А Тривалий плин бронхіту після перенесеної пневмонії.

В Синдром гіперреактивності бронхів.

С Формування астматичного бронхіту.

D Предастму.

Е Гіпервентиляційний синдром.

7. Назвіть місця найбільш частого перебування найпоширенішого побутового алергену - домашнього кліща:

A. М'які меблі, матраци, килими, доріжки.

B. Погано вентильовані приміщення, кондиціонери, сантехнические комунікації.

C. Скупчення книжкового пилу.

D. На тілі свійських тварин.

E. Домашній кльош, в Україні не розповсюджений.

8. За допомогою пикфлоуметра можна:

A. Прогнозувати загострення захворювання.

B. Оцінити ефективність дії бронхолитического препарату.

C. Планувати базисну терапію.

D. Оцінити вариабельность бронхіальної обструкції.

E. Діагностувати гіперреактивність бронхів.

9. За допомогою пикфлоуметра можна визначити:

A. Показник пікової швидкості видиху.

B. Обсяг форсованого про видих на першій секунді.

C. Життєву ємність легенів.

D. Нічого з перерахованого.

E. Все перераховане.

10. Для вивчення показника оборотності бронхіальної обструкції необхідно:

A. Використати пикфлоуметр.

B. Використати пикфлоуметр і β2-агонист короткої дії.

C. Використати пикфлоуметр, β2-агонист короткої дії й інгаляційний глюкокортикоид.

D. Використати пикфлоуметр і теофиллин короткої дії.

E. Провести повне спирографическое дослідження.

11. Загальноприйнятим для моніторингу клінічного плину бронхіальної астми в цей час є:

A. Вивчення показника швидкості видиху (ПШВ) за допомогою пикфлоуметра.

B. Вивчення параметрів кривій "потік-обсяг".

C. Проведення тесту із бронхолитиками.

D. Постановка провокаційних проб з гистамином.

E. Постановка провокаційних проб з ацетилхоліном.

12. При добре контрольованому плині бронхіальної астми показники пікової швидкості видиху:

A. Повинні бути майже однаковими й ранковий і вечірній годинник.

B. Повинні в ранковий годинник бути значно вище, ніж у вечірні.

C. Повинні у вечірній годинник бути значно вище, ніж у ранкові.

D. Повинні бути мінімальними ранком і плавно наростати до вечора.

E. Повинні бути максимальними в ранкові годинники й плавно знижуватися до вечора.

 

Еталони відповідей:

 

1. Д	5. E	9. A
2. А, В, С.	6. B	10. B
3. D	7. A,B, C	11. A
4. D	8. A, B, C, D	12. A

 

Ситуаційні завдання

1.Жінка, 23 років, 1,5 року перебуває на диспансерному обліку з приводу брон­хіальної астми. В останній час напади ядухи виникають 4—5 разів на тиждень, нічні напади — 2—3 рази на місяць. Для купірування застосовує сальбутамол. Скарифіка­ційна проба з антигеном домашнього кліща позитивна. Об'єктивно: стан відносно задовільний, ЧД — 20 за 1 хв, ЧСС— 76 за 1 хв, АТ — 120/80 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне. Тони серця приглу­шені, ритм правильний. Який механізм є провідним у розвитку бронхообструкції у хворої?

А. Гіперреактивність бронхів.

В. Порушення метаболізму арахідо­нової кислоти.

С. Адренергічний дисбаланс.

D. Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Е. Трахеобронхіальна дискінезія.

 

2. Чоловік, 46 років, протягом 10 останніх років хворіє на бронхіальну астму. Під час виконання робіт на дачній ділянці відчув утруднення дихання, з'явився кашель, дистанційні хрипи, почала посилюватися задишка. Препарат якої фармакологічної групи краще рекомендувати хворому для зняття подібних нападів ядухи?

А. Стимулятор β₂-адренорецепторів).

В. Блокатор (β ₂-адренорецепторів).

С. Блокатор мембраностабілізувальних клітин.

D. Метилксантини.

Е. Інгаляційний глюкокортикоїд.

 

Хворий, 28 років, скаржиться на закладеність носу, напади ядухи в нічний час один раз на тиждень. Захворів після респіраторної інфекції, яку самостійно лікував ацетилсаліциловою кислотою. В аналізах крові та. мокротиння виявляється еозинофілія. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Бронхіальна астма аспіринова.

В. Бронхіальна астма фізичного наван­таження.

С. Бронхіальна астма, ендогенна форма.

D. Бронхіальна астма, екзогенна форма.

Е. Еозинофільний інфільтрат легень.

 

4. Чоловік, 43 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження. Об'єктивно: температура тіла — 36,4 ЧД — 20 за 1 хв, пульс — 78 за 1 хв, АТ 125/80 мм рт. ст. Бочкоподібна форм грудної клітки. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання. Як дослідження необхідно провести хворому амбулаторних умовах для вирішення питання: про ефективність призначених бронхолітиків

А. Пікфлоуметрію.

В. ЕКГ-контроль перевантаження правого серця.

С. Спірографічне.

D. Бронхоскопічне.

Е. Аналіз мокротиння (кількість та флора).

У клініку поступила хвора, 53 років після зняття нападу бронхіальної астми. 20- років працювала на фармацевтичній фабриці й займалася таблетуванням аміназину сульфаніламідних препаратів. Протягом 10 років відмічає часті респіраторні захворювання. Пізніше з'явилася задишка, періодично субфебрилітет. У даний час роботи і запиленому приміщенні й виходу з теплого приміщення на холод з'являються нападі ядухи. Ознаки серцевої декомпенсації відсутні. Який найбільш імовірний діагноз?

А Серцева астма.

В. Хронічний обструктивний бронхіт,

С. Бронхіальна астма, інфекційно-алергійна форма.

D.Професійна бронхіальна астма, атопічна форма.

Е. Хронічний необструктивний бронхіт

6. У хворої, що страждає на бронхіальну астму більше 20 років, на фоні нападу ядухи раптово з'явився постійний кашель без мокротиння, біль у грудній клітці, посилила задишка. На ЕКГ: перенавантаження правих відділів серця. Лікування β-адренергічними засобами не має ефекту. Яке можливе ускладнення розвинулося в даної хворої? |

А. Астматичний статус.

В. Серцева астма.

С. Набряк легень.

D. Пневмоторакс.

Е. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.

 

7. Жінці, 42 років, хворій на бронхіаль­ну астму, призначено теофілін. У разі досягнення якої концентрації препарату в крові можна сподіватися на поліпшення легеневої функції без токсичного ефекту?

А. 21— 25 мг/л.

В. 5—20 мг/л.

С. 26 — 30 мг/л.

D.'31 — 40 мг/л.

Е. 41 — 45 мг/л.

 

 

8. Жінка, 50 років, хворіє на брон­хіальну астму 20 років. Напади астми розвиваються 2—3 рази на тиждень. Приймає інгаляційний кортикостероїд, сальбутамол за потребою. Не переносить ібупрофен. Відзначає постійне відчуття закладеності в носі. Оториноларинголог виявив поліпи в носі. Об'єктивно: ринорея ЧД — 22 за 1 хв. ЧСС— 88 за 1 хв, АТ — 120/80 мм рт.ст. У легенях везикулярне \ ослаблене дихання, розсіяні сухі хрипи. Який варіант астми найбільш імовірно виник у хворої?

А. Атопічна астма.

В. "Аспіринова" астма.

С. Інфекційно-алергійна астма.

D.Астма фізичного зусилля.

Е. Холінергічна астма.

 

Пацієнт, 38 років, хворіє на бронхіальну астму близько 5 років. Напади ядухи легкі, знімаються таблеткою еуфіліну або двома вдихами дозованого симпатоміметика, ночі між 4-ю і 5-ю годиною виникає. утруднення дихання, яке знімається дозованим симпатоміметиком. Який бронхолітик доцільно рекомендувати хворому перед сном для запобігання нічним симптомам?

А. Беротек

В. Сальбутамол.

С. Антровент.

D. Еуфілін.

Е. Теопек.

 

10. Жінка, 34 років, протягом 15 років хворіє на бронхіальну астму. В останній час напади ядухи виникають 4—5 разів на тиждень, нічні напади — 2—3 рази на місяць. Для купірування нападів застосовує сальбутамол. Об'єктивно: стан відносно задовіль­ний. ЧД — 20 за 1 хв, ЧСС — 76 за 1 хв, АТ — 120/80 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який препарат необхідно призначити для профілактики нападів бронхіальної астми на першому етапі?

А. Кортикостероїди ін'єкційні.

В. Регулярне застосування сальбутамолу.

С. Кортикостероїди інгаляційні.

D. Кортикостероїди таблетовані.

Е. Кромоглікат натрію.

 

Контрольні питання.

1. Дати визначення бронхіальної астми.

2. Основні клінічні синдроми бронхіальної астми.

3. Назвати методи діагностики бронхіальної астми.

4. Назвати ускладнення бронхіальної астми.

5. Клінічні прояви та діагностика ускладнень бронхіальної астми.

6. Принципи лікування бронхіальної астми

7. Спосіб життя та дієтотерапія при бронхіальної астми.

8. Медикаментозна терапія при бронхіальної астми

9. Профілактика бронхіальної астми

Практичні завдання.

 

1. Провести курацію хворих з бронхіальної астми.

2. Дати інтерпретацію отриманим лабораторним методам дослідження.

3. Дати інтерпретацію отриманим інструментальним методам дослідження.

4. Виписати рецепти щодо лікування бронхіальної астми.

Протокол клінічного розбору хворого (єдина форма)

П.І.П пацієнта ______________________________________________________________

Вік ________________ професія ________________________________________________

 

 

Скарги хворого _____________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

Anamnesis morbi

Вважає себе хворим з ________________, коли вперше з'явились ____________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Останнє загострення з__________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Anamnesis morbi

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Результати фізікального обстеження хворого:

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Попередній діагноз:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

План обстеження:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Результати додаткових методів дослідження:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Обгрунтування клінічного діагнозу:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Клінічний діагноз:

Основне захворювання_____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Супутнє захворюівання _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ускладнення _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лікування:

1. Режим__________

2. Дієта___________

3.________________

4.________________

5. ________________